Their adult children would

“Housing migrants striking in cities with complex social issues” Part 1

It is striking that during the crisis since 2007, an increase in migrants for housing in cities has been observed. An insider stated that this was mainly due to the fact that families of, among others, Somali origin, had settled in these cities much earlier. Their adult children would then have found housing themselves through regular channels. However, the question arose as to why the number would have doubled at such a rapid pace for the percentage of migrants who stayed in a European country for a shorter period. It was assumed that finding social housing via housing corporations went according to normal procedures and not via a network of friends. The latter seems highly unlikely, given someone's registration, position on the waiting list and the requirements that had to be met. In the absence of this information (or if someone was unable to submit such a request based on this 'registration system'), someone would never have been eligible for an offer. “Compared to citizens who stayed in a place of residence for a longer period of time, this image was completely out of whack ...”, said the insider. This insider explained, among other things, how a government went about achieving results. “Not because there was something behind it, but that the employee wanted to keep his job and his employer ... listened well ... at the department ... was expected to do his job well. We are not talking about bonuses or whatever an employee receives for his performance ... my past when I helped other people fill in their forms and what had to be done to receive the allowances and other extras that they were entitled to, was only made impossible for me later. One location after another was closed and completely refurnished. I was seen as an annoying hacker who was not allowed to help other people. I did this for myself and my family. Because I logged in via their account, I was able to help them where they were. That is how I got into trouble with my DigiD application. I have never received a letter that I could use this …”.. The initiate made no secret of the fact that she was a woman and the mother of a family. Her son was already an adult and still lived with his mother. He worked at a company and led a normal life. She saw it as absolutely normal that there was sometimes disagreement between them. This was part of every family. - - - The initiate got to know the municipal government system and discovered many ways and rules. Not every employee saw the same ‘indexes’. Access to the accounts of those she helped (at the time of their presence) was done with their approval. The question was asked how they had thought about changing the login details afterwards. The uninitiated stated that he never received his DigiD. Not even after several attempts, while the registered home address is correct. Each time, this person would have called customer service and support to view or have certain data changed (by an unauthorized employee). Technology did not stand still. Also for the uninitiated … <To be continued>

“Huisvesting migranten opvallend in steden bij complexe sociale problematiek” Part 1

Het is opvallend dat gedurende de crisis sinds 2007, een groei aan migranten voor huisvesting in steden is waargenomen. Een ingewijde liet weten dat dit voornamelijk kwam doordat families van onder andere Somalische afkomst, al veel eerder zich in dieze steden hadden gevestigd. Hun volwassen kinderen zouden dan langs de reguliere weg zelf huisvesting hebben gevonden. Toch heerste de vraag waarom het aantal in een vlot tempo zou zijn verdubbeld voor het percentage mgranten dat voor kortere duur in een Europees land verbleef. Men nam aan dat het vinden van sociale huurwoningen via woningcorporaties volgens de normale procedures verliep en niet via een vriendennetwerk. Dit laatste lijkt hoogst onwaarschijnlijk, gezien iemands inschrijving, positie op de wachtlijst en de eisen waaraan men moest voldoen. Bij het ontbreken van deze gegevens (of dat men niet in staat was een dergelijk verzoek te overleggen op basis van dit ‘aanmeld-systeem’), zou iemand ook nooit in aanmerking zijn gekomen voor een aanbod. “Ten opzichte van burgers die langer in een woonplaats verbleven, rijmde dit beeld al helemaal niet meer ….”, zei de ingewijde. Deze ingewijde vertelde onder andere hoe een overheid te werk ging bij het behalen van resultaten. “Niet omdat er iets achter zou schuilen, maar dat de werknemer graag zijn baan wilde behouden en van zijn werkgever … goed luisteren … bij de afdeling … verwacht werd dat hij zijn werk goed deed. We hebben het hier niet over bonussen of wat dan ook die een werknemer dan voor zijn prestatie krijgt … mijn verleden toen ik andere mensen hielp voor het invullen van hun formulieren en wat er gedaan moest worden om die toeslagen en andere extra’s te ontvangen waar men recht op had, werd mij pas later onmogelijk gemaakt. De ene locatie na de andere werd gesloten en totaal opnieuw ingericht. Ik werd als een vervelende hacker gezien die andere personen niet mocht helpen. Ik deed dit voor mij en mijn gezin. Omdat ik via hun account inlogde, kon ik hen helpen waar ze bij waren. Zo kwam ik in de problemen met mijn aanvraag DigiD. Nog nooit heb ik een brief ontvangen dat ik hier gebruik van kon maken …”.. De ingewijde maakte er geen geheim van dat zij vrouw was en moeder van een gezin. Haar zoon zou al volwassen zijn en verbleef nog steeds bij zijn moeder in huis. Hij werkte bij een bedrijf en leidde een normaal leven. Dat er soms onenigheid ontstond tussen hen, zag zij als absoluut normaal. Dit hoorde bij iedere familie. - - - De ingewijde leerde het overheidssysteem van de gemeente kennen en ontdekte vele wegen en regels. Niet iedere werknemer zag dezelfde aan ‘indexen’. De toegang tot accounts van hen die zij hielp (op dat ogenblik van hun aanwezigheid) gebeurde met hun goedkeuring. De vraag werd wel gesteld hoe men gedacht had nadien de inloggegevens te wijzigen. De ingewijde verklaarde dat hij zijn DigiD nooit ontving. Ook niet na enkele pogingen terwijl het inschrijf-woonadres juist is. Telkens zou zij klantenservice en support hebben gebeld om bepaalde gegevens in te zien of aan te laten passen (door een onbevoegde medewerker). De technologie stond niet stil. Ook voor de ingewijde … <Wordt vervolgd>

„Unterbringung streikender Migranten in Städten mit komplexen sozialen Problemen“ Teil 1

Auffallend ist, dass während der Krise seit 2007 ein Anstieg der Zuwanderung für den städtischen Wohnungsbau zu beobachten ist. Ein Insider sagte, dies liege vor allem daran, dass sich unter anderem Familien somalischer Herkunft schon viel früher in diesen Städten niedergelassen hätten. Ihre erwachsenen Kinder hätten dann über die regulären Kanäle selbst eine Unterkunft gefunden. Es blieb jedoch die Frage bestehen, warum sich die Zahl der Stipendiaten, die sich für einen kürzeren Zeitraum in einem europäischen Land aufhalten, so schnell verdoppelt haben sollte. Es wurde davon ausgegangen, dass die Suche nach Sozialwohnungen über Wohnungsbaugesellschaften nach normalen Verfahren erfolgt und nicht über ein Freundesnetzwerk. Letzteres scheint angesichts der Registrierung, der Position auf der Warteliste und der zu erfüllenden Anforderungen höchst unwahrscheinlich. Ohne diese Informationen (oder wenn man auf der Grundlage dieses „Registrierungssystems“ nicht in der Lage gewesen wäre, einen solchen Antrag zu stellen), wäre jemand nie für ein Angebot in Frage gekommen. „Im Vergleich zu Bürgern, die länger an einem Wohnort blieben, reimte sich dieses Bild überhaupt nicht mehr...“, sagte der Insider. Dieser Insider erklärte unter anderem, wie eine Regierung vorging, um Ergebnisse zu erzielen. „Nicht, weil irgendetwas dahintersteckte, sondern weil der Mitarbeiter seinen Job behalten wollte und von seinem Arbeitgeber … aufmerksam zugehört … in der Abteilung … erwartet wurde, dass er seine Arbeit gut macht. Wir reden hier nicht über Prämien oder was auch immer, dass ein Mitarbeiter für seine Leistung bekommt ... meine Vergangenheit, als ich anderen Menschen beim Ausfüllen ihrer Formulare half und was getan werden musste, um diese Zulagen und andere Extras zu erhalten, auf die sie Anspruch hatten, kam erst später für mich unmöglich gemacht. Ein Standort nach dem anderen wurde geschlossen und komplett neu gestaltet. Ich galt als nerviger Hacker, der anderen Menschen nicht helfen durfte. Ich habe das für mich und meine Familie getan. Da ich mich über ihr Konto angemeldet habe, konnte ich ihnen direkt vor ihren Augen helfen. Dadurch bekam ich Probleme mit meiner DigiD-Bewerbung. Ich habe noch nie einen Brief erhalten, in dem stand, dass ich davon profitieren könnte …“ Der Insider machte keinen Hehl daraus, dass sie eine Frau und Mutter einer Familie war. Ihr Sohn soll bereits erwachsen sein und noch zu Hause bei seiner Mutter bleiben. Er arbeitete in einer Firma und führte ein normales Leben. Sie hielt es für völlig normal, dass es zwischen ihnen manchmal zu Meinungsverschiedenheiten kam. Das war Teil jeder Familie. - - - Der Eingeweihte lernte das Regierungssystem der Gemeinde kennen und entdeckte viele Wege und Regeln. Nicht jeder Mitarbeiter sah die gleichen „Indizes“. Der Zugriff auf die Konten derjenigen, die sie unterstützte (zum Zeitpunkt ihrer Anwesenheit), erfolgte mit deren Zustimmung. Es wurde die Frage gestellt, wie sie geplant hätten, die Zugangsdaten nachträglich zu ändern. Der Nichtordinierte gab an, dass er seinen DigiD nie erhalten habe. Auch nach einigen Versuchen nicht, obwohl die Heimatadresse der Registrierung korrekt ist. Jedes Mal rief sie angeblich den Kundendienst und Support an, um bestimmte Daten einzusehen oder ändern zu lassen (durch einen unbefugten Mitarbeiter). Die Technologie stand nicht still. Auch für das Profane… <Fortsetzung folgt>

“Vivienda de inmigrantes en huelga en ciudades con problemas sociales complejos” Parte 1

Llama la atención que durante la crisis desde 2007 se haya observado un crecimiento de los migrantes hacia la vivienda urbana. Un informante dijo que esto se debía principalmente a que familias de origen somalí, entre otras, se habían asentado en estas ciudades mucho antes. Entonces, sus hijos adultos habrían encontrado alojamiento por sí mismos a través de los canales habituales. Sin embargo, persistía la pregunta de por qué el número debería haberse duplicado a un ritmo rápido para el porcentaje de beneficiarios que permanecen en un país europeo por un período más corto. Se supuso que la búsqueda de vivienda social a través de asociaciones de vivienda seguía procedimientos normales y no a través de una red de amigos. Esto último parece muy improbable, dada la inscripción, la posición en la lista de espera y los requisitos que debía cumplir. En ausencia de esta información (o si uno no hubiera podido presentar dicha solicitud basándose en este "sistema de registro"), alguien nunca habría sido elegible para una oferta. "En comparación con los ciudadanos que permanecen más tiempo en su lugar de residencia, esta imagen ya no rima en absoluto...", afirma el informante. Este informante explicó, entre otras cosas, cómo un gobierno logra resultados. “No porque hubiera algo detrás de esto, sino porque el empleado quería conservar su trabajo y su empleador… escuchó atentamente… en el departamento… se esperaba que hiciera bien su trabajo. No estamos hablando de bonos o lo que sea que reciba un empleado por su desempeño... mi pasado cuando ayudaba a otras personas a llenar sus formularios y lo que había que hacer para recibir esos subsidios y otros extras a los que tienen derecho fue solo después se me hizo imposible. Un lugar tras otro fue cerrado y rediseñado por completo. Me veían como un hacker molesto al que no se le permitía ayudar a otras personas. Hice esto por mí y mi familia. Como inicié sesión a través de su cuenta, pude ayudarlos justo en frente de ellos. Así es como tuve problemas con mi solicitud DigiD. Nunca he recibido una carta diciendo que podría aprovechar esto…” La fuente no ocultó el hecho de que era mujer y madre de familia. Se decía que su hijo ya era adulto y todavía se quedaba en casa con su madre. Trabajaba en una empresa y hacía vida normal. Para ella era absolutamente normal que a veces surgieran desacuerdos entre ellos. Esto era parte de cada familia. - - - El iniciado conoció el sistema de gobierno del municipio y descubrió muchas formas y reglas. No todos los empleados vieron los mismos "índices". El acceso a las cuentas de aquellos a quienes ayudó (en el momento de su presencia) se realizó con su aprobación. Se preguntó cómo habían planeado cambiar los datos de inicio de sesión después. El no ordenado afirmó que nunca recibió su DigiD. Ni siquiera después de algunos intentos, aunque la dirección de registro sea correcta. Cada vez, supuestamente llamó al servicio de atención al cliente y al soporte para ver o cambiar ciertos datos (por parte de un empleado no autorizado). La tecnología no se detuvo. También para los profanos… <Continuará>

