Mediator reads some strange ads

“Agent reads the content of advertisements with sometimes strange meanings”

A mediator in rental housing who suddenly read an unknown user’s advertisements did not know how to act because of the content. Although he brightened up his WhatsApp with his name and title and was busy mediating homes, floors and rooms, he could also ignore some of his users’ placements. This did not always mean that he would indeed have had suitable accommodation for his clients. He usually prioritized the location, average rental class and the type of rental object it concerned. That is why he specifically named the offer by name such as “Room”, “Porch apartment”, “Maisonette apartment”, “Shop” and so on. He did not want to meet a client who could not meet his criteria. He had created and updated his logo on his profile. The title of his “Buildings in the city” could attract new users to find his housing offer. Earlier, an attempt had already been made to ‘get’ the minimum rental price from information. The office assistant who recently answered a phone call said that there was little point in bidding below the offered amount. For a monthly fee of at least €1200, a two-room living space could be rented. A single room could easily cost more than €750 and the days when the rent was €550 per month were a thing of the past. For the business community, a normal tenant - who had no accommodation - could not possibly rent a space such as a shop or office building for sleeping, showering and eating only. Huge amounts were charged for such types of objects. In a street where an 'empty' building can be seen and provided with a poster "For rent", it could have been closed for a long time. Sometimes passers-by saw, for example, a new cafeteria or telephone shop at the same location. - - - The advertiser who had updated one of his advertisements attracted attention again. The broker did not know what to do about it and whether he had anything suitable at all. An advertisement text such as "... quiet person urgently looking for room in region <place of residence>. Outside cold unbearable and rain / hail in the near future real presence. Preferably quiet environment with public transport, fewer vehicles along the street, bicycle parking on steel pipes no problem, porch should be spacious with possibly gate with lock, price negotiable and deposit unimportant with regard to risk-no-money-back and landlord to taste not relevant ...". Also texts such as "Toilet edges should be white without stains" and "... painted stair railing is allowed, but not a must." "Bare delivery is a reduction of rent ..." and "Flexibility requested and offered with regard to ...". Also a text like this "Other in mutual contact with chance of contract by print desired ...". The landlord of his WhatsApp profile did not raise his eyebrows. However, he did receive similar and sometimes typical images from such advertisements. He was not directly concerned with wanting to inform the other person about his offer. Nor whether the offer actually existed. He found the idea of ​​such placements quite strange, but doubted whether the advertiser ever really achieved results with it. Many people would quickly turn a page of the newspaper with these placements. The user was never - someone's mobile number added - in his contacts.

“Bemiddelaar leest inhoud advertenties van soms vreemde betekenissen”

Een bemidddelaar in huurwoningen die plotseling een onbekende gebruiker zijn advertenties las, wist niet zo goed te handelen vanwege de inhoud. Hoewel hij met naam en titel zijn WhatsApp opfleurde en zich bezighield met het bemiddelen van woningen, etages en kamers, kon hij ook sommige plaatsingen van zijn gebruikers negeren. Dit hoefde niet altijd te betekenen dat hij inderdaad geschikte woonruimte voor zijn klanten zou hebben gehad. Hij stelde meestal als prioriteit de locatie, gemiddelde huurklasse en om welk type verhuur object het betrof. Daarom noemde hij specifiek het aanbod met naam zoals “Kamer”, “Portiekwoning”, “Maisonettewoning”, “Winkelpand” enzovoorts. Hij wilde niet een klant ontmoeten die niet kon voldoen aan zijn criteria. Op zijn profiel had hij zijn logo gemaakt en bijgewerkt. De titel van zijn “Gebouwen in de stad” kon nieuwe gebruikers trekken bij het vinden van zijn woningaanbod. Eerder werd al getracht de minimale huurprijs aan informatie ‘los te krijgen’. De assistent op kantoor die onlangs nog een telefoontje beantwoordde, zei dat het maar weinig zin had beneden het aangeboden bedrag te bieden. Voor een maandelijks bedrag van minimaal € 1200 kon een woonruimte van twee kamers worden gehuurd. Een enkele kamer kon al gauw hoger oplopen dan € 750 en de tijd dat de huurprijs € 550 per maand was, behoorde tot de verledentijd. Voor het bedrijfsleven kon een normale huurder - die geen huisvesting had - onmogelijk een ruimte als winkel- of kantoorpand huren voor uitsluitend slapen, douchen en eten. Enorme bedragen telde men voor zulke type objecten. In een straat waar een ‘leegstaand’ pand is te zien en voorzien van een poster “Te huur”, kon al een langere tijd gesloten zijn. Soms zagen voorbijgangers bijvoorbeeld een nieuwe cafetaria of belwinkel op dezelfde locatie. - - - De adverteerder die een van zijn advertenties had bijgewerkt, trok opnieuw de aandacht. De bemiddelaar wist niet wat hij eraan kon doen en of hij überhaupt iets geschikts had. Een advertentietekst als “… rustig persoon zoekt met spoed naar kamer in regio <woonplaats>. Buitenkou ondraaglijk en regen / hagel in nabije toekomst reëel aanwezig. Graag rustige omgeving met Openbaar Vervoer, minder voertuigen langs de straat, fiets parkeren aan stalen buizen geen punt, portiek dient ruim met eventueel hek met slot, prijs overlegbaar en borg onbelangrijk met betrekking tot risico-geen-geldretour en verhuurder naar smaak niet relevant …”. Ook teksten als “Toiletranden dienen wit zonder vlekken” en “…trapleuning geverfd mag, maar geen must.” “Kaal aanlevering is vermindering van huur …” en “Flexibiliteit gevraagd en geboden met betrekking tot …”. Ook een tekst als deze “Overig in wederzijds kontakt met kans op kontrakt per afdruk gewenst …”. De verhuurder van zijn WhatsApp profiel deed zijn wenkbrauwen niet omhoog. Wel kreeg hij soortgelijke en soms typische beelden door afkomstig van zulke advertenties. Het ging hem niet direkt om de ander te willen informeren over zijn aanbod. Ook niet of het aanbod daadwerkelijk bestond. Het idee van zulke plaatsingen vond hij best apart, maar betwijfelde of de adverteerder ooit echt resultaat ermee bereikte. Veel mensen zouden een pagina van de krant met deze plaatsingen al snel omslaan. De gebruiker bevond zich nimmer - iemands mobiel nummer toegevoegd - in zijn kontakten.

„Mediator liest Werbeinhalte mit teilweise seltsamer Bedeutung“

Ein Vermittler von Mietobjekten, der plötzlich die Inserate eines unbekannten Nutzers sah, wusste aufgrund des Inhalts nicht, wie er sich verhalten sollte. Zwar beschönigte er seine WhatsApp mit Namen und Titel und war an der Vermittlung von Häusern, Etagen und Zimmern beteiligt, konnte aber auch einige Postings seiner Nutzer ignorieren. Dies bedeutete nicht zwangsläufig, dass er tatsächlich über eine geeignete Unterkunft für seine Kunden verfügt hätte. Dabei legte er in der Regel Wert auf die Lage, die durchschnittliche Mietklasse und die Art des Mietobjekts. Deshalb erwähnte er das Angebot ausdrücklich namentlich wie „Zimmer“, „Portikushaus“, „Maisonettehaus“, „Ladenbau“ und so weiter. Er wollte keinen Kunden treffen, der seine Kriterien nicht erfüllen konnte. Auf seinem Profil hatte er sein Logo erstellt und aktualisiert. Der Titel „Gebäude in der Stadt“ konnte bei der Suche nach Wohnangeboten neue Nutzer gewinnen. Zuvor wurde versucht, den Mindestmietpreis für Informationen „freizugeben“. Der Büroassistent, der kürzlich einen Anruf beantwortete, sagte, es habe wenig Sinn, unter dem angebotenen Betrag zu bieten. Eine Zwei-Zimmer-Wohnfläche könnte für einen monatlichen Betrag von mindestens 1.200 € angemietet werden. Ein Einzelzimmer konnte durchaus mehr als 750 Euro kosten und die Zeiten, in denen die Miete 550 Euro pro Monat betrug, gehörten der Vergangenheit an. Aus geschäftlichen Gründen könnte ein normaler Mieter – der keine Wohnung hatte – unmöglich einen Raum als Laden- oder Bürogebäude nur zum Schlafen, Duschen und Essen mieten. Für solche Gegenstände wurden enorme Summen verlangt. In einer Straße, in der ein „leerstehendes“ Gebäude zu sehen ist und ein „Zu vermieten“-Plakat angebracht ist, könnte es schon seit längerem geschlossen sein. Manchmal sahen Passanten beispielsweise eine neue Cafeteria oder einen Telefonladen am selben Standort. - - - Der Werbetreibende, der eine seiner Anzeigen aktualisiert hat, erregte erneut Aufmerksamkeit. Der Mediator wusste nicht, was er dagegen tun konnte oder ob er überhaupt etwas Passendes hatte. Ein Anzeigentext wie „… ruhige Person sucht dringend ein Zimmer in der Region <Stadt>. Die Kälte draußen ist unerträglich und Regen/Hagel ist in naher Zukunft durchaus möglich. Bevorzugen Sie eine ruhige Umgebung mit öffentlichen Verkehrsmitteln, weniger Fahrzeuge entlang der Straße, das Abstellen von Fahrrädern auf Stahlrohren ist kein Problem, die Veranda sollte geräumig sein und möglicherweise ein Tor mit Schloss haben, der Preis ist verhandelbar und die Kaution spielt keine Rolle im Hinblick auf Risiko-keine Geldrendite und Vermieter je nach Geschmack nicht relevant...“. Auch Texte wie „Toilettenränder sollten weiß ohne Flecken sein“ und „…gestrichene Treppengeländer sind erlaubt, aber kein Muss.“ „Grundlieferung bedeutet Mietminderung …“ und „Flexibilität gewünscht und angeboten im Hinblick auf …“. Auch ein Text wie dieser „Sonstige gegenseitige Kontaktaufnahme mit der Möglichkeit eines Vertragsabschlusses per Ausdruck ist erwünscht …“. Der Besitzer seines WhatsApp-Profils zog keine Augenbrauen hoch. Allerdings erhielt er durch solche Anzeigen ähnliche und teilweise typische Bilder. Es ging ihm nicht direkt darum, den anderen über sein Angebot informieren zu wollen. Auch nicht, ob das Angebot tatsächlich existierte. Er fand die Idee solcher Platzierungen ziemlich seltsam, bezweifelte aber, dass der Werbetreibende damit jemals echte Ergebnisse erzielte. Viele Leute würden mit diesen Beiträgen schnell eine Seite in der Zeitung umblättern. Der Benutzer wurde nie - jemandes Handynummer hinzugefügt - in seinen Kontakten.