« Logement des migrants en grève dans des villes aux problèmes sociaux complexes » Partie 1

Il est frappant de constater que pendant la crise depuis 2007, une augmentation du nombre de migrants pour un logement urbain a été observée. Selon une source proche, cela s'explique principalement par le fait que des familles d'origine somalienne, entre autres, s'étaient installées dans ces villes bien plus tôt. Leurs enfants adultes auraient alors trouvé eux-mêmes un logement par les voies régulières. Cependant, la question persiste de savoir pourquoi le nombre de boursiers séjournant dans un pays européen pour une période plus courte aurait dû doubler à un rythme rapide. On partait du principe que trouver un logement social par l'intermédiaire des associations de logement suivait des procédures normales et non par l'intermédiaire d'un réseau d'amis. Cette dernière éventualité semble hautement improbable, compte tenu de l'inscription, de la position sur la liste d'attente et des conditions à remplir. En l'absence de cette information (ou si l'on n'était pas en mesure de soumettre une telle demande sur la base de ce « système d'enregistrement »), quelqu'un n'aurait jamais été éligible à une offre. "Par rapport aux citoyens qui restent plus longtemps dans un lieu de résidence, cette image ne rime plus du tout...", a déclaré l'initié. Cet initié a expliqué, entre autres, comment un gouvernement s'y prenait pour obtenir des résultats. « Non pas parce qu'il y avait quoi que ce soit derrière cela, mais parce que l'employé voulait conserver son emploi et que son employeur… écouté attentivement… au ministère… était censé bien faire son travail. Nous ne parlons pas de primes ou de tout ce qu'un employé reçoit pour ses performances... mon passé lorsque j'aidais d'autres personnes à remplir leurs formulaires et ce qu'il fallait faire pour recevoir les indemnités et autres extras auxquels ils ont droit n'a eu lieu que plus tard. rendu impossible pour moi. Les lieux ont été fermés les uns après les autres et entièrement repensés. J'étais considéré comme un hacker ennuyeux qui n'avait pas le droit d'aider les autres. J'ai fait ça pour moi et ma famille. Comme je me suis connecté via leur compte, j’ai pu les aider juste devant eux. C'est ainsi que j'ai eu des problèmes avec mon application DigiD. Je n'ai jamais reçu de lettre indiquant que je pouvais en profiter… » L'informatrice n'a pas caché qu'elle était une femme et mère de famille. Son fils serait déjà adulte et resterait toujours à la maison avec sa mère. Il travaillait dans une entreprise et menait une vie normale. Elle trouvait tout à fait normal que des désaccords surgissent parfois entre eux. Cela faisait partie de chaque famille. - - - L'initié a fait connaissance avec le système de gouvernement de la municipalité et a découvert de nombreux moyens et règles. Tous les employés n'ont pas vu les mêmes « index ». L'accès aux comptes de ceux qu'elle a aidés (au moment de leur présence) se faisait avec leur approbation. La question a été posée de savoir comment ils avaient prévu de modifier les informations de connexion par la suite. Le non-ordonné a déclaré qu'il n'avait jamais reçu son DigiD. Pas même après quelques tentatives, même si l’adresse du domicile d’enregistrement est correcte. À chaque fois, elle aurait appelé le service client et le support pour consulter ou faire modifier certaines données (par un employé non autorisé). La technologie ne s’est pas arrêtée. Aussi pour les profanes… <À suivre>

«Στέγαση μεταναστών που απεργούν σε πόλεις με σύνθετα κοινωνικά προβλήματα» Μέρος 1

Είναι εντυπωσιακό ότι κατά τη διάρκεια της κρίσης από το 2007 παρατηρείται αύξηση των μεταναστών για αστική στέγαση. Ένας γνώστης είπε ότι αυτό οφείλεται κυρίως στο γεγονός ότι, μεταξύ άλλων, οικογένειες Σομαλικής καταγωγής είχαν εγκατασταθεί σε αυτές τις πόλεις πολύ νωρίτερα. Τότε τα ενήλικα παιδιά τους θα είχαν βρει στέγη μέσω των τακτικών καναλιών. Ωστόσο, παρέμεινε το ερώτημα γιατί ο αριθμός θα έπρεπε να έχει διπλασιαστεί με ταχείς ρυθμούς για το ποσοστό των επιχορηγούμενων που διαμένουν σε μια ευρωπαϊκή χώρα για μικρότερο χρονικό διάστημα. Θεωρήθηκε ότι η εύρεση κοινωνικής στέγης μέσω οικιστικών συλλόγων ακολουθούσε κανονικές διαδικασίες και όχι μέσω ενός δικτύου φίλων. Το τελευταίο φαίνεται πολύ απίθανο, δεδομένης της εγγραφής, της θέσης στη λίστα αναμονής και των απαιτήσεων που έπρεπε να πληροί. Ελλείψει αυτών των πληροφοριών (ή εάν κάποιος δεν μπορούσε να υποβάλει τέτοιο αίτημα βάσει αυτού του «συστήματος εγγραφής»), κάποιος δεν θα ήταν ποτέ επιλέξιμος για μια προσφορά. «Σε σύγκριση με πολίτες που έμειναν σε έναν τόπο διαμονής για μεγαλύτερο χρονικό διάστημα, αυτή η εικόνα δεν είχε πλέον καθόλου ομοιοκαταληξία...», είπε ο μυημένος. Αυτός ο γνώστης εξήγησε, μεταξύ άλλων, πώς μια κυβέρνηση πέτυχε αποτελέσματα. «Όχι επειδή υπήρχε κάτι πίσω από αυτό, αλλά επειδή ο υπάλληλος ήθελε να κρατήσει τη δουλειά του και ο εργοδότης του… άκουγε προσεκτικά… στο τμήμα… αναμενόταν να κάνει καλά τη δουλειά του. Δεν μιλάμε για μπόνους ή οτιδήποτε άλλο παίρνει ένας υπάλληλος για την απόδοσή του... το παρελθόν μου όταν βοηθούσα άλλους ανθρώπους να συμπληρώσουν τις φόρμες τους και τι έπρεπε να γίνει για να λάβουν εκείνα τα επιδόματα και άλλα πρόσθετα που δικαιούνται ήταν αργότερα μου κατέστη αδύνατο. Η μία τοποθεσία μετά την άλλη έκλεινε και επανασχεδιάστηκε πλήρως. Με έβλεπαν ως ενοχλητικό χάκερ που δεν του επέτρεπαν να βοηθήσει άλλους ανθρώπους. Το έκανα για μένα και την οικογένειά μου. Επειδή συνδέθηκα μέσω του λογαριασμού τους, μπόρεσα να τους βοηθήσω ακριβώς μπροστά τους. Έτσι μπήκα σε μπελάδες με την εφαρμογή μου DigiD. Δεν έχω λάβει ποτέ επιστολή που να αναφέρει ότι θα μπορούσα να το εκμεταλλευτώ αυτό...» Ο μυημένος δεν έκρυψε το γεγονός ότι ήταν γυναίκα και μητέρα οικογένειας. Λέγεται ότι ο γιος της είναι ήδη ενήλικας και εξακολουθεί να μένει στο σπίτι με τη μητέρα του. Εργάστηκε σε μια εταιρεία και έκανε μια κανονική ζωή. Έβλεπε ως απολύτως φυσιολογικό ότι μερικές φορές προέκυπταν διαφωνίες μεταξύ τους. Αυτό ήταν μέρος κάθε οικογένειας. - - - Ο μυημένος γνώρισε το κυβερνητικό σύστημα του δήμου και ανακάλυψε πολλούς τρόπους και κανόνες. Δεν είδαν όλοι οι εργαζόμενοι τους ίδιους «δείκτες». Η πρόσβαση στους λογαριασμούς όσων βοήθησε (τη στιγμή της παρουσίας τους) έγινε με την έγκρισή τους. Έγινε η ερώτηση πώς είχαν προγραμματίσει να αλλάξουν τα στοιχεία σύνδεσης στη συνέχεια. Ο μη χειροτονούμενος δήλωσε ότι δεν έλαβε ποτέ το DigiD του. Ούτε μετά από μερικές προσπάθειες, παρόλο που η διεύθυνση κατοικίας εγγραφής είναι σωστή. Κάθε φορά, φέρεται να καλούσε την εξυπηρέτηση πελατών και την υποστήριξη για να δει ή να αλλάξει ορισμένα δεδομένα (από μη εξουσιοδοτημένο υπάλληλο). Η τεχνολογία δεν έμεινε ακίνητη. Επίσης για τους βέβηλους… <Συνέχεια>

«Στέγαση μεταναστών που απεργούν σε πόλεις με σύνθετα κοινωνικά προβλήματα» Μέρος 1

Είναι εντυπωσιακό ότι κατά τη διάρκεια της κρίσης από το 2007 παρατηρείται αύξηση των μεταναστών για αστική στέγαση. Ένας γνώστης είπε ότι αυτό οφείλεται κυρίως στο γεγονός ότι, μεταξύ άλλων, οικογένειες Σομαλικής καταγωγής είχαν εγκατασταθεί σε αυτές τις πόλεις πολύ νωρίτερα. Τότε τα ενήλικα παιδιά τους θα είχαν βρει στέγη μέσω των τακτικών καναλιών. Ωστόσο, παρέμεινε το ερώτημα γιατί ο αριθμός θα έπρεπε να έχει διπλασιαστεί με ταχείς ρυθμούς για το ποσοστό των επιχορηγούμενων που διαμένουν σε μια ευρωπαϊκή χώρα για μικρότερο χρονικό διάστημα. Θεωρήθηκε ότι η εύρεση κοινωνικής στέγης μέσω οικιστικών συλλόγων ακολουθούσε κανονικές διαδικασίες και όχι μέσω ενός δικτύου φίλων. Το τελευταίο φαίνεται πολύ απίθανο, δεδομένης της εγγραφής, της θέσης στη λίστα αναμονής και των απαιτήσεων που έπρεπε να πληροί. Ελλείψει αυτών των πληροφοριών (ή εάν κάποιος δεν μπορούσε να υποβάλει τέτοιο αίτημα βάσει αυτού του «συστήματος εγγραφής»), κάποιος δεν θα ήταν ποτέ επιλέξιμος για μια προσφορά. «Σε σύγκριση με πολίτες που έμειναν σε έναν τόπο διαμονής για μεγαλύτερο χρονικό διάστημα, αυτή η εικόνα δεν είχε πλέον καθόλου ομοιοκαταληξία...», είπε ο μυημένος. Αυτός ο γνώστης εξήγησε, μεταξύ άλλων, πώς μια κυβέρνηση πέτυχε αποτελέσματα. «Όχι επειδή υπήρχε κάτι πίσω από αυτό, αλλά επειδή ο υπάλληλος ήθελε να κρατήσει τη δουλειά του και ο εργοδότης του… άκουγε προσεκτικά… στο τμήμα… αναμενόταν να κάνει καλά τη δουλειά του. Δεν μιλάμε για μπόνους ή οτιδήποτε άλλο παίρνει ένας υπάλληλος για την απόδοσή του... το παρελθόν μου όταν βοηθούσα άλλους ανθρώπους να συμπληρώσουν τις φόρμες τους και τι έπρεπε να γίνει για να λάβουν εκείνα τα επιδόματα και άλλα πρόσθετα που δικαιούνται ήταν αργότερα μου κατέστη αδύνατο. Η μία τοποθεσία μετά την άλλη έκλεινε και επανασχεδιάστηκε πλήρως. Με έβλεπαν ως ενοχλητικό χάκερ που δεν του επέτρεπαν να βοηθήσει άλλους ανθρώπους. Το έκανα για μένα και την οικογένειά μου. Επειδή συνδέθηκα μέσω του λογαριασμού τους, μπόρεσα να τους βοηθήσω ακριβώς μπροστά τους. Έτσι μπήκα σε μπελάδες με την εφαρμογή μου DigiD. Δεν έχω λάβει ποτέ επιστολή που να αναφέρει ότι θα μπορούσα να το εκμεταλλευτώ αυτό...» Ο μυημένος δεν έκρυψε το γεγονός ότι ήταν γυναίκα και μητέρα οικογένειας. Λέγεται ότι ο γιος της είναι ήδη ενήλικας και εξακολουθεί να μένει στο σπίτι με τη μητέρα του. Εργάστηκε σε μια εταιρεία και έκανε μια κανονική ζωή. Έβλεπε ως απολύτως φυσιολογικό ότι μερικές φορές προέκυπταν διαφωνίες μεταξύ τους. Αυτό ήταν μέρος κάθε οικογένειας. - - - Ο μυημένος γνώρισε το κυβερνητικό σύστημα του δήμου και ανακάλυψε πολλούς τρόπους και κανόνες. Δεν είδαν όλοι οι εργαζόμενοι τους ίδιους «δείκτες». Η πρόσβαση στους λογαριασμούς όσων βοήθησε (τη στιγμή της παρουσίας τους) έγινε με την έγκρισή τους. Έγινε η ερώτηση πώς είχαν προγραμματίσει να αλλάξουν τα στοιχεία σύνδεσης στη συνέχεια. Ο μη χειροτονούμενος δήλωσε ότι δεν έλαβε ποτέ το DigiD του. Ούτε μετά από μερικές προσπάθειες, παρόλο που η διεύθυνση κατοικίας εγγραφής είναι σωστή. Κάθε φορά, φέρεται να καλούσε την εξυπηρέτηση πελατών και την υποστήριξη για να δει ή να αλλάξει ορισμένα δεδομένα (από μη εξουσιοδοτημένο υπάλληλο). Η τεχνολογία δεν έμεινε ακίνητη. Επίσης για τους βέβηλους… <Συνέχεια>