“O mediador lê o conteúdo do anúncio com significados por vezes estranhos”

Um intermediário de imóveis para arrendar que, de repente, viu anúncios de um utilizador desconhecido não soube como agir por causa do conteúdo. Embora tenha abrilhantado o seu WhatsApp com nome e cargo e se tenha envolvido na mediação de casas, andares e divisões, também conseguiu ignorar algumas publicações dos seus utilizadores. Isto não significava necessariamente que ele teria de facto alojamento adequado para os seus clientes. Geralmente, priorizava a localização, a classe média de arrendamento e o tipo de imóvel arrendado envolvido. É por isso que mencionou especificamente a oferta por nomes como “Quarto”, “Casa Pórtico”, “Casa Maisonette”, “Edifício Loja” e assim por diante. Não queria encontrar um cliente que não correspondesse aos seus critérios. No seu perfil criou e atualizou o seu logotipo. O título dos seus “Edifícios na cidade” conseguiu atrair novos utilizadores na procura da sua oferta habitacional. Anteriormente, foram feitas tentativas para ‘libertar’ o preço mínimo de aluguer de informação. A assistente de escritório que atendeu recentemente um telefonema disse que não adianta fazer licitações abaixo do valor oferecido. Um espaço habitacional de dois quartos poderá ser arrendado por um valor mensal de, pelo menos, 1.200€. Um quarto individual podia facilmente custar mais de 750€ e o tempo em que a renda era de 550€ por mês era coisa do passado. Para o negócio, um inquilino normal - que não tivesse habitação - não poderia alugar um espaço como uma loja ou um edifício de escritórios apenas para dormir, tomar banho e comer. Enormes somas foram cobradas por estes tipos de objetos. Numa rua onde se avista um edifício 'vago' e com um cartaz "Aluga-se", poderia estar fechado há muito tempo. Por exemplo, por vezes os transeuntes viam uma nova cafetaria ou loja de telefones no mesmo local. - - - O anunciante que atualizou um dos seus anúncios voltou a chamar a atenção. O mediador não sabia o que poderia fazer em relação a isso ou se tinha algo adequado. Um texto publicitário como “… pessoa calma procura quarto com urgência na região de <cidade>. O frio lá fora é insuportável e a chuva/granizo é uma possibilidade real num futuro próximo. Prefira um ambiente tranquilo com transportes públicos, menos veículos ao longo da rua, estacionamento de bicicletas em tubos de aço não é problema, varanda deve ser espaçosa com possível portão com fechadura, preço negociável e depósito sem importância no que diz respeito ao risco - sem devolução de dinheiro e senhorio de acordo com o gosto não é relevante... ”. Também textos como “Os aros das sanitas devem ser brancos e sem manchas” e “… os corrimãos das escadas pintados são permitidos, mas não obrigatórios”. “Entrega básica significa redução da renda…” e “Flexibilidade solicitada e oferecida em relação a…”. Também se deseja um texto como este “Outro em contacto mútuo com possibilidade de contrato por impressão…”. O dono do seu perfil de WhatsApp não levantou as sobrancelhas. No entanto, recebeu imagens semelhantes e, por vezes, típicas de tais anúncios. Não estava diretamente preocupado em querer informar a outra pessoa sobre a sua oferta. Nem se a oferta existia realmente. Achou a ideia de tais posicionamentos bastante estranha, mas duvidou que o anunciante alguma vez conseguisse resultados reais com os mesmos. Muitas pessoas virariam rapidamente a página do jornal com estes posts. O utilizador nunca esteve - o número de telemóvel de alguém foi adicionado - nos seus contactos.

"El mediador lee contenido publicitario con significados a veces extraños"

Un intermediario de propiedades en alquiler que de repente vio los anuncios de un usuario desconocido no supo cómo actuar debido al contenido. Aunque iluminó su WhatsApp con nombre y título y se dedicó a mediar en casas, pisos y habitaciones, también pudo ignorar algunas publicaciones de sus usuarios. Esto no significaba necesariamente que hubiera tenido un alojamiento adecuado para sus clientes. Por lo general, priorizaba la ubicación, la clase de alquiler promedio y el tipo de propiedad de alquiler en cuestión. Por eso mencionó específicamente la oferta por nombres como “Habitación”, “Casa Pórtico”, “Casa Casita”, “Edificio comercial”, etc. No quería encontrarse con un cliente que no pudiera cumplir con sus criterios. En su perfil había creado y actualizado su logo. El título de sus “Edificios en la ciudad” supo atraer a nuevos usuarios al encontrar su oferta habitacional. Anteriormente se intentó "publicar" información sobre el precio mínimo de alquiler. El asistente de oficina que recientemente respondió a una llamada telefónica dijo que no tenía mucho sentido ofertar por debajo de la cantidad ofrecida. Se podría alquilar una vivienda de dos habitaciones por un importe mensual de al menos 1.200 €. Una habitación individual podía costar fácilmente más de 750 euros y la época en la que el alquiler era de 550 euros al mes era cosa del pasado. Para los negocios, un inquilino normal, que no tenía vivienda, no podría alquilar un espacio como tienda o edificio de oficinas sólo para dormir, ducharse y comer. Se cobraban sumas enormes por este tipo de objetos. En una calle donde se ve un edificio 'desocupado' y con un cartel de "Se alquila", podría haber estado cerrado durante mucho tiempo. Por ejemplo, a veces los transeúntes veían una nueva cafetería o tienda de teléfonos en el mismo lugar. - - - El anunciante que actualizó uno de sus anuncios volvió a llamar la atención. El mediador no sabía qué podía hacer al respecto ni siquiera si tenía algo adecuado. Un texto publicitario como “…una persona tranquila busca urgentemente una habitación en la región <ciudad>. El frío exterior es insoportable y la lluvia/granizo es una posibilidad real en un futuro próximo. Prefiero un ambiente tranquilo con transporte público, menos vehículos a lo largo de la calle, el estacionamiento de bicicletas sobre tuberías de acero no es un problema, el porche debe ser espacioso con una posible puerta con cerradura, el precio es negociable y el depósito no es importante en cuanto a riesgo, no hay devolución de dinero y al propietario. según gustos no relevantes…”. También textos como “Los bordes de los inodoros deben ser blancos sin manchas” y “…se permiten barandillas de escaleras pintadas, pero no son obligatorias”. “La entrega básica supone una reducción del alquiler…” y “Flexibilidad solicitada y ofrecida respecto a…”. También un texto como este “Se desea otro en contacto mutuo con la posibilidad de un contrato por impresión…”. El dueño de su perfil de WhatsApp no ​​levantó las cejas. Sin embargo, de dichos anuncios recibió imágenes similares y a veces típicas. No le preocupaba directamente querer informar a la otra persona sobre su oferta. Ni si la oferta existió realmente. La idea de este tipo de ubicaciones le parecía bastante extraña, pero dudaba de que el anunciante alguna vez consiguiera resultados reales con ellas. Mucha gente rápidamente pasaría una página del periódico con estas publicaciones. El usuario nunca estuvo (se agregó el número de móvil de alguien) en sus contactos.

« Mediator lit des contenus publicitaires aux significations parfois étranges »

Un intermédiaire en biens locatifs qui a soudainement vu les annonces d'un utilisateur inconnu n'a pas su comment agir en raison du contenu. Bien qu'il ait égayé son WhatsApp avec son nom et son titre et qu'il ait été impliqué dans la médiation des maisons, des étages et des pièces, il a également pu ignorer certaines publications de ses utilisateurs. Cela ne signifiait pas nécessairement qu’il aurait effectivement disposé d’un logement convenable pour ses clients. Il donnait généralement la priorité à l’emplacement, à la classe de location moyenne et au type de bien locatif concerné. C'est pourquoi il a spécifiquement mentionné l'offre par des noms tels que « Chambre », « Maison Portique », « Maisonnette », « Immeuble de Magasin », etc. Il ne voulait pas rencontrer un client qui ne répondait pas à ses critères. Sur son profil, il avait créé et mis à jour son logo. Le titre de son « Bâtiments dans la ville » a su attirer de nouveaux utilisateurs en trouvant son offre de logements. Auparavant, des tentatives ont été faites pour « publier » le prix minimum de location de l'information. L'employé de bureau qui a récemment répondu à un appel téléphonique a déclaré qu'il ne servait à rien d'enchérir en dessous du montant proposé. Un espace de vie de deux pièces pourrait être loué pour un montant mensuel d'au moins 1 200 €. Une chambre individuelle pouvait facilement coûter plus de 750 € et l’époque où le loyer était de 550 € par mois appartenait au passé. Pour les affaires, un locataire normal – qui n’avait pas de logement – ​​ne pouvait pas louer un espace comme magasin ou immeuble de bureaux pour seulement dormir, prendre une douche et manger. Des sommes énormes étaient facturées pour ce type d’objets. Dans une rue où l'on aperçoit un immeuble « vacant » avec une affiche « À louer », il aurait pu être fermé depuis longtemps. Par exemple, les passants apercevaient parfois une nouvelle cafétéria ou une nouvelle boutique de téléphonie au même endroit. - - - L'annonceur qui a mis à jour une de ses annonces a de nouveau attiré l'attention. Le médiateur ne savait pas ce qu'il pouvait faire ni s'il avait quelque chose de convenable. Un texte d'annonce tel que « … une personne calme recherche de toute urgence une chambre dans la région <ville>. Le froid extérieur est insupportable et la pluie/grêle est une réelle possibilité dans un avenir proche. Préférez un environnement calme avec des transports en commun, moins de véhicules dans la rue, le stationnement des vélos sur des tuyaux en acier n'est pas un problème, le porche doit être spacieux avec un éventuel portail avec serrure, prix négociable et caution sans importance au regard du risque - pas de retour d'argent et du propriétaire selon le goût pas pertinent… ». Des textes tels que « Les rebords des toilettes doivent être blancs et sans taches » et « … les rampes d'escalier peintes sont autorisées, mais ce n'est pas obligatoire ». « Livraison de base implique une réduction du loyer… » et « Flexibilité demandée et offerte concernant… ». Un texte comme celui-ci est également souhaité : « D'autres personnes en contact mutuel avec la possibilité d'un contrat par impression sont souhaitées… ». Le propriétaire de son profil WhatsApp n’a pas haussé les sourcils. Cependant, il a reçu des images similaires et parfois typiques de ces publicités. Il n'était pas directement soucieux de vouloir informer l'autre personne de son offre. Ni si l’offre existait réellement. Il pensait que l'idée de tels placements était assez étrange, mais il doutait que l'annonceur obtienne jamais de réels résultats avec eux. Beaucoup de gens tourneraient rapidement une page du journal avec ces articles. L'utilisateur n'a jamais été - le numéro de portable de quelqu'un a été ajouté - dans ses contacts.

“Il mediatore legge contenuti pubblicitari con significati a volte strani”