„Mieszkanie strajkujących migrantów w miastach o złożonych problemach społecznych” Część 1

Uderzające jest to, że w czasie kryzysu trwającego od 2007 roku zaobserwowano wzrost liczby migrantów do mieszkań miejskich. Osoba wtajemniczona powiedziała, że ​​stało się tak głównie dlatego, że m.in. rodziny pochodzenia somalijskiego osiedliły się w tych miastach znacznie wcześniej. Ich dorosłe dzieci same znalazłyby mieszkanie zwykłymi kanałami. Jednakże wciąż pozostawało pytanie, dlaczego liczba ta miałaby się podwoić w tak szybkim tempie, biorąc pod uwagę odsetek stypendystów przebywających w państwie europejskim przez krótszy okres. Założono, że znalezienie mieszkania socjalnego za pośrednictwem spółdzielni mieszkaniowych odbywa się według normalnych procedur, a nie poprzez sieć znajomych. To drugie wydaje się mało prawdopodobne, biorąc pod uwagę rejestrację, pozycję na liście oczekujących i wymagania, jakie trzeba było spełnić. W przypadku braku tych informacji (lub w przypadku braku możliwości złożenia takiego wniosku na podstawie tego „systemu rejestracji”) dana osoba nigdy nie kwalifikowałaby się do otrzymania oferty. „W porównaniu z obywatelami, którzy pozostali w miejscu zamieszkania dłużej, ten obraz w ogóle się nie rymował…” – powiedział informator. Osoba ta wyjaśniła między innymi, w jaki sposób rząd dąży do osiągnięcia wyników. „Nie dlatego, że coś się za tym kryło, ale dlatego, że pracownik chciał zachować posadę, a od jego pracodawcy… uważnie słuchał… w dziale… oczekiwano, że będzie dobrze wykonywał swoją pracę. Nie mówimy tu o premiach czy czymkolwiek, co pracownik dostaje za swoją pracę... moja przeszłość, kiedy pomagałem innym osobom wypełniać formularze i co trzeba było zrobić, aby otrzymać te zasiłki i inne dodatki, do których im się należy, dopiero później stało się dla mnie niemożliwe. Jedna lokalizacja po drugiej została zamknięta i całkowicie przeprojektowana. Byłem postrzegany jako irytujący haker, któremu nie pozwolono pomagać innym ludziom. Zrobiłem to dla siebie i mojej rodziny. Ponieważ zalogowałem się przez ich konto, mogłem im pomóc na ich oczach. W ten sposób wpadłem w kłopoty z moją aplikacją DigiD. Nigdy nie otrzymałam pisma z informacją, że mogłabym z tego skorzystać...” Informator nie ukrywał, że jest kobietą i matką rodziny. Mówi się, że jej syn jest już dorosły i nadal przebywa w domu z matką. Pracował w firmie i prowadził normalne życie. Uważała za całkowicie normalne, że czasami dochodziło między nimi do nieporozumień. To było częścią każdej rodziny. - - - Wtajemniczony poznał system rządów gminy i odkrył wiele sposobów i zasad. Nie każdy pracownik widział te same „indeksy”. Dostęp do kont osób, którym pomagała (w momencie ich obecności), odbywał się za ich zgodą. Zadano pytanie, w jaki sposób planowali później zmienić dane do logowania. Niewyświęcony oświadczył, że nigdy nie otrzymał DigiD. Nawet po kilku próbach, mimo że adres domowy rejestracji jest prawidłowy. Za każdym razem rzekomo dzwoniła do obsługi klienta i wsparcia, aby wyświetlić lub zmienić określone dane (przez nieuprawnionego pracownika). Technologia nie stała w miejscu. Także dla profanum… <Ciąg dalszy>

„Настаняване на мигранти, стачкуващи в градове със сложни социални проблеми” Част 1

Прави впечатление, че по време на кризата от 2007 г. насам се наблюдава ръст на мигрантите за градско жилище. Вътрешен човек каза, че това е главно защото семейства от сомалийски произход, наред с други, са се заселили в тези градове много по-рано. Възрастните им деца тогава сами биха си намерили жилище по обичайните канали. Остава обаче въпросът защо броят трябваше да се удвои с бързи темпове за процента на стипендиантите, които остават в европейска страна за по-кратък период. Предполага се, че намирането на социални жилища чрез жилищни асоциации следва нормални процедури, а не чрез мрежа от приятели. Последното изглежда много малко вероятно, като се има предвид регистрацията, позицията в списъка на чакащите и изискванията, на които трябва да отговаря. При липсата на тази информация (или ако някой не е могъл да подаде такава заявка въз основа на тази „система за регистрация“), някой никога не би отговарял на условията за оферта. „В сравнение с гражданите, които са останали по-дълго в населеното място, този образ вече изобщо не се римува...“, каза вътрешният човек. Този вътрешен човек обясни, наред с други неща, как едно правителство е постигнало резултати. „Не защото имаше нещо зад това, а защото служителят искаше да запази работата си и неговият работодател… слушаше внимателно… в отдела… се очакваше да върши работата си добре. Не говорим за бонуси или каквото и да е, което служителят получава за представянето си... моето минало, когато помагах на други хора да попълнят формулярите си и това, което трябваше да се направи, за да получат онези надбавки и други екстри, на които имат право, беше едва по-късно стана невъзможно за мен. Едно след друго бяха затворени и изцяло преработени. Виждаха ме като досаден хакер, на когото не му беше позволено да помага на други хора. Направих това за мен и семейството ми. Тъй като влязох през техния акаунт, успях да им помогна точно пред тях. Ето как имах проблеми с моето DigiD приложение. Никога не съм получавала писмо, че мога да се възползвам от това...” Инсайдерката не скри, че е жена и майка на семейство. Твърди се, че синът й вече е възрастен и все още остава вкъщи с майка си. Работеше във фирма и водеше нормален живот. Тя виждаше като абсолютно нормално понякога да възникват разногласия между тях. Това беше част от всяко семейство. - - - Посветеният се запозна със системата на управление на общината и откри много начини и правила. Не всеки служител вижда едни и същи „индекси“. Достъпът до акаунти на тези, на които е помагала (по време на присъствието им) е бил с тяхно одобрение. Беше зададен въпросът как са планирали след това да променят данните за вход. Неръкоположеният заяви, че никога не е получавал своя DigiD. Дори и след няколко опита, въпреки че домашният адрес за регистрация е правилен. Всеки път тя се обаждаше на обслужване на клиенти и поддръжка, за да прегледа или промени определени данни (от неоторизиран служител). Технологиите не стояха неподвижни. Също и за скверните... <Продължава>

“Smještaj migranata koji štrajkaju u gradovima sa složenim socijalnim problemima” 1. dio

Zapanjujuće je da je tijekom krize od 2007. uočen rast migranata za gradsko stanovanje. Insajder je rekao da je to uglavnom zbog toga što su se obitelji somalijskog podrijetla, između ostalih, nastanile u tim gradovima mnogo ranije. Njihova bi odrasla djeca tada sama pronašla smještaj redovnim kanalima. Međutim, i dalje se postavljalo pitanje zašto se taj broj trebao brzo udvostručiti za postotak primatelja bespovratnih sredstava koji kraće ostaju u nekoj europskoj zemlji. Pretpostavljalo se da je pronalaženje socijalnog smještaja putem stambenih udruga slijedilo normalne procedure, a ne putem mreže prijatelja. Potonje se čini malo vjerojatnim, s obzirom na registraciju, poziciju na listi čekanja i uvjete koje je morao ispunjavati. U nedostatku tih informacija (ili ako netko nije mogao podnijeti takav zahtjev na temelju ovog 'sustava registracije'), netko nikada ne bi bio kvalificiran za ponudu. “U usporedbi s građanima koji su duže boravili u mjestu stanovanja, ova se slika više uopće nije rimovala...”, rekao je insajder. Ovaj insajder objasnio je, između ostalog, kako je jedna vlada išla do rezultata. “Ne zato što je nešto stajalo iza toga, nego zato što je zaposlenik želio zadržati svoj posao, a njegov poslodavac… pažljivo slušao… u odjelu… očekivalo se da dobro obavlja svoj posao. Ne pričamo o bonusima ili bilo čemu što zaposlenik dobije za svoj učinak... moja prošlost kada sam pomagao drugim ljudima da popune svoje formulare i ono što je trebalo učiniti da bi dobili te dodatke i druge dodatke na koje imaju pravo je tek kasnije učinio nemogućim za mene. Jedna lokacija za drugom zatvarana je i potpuno redizajnirana. Na mene su gledali kao na dosadnog hakera koji nije smio pomagati drugim ljudima. Učinio sam ovo za sebe i svoju obitelj. Budući da sam se prijavio preko njihovog računa, mogao sam im pomoći pred njima. Ovako sam upao u probleme sa svojom DigiD aplikacijom. Nikada nisam dobila pismo u kojem bi pisalo da bih to mogla iskoristiti...” Insajder nije skrivao da je žena i majka obitelji. Rečeno je da je njezin sin već odrastao i još uvijek ostaje kod kuće s majkom. Radio je u jednoj tvrtki i vodio normalan život. Smatrala je sasvim normalnim da među njima ponekad dolazi do nesuglasica. Ovo je bio dio svake obitelji. - - - Početnik je upoznao sustav upravljanja općinom i otkrio mnoge načine i pravila. Nije svaki zaposlenik vidio iste 'indekse'. Pristup računima onih kojima je pomagala (u vrijeme njihove prisutnosti) bio je uz njihovo odobrenje. Postavljeno je pitanje kako su planirali naknadno promijeniti podatke za prijavu. Nezaređeni je izjavio da nikada nije primio svoj DigiD. Čak ni nakon nekoliko pokušaja, iako je kućna adresa registracije točna. Svaki put je navodno zvala korisničku službu i podršku radi uvida ili promjene određenih podataka (od strane neovlaštenog djelatnika). Tehnologija nije stajala mirno. Također i za profane... <Nastavit će se>