Un intermediario immobiliare in affitto che improvvisamente ha visto gli annunci di un utente sconosciuto non ha saputo come comportarsi a causa del contenuto. Sebbene abbia arricchito il suo WhatsApp con nome e titolo e sia stato coinvolto nella mediazione di case, piani e stanze, è stato anche in grado di ignorare alcuni messaggi dei suoi utenti. Ciò non significava necessariamente che avrebbe effettivamente avuto una sistemazione adeguata per i suoi clienti. Di solito dava priorità all'ubicazione, alla classe media di locazione e al tipo di immobile in affitto coinvolto. Per questo motivo ha menzionato espressamente l'offerta per nome come "Camera", "Portico House", "Maisonette House", "Shop building" e così via. Non voleva incontrare un cliente che non poteva soddisfare i suoi criteri. Sul suo profilo aveva creato e aggiornato il suo logo. Il titolo “Edifici in città” è riuscito ad attirare nuovi utenti nella ricerca della sua offerta abitativa. In precedenza si è tentato di “liberare” il prezzo minimo di noleggio delle informazioni. L'impiegato d'ufficio che recentemente ha risposto ad una telefonata ha detto che non aveva molto senso fare offerte inferiori all'importo offerto. Si potrebbe affittare un bilocale per un importo mensile di almeno 1.200 euro. Una stanza singola poteva tranquillamente costare più di 750 euro e i tempi in cui l’affitto ammontava a 550 euro al mese erano ormai un ricordo del passato. Per affari, un normale inquilino – che non aveva un alloggio – non poteva affittare uno spazio come un negozio o un edificio per uffici solo per dormire, fare la doccia e mangiare. Per questo tipo di oggetti venivano addebitate somme enormi. In una strada dove si può vedere un edificio "libero" e ha un cartello "In affitto", avrebbe potuto essere chiuso da molto tempo. Ad esempio, a volte i passanti vedevano nello stesso luogo una nuova caffetteria o un negozio di telefonia. - - - L'inserzionista che ha aggiornato uno dei suoi annunci ha attirato nuovamente l'attenzione. Il mediatore non sapeva cosa fare e se aveva qualcosa di adatto. Un testo pubblicitario del tipo “... persona tranquilla cerca urgentemente una stanza nella regione <città>. Il freddo fuori è insopportabile e la pioggia/grandine è una possibilità reale nel prossimo futuro. Preferire un ambiente tranquillo con mezzi pubblici, meno veicoli lungo la strada, il parcheggio delle biciclette su tubi d'acciaio non è un problema, il portico deve essere spazioso con un eventuale cancello con serratura, prezzo trattabile e deposito cauzionale non importante per quanto riguarda il rischio - nessuna restituzione dei soldi e del proprietario a seconda del gusto non rilevante…”. Anche testi come “I bordi del WC devono essere bianchi senza macchie” e “… le ringhiere delle scale verniciate sono consentite, ma non obbligatorie”. “La consegna di base implica una riduzione del canone…” e “Flessibilità richiesta e offerta rispetto a…”. Anche un testo come questo “Altro in reciproco contatto con la possibilità di un contratto tramite stampa è auspicabile…”. Il proprietario del suo profilo WhatsApp non ha alzato le sopracciglia. Tuttavia, da tali pubblicità riceveva immagini simili e talvolta tipiche. Non era direttamente interessato a voler informare l'altra persona della sua offerta. Né se l’offerta esistesse effettivamente. Pensava che l'idea di tali posizionamenti fosse piuttosto strana, ma dubitava che l'inserzionista riuscisse mai a ottenere risultati reali con essi. Molte persone girerebbero rapidamente una pagina sul giornale con questi messaggi. L'utente non è mai stato - aggiunge il numero di cellulare di qualcuno - nei suoi contatti.

«Ο διαμεσολαβητής διαβάζει περιεχόμενο διαφήμισης με μερικές φορές περίεργα νοήματα»

Ένας μεσάζων σε ενοικιαζόμενα ακίνητα που είδε ξαφνικά τις διαφημίσεις ενός άγνωστου χρήστη δεν ήξερε πώς να ενεργήσει λόγω του περιεχομένου. Αν και βελτίωσε το WhatsApp του με όνομα και τίτλο και συμμετείχε στη διαμεσολάβηση κατοικιών, ορόφων και δωματίων, κατάφερε επίσης να αγνοήσει ορισμένες αναρτήσεις από τους χρήστες του. Αυτό δεν σήμαινε απαραίτητα ότι θα είχε πράγματι κατάλληλο κατάλυμα για τους πελάτες του. Συνήθως έδινε προτεραιότητα στην τοποθεσία, τη μέση κατηγορία ενοικίασης και τον τύπο του ενοικιαζόμενου ακινήτου. Γι' αυτό ανέφερε συγκεκριμένα την προσφορά ονομαστικά όπως «Room», «Portico House», «Maisonette House», «Shop building» κ.ο.κ. Δεν ήθελε να συναντήσει έναν πελάτη που δεν μπορούσε να ανταποκριθεί στα κριτήριά του. Στο προφίλ του είχε δημιουργήσει και ενημερώσει το λογότυπό του. Ο τίτλος του «Κτίρια στην πόλη» μπόρεσε να προσελκύσει νέους χρήστες όταν βρίσκουν την προσφορά στέγασης. Προηγουμένως, έγιναν προσπάθειες να «απελευθερωθεί» η ελάχιστη τιμή ενοικίασης πληροφοριών. Ο βοηθός γραφείου που απάντησε πρόσφατα σε ένα τηλεφώνημα είπε ότι δεν είχε νόημα η προσφορά κάτω από το προσφερόμενο ποσό. Θα μπορούσε να ενοικιαστεί ένας χώρος 2 δωματίων για μηνιαίο ποσό τουλάχιστον 1.200 €. Ένα μονόκλινο δωμάτιο θα μπορούσε άνετα να κοστίσει πάνω από 750€ και η εποχή που το ενοίκιο ήταν 550€ το μήνα ήταν παρελθόν. Για επαγγελματικούς λόγους, ένας κανονικός ένοικος - που δεν είχε στέγαση - δεν μπορούσε να νοικιάσει χώρο ως κατάστημα ή κτίριο γραφείων μόνο για ύπνο, ντους και φαγητό. Χρεώθηκαν τεράστια ποσά για τέτοιου είδους αντικείμενα. Σε έναν δρόμο όπου φαίνεται ένα «κενό» κτίριο και έχει αφίσα «Ενοικιάζεται», θα μπορούσε να ήταν κλειστό εδώ και καιρό. Για παράδειγμα, μερικές φορές οι περαστικοί έβλεπαν μια νέα καφετέρια ή ένα κατάστημα τηλεφώνων στην ίδια τοποθεσία. - - - Ο διαφημιστής που ενημέρωσε μια από τις διαφημίσεις του τράβηξε ξανά την προσοχή. Ο διαμεσολαβητής δεν ήξερε τι μπορούσε να κάνει για αυτό ή αν είχε καν κάτι κατάλληλο. Ένα διαφημιστικό κείμενο όπως «… ήρεμος άνθρωπος ψάχνει επειγόντως δωμάτιο στην περιοχή <πόλη>. Το κρύο έξω είναι αφόρητο και η βροχή/χαλάζι είναι μια πραγματική πιθανότητα στο άμεσο μέλλον. Προτιμήστε ένα ήσυχο περιβάλλον με μέσα μαζικής μεταφοράς, λιγότερα οχήματα κατά μήκος του δρόμου, η στάθμευση ποδηλάτων σε χαλύβδινους σωλήνες δεν αποτελεί πρόβλημα, η βεράντα πρέπει να είναι ευρύχωρη με πιθανή πύλη με κλειδαριά, τιμή συζητήσιμη και ασήμαντη κατάθεση σε σχέση με τον κίνδυνο-χωρίς επιστροφή χρημάτων και ιδιοκτήτης κατά γούστο άσχετο... ». Επίσης κείμενα όπως «Οι ζάντες της τουαλέτας πρέπει να είναι λευκές χωρίς λεκέδες» και «...τα βαμμένα κάγκελα σκάλας επιτρέπονται, αλλά δεν είναι υποχρεωτικά». «Βασική παράδοση σημαίνει μείωση του ενοικίου…» και «Ζητείται και προσφέρεται ευελιξία σε σχέση με…». Επίσης ένα κείμενο όπως αυτό «Άλλο σε αμοιβαία επαφή με την πιθανότητα σύμβασης ανά εκτύπωση επιθυμείται…». Ο ιδιοκτήτης του προφίλ του στο WhatsApp δεν ανασήκωσε τα φρύδια του. Ωστόσο, έλαβε παρόμοιες και μερικές φορές χαρακτηριστικές εικόνες από τέτοιες διαφημίσεις. Δεν τον απασχολούσε άμεσα να θέλει να ενημερώσει τον άλλον για την προσφορά του. Ούτε αν υπήρχε πράγματι η προσφορά. Σκέφτηκε ότι η ιδέα τέτοιων τοποθετήσεων ήταν αρκετά περίεργη, αλλά αμφέβαλλε αν ο διαφημιστής πέτυχε ποτέ πραγματικά αποτελέσματα με αυτές. Πολλοί άνθρωποι θα γύριζαν γρήγορα μια σελίδα στην εφημερίδα με αυτές τις αναρτήσεις. Ο χρήστης δεν ήταν ποτέ - προστέθηκε ο αριθμός κινητού κάποιου - στις επαφές του.

„Mediator czyta treści reklamowe o czasami dziwnych znaczeniach”

Pośrednik w wynajmie nieruchomości, który nagle zobaczył ogłoszenie nieznanego użytkownika, nie wiedział jak się zachować ze względu na treść. Chociaż rozjaśnił swojego WhatsApp nazwą i tytułem i był zaangażowany w pośrednictwo w domach, piętrach i pokojach, był także w stanie zignorować niektóre wpisy swoich użytkowników. Niekoniecznie oznaczało to, że rzeczywiście miałby odpowiednie zakwaterowanie dla swoich klientów. Zwykle traktował priorytetowo lokalizację, średnią klasę wynajmu i rodzaj wynajmowanej nieruchomości. Dlatego specjalnie wspomniał o ofercie po nazwie, np. „Pokój”, „Dom z portykiem”, „Dom dwupoziomowy”, „Budynek sklepu” i tak dalej. Nie chciał spotkać klienta, który nie byłby w stanie spełnić jego kryteriów. Na swoim profilu stworzył i zaktualizował swoje logo. Tytuł „Budynki w mieście” był w stanie przyciągnąć nowych użytkowników, szukając oferty mieszkaniowej. Wcześniej próbowano „ujawnić” minimalną cenę wynajmu informacji. Asystentka biurowa, która niedawno odebrała telefon, stwierdziła, że ​​nie ma sensu licytować poniżej oferowanej kwoty. Dwupokojowe mieszkanie można wynająć za miesięczną kwotę co najmniej 1200 euro. Pokój jednoosobowy mógł z łatwością kosztować ponad 750 euro, a czasy, gdy czynsz wynosił 550 euro miesięcznie, należały już do przeszłości. W przypadku prowadzenia działalności gospodarczej zwykły najemca – który nie ma mieszkania – nie mógłby wynająć powierzchni jako sklepu lub biurowca wyłącznie do spania, kąpieli i jedzenia. Za tego typu obiekty pobierano ogromne sumy. Na ulicy, na której widnieje „pusty” budynek z plakatem „Do wynajęcia”, mógł on być już dawno zamknięty. Na przykład czasami przechodnie widzieli w tym samym miejscu nową kafeterię lub sklep z telefonami. - - - Reklamodawca, który zaktualizował jedno ze swoich ogłoszeń, ponownie przyciągnął uwagę. Mediator nie wiedział, co może z tym zrobić i czy w ogóle ma coś odpowiedniego. Tekst ogłoszenia typu „…spokojna osoba pilnie poszukuje pokoju w rejonie <miasto>. Zimno na zewnątrz jest nie do zniesienia, a w najbliższej przyszłości możliwe są opady deszczu/gradu. Preferuję cichą okolicę z komunikacją miejską, mniej pojazdów na ulicy, parkowanie rowerów na stalowych rurach nie stanowi problemu, weranda powinna być przestronna, z ewentualną bramą z zamkiem, cena do negocjacji, a kaucja nieistotna ze względu na zwrot pieniędzy bez ryzyka i wynajmującego według gustu nie dotyczy... ”. Również teksty typu: „Obręcze toalet powinny być białe, bez plam” i „…malowane balustrady schodów są dozwolone, ale nie obowiązkowe”. „Dostawa podstawowa oznacza obniżkę czynszu…” oraz „Wymagana i oferowana elastyczność w odniesieniu do…”. Również tekst typu „Pożądane są inne osoby we wzajemnym kontakcie z możliwością podpisania umowy na wydruku…”. Właściciel jego profilu na WhatsAppie nie uniósł brwi. Jednakże otrzymywał podobne, a czasem typowe obrazy z takich reklam. Nie chodziło mu bezpośrednio o chęć poinformowania drugiej osoby o swojej ofercie. Ani tego, czy oferta faktycznie istniała. Pomyślał, że pomysł takich miejsc docelowych jest dość dziwny, ale wątpił, czy reklamodawca kiedykolwiek osiągnął dzięki nim realne rezultaty. Wiele osób szybko przewróciłoby stronę w gazecie z tymi wpisami. Użytkownik nigdy nie był – dodano czyjś numer telefonu komórkowego – w swoich kontaktach.

„Посредникът чете рекламно съдържание с понякога странни значения“

Посредник при отдаване на имоти под наем, който внезапно видял реклами на непознат потребител, не знаел как да действа поради съдържанието. Въпреки че разясни своя WhatsApp с име и заглавие и участва в посредничеството на домове, етажи и стаи, той също успя да игнорира някои публикации от своите потребители. Това не означава непременно, че той наистина е имал подходящо настаняване за своите клиенти. Обикновено той приоритизираше местоположението, средния клас на наем и вида на имот под наем. Ето защо той специално посочи офертата поименно като „Стая“, „Портико къща“, „Мезонетна къща“, „Сграда магазин“ и т.н. Не искаше да се срещне с клиент, който не отговаряше на неговите критерии. В своя профил той създаде и актуализира своето лого. Заглавието на нейните „Сгради в града“ успя да привлече нови потребители, когато намерят офертата за жилища. Преди това бяха правени опити да се "пусне" минималната цена за наем на информация. Асистентът в офиса, който наскоро отговори на телефонно обаждане, каза, че няма смисъл да се наддава под предложената сума. Двустайно жилище може да се наеме на месечна сума от минимум 1200 евро. Единична стая лесно можеше да струва повече от €750 и времето, когато наемът беше €550 на месец, беше нещо от миналото. За бизнес нормален наемател - който нямаше жилище - не би могъл да наеме пространство като магазин или офис сграда само за спане, душ и хранене. За такъв тип обекти се взимаха огромни суми. На улица, на която се вижда "свободна" сграда и има плакат "Давам под наем", тя можеше да е затворена отдавна. Например, понякога минувачите виждаха ново кафене или телефонен магазин на същото място. - - - Рекламодателят, който актуализира една от рекламите си, отново привлече вниманието. Посредникът не знаеше какво може да направи по въпроса и дали изобщо има нещо подходящо. Обявен текст от рода на „… спокоен човек търси спешно квартира в района на <град>. Студът навън е непоносим и дъжд/градушка е реална възможност в близко бъдеще. Предпочитайте тиха среда с обществен транспорт, по-малко превозни средства по улицата, паркирането на велосипеди върху стоманени тръби не е проблем, верандата трябва да е просторна с възможна порта с ключалка, цената по договаряне и депозитът е маловажен по отношение на риска - без връщане на пари и наемодател според вкуса не е от значение... ”. Също така текстове като „Джантите на тоалетните трябва да са бели без петна“ и „…боядисаните стълбищни парапети са разрешени, но не са задължителни“. „Основна доставка означава намаление на наема …“ и „Гъвкавост, поискана и предложена по отношение на …“. Също така текст като този „Други във взаимен контакт с възможност за договор на разпечатка е желателен …“. Собственикът на профила му в WhatsApp не повдигна вежди. Въпреки това той получи подобни и понякога типични изображения от подобни реклами. Той не беше пряко загрижен да иска да информира другия човек за предложението си. Нито дали офертата действително е съществувала. Той смята, че идеята за подобни разположения е доста странна, но се съмнява дали рекламодателят някога е постигнал реални резултати с тях. Много хора бързо биха обърнали страница във вестника с тези публикации. Потребителят никога не е бил - добавен нечий мобилен номер - в неговите контакти.

“Posrednik čita sadržaj oglasa s ponekad čudnim značenjima”

Posrednik u najmu nekretnina koji je iznenada vidio oglase nepoznatog korisnika nije znao kako postupiti zbog sadržaja. Iako je osvijetlio svoj WhatsApp imenom i titulom i bio uključen u posredovanje u domovima, katovima i sobama, također je mogao ignorirati neke objave svojih korisnika. To nije nužno značilo da bi doista imao prikladan smještaj za svoje klijente. Obično je davao prednost lokaciji, prosječnoj klasi najma i vrsti nekretnine za iznajmljivanje. Zato je posebno naveo ponudu po imenu kao što su “Soba”, “Portico House”, “Maisonette House”, “Shop building” i tako dalje. Nije želio upoznati klijenta koji ne može zadovoljiti njegove kriterije. Na svom profilu napravio je i ažurirao svoj logo. Naziv „Zgrade u gradu“ uspio je privući nove korisnike prilikom pronalaženja stambene ponude. Prethodno se pokušavalo 'pustiti' minimalnu cijenu najma informacija. Uredski pomoćnik koji je nedavno odgovorio na telefonski poziv rekao je da nema smisla licitirati ispod ponuđenog iznosa. Dvosobni stambeni prostor može se iznajmiti za mjesečni iznos od najmanje 1.200 €. Jednokrevetna soba lako je mogla koštati više od 750 eura, a vrijeme kada je najam iznosio 550 eura mjesečno prošlo je. Za posao, normalan stanar - koji nije imao stan - nikako nije mogao unajmiti prostor kao trgovinu ili poslovnu zgradu samo za spavanje, tuširanje i jelo. Za takve objekte naplaćivali su se ogromni iznosi. U ulici u kojoj se vidi 'prazna' zgrada i stoji plakat 'Iznajmljujem', mogla je biti zatvorena već dulje vrijeme. Na primjer, ponekad su prolaznici vidjeli novu kafeteriju ili telefonsku prodavaonicu na istoj lokaciji. - - - Oglašivač koji je ažurirao jedan od svojih oglasa ponovno je privukao pozornost. Posrednik nije znao što bi mogao učiniti po tom pitanju niti ima li uopće nešto prikladno. Tekst oglasa tipa “… smirena osoba hitno traži sobu na području <grada>. Vani je hladnoća nepodnošljiva, a kiša/tuča je realna mogućnost u bliskoj budućnosti. Radije mirno okruženje s javnim prijevozom, manje vozila uz ulicu, parkiranje bicikala na čeličnim cijevima nije problem, trijem bi trebao biti prostran s mogućom kapijom s bravom, cijena po dogovoru i polog nebitan s obzirom na rizik-nema povrata novca i stanodavca prema ukusu nije bitno... ”. Također tekstovi kao što su "WC rubovi trebaju biti bijeli bez mrlja" i "...obojane ograde stepeništa su dopuštene, ali ne moraju." „Osnovna isporuka znači smanjenje najamnine …” i „Zahtijevana i ponuđena fleksibilnost s obzirom na …”. Također i tekst poput ovog “Ostali u međusobnom kontaktu uz mogućnost ugovora po ispisu su poželjni…”. Vlasnik njegovog WhatsApp profila nije podigao obrve. No, iz takvih je reklama dobivao slične, a ponekad i tipične slike. Nije ga izravno zanimala želja da drugu osobu obavijesti o svojoj ponudi. Ni je li ponuda doista postojala. Smatrao je da je ideja o takvim plasmanima prilično čudna, ali je sumnjao je li oglašivač ikada s njima postigao prave rezultate. Mnogi ljudi bi brzo okrenuli stranicu u novinama s ovim objavama. Korisnik nikada nije bio - nečiji broj mobitela dodan - u njegovim kontaktima.

“Posrednik čita reklamne sadržaje sa ponekad čudnim značenjima”

Posrednik u izdavanju nekretnina koji je iznenada vidio oglase nepoznatog korisnika nije znao kako da postupi zbog sadržaja. Iako je svoj WhatsApp uljepšao imenom i titulom i bio uključen u posredovanje u kućama, podovima i sobama, također je mogao zanemariti neke objave svojih korisnika. To nije nužno značilo da bi on zaista imao odgovarajući smještaj za svoje klijente. Obično je davao prioritet lokaciji, prosječnoj klasi najma i vrsti nekretnine koja se iznajmljuje. Zato je posebno naveo ponudu po nazivima kao što su „Soba“, „Portico House“, „Maisonette House“, „Shop building“ i tako dalje. Nije želio da upozna klijenta koji ne može zadovoljiti njegove kriterije. Na svom profilu kreirao je i ažurirao svoj logo. Naziv „Zgrade u gradu“ uspeo je da privuče nove korisnike prilikom pronalaženja njegove stambene ponude. Ranije su se pokušavale 'objaviti' informacije o minimalnoj cijeni najma. Uredski asistent koji je nedavno odgovorio na telefonski poziv rekao je da nema smisla licitirati ispod ponuđenog iznosa. Dvosobni stambeni prostor mogao bi se iznajmiti za mjesečni iznos od najmanje 1.200 €. Jednokrevetna soba je lako mogla koštati više od 750 eura, a vrijeme kada je najam iznosio 550 eura mjesečno je prošlost. Za posao, normalan zakupac - koji nije imao stambeni prostor - nikako ne bi mogao iznajmiti prostor kao radnju ili poslovnu zgradu samo za spavanje, tuširanje i jelo. Za takve vrste objekata naplaćivane su ogromne sume. U ulici u kojoj se vidi "prazna" zgrada i ima plakat "Izdajem", mogla je biti zatvorena već duže vrijeme. Na primjer, ponekad su prolaznici vidjeli novu kafeteriju ili prodavnicu telefona na istoj lokaciji. - - - Oglašivač koji je ažurirao jedan od svojih oglasa ponovo je privukao pažnju. Posrednik nije znao šta bi mogao da uradi po tom pitanju, niti da li uopšte ima nešto prikladno. Oglasni tekst kao što je „… mirna osoba hitno traži sobu u regiji <grad>. Hladnoća napolju je nepodnošljiva, a kiša/grad je realna mogućnost u bliskoj budućnosti. Preferirajte mirno okruženje sa javnim prevozom, manje vozila duž ulice, parkiranje bicikala na čeličnim cevima nije problem, veranda treba da bude prostrana sa mogućom kapijom sa bravom, cena po dogovoru i depozit nebitan s obzirom na rizik-bez povrata novca i stanodavca prema ukusu nije relevantno...”. Također tekstovi kao što su “Opci WC školjke trebaju biti bijeli bez mrlja” i “...ofarbane ograde stepenica su dozvoljene, ali ne i obavezne.” „Osnovna isporuka znači smanjenje zakupnine…” i „Zatražena i ponuđena fleksibilnost u odnosu na…”. Poželjan je i tekst poput ovog „Ostali u međusobnom kontaktu sa mogućnošću ugovora po ispisu…“. Vlasnik njegovog WhatsApp profila nije podigao obrve. Međutim, on je dobio slične i ponekad tipične slike iz takvih reklama. Nije se direktno bavio time da je želio obavijestiti drugu osobu o svojoj ponudi. Niti da li je ponuda zaista postojala. Smatrao je da je ideja o takvim plasmanima prilično čudna, ali je sumnjao da je oglašivač s njima ikada postigao prave rezultate. Mnogi ljudi bi brzo okrenuli stranicu u novinama sa ovim objavama. Korisnik nikada nije bio - nečiji broj mobilnog telefona dodan - u njegovim kontaktima.