„Smještaj migranata koji štrajkuju u gradovima sa složenim socijalnim problemima“ Dio 1

Upadljivo je da je tokom krize od 2007. godine uočen rast migranata za urbano stanovanje. Insajder je rekao da je to uglavnom zbog toga što su se porodice somalijskog porijekla, između ostalih, naselile u ovim gradovima mnogo ranije. Njihova odrasla djeca bi tada našla smještaj putem redovnih kanala. Međutim, i dalje se postavlja pitanje zašto se taj broj trebao udvostručiti brzim tempom za procenat korisnika koji su u nekoj evropskoj zemlji boravili kraći period. Pretpostavljalo se da je pronalaženje socijalnog stanovanja preko stambenih zajednica slijedilo uobičajene procedure, a ne preko mreže prijatelja. Ovo poslednje se čini malo verovatnim, s obzirom na registraciju, poziciju na listi čekanja i uslove koje je trebalo da ispuni. U nedostatku ovih informacija (ili ako neko nije bio u mogućnosti podnijeti takav zahtjev na osnovu ovog „sistema registracije“), neko nikada ne bi bio kvalifikovan za ponudu. „U poređenju sa građanima koji su duže boravili u mestu, ova slika se više uopšte nije rimovala...“, rekao je insajder. Ovaj insajder je, između ostalog, objasnio kako je vlada išla do rezultata. “Ne zato što je iza toga bilo nečega, već zato što je zaposlenik želio da zadrži svoj posao i što je njegov poslodavac... pažljivo slušao... u odjelu... očekivalo se da dobro radi svoj posao. Ne govorimo o bonusima ili bilo čemu što zaposleni dobije za svoj rad... moja prošlost kada sam pomagao drugim ljudima da popune svoje formulare i šta je trebalo uraditi da dobiju te dodatke i druge dodatke na koje imaju pravo tek kasnije učinio nemogućim za mene. Jedna lokacija za drugom je zatvorena i potpuno redizajnirana. Na mene su gledali kao na dosadnog hakera kojem nije bilo dozvoljeno da pomaže drugim ljudima. Uradio sam ovo za sebe i svoju porodicu. Pošto sam se prijavio preko njihovog naloga, mogao sam da im pomognem ispred njih. Ovako sam upao u probleme sa svojom DigiD aplikacijom. Nikada nisam dobio pismo da bih to mogao iskoristiti...” Insajder nije krio da je žena i majka porodice. Rečeno je da je njen sin već punoljetan i da još uvijek ostaje kod kuće sa svojom majkom. Radio je u kompaniji i vodio normalan život. Smatrala je sasvim normalnim što se među njima ponekad javljaju nesuglasice. Ovo je bio dio svake porodice. - - - Inicijator je upoznao sistem vlasti u opštini i otkrio mnogo načina i pravila. Nije svaki zaposlenik vidio iste 'indekse'. Pristup računima onih kojima je pomagala (u vrijeme njihovog prisustva) bio je uz njihovo odobrenje. Postavljeno je pitanje kako su planirali naknadno promijeniti podatke za prijavu. Nezaređeni je izjavio da nikada nije dobio svoj DigiD. Ni nakon nekoliko pokušaja, iako je registracija kućna adresa tačna. Svaki put je navodno zvala korisničku podršku i podršku kako bi pogledala ili promijenila određene podatke (od strane neovlaštenog zaposlenika). Tehnologija nije stajala mirno. Također za profane... <Nastavit će se>

«Жилье бастующих мигрантов в городах со сложными социальными проблемами» Часть 1

Поразительно, что в период кризиса с 2007 года наблюдается рост мигрантов в поисках городского жилья. Инсайдер сообщил, что это произошло главным образом потому, что семьи сомалийского происхождения, в том числе, поселились в этих городах гораздо раньше. Их взрослые дети тогда сами нашли бы жилье по обычным каналам. Однако оставался вопрос, почему число грантополучателей, проживающих в европейской стране в течение более короткого периода времени, должно было удвоиться быстрыми темпами. Предполагалось, что поиск социального жилья через жилищные ассоциации осуществляется по обычным процедурам, а не через сеть друзей. Последнее кажется маловероятным, учитывая регистрацию, положение в списке ожидания и требования, которым нужно было соответствовать. В отсутствие этой информации (или если бы кто-то не смог подать такой запрос на основе этой «системы регистрации») кто-то никогда не имел бы права на предложение. «По сравнению с гражданами, которые оставались в месте жительства дольше, этот образ уже вообще не рифмовался...», — рассказал инсайдер. Этот инсайдер, среди прочего, объяснил, как правительство шло к достижению результатов. «Не потому, что за этим что-то стояло, а потому, что работник хотел сохранить свою работу, а его работодатель… внимательно слушал… на кафедре… ожидали, что он будет хорошо выполнять свою работу. Мы не говорим о бонусах или о чем-то еще, что работник получает за свою работу... мое прошлое, когда я помогал другим людям заполнять их формы, и что нужно было сделать, чтобы получить те надбавки и другие надбавки, на которые они имеют право, было уже позже сделало для меня невозможным. Одна локация за другой закрывалась и полностью переделывалась. Меня считали надоедливым хакером, которому не разрешалось помогать другим людям. Я сделал это для себя и своей семьи. Поскольку я вошел в систему через их учетную запись, я смог помочь им прямо на их глазах. Вот как у меня возникли проблемы с моим приложением DigiD. Я ни разу не получала письма о том, что могла бы этим воспользоваться...» Инсайдер не скрывал, что она женщина и мать семейства. Сообщается, что ее сын уже взрослый и все еще сидит дома с матерью. Он работал в компании и вел обычную жизнь. Она считала абсолютно нормальным, что между ними иногда возникают разногласия. Это было частью каждой семьи. - - - Посвященный познакомился с системой управления муниципалитета и открыл для себя множество способов и правил. Не каждый сотрудник видел одинаковые «показатели». Доступ к аккаунтам тех, кому она помогала (на момент их присутствия), был с их согласия. Был задан вопрос, как они планировали потом изменить данные для входа. Нерукоположенный заявил, что так и не получил свой DigiD. Не удалось даже после нескольких попыток, хотя домашний адрес при регистрации указан правильно. Каждый раз она якобы звонила в службу поддержки клиентов, чтобы просмотреть или изменить определенные данные (неуполномоченным сотрудником). Технологии не стояли на месте. Также для непосвященных… <Продолжение следует>

„Streikuojančių migrantų apgyvendinimas sudėtingų socialinių problemų turinčiuose miestuose“ 1 dalis

Stebina tai, kad per krizę nuo 2007 m. buvo pastebėtas migrantų, kurie ieško būsto mieste, augimas. Viešai neatskleista informacija teigė, kad tai daugiausia dėl to, kad somalio kilmės šeimos, be kita ko, šiuose miestuose apsigyveno daug anksčiau. Tada jų suaugę vaikai būtų patys susiradę būstą įprastais kanalais. Tačiau išliko klausimas, kodėl dotacijų gavėjų, gyvenančių Europos šalyje trumpesnį laikotarpį, skaičius turėjo padvigubėti sparčiai. Buvo daroma prielaida, kad socialinio būsto paieška per būsto bendrijas vyksta įprastomis procedūromis, o ne per draugų tinklą. Pastarasis atrodo labai mažai tikėtinas, atsižvelgiant į registraciją, poziciją laukiančiųjų sąraše ir reikalavimus, kuriuos turėjo atitikti. Jei šios informacijos nebūtų (arba negalėtų pateikti tokio prašymo pagal šią „registracijos sistemą“), kas nors niekada nebūtų galėjęs gauti pasiūlymo. „Palyginti su piliečiais, kurie ilgiau apsistodavo gyvenamojoje vietoje, šis vaizdas visiškai neberimavo...“, – sakė viešai neatskleista informacija. Šis viešai neatskleistas asmuo, be kita ko, paaiškino, kaip vyriausybė siekė rezultatų. „Ne todėl, kad už to kažkas slypėjo, o todėl, kad darbuotojas norėjo išlaikyti savo darbą, o jo darbdavys... atidžiai klausėsi... skyriuje... buvo tikimasi, kad jis gerai atliks savo darbą. Mes nekalbame apie premijas ar bet ką, ką darbuotojas gauna už savo veiklą... mano praeitis, kai padėjau kitiems žmonėms pildyti anketas ir ką reikėjo daryti, kad gautų tuos priedus ir kitus priedus, į kuriuos jie priklauso, buvo tik vėliau. padarė man neįmanomu. Viena po kitos buvo uždaryta ir visiškai pertvarkyta. Mane vertino kaip erzinantį įsilaužėlį, kuriam nebuvo leista padėti kitiems žmonėms. Aš tai padariau dėl savęs ir savo šeimos. Kadangi prisijungiau per jų paskyrą, galėjau jiems padėti tiesiai prieš juos. Taip patyriau bėdų su savo DigiD programa. Niekada nesu gavusi laiško, kad galėčiau tuo pasinaudoti...“ Pašnekovas neslėpė, kad yra moteris ir šeimos mama. Teigiama, kad jos sūnus jau suaugęs ir vis dar lieka namuose su mama. Jis dirbo įmonėje ir gyveno įprastą gyvenimą. Ji manė, kad tai visiškai normalu, kad tarp jų kartais kildavo nesutarimų. Tai buvo kiekvienos šeimos dalis. - - - Iniciatyva susipažino su savivaldybės valdymo sistema ir atrado daugybę būdų bei taisyklių. Ne kiekvienas darbuotojas matė tuos pačius „rodiklius“. Prieiga prie tų asmenų, kuriems ji padėjo (jų buvimo metu), paskyrų buvo suteikta jiems pritarus. Buvo užduotas klausimas, kaip jie planavo vėliau pakeisti prisijungimo duomenis. Neįšventintas pareiškė, kad niekada negavo savo „DigiD“. Net po kelių bandymų ne, nors registracijos namų adresas yra teisingas. Kiekvieną kartą ji tariamai skambindavo klientų aptarnavimo ir palaikymo tarnybai, kad peržiūrėtų arba pakeistų tam tikrus duomenis (neįgalioto darbuotojo). Technologijos nestovėjo vietoje. Taip pat ir profaniškiems... <Tęsinys>

“Streikojošo migrantu izmitināšana pilsētās ar sarežģītām sociālām problēmām” 1. daļa