«Медиатор читает рекламный контент, иногда имеющий странный смысл»

Посредник по аренде недвижимости, внезапно увидевший рекламу неизвестного пользователя, не знал, как действовать из-за содержания. Хотя он украсил свой WhatsApp именем и должностью и участвовал в посредничестве домов, этажей и комнат, он также мог игнорировать некоторые сообщения от своих пользователей. Это не обязательно означало, что у него действительно было подходящее жилье для своих клиентов. Обычно он отдавал приоритет местоположению, среднему классу аренды и типу арендуемой недвижимости. Именно поэтому он специально упомянул предложение по названию, например, «Помещение», «Дом с портиком», «Дом-мезонет», «Здание магазина» и так далее. Он не хотел встречаться с клиентом, который не соответствовал его критериям. В своем профиле он создал и обновил свой логотип. Название «Здания в городе» смогло привлечь новых пользователей при поиске предложения жилья. Ранее предпринимались попытки «обнародовать» минимальную стоимость аренды информации. Сотрудник офиса, который недавно ответил на телефонный звонок, сказал, что нет смысла предлагать цену ниже предложенной суммы. Двухкомнатную жилплощадь можно арендовать за ежемесячную сумму не менее 1200 евро. Одноместная комната легко могла стоить более 750 евро, а времена, когда арендная плата составляла 550 евро в месяц, остались в прошлом. Что касается бизнеса, обычный арендатор, не имевший жилья, не мог арендовать помещение под магазин или офисное здание только для сна, принятия душа и еды. За такие объекты взимались огромные суммы. На улице, где видно «пустующее» здание с плакатом «Сдается», оно могло быть закрыто уже давно. Например, иногда прохожие видели в том же месте новое кафе или телефонный магазин. - - - Рекламодатель, обновивший одно из своих объявлений, снова привлек к себе внимание. Посредник не знал, что он может с этим поделать и есть ли у него вообще что-нибудь подходящее. Текст объявления типа «…спокойный человек срочно ищет помещение в районе <город>. На улице невыносимый холод, и в ближайшем будущем вполне возможен дождь/град. Предпочитайте тихое место с общественным транспортом, меньше транспортных средств на улице, парковка для велосипедов на стальных трубах не является проблемой, крыльцо должно быть просторным, с возможными воротами с замком, цена договорная, а залог неважен с точки зрения риска - деньги не возвращаются, и арендодатель по вкусу не актуально...». Также такие тексты, как «Ободки унитазов должны быть белыми, без пятен» и «…крашенные лестничные перила разрешены, но не обязательны». «Базовая поставка означает снижение арендной платы…» и «Гибкость, требуемая и предлагаемая в отношении…». Также такой текст: «Желательно другое при взаимном контакте с возможностью заключения договора на распечатку…». Владелец его профиля в WhatsApp не поднял брови. Однако из такой рекламы он получал похожие, а иногда и типичные изображения. Его не волновало непосредственно желание сообщить другому человеку о своем предложении. И не существовало ли это предложение на самом деле. Идея таких размещений ему показалась довольно странной, но усомнился в том, что рекламодатель когда-либо добился с их помощью реальных результатов. Многие люди быстро перевернули бы страницу газеты с этими сообщениями. Пользователя никогда не было - чей-то номер мобильного телефона добавлен - в его контактах.

„Tarpininkas skaito reklamos turinį su kartais keistomis reikšmėmis“

Nežinomo vartotojo skelbimus staiga pamatęs tarpininkas nuomojamose patalpose dėl turinio nežinojo, kaip elgtis. Nors jis praskaidrino savo WhatsApp pavadinimu ir pavadinimu ir dalyvavo tarpininkaujant namams, grindims ir kambariams, jis taip pat sugebėjo nepaisyti kai kurių savo vartotojų pranešimų. Tai nebūtinai reiškė, kad jis tikrai būtų turėjęs tinkamą būstą savo klientams. Paprastai jis pirmenybę teikė vietai, vidutinei nuomos klasei ir nuomojamo turto tipui. Būtent todėl jis konkrečiai paminėjo pasiūlymą pavadinimu „Kambarys“, „Portiko namas“, „Daugelis namas“, „Parduotuvės pastatas“ ir pan. Jis nenorėjo susitikti su klientu, kuris negalėjo atitikti jo kriterijų. Savo profilyje jis sukūrė ir atnaujino savo logotipą. Jo pavadinimas „Pastatai mieste“ sugebėjo pritraukti naujų vartotojų ieškant būsto pasiūlos. Anksčiau buvo bandoma „paleisti“ informaciją apie minimalią nuomos kainą. Neseniai į telefono skambutį atsiliepusi biuro padėjėja teigė, kad mažesnę kainą siūlyti nėra prasmės. Dviejų kambarių gyvenamąją erdvę būtų galima išsinuomoti už ne mažesnę nei 1200 € mėnesinę sumą. Vienvietis kambarys lengvai galėjo kainuoti daugiau nei 750 eurų, o laikas, kai nuoma buvo 550 eurų per mėnesį, buvo praeitis. Verslui normalus nuomininkas, neturintis būsto, niekaip negalėjo išsinuomoti patalpos kaip parduotuvė ar biurų pastatas, skirtas tik miegui, dušui ir valgymui. Už tokio tipo objektus buvo imamos didžiulės sumos. Gatvėje, kurioje matomas „laisvas“ pastatas ir yra plakatas „Išnuomojamas“, jis galėjo būti uždarytas jau seniai. Pavyzdžiui, kartais praeiviai toje pačioje vietoje pamatydavo naują kavinę ar telefonų parduotuvę. – – – Reklamuotojas, atnaujinęs vieną iš savo skelbimų, vėl patraukė dėmesį. Tarpininkas nežinojo, ką galėtų su tuo padaryti, ar net turi ką nors tinkamo. Skelbimo tekstas, pvz., „... ramus žmogus skubiai ieško kambario <miesto> regione. Lauke nepakeliamas šaltis, o lietus/kruša yra reali galimybė artimiausiu metu. Pirmenybė teikiama ramiai aplinkai su viešuoju transportu, mažiau transporto priemonių gatvėje, dviračių stovėjimo aikštelės ant plieninių vamzdžių nėra problema, veranda turi būti erdvi su galimais vartais su užraktu, kaina derinama ir užstatas nesvarbus, atsižvelgiant į riziką - pinigų grąžinimas ir nuomotojas pagal skonį neaktualu... “. Taip pat tokie tekstai kaip „Tualeto ratlankiai turi būti balti be dėmių“ ir „...dažyti laiptų turėklai yra leidžiami, bet neprivalomi“. „Pagrindinis pristatymas reiškia nuomos mokesčio sumažinimą...“ ir „Prašomas ir siūlomas lankstumas atsižvelgiant į...“. Taip pat toks tekstas kaip šis „Reikalaujama kitų, turinčių abipusį kontaktą su galimybe sudaryti sutartį dėl spaudinio...“. Savo „WhatsApp“ profilio savininkas antakių nekėlė. Tačiau iš tokių skelbimų jis sulaukė panašių ir kartais tipiškų vaizdų. Jis nebuvo tiesiogiai susijęs su noru informuoti kitą asmenį apie savo pasiūlymą. Taip pat ar pasiūlymas iš tikrųjų egzistavo. Jis manė, kad tokių paskirties vietų idėja buvo gana keista, tačiau abejojo, ar reklamuotojas kada nors pasiekė realių rezultatų. Daugelis žmonių greitai perverstų puslapį laikraštyje su šiais įrašais. Vartotojas niekada nebuvo įtrauktas į savo kontaktus.

“Starpnieks lasa reklāmas saturu ar dažkārt dīvainām nozīmēm”

Starpnieks īres īpašumos, kurš pēkšņi ieraudzīja nezināma lietotāja sludinājumus, satura dēļ nezināja, kā rīkoties. Lai gan viņš savu WhatsApp paspilgtināja ar vārdu un titulu un bija iesaistīts māju, stāvu un istabu starpniecībā, viņš varēja arī ignorēt dažus lietotāju ziņojumus. Tas nebūt nenozīmēja, ka viņam patiešām būtu bijusi piemērota naktsmītne saviem klientiem. Viņš parasti par prioritāti noteica atrašanās vietu, vidējo nomas klasi un iesaistītā nomas īpašuma veidu. Tāpēc viņš īpaši minēja piedāvājumu pēc nosaukumiem, piemēram, "Istaba", "Portico House", "Maisonette House", "Veikala ēka" un tā tālāk. Viņš nevēlējās satikt klientu, kurš nevarēja izpildīt viņa kritērijus. Savā profilā viņš bija izveidojis un atjauninājis savu logotipu. Tās nosaukums “Ēkas pilsētā” spēja piesaistīt jaunus lietotājus, atrodot tā mājokļu piedāvājumu. Iepriekš tika mēģināts "izlaist" informāciju par minimālo nomas cenu. Biroja palīgs, kurš nesen atbildēja uz telefona zvanu, teica, ka nav jēgas solīt zem piedāvātās summas. Divistabu dzīvojamo platību varēja īrēt par ikmēneša summu vismaz 1200 €. Vienvietīga istaba varēja maksāt vairāk nekā 750 eiro, un laiks, kad īres maksa bija 550 eiro mēnesī, bija pagātne. Uzņēmējdarbībai parasts īrnieks, kuram nebija mājokļa, nekādi nevarēja īrēt telpu kā veikalu vai biroja ēku, kur tikai gulēt, mazgāties dušā un ēst. Par šāda veida objektiem tika iekasētas milzīgas summas. Uz ielas, kur redzama 'brīva' ēka un uz kuras ir plakāts "Izīrē", tā varēja būt slēgta jau sen. Piemēram, dažkārt garāmgājēji tajā pašā vietā ieraudzīja jaunu kafejnīcu vai telefonu veikalu. - - - Reklāmdevējs, kurš atjaunināja vienu no savām reklāmām, atkal piesaistīja uzmanību. Starpnieks nezināja, ko viņš varētu darīt lietas labā, vai viņam vispār ir kaut kas piemērots. Sludinājuma teksts, piemēram, “... mierīgs cilvēks steidzami meklē istabu <town> reģionā. Ārā aukstums ir neizturams un lietus/krusa ir reāla iespēja tuvākajā nākotnē. Dodiet priekšroku klusai videi ar sabiedrisko transportu, mazāk transportlīdzekļu uz ielas, velosipēdu novietošana uz tērauda caurulēm nav problēma, lievenim jābūt plašam ar iespējamiem vārtiem ar slēdzeni, cena runājama un depozīts nav svarīgs attiecībā uz risku - bez naudas atdošanas un saimnieka pēc gaumes nav aktuāli... ”. Arī tādi teksti kā "Tualetes apmalēm jābūt baltām bez traipiem" un "...krāsotas kāpņu margas ir atļautas, bet ne obligātas". “Pamata piegāde nozīmē īres maksas samazinājumu…” un “Pieprasītā un piedāvātā elastība attiecībā uz …”. Arī šāds teksts “Vēlams cits savstarpējā kontaktā ar iespēju noslēgt līgumu par vienu izdruku…”. Sava WhatsApp profila īpašnieks nepacēla uzacis. Taču no šādām reklāmām viņš saņēma līdzīgus un dažkārt tipiskus attēlus. Viņš nebija tieši saistīts ar vēlmi informēt otru personu par savu piedāvājumu. Tāpat arī to, vai piedāvājums patiešām pastāvēja. Viņam šķita, ka ideja par šādiem izvietojumiem ir diezgan dīvaina, taču šaubījās, vai reklāmdevējs ar tiem kādreiz ir sasniedzis reālus rezultātus. Daudzi cilvēki ar šiem ierakstiem ātri pāršķirtu lapu avīzē. Lietotājs nekad nebija savos kontaktos – pievienots kāda mobilā tālruņa numurs.

«Посередник читає вміст реклами з іноді дивним значенням»

Посередник з оренди нерухомості, який раптово побачив оголошення невідомого користувача, не знав, як діяти через контент. Незважаючи на те, що він доповнив свій WhatsApp іменем і назвою та брав участь у посередництві щодо будинків, поверхів і кімнат, він також міг ігнорувати деякі повідомлення від своїх користувачів. Це не обов’язково означало, що він справді мав відповідне житло для своїх клієнтів. Зазвичай він встановлював пріоритети щодо розташування, середнього класу оренди та типу орендованого майна. Тому він конкретно назвав пропозицію за назвою «Кімната», «Портик Хаус», «Мезонет Хаус», «Будівля магазину» тощо. Він не хотів зустрічатися з клієнтом, який не відповідає його критеріям. У своєму профілі він створив і оновив свій логотип. Назва «Будівлі в місті» змогла залучити нових користувачів під час пошуку пропозиції житла. Раніше робилися спроби «випустити» мінімальну вартість оренди інформації. Помічник офісу, який нещодавно відповів на телефонний дзвінок, сказав, що немає сенсу робити ставки нижче запропонованої суми. Двокімнатну житлову площу можна орендувати за щомісячну суму не менше 1200 євро. Одномісна кімната могла легко коштувати більше 750 євро, а час, коли орендна плата становила 550 євро на місяць, пішов у минуле. Для бізнесу звичайний орендар, який не мав житла, не міг орендувати приміщення під магазин або офісну будівлю лише для сну, душу та їжі. За такі об'єкти стягувалися величезні суми. На вулиці, де видно «порожню» будівлю і висить плакат «Здам», вона могла бути закрита надовго. Наприклад, іноді перехожі бачили на цьому ж місці новий кафетерій або телефонний салон. - - - Рекламодавець, який оновив одне зі своїх оголошень, знову привернув увагу. Посередник не знав, що він може з цим зробити і чи є в нього щось підходяще. Текст оголошення типу «… спокійна людина терміново шукає кімнату в районі <місто>. Холод на вулиці нестерпний, і дощ/град є реальною можливістю найближчим часом. Віддавайте перевагу тихому середовищу з громадським транспортом, менше транспортних засобів вздовж вулиці, паркування велосипедів на сталевих трубах не є проблемою, під’їзд має бути просторим із можливими воротами з замком, ціна договірна та депозит неважливий з огляду на ризик – без повернення грошей та орендодавця на смак не актуально... ». Також такі тексти, як «обідки унітазів мають бути білими без плям» і «…пофарбовані поручні сходів дозволені, але не обов’язкові». «Базове постачання означає зниження орендної плати…» та «Вимагається та пропонується гнучкість стосовно…». Також такий текст «Бажано інше у взаємному контакті з можливістю укладання контракту за роздруківку…». Власник його профілю в WhatsApp не повів бровами. Однак він отримував схожі, а часом і типові зображення з таких реклам. Він не був безпосередньо стурбований бажанням повідомити іншу особу про свою пропозицію. А також чи існувала пропозиція насправді. Він вважав ідею таких розміщень досить дивною, але сумнівався, чи досяг рекламодавець з ними реальних результатів. Багато людей швидко перегорнули б сторінку в газеті з такими повідомленнями. Користувач ніколи не був - чийсь мобільний номер додано - в його контактах.

„Посредник чита рекламни садржај са понекад чудним значењима“

Посредник у издавању некретнина који је изненада видео огласе непознатог корисника није знао како да поступи због садржаја. Иако је улепшао свој ВхатсАпп именом и титулом и био је укључен у посредовање у кућама, спратовима и собама, такође је могао да игнорише неке објаве својих корисника. То није нужно значило да би он заиста имао одговарајући смештај за своје клијенте. Обично је давао приоритет локацији, просечној класи изнајмљивања и врсти имовине која се изнајмљује. Зато је понуду посебно поменуо под називом „Соба“, „Портицо Хоусе“, „Маисонетте Хоусе“, „Схоп буилдинг“ и тако даље. Није желео да упозна клијента који не може да испуни његове критеријуме. На свом профилу је направио и ажурирао свој лого. Назив његове „Зграде у граду“ успео је да привуче нове кориснике приликом проналажења његове стамбене понуде. Раније су покушавали да се 'објаве' информације о минималној цени закупа. Канцеларијски помоћник који је недавно одговорио на телефонски позив рекао је да нема смисла давати понуде испод понуђеног износа. Двособан стамбени простор могао би се изнајмити за месечни износ од најмање 1.200 евра. Једнокреветна соба је лако могла да кошта више од 750 евра, а време када је закуп износио 550 евра месечно је прошлост. За посао, нормалан закупац – који није имао стамбени простор – никако није могао да изнајми простор као радњу или пословну зграду само за спавање, туширање и јело. За такве врсте објеката наплаћиване су огромне суме. У улици у којој се види 'празна' зграда и има плакат "Издајем", могла је да буде затворена већ дуже време. На пример, понекад су пролазници видели нову кафетерију или продавницу телефона на истој локацији. - - - Оглашивач који је ажурирао један од својих огласа поново је привукао пажњу. Посредник није знао шта би могао да уради по том питању, нити да ли уопште има нешто прикладно. Текст огласа као што је „… мирна особа хитно тражи собу у региону <град>. Хладноћа напољу је неподношљива и киша/град је реална могућност у блиској будућности. Преферирајте мирно окружење са јавним превозом, мање возила дуж улице, паркирање бицикала на челичним цевима није проблем, трем треба да буде простран са могућом капијом са бравом, цена по договору и депозит неважан с обзиром на ризик-без повраћаја новца и станодавца по укусу није релевантно...”. Такође текстови као што су „Опци тоалета треба да буду бели без мрља“ и „...офарбане ограде степеништа су дозвољене, али не и обавезне“. „Основна испорука значи смањење закупнине…” и „Затражена и понуђена флексибилност у односу на…”. Такође је пожељан текст попут овог „Остали у међусобном контакту са могућношћу уговора по одштампаном материјалу…“. Власник његовог ВхатсАпп профила није подигао обрве. Међутим, добијао је сличне и понекад типичне слике из таквих реклама. Није се директно бавио тиме што је желео да обавести другу особу о својој понуди. Нити да ли је понуда заиста постојала. Сматрао је да је идеја о таквим пласманима прилично чудна, али је сумњао да ли је оглашивач икада постигао праве резултате са њима. Многи људи би брзо окренули страницу у новинама са овим објавама. Корисник никада није био - нечији број мобилног телефона додат - у његовим контактима.

„A közvetítő olykor furcsa jelentésű hirdetéseket olvas fel”

A bérleményekben egy közvetítő, aki hirtelen meglátta egy ismeretlen felhasználó hirdetéseit, a tartalom miatt nem tudta, hogyan viselkedjen. Bár névvel és címmel színesítette WhatsAppját, és részt vett az otthonok, emeletek és szobák közvetítésében, figyelmen kívül hagyta a felhasználók néhány bejegyzését. Ez nem feltétlenül jelentette azt, hogy valóban megfelelő szállást kapott volna ügyfelei számára. Általában a helyet, az átlagos bérleti osztályt és az érintett bérlemény típusát helyezte előtérbe. Ezért konkrétan név szerint említette az ajánlatot, mint „Szoba”, „Portikóház”, „Masonette ház”, „Üzletépület” stb. Nem akart olyan ügyféllel találkozni, aki nem tudott megfelelni a kritériumainak. Profilján létrehozta és frissítette a logóját. Az „Épületek a városban” címe új felhasználókat tudott vonzani, amikor megtalálta lakáskínálatát. Korábban az információk minimális bérleti díját próbálták „kiadni”. Az irodai asszisztens, aki nemrég válaszolt egy telefonhívásra, azt mondta, nincs értelme a felajánlott összeg alatt licitálni. Egy kétszobás lakótér legalább havi 1200 euróért bérelhető. Egy egyágyas szoba könnyen többe kerülhetett 750 eurónál, és az az idő, amikor a bérleti díj havi 550 euró volt, már a múlté. Üzleti célból egy normál bérlő - akinek nem volt lakása - nem tudna bérelni üzletnek vagy irodaháznak helyet, ahol csak aludni, zuhanyozni és enni lehetett. Az ilyen típusú tárgyakért hatalmas összegeket számoltak fel. Egy utcában, ahol egy „üres” épület látható, és rajta van a „Kiadó” plakát, már rég bezárhatták volna. Például néha a járókelők új kávézót vagy telefonüzletet láttak ugyanazon a helyen. - - - Az egyik hirdetését frissítő hirdető ismét felkeltette a figyelmet. A közvetítő nem tudta, mit tehetne ez ellen, vagy hogy van-e valami megfelelője. Egy olyan hirdetési szöveg, mint „… nyugodt ember sürgősen szobát keres a <town> régióban. A kinti hideg elviselhetetlen, és az eső/jégeső reális lehetőség a közeljövőben. Csendes környezetet részesíts előnyben tömegközlekedéssel, kevesebb jármű az utcán, kerékpárparkolás acélcsöveken nem probléma, veranda legyen tágas, lehetséges zárható kapuval, ár alkuképes és kaució kockázat nélkül – pénzvisszatérítés és bérbeadó szempontjából nem fontos ízlés szerint nem releváns... ” Szintén olyan szövegek, mint „A WC-peremnek fehérnek kell lennie foltok nélkül” és „…a festett lépcsőkorlát megengedett, de nem kötelező.” „Az alapszállítás a bérleti díj csökkentését jelenti…” és „A … tekintetében kért és felajánlott rugalmasság”. Szintén egy ehhez hasonló szöveg: „Kinyomatonként szerződéskötési lehetőséggel kölcsönös kapcsolatban álló másokat kívánunk…”. WhatsApp-profiljának tulajdonosa nem vonta fel a szemöldökét. Az ilyen hirdetésekből azonban hasonló, olykor tipikus képeket kapott. Nem foglalkozott közvetlenül azzal, hogy a másikat tájékoztatni akarta ajánlatáról. Azt sem, hogy az ajánlat valóban létezett-e. Az ilyen elhelyezések ötlete meglehetősen furcsának tartotta, de kételkedett abban, hogy a hirdető valaha is valódi eredményeket ért-e el velük. Sokan gyorsan lapoznának az újságban ezekkel a bejegyzésekkel. A felhasználó soha nem szerepelt a névjegyei között – valakinek hozzáadták a mobilszámát.

„Mediatorul citește conținut publicitar cu semnificații uneori ciudate”