Pārsteidzoši, ka krīzes laikā kopš 2007. gada ir novērots migrantu skaita pieaugums, kas ieceļo pilsētās. Kāds insaiders stāstīja, ka tas galvenokārt noticis tāpēc, ka cita starpā Somālijas izcelsmes ģimenes šajās pilsētās bija apmetušās daudz agrāk. Viņu pieaugušie bērni tad paši būtu atraduši mājokli, izmantojot parastos kanālus. Tomēr joprojām pastāvēja jautājums, kāpēc to saņēmēju skaitam, kuri Eiropas valstī uzturas īsāku laiku, vajadzēja strauji dubultoties. Tika pieņemts, ka sociālo mājokļu atrašana ar dzīvojamo māju biedrību starpniecību notiek parastajā procedūrā, nevis draugu tīklā. Pēdējais šķiet ļoti maz ticams, ņemot vērā personas reģistrāciju, vietu gaidīšanas sarakstā un prasības, kas viņam jāizpilda. Ja šīs informācijas nebūtu (vai ja nevarētu iesniegt šādu pieprasījumu, pamatojoties uz šo “reģistrācijas sistēmu”), kāds nekad nebūtu tiesīgs saņemt piedāvājumu. "Salīdzinājumā ar pilsoņiem, kuri uzturējās dzīvesvietā ilgāk, šis attēls vairs neatskaņoja...," sacīja iekšējā informācija. Šī iekšējā informācija cita starpā paskaidroja, kā valdība veica rezultātus. “Ne tāpēc, ka aiz tā būtu kaut kas, bet tāpēc, ka darbinieks vēlējās saglabāt savu darbu, un viņa darba devējs… uzmanīgi klausījās… nodaļā… no viņa tika sagaidīts, ka viņš savu darbu veiks labi. Mēs nerunājam par prēmijām vai to, ko darbinieks saņem par savu sniegumu... mana pagātne, kad palīdzēju citiem cilvēkiem aizpildīt veidlapas un kas bija jādara, lai saņemtu tos pabalstus un citas ekstras, kas viņiem pienākas, bija tikai vēlāk. padarīja man neiespējamu. Viena vieta pēc otras tika slēgta un pilnībā pārveidota. Mani uzskatīja par kaitinošu hakeri, kuram nebija ļauts palīdzēt citiem cilvēkiem. Es to izdarīju sev un savai ģimenei. Tā kā es pieteicos, izmantojot viņu kontu, es varēju viņiem palīdzēt tieši viņu priekšā. Tā es iekļuvu nepatikšanās ar savu DigiD aplikāciju. Nekad neesmu saņēmusi vēstuli, kurā teikts, ka es varētu izmantot šo...” Insaiders neslēpa, ka ir sieviete un ģimenes māte. Viņas dēls esot jau pilngadīgs un joprojām uzturas mājās ar māti. Viņš strādāja uzņēmumā un dzīvoja normālu dzīvi. Viņa uzskatīja, ka tas ir pilnīgi normāli, ka starp viņiem dažreiz izcēlās nesaskaņas. Tā bija daļa no katras ģimenes. - - - Iniciatīvais iepazina pašvaldības pārvaldes sistēmu un atklāja daudzus veidus un noteikumus. Ne katrs darbinieks redzēja vienādus "indeksus". Piekļuve to personu kontiem, kurām viņa palīdzēja (viņu klātbūtnes brīdī), bija ar viņu piekrišanu. Tika uzdots jautājums, kā viņi bija plānojuši pēc tam mainīt pieteikšanās datus. Neordinārais paziņoja, ka nekad nav saņēmis savu DigiD. Pat ne pēc dažiem mēģinājumiem, lai gan reģistrācijas mājas adrese ir pareiza. Katru reizi viņa it kā zvanīja klientu apkalpošanas dienestam un atbalsta dienestam, lai skatītu vai mainītu noteiktus datus (to veicis neautorizēts darbinieks). Tehnoloģijas nestāvēja uz vietas. Arī par profānajiem... <Turpinājums>

«Житло страйкуючих мігрантів у містах зі складними соціальними проблемами» Частина 1

Вражає те, що під час кризи з 2007 року спостерігається ріст мігрантів на міське житло. Інсайдер сказав, що це сталося головним чином тому, що родини сомалійського походження, зокрема, оселилися в цих містах набагато раніше. Тоді їхні дорослі діти самі знайшли б житло через звичайні канали. Однак залишалося питання про те, чому число отримувачів грантів, які залишаються в європейській країні на коротший період, мало подвоїтися швидкими темпами. Передбачалося, що пошук соціального житла через житлові товариства відбувався за звичайною процедурою, а не через мережу друзів. Останнє виглядає дуже малоймовірним, враховуючи реєстрацію, місце в списку очікування та вимоги, яким він мав відповідати. За відсутності цієї інформації (або якщо хтось не міг подати такий запит на основі цієї «системи реєстрації»), хтось ніколи не мав би права на пропозицію. «Порівняно з громадянами, які довше залишалися за місцем проживання, цей образ уже зовсім не римувався...», – зазначив інсайдер. Цей інсайдер пояснив, серед іншого, як уряд досяг результатів. «Не тому, що за цим щось стояло, а тому, що працівник хотів зберегти свою роботу, а його роботодавець… уважно слухав… у відділі… очікували, що він добре виконуватиме свою роботу. Ми не говоримо про бонуси чи будь-що інше, що працівник отримує за свою продуктивність... моє минуле, коли я допомагав іншим людям заповнювати їхні форми, і те, що потрібно було зробити, щоб отримати ті надбавки та інші надбавки, на які вони мають право, було лише пізніше стало неможливим для мене. Локації одну за іншою закривали та повністю переплановували. Мене сприймали як настирливого хакера, якому не дозволяли допомагати іншим людям. Я зробив це для себе та своєї родини. Оскільки я ввійшов через їхній обліковий запис, я зміг допомогти їм прямо у них на очах. Ось як у мене виникли проблеми з моєю програмою DigiD. Я ніколи не отримувала листа про те, що я можу цим скористатися...» Інсайдер не приховувала, що вона жінка і мати сім'ї. Її син нібито вже дорослий і досі залишається вдома з матір'ю. Він працював на підприємстві і вів нормальний спосіб життя. Вона вважала абсолютно нормальним те, що між ними іноді виникають розбіжності. Це було частиною кожної родини. - - - Ініціатор познайомився з системою управління муніципалітетом і відкрив для себе багато способів і правил. Не кожен працівник бачив однакові «індекси». Доступ до облікових записів тих, кому вона допомагала (на момент їх присутності), був з їхнього дозволу. Запитали, як вони планували потім змінити дані для входу. Невисвячений заявив, що ніколи не отримував свого DigiD. Навіть після кількох спроб, навіть якщо домашня адреса реєстрації правильна. Щоразу вона нібито дзвонила в службу підтримки клієнтів, щоб переглянути або змінити певні дані (неавторизованим працівником). Техніка не стояла на місці. Також для профанів… <Продовження буде>

„Становање миграната који штрајкују у градовима са сложеним социјалним проблемима“ Део 1

Упадљиво је да је током кризе од 2007. године примећен раст миграната за градско становање. Инсајдер је рекао да је то углавном због тога што су се породице сомалијског порекла, између осталих, населиле у овим градовима много раније. Њихова одрасла деца би тада нашла смештај путем редовних канала. Међутим, и даље се постављало питање зашто је тај број требало да се удвостручи брзим темпом за проценат корисника грантова који краће остају у некој европској земљи. Претпостављало се да се проналажење социјалног становања преко стамбених заједница одвија по уобичајеним процедурама, а не преко мреже пријатеља. Ово последње се чини мало вероватним, с обзиром на регистрацију, позицију на листи чекања и услове које треба испунити. У недостатку ових информација (или ако неко није могао да поднесе такав захтев на основу овог „система регистрације“), неко никада не би био квалификован за понуду. „У поређењу са грађанима који су дуже боравили у месту, ова слика се више уопште није римовала...“, рекао је инсајдер. Овај инсајдер је, између осталог, објаснио како је влада ишла до резултата. „Не зато што је било шта иза тога, већ зато што је запослени желео да задржи свој посао и што је његов послодавац... пажљиво слушао... у одељењу... очекивало се да добро ради свој посао. Не говоримо о бонусима или било чему што запослени добија за свој учинак... моја прошлост када сам помагао другим људима да попуне своје формуларе и шта је требало да се уради да би добили те додатке и друге додатке на које имају право тек касније учинио немогућим за мене. Једна локација за другом је затворена и потпуно редизајнирана. Видели су ме као досадног хакера који није смео да помаже другим људима. Урадио сам ово за себе и моју породицу. Пошто сам се пријавио преко њиховог налога, могао сам да им помогнем испред њих. Овако сам упао у проблеме са својом ДигиД апликацијом. Никада нисам добио писмо да бих ово могао да искористим...” Инсајдер није крио да је жена и мајка породице. Речено је да је њен син већ одрастао и да је још увек код куће са својом мајком. Радио је у компанији и водио нормалан живот. Она је сматрала да је апсолутно нормално да између њих понекад настају несугласице. Ово је био део сваке породице. - - - Иницијатор је упознао систем власти у општини и открио много начина и правила. Није сваки запослени видео исте 'индексе'. Приступ налозима оних којима је помагала (у време њиховог присуства) био је уз њихово одобрење. Постављено је питање како су касније планирали да промене податке за пријаву. Незаређени је изјавио да никада није добио свој ДигиД. Ни после неколико покушаја, иако је регистрациона кућна адреса тачна. Сваки пут је наводно звала корисничку подршку и подршку да погледа или промени одређене податке (од стране неовлашћеног запосленог). Технологија није стајала мирно. Такође за профане... <Наставиће се>

„Sztrájkoló migránsok elhelyezése komplex szociális problémákkal küzdő városokban” 1. rész

Feltűnő, hogy a 2007 óta tartó válság idején a városi lakhatásért vándorlók számának növekedése figyelhető meg. Egy bennfentes szerint ennek elsősorban az az oka, hogy ezekben a városokban jóval korábban telepedtek le többek között szomáliai származású családok. Felnőtt gyermekeik akkor találtak volna maguknak lakást a szokásos csatornákon keresztül. Továbbra is felmerült azonban a kérdés, hogy miért kellett volna gyors ütemben megduplázódnia a támogatottak számának, akik rövidebb ideig tartózkodnak egy európai országban. Feltételezték, hogy a szociális lakáskeresés lakásszövetkezeteken keresztül a szokásos eljárásokat követte, nem pedig baráti hálózaton keresztül. Ez utóbbi nagyon valószínűtlennek tűnik, figyelembe véve a regisztrációt, a várólistán elfoglalt pozíciót és a követelményeket, amelyeket teljesítenie kellett. Ezen információk hiányában (vagy ha valaki nem tudott ilyen kérelmet benyújtani a „nyilvántartási rendszer” alapján), valaki soha nem lett volna jogosult ajánlatra. „Azokhoz a polgárokhoz képest, akik hosszabb ideig tartózkodtak a lakóhelyen, ez a kép már egyáltalán nem rímelt...” – mondta a bennfentes. Ez a bennfentes többek között elmagyarázta, hogyan járt egy kormány az eredmények elérésében. „Nem azért, mert valami volt mögötte, hanem azért, mert az alkalmazott meg akarta tartani a munkáját, és a munkáltatója… figyelmesen hallgatott… az osztályon… elvárták, hogy jól végezze a munkáját. Nem prémiumokról beszélünk, vagy bármiről, amit egy alkalmazott a teljesítményéért kap... az én múltam, amikor segítettem másoknak kitölteni az űrlapokat, és hogy mit kellett tenni, hogy megkapják azokat a juttatásokat és egyéb extrákat, amelyekre jogosultak, az csak később történt. lehetetlenné tette számomra. Egyik helyet a másik után bezárták és teljesen áttervezték. Bosszantó hackernek tekintettek, akinek nem volt szabad másokon segíteni. Ezt magamért és a családomért tettem. Mivel az ő fiókjukon keresztül jelentkeztem be, közvetlenül előttük tudtam segíteni nekik. Így kerültem bajba a DigiD alkalmazásommal. Soha nem kaptam olyan levelet, hogy ezt kihasználhatnám...” A bennfentes nem titkolta, hogy nő és családanya. A fia állítólag már felnőtt, és még mindig otthon van az anyjával. Egy cégnél dolgozott, és normális életet élt. Teljesen normálisnak látta, hogy néha nézeteltérések támadtak köztük. Ez minden család része volt. - - - A beavatott megismerte az önkormányzat kormányzati rendszerét és számos módot, szabályt fedezett fel. Nem minden alkalmazott látta ugyanazokat az „indexeket”. Azok számláihoz, akiknek segített (jelenlétük idején), az ő jóváhagyásuk volt. Feltették a kérdést, hogyan tervezték a bejelentkezési adatok utólagos megváltoztatását. A nem felszentelt kijelentette, hogy soha nem kapta meg a DigiD-jét. Még néhány próbálkozás után sem, pedig a regisztrációs lakcím helyes. Állítólag minden alkalommal felhívta az ügyfélszolgálatot és a támogatást, hogy megtekintsen vagy módosítson bizonyos adatokat (jogosulatlan alkalmazott által). A technológia nem állt meg. A profánoknak is… <Folytatás>

„Locuința migranților care fac grevă în orașe cu probleme sociale complexe” Partea 1

Este izbitor faptul că, în timpul crizei din 2007, a fost observată o creștere a migranților pentru locuințe urbane. O persoană din interior a spus că acest lucru s-a întâmplat în principal pentru că familiile de origine somaleză, printre altele, s-au stabilit în aceste orașe mult mai devreme. Copiii lor adulți și-ar fi găsit atunci locuință prin canalele obișnuite. Cu toate acestea, a persistat întrebarea de ce numărul ar fi trebuit să se dubleze într-un ritm rapid pentru procentul de beneficiari care stau într-o țară europeană pentru o perioadă mai scurtă. S-a presupus că găsirea de locuințe sociale prin intermediul asociațiilor de locuințe a urmat proceduri normale și nu printr-o rețea de prieteni. Aceasta din urmă pare foarte puțin probabilă, având în vedere înregistrarea cuiva, poziția pe lista de așteptare și cerințele pe care trebuie să le îndeplinească. În absența acestor informații (sau dacă cineva nu ar fi putut depune o astfel de cerere pe baza acestui „sistem de înregistrare”), cineva nu ar fi fost niciodată eligibil pentru o ofertă. „În comparație cu cetățenii care au stat mai mult timp într-un loc de reședință, această imagine nu mai rima deloc...”, a spus insider. Acest insider a explicat, printre altele, cum a procedat un guvern pentru a obține rezultate. „Nu pentru că ar fi ceva în spate, ci pentru că angajatul a vrut să-și păstreze locul de muncă, iar angajatorul său... a ascultat cu atenție... la departament... era de așteptat să-și facă treaba bine. Nu vorbim de bonusuri sau de ce primește un angajat pentru performanța sa... trecutul meu când am ajutat alte persoane să-și completeze formularele și ce trebuia făcut pentru a primi acele indemnizații și alte suplimente la care au dreptul a fost abia mai târziu. făcut imposibil pentru mine. O locație după alta a fost închisă și complet reproiectată. Am fost văzut ca un hacker enervant căruia nu avea voie să ajute alți oameni. Am făcut asta pentru mine și familia mea. Pentru că m-am autentificat prin contul lor, i-am putut ajuta chiar în fața lor. Așa am avut probleme cu aplicația mea DigiD. Nu am primit niciodată o scrisoare în care să afirm că aș putea profita de asta...” Insiderul nu a ascuns faptul că era femeie și mamă de familie. S-a spus că fiul ei este deja adult și încă stă acasă cu mama lui. A lucrat la o companie și a dus o viață normală. Ea a considerat absolut normal ca uneori să apară dezacorduri între ei. Aceasta făcea parte din fiecare familie. - - - Inițiatul a cunoscut sistemul de guvernare al municipiului și a descoperit multe modalități și reguli. Nu toți angajații au văzut aceiași „indexuri”. Accesul la conturile celor pe care i-a asistat (în momentul prezenței lor) a fost cu aprobarea acestora. Întrebarea a fost pusă cum plănuiseră să schimbe ulterior detaliile de conectare. Nehirotonit a declarat că nu și-a primit niciodată DigiD-ul. Nici măcar după câteva încercări, chiar dacă adresa de domiciliu de înregistrare este corectă. De fiecare dată, ea ar fi sunat la serviciul pentru clienți și la asistență pentru a vedea sau a schimba anumite date (de către un angajat neautorizat). Tehnologia nu a stat pe loc. Tot pentru profani... <Continuare>

„Ubytování migrantů stávkujících ve městech se složitými sociálními problémy“ 1. část

Je zarážející, že během krize od roku 2007 byl pozorován nárůst migrantů pro městské bydlení. Zasvěcený řekl, že to bylo hlavně proto, že se v těchto městech usadily mimo jiné rodiny somálského původu mnohem dříve. Jejich dospělé děti by si pak samy našly bydlení prostřednictvím běžných kanálů. Přetrvávala však otázka, proč by se měl počet zdvojnásobit rychlým tempem u procenta příjemců grantů, kteří pobývají v evropské zemi kratší dobu. Předpokládalo se, že hledání sociálního bydlení prostřednictvím bytových družstev probíhalo běžnými postupy a nikoli prostřednictvím sítě přátel. To druhé se zdá velmi nepravděpodobné vzhledem k registraci, pozici na čekací listině a požadavkům, které člověk musel splnit. Bez těchto informací (nebo kdyby nebylo možné podat takovou žádost na základě tohoto „registračního systému“) by někdo nikdy neměl nárok na nabídku. "Ve srovnání s občany, kteří zůstali v místě bydliště déle, se tento obrázek už vůbec nerýmoval...," řekl insider. Tento insider mimo jiné vysvětlil, jak vláda postupovala při dosahování výsledků. „Ne proto, že by za tím něco bylo, ale proto, že si zaměstnanec chtěl udržet práci a od jeho zaměstnavatele... naslouchal pozorně... na oddělení... se očekávalo, že svou práci bude dělat dobře. Nemluvíme o prémiích nebo o čemkoli, co zaměstnanec za svůj výkon dostane... moje minulost, kdy jsem pomáhal jiným lidem vyplňovat jejich formuláře a co bylo třeba udělat, aby dostali ty příplatky a další příplatky, na které mají nárok, byla až později pro mě znemožněno. Jedna lokalita za druhou byla uzavřena a kompletně přepracována. Byl jsem vnímán jako otravný hacker, kterému nebylo dovoleno pomáhat jiným lidem. Udělal jsem to pro sebe a svou rodinu. Protože jsem se přihlásil přes jejich účet, mohl jsem jim pomoci přímo před nimi. Takhle jsem se dostal do problémů se svojí aplikací DigiD. Nikdy jsem nedostala dopis, že bych toho mohla využít...“ Zasvěcená se netajila tím, že je ženou a matkou rodiny. Její syn byl prý již dospělý a stále zůstal doma s matkou. Pracoval ve firmě a vedl normální život. To, že mezi nimi občas vznikaly neshody, považovala za naprosto normální. Tohle bylo součástí každé rodiny. - - - Zasvěcenec poznal vládní systém obce a objevil mnoho způsobů a pravidel. Ne každý zaměstnanec viděl stejné „indexy“. Přístup k účtům těch, kterým pomáhala (v době jejich přítomnosti), byl s jejich souhlasem. Byla položena otázka, jak plánovali následně změnit přihlašovací údaje. Neordinovaný uvedl, že své DigiD nikdy nedostal. Ani po pár pokusech, i když je registrační adresa bydliště správná. Pokaždé prý zavolala zákaznický servis a podporu, aby si prohlédla nebo nechala změnit určitá data (neoprávněným zaměstnancem). Technologie nezůstala stát. Také pro profánní... <Pokračování>

„Ubytovanie migrantov štrajkujúcich v mestách so zložitými sociálnymi problémami“ 1. časť

Je zarážajúce, že počas krízy od roku 2007 bol pozorovaný nárast počtu migrantov pre mestské bývanie. Jeden zasvätený povedal, že to bolo najmä preto, že rodiny somálskeho pôvodu sa v týchto mestách usadili oveľa skôr. Ich dospelé deti by si potom sami našli bývanie cez bežné kanály. Pretrvávala však otázka, prečo by sa malo toto číslo zdvojnásobiť rýchlym tempom v prípade percenta príjemcov grantov, ktorí zostali v európskej krajine kratšie. Predpokladalo sa, že hľadanie sociálneho bývania cez bytové družstvá prebiehalo bežnými postupmi a nie cez sieť priateľov. To druhé sa zdá byť veľmi nepravdepodobné vzhľadom na jeho registráciu, pozíciu na čakacej listine a požiadavky, ktoré musel splniť. Bez týchto informácií (alebo ak by niekto nemohol predložiť takúto žiadosť na základe tohto „registračného systému“) by niekto nikdy nemal nárok na ponuku. „V porovnaní s občanmi, ktorí zostali v mieste bydliska dlhšie, sa tento obrázok už vôbec nerýmoval...,“ povedal insider. Tento insider okrem iného vysvetlil, ako vláda postupovala pri dosahovaní výsledkov. „Nie preto, že by za tým niečo bolo, ale preto, že si zamestnanec chcel udržať prácu a od zamestnávateľa... pozorne počúval... na oddelení... sa očakávalo, že svoju prácu bude robiť dobre. Nehovoríme o prémiách alebo o čomkoľvek, čo zamestnanec dostane za svoj výkon...moja minulosť, keď som pomáhal iným ľuďom vypĺňať formuláre a čo bolo treba urobiť, aby dostali tie príplatky a iné príplatky, na ktoré majú nárok, bola až neskôr pre mňa znemožnené. Jedna lokalita za druhou bola uzavretá a kompletne prerobená. Bol som vnímaný ako otravný hacker, ktorému nebolo dovolené pomáhať iným ľuďom. Urobil som to pre seba a moju rodinu. Keďže som sa prihlásil cez ich účet, mohol som im pomôcť priamo pred nimi. Takto som sa dostal do problémov s mojou aplikáciou DigiD. Nikdy som nedostala list, že by som to mohla využiť...“ Zasvätená sa netajila tým, že je ženou a matkou rodiny. Jej syn bol vraj už dospelý a stále zostáva doma s mamou. Pracoval vo firme a viedol normálny život. To, že medzi nimi občas vznikajú nezhody, považovala za absolútne normálne. Toto bolo súčasťou každej rodiny. - - - Zasvätenec spoznal vládny systém obce a objavil mnoho spôsobov a pravidiel. Nie každý zamestnanec videl rovnaké „indexy“. Prístup k účtom tých, ktorým pomáhala (v čase ich prítomnosti), bol s ich súhlasom. Bola položená otázka, ako plánovali následne zmeniť prihlasovacie údaje. Neordinovaný uviedol, že svoje DigiD nikdy nedostal. Ani po niekoľkých pokusoch, aj keď registračná adresa bydliska je správna. Zakaždým údajne zavolala na zákaznícky servis a podporu, aby si pozrela alebo nechala zmeniť určité údaje (neoprávneným zamestnancom). Technológia nezostala stáť. Aj pre profánnych... <Pokračovanie>

“Nastanitve stavkajočih migrantov v mestih s kompleksnimi socialnimi problemi” 1. del

Osupljivo je, da je v času krize od leta 2007 opaziti rast migrantov za urbana stanovanja. Insajder je dejal, da je to predvsem zato, ker so se družine somalskega porekla med drugim naselile v teh mestih veliko prej. Njihovi odrasli otroci bi potem sami našli stanovanje po običajnih kanalih. Še vedno pa se je porajalo vprašanje, zakaj bi se število štipendistov, ki ostanejo v evropski državi krajše obdobje, tako hitro podvojilo. Domnevalo se je, da je iskanje socialnih stanovanj prek stanovanjskih združenj potekalo po običajnih postopkih in ne prek mreže prijateljev. Slednje se glede na prijavo, položaj na čakalni listi in zahteve, ki jih mora izpolnjevati, zdi malo verjetno. Če te informacije ne bi bilo (ali če na podlagi tega 'registracijskega sistema' ne bi mogli oddati takšne zahteve), nekdo nikoli ne bi bil upravičen do ponudbe. "V primerjavi z državljani, ki so dlje ostali v kraju bivanja, se ta podoba sploh ni več rimala ...," je dejal insajder. Ta insajder je med drugim pojasnil, kako se je vlada lotila doseganja rezultatov. »Ne zato, ker bi bilo kaj v ozadju, ampak zato, ker je zaposleni želel obdržati službo in ker je njegov delodajalec ... pozorno poslušal ... na oddelku ... se je od njega pričakovalo, da bo dobro opravil svoje delo. Ne govorimo o bonusih ali karkoli, kar zaposleni dobi za svojo uspešnost ... moja preteklost, ko sem pomagal drugim ljudem izpolniti njihove obrazce in kaj je bilo treba narediti, da so prejeli tiste dodatke in druge dodatke, do katerih so upravičeni, je bilo šele kasneje onemogočeno zame. Eno za drugo so zapirali in popolnoma preoblikovali. Videli so me kot nadležnega hekerja, ki mu ni bilo dovoljeno pomagati drugim ljudem. To sem naredil zase in za svojo družino. Ker sem se prijavil prek njihovega računa, sem jim lahko pomagal kar pred njimi. Tako sem zašel v težave s svojo aplikacijo DigiD. Nikoli nisem prejela pisma, v katerem bi pisalo, da bi lahko to izkoristila ...« Insajder ni skrival, da je ženska in mati družine. Njen sin naj bi bil že odrasel in še vedno ostaja doma z mamo. Delal je v podjetju in živel normalno življenje. Zdelo se ji je povsem normalno, da med njima včasih pride do nesoglasij. To je bilo del vsake družine. - - - Pobudnik je spoznal sistem upravljanja občine in odkril številne načine in pravila. Vsi zaposleni niso videli enakih 'indeksov'. Dostop do računov tistih, ki jim je pomagala (v času njihove prisotnosti), je bil z njihovo odobritvijo. Zastavljeno je bilo vprašanje, kako so nameravali pozneje spremeniti podatke za prijavo. Neposvečeni je izjavil, da svojega DigiD nikoli ni prejel. Tudi po nekaj poskusih ne, čeprav je domači naslov za registracijo pravilen. Vsakič naj bi poklicala službo za stranke in podporo za vpogled ali spremembo določenih podatkov (s strani nepooblaščenega delavca). Tehnologija ni mirovala. Tudi za profane... <Nadaljevanje sledi>