Un intermediar în proprietăți de închiriere care a văzut brusc reclamele unui utilizator necunoscut nu a știut cum să acționeze din cauza conținutului. Deși și-a însuflețit WhatsApp-ul cu nume și titlu și a fost implicat în medierea locuințelor, etajelor și camerelor, a reușit să ignore și unele postări de la utilizatorii săi. Acest lucru nu însemna neapărat că ar fi avut într-adevăr o cazare potrivită pentru clienții săi. De obicei, el a prioritizat locația, clasa medie de închiriere și tipul de proprietate de închiriere implicat. De aceea, a menționat în mod special oferta pe nume precum „Camera”, „Casa Portico”, „Casa Maisonette”, „Clădirea magazinului” și așa mai departe. Nu a vrut să întâlnească un client care nu-și putea îndeplini criteriile. Pe profilul său și-a creat și actualizat logo-ul. Titlul său „Clădiri în oraș” a reușit să atragă noi utilizatori atunci când își găsesc oferta de locuințe. Anterior, s-au făcut încercări de „eliberare” a prețului minim de închiriere al informațiilor. Asistentul de birou care a răspuns recent la un apel telefonic a spus că nu are rost să licitați sub suma oferită. Un spațiu de locuit cu două camere ar putea fi închiriat pentru o sumă lunară de cel puțin 1.200 EUR. O cameră single putea costa cu ușurință mai mult de 750 de euro, iar perioada în care chiria era de 550 de euro pe lună era de domeniul trecutului. Pentru afaceri, un chiriaș normal - care nu avea locuințe - nu putea închiria un spațiu ca magazin sau clădire de birouri doar pentru dormit, duș și masă. S-au perceput sume uriașe pentru astfel de tipuri de obiecte. Pe o stradă pe care se vede o clădire „vacantă” și are afiș „De închiriat”, ar fi putut fi închisă mult timp. De exemplu, uneori trecătorii vedeau o cantină nouă sau un magazin de telefonie în aceeași locație. - - - Agentul de publicitate care a actualizat unul dintre reclamele sale a atras din nou atenția. Mediatorul nu știa ce putea face în privința asta sau dacă avea măcar ceva potrivit. Un text publicitar de genul „... persoană calmă caută urgent o cameră în regiunea <oraș>. Frigul de afară este insuportabil și ploaia/grindina este o posibilitate reală în viitorul apropiat. Preferați un mediu liniștit cu transport în comun, mai puține vehicule de-a lungul străzii, parcarea bicicletelor pe țevi de oțel nu este o problemă, veranda ar trebui să fie spațioasă cu o posibilă poartă cu lacăt, preț negociabil și depozit neimportant în ceea ce privește riscul-fără returnare de bani și proprietar după gust nu este relevant...”. De asemenea, texte precum „Jantele toaletei trebuie să fie albe, fără pete” și „... balustradele scărilor vopsite sunt permise, dar nu obligatorii”. „Livrarea de bază înseamnă o reducere a chiriei...” și „Flexibilitate solicitată și oferită cu privire la …”. De asemenea, se dorește un text ca acesta „Altele în contact reciproc cu șansa unui contract pe tipărire este de dorit…”. Proprietarul profilului său WhatsApp nu a ridicat din sprâncene. Cu toate acestea, a primit imagini similare și uneori tipice din astfel de reclame. El nu era direct preocupat să dorească să informeze cealaltă persoană despre oferta sa. Nici dacă oferta a existat cu adevărat. El a crezut că ideea unor astfel de plasări era destul de ciudată, dar s-a îndoit că agentul de publicitate a obținut vreodată rezultate reale cu ele. Mulți oameni ar întoarce rapid o pagină în ziar cu aceste postări. Utilizatorul nu a fost niciodată - numărul de mobil al cuiva adăugat - în contactele sale.

„Mediátor čte reklamní obsah s někdy podivným významem“

Zprostředkovatel v pronájmu nemovitostí, který náhle viděl inzeráty neznámého uživatele, nevěděl, jak si počínat kvůli obsahu. Přestože rozjasnil svůj WhatsApp jménem a titulem a podílel se na zprostředkování domů, podlah a pokojů, dokázal také ignorovat některé příspěvky od svých uživatelů. To nutně neznamenalo, že by skutečně měl pro své klienty vhodné ubytování. Obvykle upřednostňoval lokalitu, průměrnou třídu pronájmu a typ příslušného pronájmu nemovitosti. Proto konkrétně jmenoval nabídku jako „Pokoj“, „Dům Portico“, „Dům mezonetu“, „Budova obchodu“ a tak dále. Nechtěl se setkat s klientem, který by nesplňoval jeho kritéria. Na svém profilu si vytvořil a aktualizoval své logo. Název jeho „Budovy ve městě“ dokázal při hledání nabídky bydlení přilákat nové uživatele. Dříve byly činěny pokusy o „vydání“ informací o minimální ceně pronájmu. Kancelář, která nedávno odpověděla na telefonát, řekla, že nemá smysl přihazovat pod nabízenou částku. Dvoupokojový obytný prostor lze pronajmout za měsíční částku minimálně 1200 €. Jednolůžkový pokoj mohl stát klidně i více než 750 € a doba, kdy nájem činil 550 € měsíčně, byla minulostí. Pro podnikání si normální nájemník - který neměl bydlení - nemohl pronajmout prostor jako obchod nebo kancelářskou budovu pouze na spaní, sprchování a stravování. Za takové typy objektů byly účtovány obrovské částky. V ulici, kde je vidět 'prázdná' budova a má plakát "K pronájmu", mohla být dlouho zavřená. Občas například kolemjdoucí viděli na stejném místě nový bufet nebo prodejnu telefonů. - - - Inzerent, který aktualizoval jednu ze svých reklam, opět vzbudil pozornost. Zprostředkovatel nevěděl, co s tím může dělat a zda vůbec něco vhodného má. Reklamní text jako „… klidný člověk naléhavě hledá pokoj v regionu <město>. Venku je nesnesitelná zima a déšť/kroupy jsou v blízké budoucnosti reálnou možností. Preferujte klidné prostředí s MHD, méně vozidel po ulici, parkování kol na ocelových trubkách není problém, veranda by měla být prostorná s případnou bránou se zámkem, cena dohodou a kauce nedůležitá s ohledem na riziko-bez vrácení peněz a pronajímatele podle chuti nepodstatné... “. Také texty jako „Okraje záchodů by měly být bílé bez skvrn“ a „...lakované zábradlí schodiště jsou povoleny, ale ne nutností.“ „Základní dodávka znamená snížení nájemného…“ a „Požadovaná a nabízená flexibilita s ohledem na…“. Také text jako tento „Je žádoucí další ve vzájemném kontaktu s možností smlouvy na výtisk…“. Majitel jeho WhatsApp profilu nehnul obočí. Podobné a někdy typické obrázky však z takových reklam skutečně obdržel. Nešlo mu přímo o to, aby chtěl toho druhého o své nabídce informovat. Ani to, zda nabídka skutečně existovala. Myslel si, že myšlenka takových umístění je docela zvláštní, ale pochyboval, zda s nimi inzerent někdy dosáhl skutečných výsledků. Mnoho lidí by s těmito příspěvky rychle otočilo stránku v novinách. Uživatel nikdy nebyl – něčí mobilní číslo přidáno – v jeho kontaktech.

„Mediátor číta reklamný obsah s niekedy zvláštnym významom“

Sprostredkovateľ v prenájme nehnuteľností, ktorý zrazu videl inzeráty neznámeho užívateľa, nevedel, ako má konať kvôli obsahu. Hoci svoj WhatsApp rozjasnil menom a titulom a podieľal sa na sprostredkovaní domov, poschodí a izieb, dokázal ignorovať aj niektoré príspevky od svojich používateľov. To nevyhnutne neznamenalo, že by skutočne mal vhodné ubytovanie pre svojich klientov. Zvyčajne uprednostňoval lokalitu, priemernú triedu prenájmu a typ prenajímanej nehnuteľnosti. Preto konkrétne menoval ponuku ako „Izba“, „Portico House“, „Mezonetový dom“, „Budova obchodu“ atď. Nechcel sa stretnúť s klientom, ktorý nespĺňal jeho kritériá. Na svojom profile si vytvoril a aktualizoval svoje logo. Názov jeho „Budovy v meste“ dokázal pri hľadaní ponuky bývania prilákať nových užívateľov. Predtým sa robili pokusy „zverejniť“ informácie o minimálnej cene prenájmu. Kancelársky asistent, ktorý nedávno odpovedal na telefonát, povedal, že nemá zmysel ponúkať cenu pod ponúkanú sumu. Dvojizbový obytný priestor je možné prenajať za mesačnú sumu minimálne 1200 €. Jednoposteľová izba mohla stáť pokojne aj viac ako 750 € a doba, kedy nájomné bolo 550 € mesačne, bola minulosťou. Bežný nájomca, ktorý nemal bývanie, si na podnikanie nemohol prenajať priestor ako obchod alebo administratívnu budovu len na spanie, sprchovanie a jedenie. Za takéto typy predmetov sa účtovali obrovské sumy. Na ulici, kde je vidieť 'voľnú' budovu a má plagát "Na prenájom", mohla byť dlho zatvorená. Niekedy napríklad okoloidúci videli na rovnakom mieste novú kaviareň alebo predajňu telefónov. - - - Inzerent, ktorý aktualizoval jednu zo svojich reklám, opäť vzbudil pozornosť. Sprostredkovateľ nevedel, čo s tým môže urobiť a či vôbec niečo vhodné má. Reklamný text ako „... pokojný človek súrne hľadá izbu v regióne <town>. Chlad vonku je neznesiteľný a dážď/krupobitie je v blízkej budúcnosti reálnou možnosťou. Preferovať tiché prostredie s MHD, menej vozidiel po ulici, parkovanie bicyklov na oceľových rúrach nie je problém, veranda by mala byť priestranná s prípadnou bránou so zámkom, cena dohodou a kaucia nepodstatná s ohľadom na riziko-bez vrátenia peňazí a prenajímateľa podľa vkusu nepodstatné... “. Tiež texty ako „Okraje toaliet by mali byť biele bez škvŕn“ a „...maľované zábradlie schodov sú povolené, ale nie povinné.“ „Základná dodávka znamená zníženie nájomného…“ a „Požadovaná a ponúkaná flexibilita s ohľadom na…“. Tiež text ako tento „Iný vo vzájomnom kontakte s možnosťou zmluvy na výtlačok je žiaduci…“. Majiteľ jeho WhatsApp profilu nezdvihol obočie. Z takýchto reklám však dostával podobné a niekedy typické obrázky. Nešlo mu priamo o to, aby chcel toho druhého informovať o svojej ponuke. Ani to, či ponuka skutočne existovala. Myslel si, že myšlienka takýchto umiestnení je dosť zvláštna, ale pochyboval, či s nimi inzerent niekedy dosiahol skutočné výsledky. Mnoho ľudí by s týmito príspevkami rýchlo otočilo stranu v novinách. Používateľ nikdy nebol – pridané niečie mobilné číslo – v jeho kontaktoch.

»Mediator bere oglasno vsebino z včasih čudnimi pomeni«

Posrednica pri oddaji nepremičnin, ki je nenadoma zagledala oglase neznanega uporabnika, zaradi vsebine ni vedela, kako ukrepati. Čeprav je svoj WhatsApp popestril z imenom in naslovom ter sodeloval pri posredovanju domov, nadstropij in sob, je lahko tudi prezrl nekatere objave svojih uporabnikov. To ni nujno pomenilo, da bi res imel primerno nastanitev za svoje stranke. Običajno je dal prednost lokaciji, povprečnemu razredu najema in vrsti nepremičnine za najem. Zato je posebej omenil ponudbo z imenom, kot so "Soba", "Portico House", "Maisonette House", "Shop building" itd. Ni se želel srečati s stranko, ki ne bi izpolnjevala njegovih kriterijev. Na svojem profilu je ustvaril in posodobil svoj logotip. Naziv »Stavbe v mestu« je uspel pritegniti nove uporabnike pri iskanju stanovanjske ponudbe. Pred tem se je že poskušalo 'spustiti' minimalno ceno najema informacij. Pisarniški pomočnik, ki je pred kratkim odgovoril na telefonski klic, je dejal, da nima smisla ponujati pod ponujeno vsoto. Dvosobno stanovanje je mogoče najeti za najmanj 1.200 € na mesec. Enoposteljna soba bi zlahka stala več kot 750 evrov in čas, ko je najemnina znašala 550 evrov na mesec, je bil preteklost. Za posel običajen najemnik - ki ni imel stanovanja - nikakor ne bi mogel najeti prostora kot trgovine ali poslovne stavbe samo za spanje, tuširanje in jesti. Za tovrstne objekte so zaračunavali ogromne vsote. V ulici, kjer se vidi 'prazna' stavba in ima plakat "Oddam", bi lahko bila že dolgo zaprta. Na primer, včasih so mimoidoči na isti lokaciji videli novo kavarno ali telefonsko trgovino. - - - Ponovno je pritegnil pozornost oglaševalec, ki je posodobil enega od svojih oglasov. Mediator ni vedel, kaj bi lahko naredil glede tega in ali sploh ima kaj primernega. Oglasno besedilo kot je »… umirjena oseba nujno išče sobo v regiji <mesto>. Mraz zunaj je neznosen in dež/toča je realna možnost v bližnji prihodnosti. Raje mirno okolje z javnim prevozom, manj vozil ob ulici, parkiranje koles na jeklenih ceveh ni problem, veranda naj bo prostorna z morebitnimi vrati s ključavnico, cena po dogovoru in depozit nepomemben glede na tveganje-brez vračila denarja in najemodajalca po okusu ni relevantno ... ”. Tudi besedila, kot sta "Straniščni robovi morajo biti beli brez madežev" in "…pobarvane stopniščne ograje so dovoljene, vendar niso obvezne." »Osnovna dobava pomeni znižanje najemnine ...« in »Zahtevana in ponujena prilagodljivost glede ...«. Tudi besedilo, kot je ta “Drugi v medsebojnem stiku z možnostjo pogodbe na izpis je zaželen …”. Lastnik njegovega profila WhatsApp ni dvignil obrvi. Vendar pa je iz tovrstnih oglasov prejel podobne in včasih tipične podobe. Ni se neposredno ukvarjal z željo, da bi drugo osebo obvestil o svoji ponudbi. Niti, ali je ponudba dejansko obstajala. Zamisel o takšnih umestitvah se mu je zdela precej nenavadna, dvomil pa je, ali je oglaševalec z njimi kdaj dosegel prave rezultate. Marsikdo bi s temi objavami hitro obrnil stran v časopisu. Uporabnik ni bil nikoli – dodana je bila številka mobilnega telefona nekoga – v njegovih stikih.