«Սոցիալական բարդ խնդիրներ ունեցող քաղաքներում գործադուլ անող միգրանտների բնակարաններ» Մաս 1

Ապշեցուցիչ է, որ 2007 թվականից ի վեր ճգնաժամի պայմաններում քաղաքային բնակարանների համար միգրանտների աճ է նկատվում։ Ինսայդերը ասաց, որ դա հիմնականում պայմանավորված է նրանով, որ սոմալիական ծագում ունեցող ընտանիքները, ի թիվս այլոց, շատ ավելի վաղ են բնակություն հաստատել այս քաղաքներում: Նրանց չափահաս երեխաներն այնուհետև իրենք իրենց բնակարան կգտնեին սովորական ուղիներով: Այնուամենայնիվ, հարցը շարունակվում էր, թե ինչու պետք է այդ թիվը կրկնապատկվեր արագ տեմպերով այն տոկոսի համար, ովքեր եվրոպական երկրում մնան ավելի կարճ ժամկետով: Ենթադրվում էր, որ բնակարանաշինության ասոցիացիաների միջոցով սոցիալական բնակարան գտնելը կատարվում էր սովորական ընթացակարգերով, այլ ոչ թե ընկերների ցանցի միջոցով: Վերջինս խիստ անհավանական է թվում՝ հաշվի առնելով գրանցումը, հերթացուցակում զբաղեցրած դիրքը և այն պահանջները, որոնք պետք է բավարարեր: Այս տեղեկատվության բացակայության դեպքում (կամ եթե որևէ մեկը չկարողանա նման հարցում ներկայացնել այս «գրանցման համակարգի» հիման վրա), ինչ-որ մեկը երբեք իրավասու չէր լինի առաջարկի համար: «Բնակության վայրում ավելի երկար մնացող քաղաքացիների համեմատությամբ, այս պատկերն այլևս չի հանգավորվում...»,- ասաց ինսայդերը: Այս ինսայդերը, ի թիվս այլ բաների, բացատրեց, թե ինչպես է կառավարությունը գնում արդյունքների հասնելու: «Ոչ այն պատճառով, որ դրա հետևում ինչ-որ բան կար, այլ այն պատճառով, որ աշխատողը ցանկանում էր պահպանել իր աշխատանքը, և նրա գործատուն… ուշադիր լսեց… վարչությունում… սպասվում էր, որ իր աշխատանքը լավ կկատարի: Մենք չենք խոսում բոնուսների կամ այն ​​ամենի մասին, ինչ ստանում է աշխատողն իր կատարողականի համար... իմ անցյալը, երբ ես օգնում էի այլ մարդկանց լրացնել իրենց ձևերը, և այն, ինչ պետք է արվեր, որպեսզի ստանային այդ նպաստները և այլ հավելավճարները, որոնք նրանք իրավունք ունեն, միայն ավելի ուշ: ինձ համար անհնարին դարձրեց: Մեկը մյուսի հետևից փակվում էին և ամբողջությամբ վերափոխվում: Ինձ դիտում էին որպես նյարդայնացնող հաքեր, ում թույլ չէր տրվում օգնել այլ մարդկանց: Ես դա արեցի իմ և իմ ընտանիքի համար: Քանի որ ես մուտք եմ գործել նրանց հաշվի միջոցով, կարողացել եմ օգնել նրանց հենց իրենց աչքի առաջ: Ահա թե ինչպես ես դժվարության մեջ ընկա իմ DigiD հավելվածի հետ։ Ես երբեք նամակ չեմ ստացել, որ ես կարող եմ օգտվել դրանից...» Ինսայդերը չթաքցրեց, որ նա կին է և ընտանիքի մայր: Ասում էին, որ նրա որդին արդեն չափահաս է և դեռ տանը մնում է մոր հետ: Նա աշխատում էր ընկերությունում և նորմալ կյանք վարում։ Նա բացարձակապես նորմալ էր համարում, որ երբեմն տարաձայնություններ էին ծագում նրանց միջև։ Սա յուրաքանչյուր ընտանիքի մի մասն էր: - - - Նախաձեռնողը ծանոթացավ քաղաքապետարանի կառավարման համակարգին և բացահայտեց բազմաթիվ ուղիներ ու կանոններ։ Ոչ բոլոր աշխատակիցներն են տեսել նույն «ինդեքսները»: Մատչելիությունը նրանց հաշիվներին, ում նա օգնել է (նրանց ներկայության պահին) եղել է նրանց հավանությամբ: Հարց տրվեց, թե ինչպես են նրանք նախատեսում փոխել մուտքի տվյալները հետո: Չձեռնադրվածը նշել է, որ երբեք չի ստացել իր DigiD-ը։ Նույնիսկ մի քանի փորձից հետո, չնայած գրանցման տան հասցեն ճիշտ է: Ամեն անգամ նա, իբր, զանգահարել է հաճախորդների սպասարկում և սպասարկում՝ որոշակի տվյալներ դիտելու կամ փոփոխելու համար (չլիազորված աշխատակցի կողմից): Տեխնոլոգիան չի կանգնել տեղում: Նաև սրբապիղծների համար… <Շարունակելի>

„Húsnæði farandfólks í verkfalli í borgum með flókin félagsleg vandamál“ 1. hluti

Það er sláandi að í kreppunni síðan 2007 hefur orðið vart við aukningu farandfólks til húsnæðis í þéttbýli. Innherji sagði að þetta væri aðallega vegna þess að fjölskyldur af sómalskum uppruna, meðal annarra, hefðu sest að í þessum borgum mun fyrr. Fullorðin börn þeirra hefðu þá sjálf fundið húsnæði eftir venjulegum leiðum. Hins vegar var spurningin viðvarandi hvers vegna fjöldinn hefði átt að tvöfaldast hratt fyrir hlutfall styrkþega sem dvelja í evrópsku landi í skemmri tíma. Gengið var út frá því að finna félagslegt húsnæði í gegnum húsfélög fylgdi eðlilegum verklagsreglum en ekki í gegnum vinanet. Hið síðarnefnda virðist afar ólíklegt miðað við skráningu manns, stöðu á biðlista og þær kröfur sem maður þurfti að uppfylla. Ef þessar upplýsingar skortir (eða ef maður gæti ekki lagt fram slíka beiðni á grundvelli þessa „skráningarkerfis“) hefði einhver aldrei verið gjaldgengur fyrir tilboð. „Í samanburði við borgara sem dvöldu lengur á dvalarstað rímaði þessi mynd alls ekki lengur...,“ sagði innherjinn. Þessi innherji útskýrði meðal annars hvernig ríkisstjórn fór að því að ná árangri. „Ekki vegna þess að það lægi eitthvað að baki, heldur vegna þess að starfsmaðurinn vildi halda starfi sínu og vinnuveitandi hans... hlustaði vel... á deildinni... var ætlast til þess að hann ynni starf sitt vel. Við erum ekki að tala um bónusa eða hvað sem er sem starfsmaður fær fyrir frammistöðu sína... fortíð mín þegar ég hjálpaði öðru fólki að fylla út eyðublöðin þeirra og það sem þurfti að gera til að fá þessar hlunnindi og annað sem það á rétt á var bara seinna gert mér ómögulegt. Hver staðurinn á eftir öðrum var lokaður og algjörlega endurhannaður. Það var litið á mig sem pirrandi tölvuþrjóta sem mátti ekki hjálpa öðru fólki. Ég gerði þetta fyrir mig og fjölskyldu mína. Þar sem ég skráði mig inn í gegnum reikninginn þeirra gat ég hjálpað þeim beint fyrir framan þá. Svona lenti ég í vandræðum með DigiD forritið mitt. Ég hef aldrei fengið bréf um að ég gæti nýtt mér þetta...“ Innherjinn leyndi sér ekki að hún væri kona og fjölskyldumóðir. Sagt var að sonur hennar væri þegar fullorðinn og væri enn heima hjá móður sinni. Hann vann hjá fyrirtæki og lifði eðlilegu lífi. Hún taldi það alveg eðlilegt að stundum kæmi upp ágreiningur á milli þeirra. Þetta var hluti af hverri fjölskyldu. - - - Frumkvöðullinn kynntist stjórnkerfi sveitarfélagsins og uppgötvaði margar leiðir og reglur. Ekki allir starfsmenn sáu sömu „vísitölur“. Aðgangur að reikningum þeirra sem hún aðstoðaði (þegar þeir voru viðstaddir) var með samþykki þeirra. Spurt var hvernig þeir hefðu ætlað að breyta innskráningarupplýsingum í kjölfarið. Sá sem ekki var vígður sagðist aldrei hafa fengið DigiD. Ekki einu sinni eftir nokkrar tilraunir, þó að skráningarheimilisfangið sé rétt. Í hvert sinn hringdi hún sem sagt í þjónustuver og þjónustuver til að skoða eða láta breyta tilteknum gögnum (af óviðkomandi starfsmanni). Tæknin stóð ekki í stað. Einnig fyrir hina svívirðilegu... <Framhald>

"Bostad av migranter som strejkar i städer med komplexa sociala problem" Del 1

Det är slående att under krisen sedan 2007 har en ökning av migranter för stadsbostäder observerats. En insider sa att det främst berodde på att familjer med bland annat somaliskt ursprung hade bosatt sig i dessa städer mycket tidigare. Deras vuxna barn skulle då själva ha hittat bostad genom de vanliga kanalerna. Frågan kvarstod dock om varför antalet skulle ha fördubblats i snabb takt för andelen bidragstagare som vistas i ett europeiskt land under en kortare period. Det antogs att att hitta sociala bostäder genom bostadsrättsföreningar följde normala rutiner och inte genom ett nätverk av vänner. Det senare förefaller högst osannolikt med tanke på ens registrering, placering på väntelistan och de krav man behövde uppfylla. I avsaknad av denna information (eller om man inte kunde lämna in en sådan begäran på basis av detta "registreringssystem"), skulle någon aldrig ha varit berättigad till ett erbjudande. "Jämfört med medborgare som stannade på en bostadsort längre, rimmade den här bilden inte längre alls...", sa insidern. Denna insider förklarade bland annat hur en regering gick tillväga för att nå resultat. "Inte för att det låg något bakom, utan för att medarbetaren ville behålla sitt jobb och hans arbetsgivare... lyssnade noga... på avdelningen... förväntades göra sitt jobb bra. Vi pratar inte om bonusar eller vad som helst som en anställd får för sin prestation... mitt förflutna när jag hjälpte andra människor att fylla i deras blanketter och vad som behövdes göras för att få de traktamenten och andra tillägg som de har rätt till var först senare omöjliggjort för mig. Den ena platsen efter den andra stängdes och gjordes om helt. Jag sågs som en irriterande hacker som inte fick hjälpa andra människor. Jag gjorde det här för mig och min familj. Eftersom jag loggade in via deras konto kunde jag hjälpa dem mitt framför dem. Så här fick jag problem med min DigiD-applikation. Jag har aldrig fått ett brev om att jag kunde dra nytta av detta...” Insidern gjorde ingen hemlighet av att hon var kvinna och familjemor. Hennes son sades redan vara vuxen och fortfarande stanna hemma med sin mamma. Han arbetade på ett företag och levde ett normalt liv. Hon såg det som helt normalt att det ibland uppstod meningsskiljaktigheter mellan dem. Detta var en del av varje familj. - - - Den initierade lärde känna kommunens förvaltningssystem och upptäckte många sätt och regler. Inte alla anställda såg samma "index". Tillgång till konton för dem hon hjälpte (vid tidpunkten för deras närvaro) var med deras godkännande. Frågan ställdes hur de hade tänkt ändra inloggningsuppgifterna i efterhand. Den icke prästvigde uppgav att han aldrig fått sitt DigiD. Inte ens efter några försök, även om registreringens hemadress är korrekt. Varje gång ska hon ha ringt kundtjänst och support för att se eller få vissa uppgifter ändrade (av en obehörig anställd). Tekniken stod inte stilla. Även för profana... <Fortsättning följer>

"Bolig av migranter som streiker i byer med komplekse sosiale problemer" Del 1

Det er påfallende at det under krisen siden 2007 har blitt observert en vekst i migranter for urbane boliger. En innsider sa at dette hovedsakelig var fordi familier med blant annet somalisk opprinnelse hadde slått seg ned i disse byene mye tidligere. Deres voksne barn ville da ha funnet bolig selv gjennom de vanlige kanalene. Spørsmålet vedvarte imidlertid hvorfor antallet skulle ha doblet seg i et raskt tempo for prosentandelen av bevilgningsmottakere som oppholder seg i et europeisk land i en kortere periode. Det ble antatt at det å finne sosial bolig gjennom borettslag fulgte vanlige prosedyrer og ikke gjennom et vennenettverk. Det siste virker svært usannsynlig, gitt ens registrering, plassering på venteliste og kravene en måtte oppfylle. I mangel av denne informasjonen (eller hvis man ikke var i stand til å sende inn en slik forespørsel på grunnlag av dette "registreringssystemet"), ville noen aldri ha vært kvalifisert for et tilbud. "Sammenlignet med borgere som oppholdt seg på et bosted lenger, rimet ikke dette bildet lenger i det hele tatt ...," sa innsideren. Denne innsideren forklarte blant annet hvordan en regjering gikk frem for å oppnå resultater. «Ikke fordi det lå noe bak, men fordi arbeidstakeren ønsket å beholde jobben sin og arbeidsgiveren... lyttet nøye... på avdelingen... ble forventet å gjøre jobben sin godt. Vi snakker ikke om bonuser eller hva som helst som en ansatt får for sine prestasjoner... min fortid da jeg hjalp andre mennesker med å fylle ut skjemaene deres og hva som måtte gjøres for å motta de godtgjørelsene og andre tilleggene de har rett til var først senere umuliggjort for meg. Det ene stedet etter det andre ble stengt og fullstendig redesignet. Jeg ble sett på som en irriterende hacker som ikke fikk lov til å hjelpe andre mennesker. Jeg gjorde dette for meg og familien min. Fordi jeg logget på via kontoen deres, kunne jeg hjelpe dem rett foran dem. Slik fikk jeg problemer med DigiD-applikasjonen min. Jeg har aldri mottatt et brev om at jeg kunne utnytte dette...» Innsideren la ikke skjul på at hun var kvinne og familiemor. Sønnen hennes ble sagt å være allerede voksen og fortsatt være hjemme med moren. Han jobbet i et firma og levde et normalt liv. Hun så det som helt normalt at det noen ganger oppsto uenigheter mellom dem. Dette var en del av hver familie. - - - Den innviede ble kjent med forvaltningssystemet i kommunen og oppdaget mange måter og regler. Ikke alle ansatte så de samme "indeksene". Tilgang til kontoer til de hun hjalp (på tidspunktet for deres tilstedeværelse) var med deres godkjenning. Spørsmålet ble stilt hvordan de hadde tenkt å endre påloggingsdetaljene i etterkant. Den ikke-ordinerte opplyste at han aldri mottok sin DigiD. Selv ikke etter noen forsøk, selv om registreringshjemmeadressen er riktig. Hver gang ringte hun angivelig kundeservice og støtte for å se eller få visse data endret (av en uautorisert ansatt). Teknologien sto ikke stille. Også for de profane... <Fortsettelse>

"Bolig af migranter, der strejker i byer med komplekse sociale problemer" Del 1

Det er slående, at der under krisen siden 2007 er blevet observeret en vækst i migranter til byboliger. En insider sagde, at det primært skyldtes, at familier af somalisk oprindelse, blandt andre, havde slået sig ned i disse byer meget tidligere. Deres voksne børn ville så selv have fundet bolig gennem de almindelige kanaler. Spørgsmålet fortsatte dog om, hvorfor antallet skulle være fordoblet i et hurtigt tempo for den procentdel af bevillingsmodtagere, der opholder sig i et europæisk land i en kortere periode. Det blev antaget, at det at finde almen bolig gennem boligforeninger fulgte normale procedurer og ikke gennem et netværk af venner. Sidstnævnte virker højst usandsynligt i betragtning af ens tilmelding, placering på ventelisten og de krav, man skulle opfylde. I mangel af disse oplysninger (eller hvis man ikke var i stand til at indsende en sådan anmodning på grundlag af dette 'registreringssystem'), ville nogen aldrig have været berettiget til et tilbud. "Sammenlignet med borgere, der opholdt sig på et opholdssted i længere tid, rimede dette billede slet ikke længere...," sagde insideren. Denne insider forklarede blandt andet, hvordan en regering gik frem for at opnå resultater. “Ikke fordi der lå noget bag, men fordi medarbejderen gerne ville beholde sit job og hans arbejdsgiver… lyttede godt efter… på afdelingen… forventedes at udføre sit arbejde godt. Vi taler ikke om bonusser eller hvad som helst, en medarbejder får for sin præstation... min fortid, da jeg hjalp andre mennesker med at udfylde deres formularer, og hvad der skulle gøres for at modtage de tillæg og andet ekstra, som de har ret til, var først senere umuliggjort for mig. Det ene sted efter det andet blev lukket og fuldstændig omdesignet. Jeg blev set som en irriterende hacker, der ikke måtte hjælpe andre mennesker. Jeg gjorde dette for mig og min familie. Fordi jeg loggede ind via deres konto, var jeg i stand til at hjælpe dem lige foran dem. Sådan kom jeg i problemer med min DigiD-applikation. Jeg har aldrig modtaget et brev om, at jeg kunne udnytte det her...” Insideren lagde ikke skjul på, at hun var kvinde og mor til en familie. Hendes søn blev efter sigende allerede voksen og stadig hjemme hos sin mor. Han arbejdede i en virksomhed og levede et normalt liv. Hun så det som helt normalt, at der nogle gange opstod uenigheder mellem dem. Dette var en del af enhver familie. - - - Den indviede lærte kommunens styresystem at kende og opdagede mange måder og regler. Ikke alle medarbejdere så de samme 'indekser'. Adgang til konti for dem, hun assisterede (på tidspunktet for deres tilstedeværelse) var med deres godkendelse. Spørgsmålet blev stillet, hvordan de havde tænkt sig at ændre login-oplysningerne efterfølgende. Den ikke-ordinerede oplyste, at han aldrig modtog sit DigiD. Heller ikke efter et par forsøg, selvom registreringens hjemmeadresse er korrekt. Hver gang ringede hun angiveligt til kundeservice og support for at se eller få visse data ændret (af en uautoriseret medarbejder). Teknologien stod ikke stille. Også for de profane... <Fortsættes>

"Lekkevien siirtolaisten asuminen kaupungeissa, joissa on monimutkaisia ​​sosiaalisia ongelmia" Osa 1

On silmiinpistävää, että kriisin aikana vuodesta 2007 lähtien on havaittu kaupunkiasuntoa hakevien maahanmuuttajien määrän kasvua. Sisäpiiriläisen mukaan tämä johtui pääasiassa siitä, että mm. somalialkuperäperheet olivat asettuneet näihin kaupunkeihin paljon aikaisemmin. Heidän aikuiset lapsensa olisivat silloin löytäneet itse asunnon tavallisten kanavien kautta. Kysymys jäi kuitenkin edelleen siitä, miksi stipendin saajien lukumäärän olisi pitänyt kaksinkertaistua nopeasti, kun otetaan huomioon niiden prosenttiosuus, joka oleskelee Euroopan maassa lyhyemmän ajan. Oletettiin, että sosiaalisen asunnon löytäminen asuntoyhdistysten kautta noudatti normaalia menettelyä eikä ystäväverkoston kautta. Jälkimmäinen vaikuttaa erittäin epätodennäköiseltä, kun otetaan huomioon henkilön rekisteröityminen, asema jonotuslistalla ja vaatimukset, jotka hänen oli täytettävä. Ilman näitä tietoja (tai jos tällaista pyyntöä ei voitu esittää tämän "rekisteröintijärjestelmän" perusteella), joku ei olisi koskaan voinut saada tarjousta. "Verrattuna kansalaisiin, jotka viipyivät asuinpaikalla pidempään, tämä kuva ei riimi enää ollenkaan...", sisäpiiriläinen sanoi. Tämä sisäpiiriläinen selitti muun muassa, miten hallitus on päässyt tuloksiin. ”Ei siksi, että sen takana olisi jotain, vaan siksi, että työntekijä halusi pitää työpaikkansa ja hänen työnantajaansa… kuunneltiin tarkasti… osastolla… odotettiin tekevän työnsä hyvin. Emme puhu bonuksista tai mistä tahansa, mitä työntekijä saa suorituksestaan... menneisyyteni, kun auttelin muita täyttämään lomakkeita ja mitä piti tehdä saadakseen ne korvaukset ja muut lisät, joihin he ovat oikeutettuja, oli vasta myöhemmin tehnyt minulle mahdottomaksi. Yksi paikka toisensa jälkeen suljettiin ja suunniteltiin kokonaan uudelleen. Minut nähtiin ärsyttävänä hakkerina, jonka ei annettu auttaa muita ihmisiä. Tein tämän minulle ja perheelleni. Koska kirjauduin sisään heidän tilinsä kautta, pystyin auttamaan heitä aivan heidän edessään. Näin jouduin ongelmiin DigiD-sovellukseni kanssa. En ole koskaan saanut kirjettä, jossa olisi kerrottu, että voisin hyödyntää tätä...” Sisäpiiriläinen ei salannut olevansa nainen ja perheenäiti. Hänen pojan kerrottiin olevan jo aikuinen ja oleskelee edelleen kotona äitinsä kanssa. Hän työskenteli yrityksessä ja vietti normaalia elämää. Hän piti täysin normaalina, että välillä syntyi erimielisyyksiä. Tämä oli osa jokaista perhettä. - - - Vihitty tutustui kunnan hallintojärjestelmään ja löysi monia tapoja ja sääntöjä. Kaikki työntekijät eivät nähneet samoja "indeksejä". Pääsy niiden henkilöiden tileihin, joita hän avusti (heidän läsnäolohetkellään), oli heidän suostumuksensa. Kysyttiin, kuinka he aikoivat muuttaa kirjautumistietoja jälkikäteen. Vihkimätön ilmoitti, ettei hän koskaan saanut DigiD-korttiaan. Ei edes muutaman yrityksen jälkeen, vaikka rekisteröintikotiosoite on oikea. Joka kerta hän väitti soittaneen asiakaspalveluun ja tukeen nähdäkseen tai muuttaakseen tiettyjä tietoja (valtuuttamattoman työntekijän toimesta). Tekniikka ei pysähtynyt. Myös hävyttömälle… <Jatkuu>