«Միջնորդը կարդում է երբեմն տարօրինակ իմաստներով գովազդային բովանդակություն»

Վարձակալվող գույքի միջնորդը, ով հանկարծ տեսել է անհայտ օգտատիրոջ գովազդը, չգիտեր ինչպես վարվել բովանդակության պատճառով: Թեև նա իր WhatsApp-ը լուսավորեց անուն-ազգանունով և վերնագրով և ներգրավված էր տների, հարկերի և սենյակների միջնորդությամբ, նա կարողացավ նաև անտեսել իր օգտատերերի որոշ գրառումներ: Սա պարտադիր չէր նշանակում, որ նա իսկապես կունենար համապատասխան կացարան իր հաճախորդների համար: Նա սովորաբար առաջնահերթ էր համարում գտնվելու վայրը, վարձակալության միջին դասը և ներգրավված վարձակալվող գույքի տեսակը: Այդ իսկ պատճառով նա հատուկ անվանեց առաջարկը՝ «Ռոմ», «Պորտիկո տուն», «Մեզոնետ Հաուս», «Խանութի շենք» և այլն։ Նա չէր ցանկանում հանդիպել մի հաճախորդի, ով չէր կարող բավարարել իր չափանիշները: Իր պրոֆիլում նա ստեղծել և թարմացրել էր իր լոգոն։ Նրա «Շենքերը քաղաքում» անվանումը կարողացավ գրավել նոր օգտվողներ՝ գտնելով իր բնակարանային առաջարկը: Նախկինում փորձեր են արվել «հրապարակել» տեղեկատվության վարձակալության նվազագույն գինը։ Գրասենյակի օգնականը, ով վերջերս պատասխանել է հեռախոսազանգին, ասաց, որ առաջարկված գումարից ցածր սակարկություններ անելն անիմաստ է: Երկու սենյականոց բնակելի տարածք կարելի է վարձակալել ամսական առնվազն 1200 եվրոյով։ Մեկտեղանոց սենյակը հեշտությամբ կարող էր արժենալ ավելի քան 750 եվրո, իսկ այն ժամանակները, երբ վարձավճարը կազմում էր ամսական 550 եվրո, անցյալում էր: Բիզնեսի համար նորմալ վարձակալը, որը չուներ բնակարան, չէր կարող տարածք վարձել որպես խանութ կամ գրասենյակային շենք միայն քնելու, ցնցուղ ընդունելու և ուտելու համար: Նման տեսակի օբյեկտների համար հսկայական գումարներ են գանձվել։ Մի փողոցում, որտեղ երեւում է «դատարկ» շենքը, որի վրա կա «Վարձով է տրվում» պաստառը, այն կարող էր երկար ժամանակ փակվել։ Օրինակ, երբեմն անցորդները նույն վայրում տեսնում էին նոր ճաշարան կամ հեռախոսների խանութ: - - - Գովազդատուն, ով թարմացրել է իր գովազդներից մեկը, կրկին ուշադրություն է գրավել։ Միջնորդը չգիտեր, թե ինչ կարող է անել դրա հետ կապված, կամ արդյո՞ք նույնիսկ հարմար բան ունի։ Գովազդային տեքստ, ինչպիսին է «…հանգիստ մարդը շտապ սենյակ է փնտրում <քաղաք> տարածաշրջանում: Դրսի ցուրտը անտանելի է, իսկ անձրևի/կարկուտի հավանականությունը մոտ ապագայում: Նախընտրեք հանգիստ միջավայր՝ հասարակական տրանսպորտով, փողոցի երկայնքով քիչ տրանսպորտային միջոցներ, հեծանիվների կայանումը պողպատե խողովակների վրա խնդիր չէ, պատշգամբը պետք է լինի ընդարձակ՝ հնարավոր դարպասով՝ կողպեքով, գինը՝ սակարկելի և ավանդ՝ ռիսկի հետ կապված՝ առանց փողի վերադարձի և տանտիրոջ: ըստ ճաշակի՝ ոչ տեղին...»: Նաև այնպիսի տեքստեր, ինչպիսիք են՝ «Զուգարանի շրջանակները պետք է լինեն սպիտակ՝ առանց բծերի» և «...ներկված աստիճանների վանդակապատերը թույլատրվում են, բայց պարտադիր չէ»: «Հիմնական առաքում նշանակում է վարձավճարի նվազեցում…» և «Պահանջվում և առաջարկվում է ճկունություն՝ կապված…»: Նաև այսպիսի տեքստ՝ «Ցանկալի է փոխադարձ կապի մեջ գտնվող այլ տպագիր պայմանագրի հնարավորության հետ…»: WhatsApp-ի իր պրոֆիլի տերը հոնքերը չի բարձրացրել։ Սակայն նման գովազդներից նա ստանում էր նմանատիպ և երբեմն բնորոշ պատկերներ։ Նա ուղղակիորեն մտահոգված չէր դիմացինին իր առաջարկի մասին տեղեկացնելու ցանկությամբ: Ոչ էլ՝ արդյոք առաջարկն իրականում գոյություն է ունեցել: Նա կարծում էր, որ նման տեղաբաշխումների գաղափարը բավականին տարօրինակ է, բայց կասկածում էր, թե արդյոք գովազդատուն երբևէ իրական արդյունքների է հասել դրանց հետ: Շատերն այս գրառումներով արագ թերթում էին թերթի էջը։ Օգտատերը երբեք չի ավելացվել ինչ-որ մեկի բջջային համարը իր կոնտակտներում:

„Samgöngumaður les auglýsingaefni með stundum undarlegri merkingu“

Milliliður í leiguhúsnæði sem skyndilega sá auglýsingar óþekkts notanda vissi ekki hvernig hann átti að bregðast við vegna innihaldsins. Þó að hann hafi lífgað upp á WhatsApp sitt með nafni og titli og tekið þátt í að miðla heimilum, hæðum og herbergjum, gat hann líka hunsað sumar færslur frá notendum sínum. Þetta þýddi ekki endilega að hann hefði örugglega haft hentugt húsnæði fyrir viðskiptavini sína. Hann forgangsraðaði venjulega staðsetningu, meðalleiguflokki og tegund leiguhúsnæðis. Þess vegna nefndi hann tilboðið sérstaklega með nafni eins og "Herbergi", "Portico House", "Maisonette House", "Verslunarbygging" og svo framvegis. Hann vildi ekki hitta viðskiptavin sem gæti ekki uppfyllt skilyrði hans. Á prófílnum sínum hafði hann búið til og uppfært lógóið sitt. Titill þess „Byggingar í borginni“ gat laðað að nýja notendur þegar þeir fundu húsnæðisframboð þess. Áður var reynt að „sleppa“ lágmarksleiguverði upplýsinga. Aðstoðarmaðurinn á skrifstofunni, sem nýlega svaraði símtali, sagði að lítið gagn væri að bjóða undir þeirri upphæð sem boðin var. Hægt væri að leigja tveggja herbergja íbúðarhúsnæði fyrir mánaðarlega upphæð að minnsta kosti € 1.200. Einstaklingsherbergi gæti auðveldlega kostað meira en 750 evrur og tíminn þegar leigan var 550 evrur á mánuði var úr sögunni. Fyrir viðskipti gæti venjulegur leigjandi - sem hafði ekkert húsnæði - ekki hugsanlega leigt pláss sem verslun eða skrifstofuhúsnæði fyrir aðeins að sofa, fara í sturtu og borða. Gífurlegar fjárhæðir voru rukkaðar fyrir slíkar tegundir af hlutum. Í götu þar sem sést „laust“ húsnæði og er með „Til leigu“ plakat, gæti hafa verið lokað lengi. Til dæmis sáu vegfarendur stundum nýtt mötuneyti eða símaverslun á sama stað. - - - Auglýsandinn sem uppfærði eina af auglýsingunum sínum vakti aftur athygli. Sáttasemjari vissi ekki hvað hann gæti gert í því eða hvort hann hefði jafnvel eitthvað við sitt hæfi. Auglýsingatexti eins og „... rólegur einstaklingur leitar brýn að herbergi í <bæ> svæðinu. Kuldinn úti er óbærilegur og rigning/haglél er raunhæfur möguleiki á næstunni. Vil helst rólegt umhverfi með almenningssamgöngum, færri farartæki við götuna, hjólastæði á stálrörum er ekki málið, verönd á að vera rúmgóð með mögulegu hliði með læsingu, verð samningsatriði og innborgun skiptir engu máli með tilliti til áhættu-engra skila og leigusala eftir smekk kemur ekki við...“. Einnig textar eins og „Klósettfelgur eiga að vera hvítar blettalausar“ og „...máluð stigahandrið eru leyfð, en ekki skylda.“ „Grunnafhending þýðir lækkun leigu …“ og „Sveigjanleiki óskaður og boðinn með tilliti til …“. Einnig texti eins og þessi „Óskað er eftir öðrum í gagnkvæmu sambandi við möguleika á samningi fyrir hverja útprentun …“. Eigandi WhatsApp prófílsins hans lyfti ekki augabrúnum. Hins vegar fékk hann svipaðar og stundum dæmigerðar myndir úr slíkum auglýsingum. Honum var ekki beint umhugað um að vilja upplýsa hinn aðilann um tilboð sitt. Ekki heldur hvort tilboðið hafi verið til í raun og veru. Honum fannst hugmyndin um slíkar staðsetningar frekar undarleg, en efaðist um hvort auglýsandinn hefði nokkurn tíma náð raunverulegum árangri með þeim. Margir myndu fljótt fletta blaðsíðunni með þessum færslum. Notandinn var aldrei - farsímanúmeri einhvers bætt við - í tengiliðum hans.

"Medlaren läser annonsinnehåll med ibland konstiga betydelser"

En mellanhand i hyresrätter som plötsligt såg en okänd användares annonser visste inte hur han skulle agera på grund av innehållet. Även om han förgyllde sin WhatsApp med namn och titel och var involverad i att förmedla hem, våningar och rum, kunde han också ignorera vissa inlägg från sina användare. Detta betydde inte nödvändigtvis att han verkligen skulle ha haft ett lämpligt boende för sina klienter. Han prioriterade vanligtvis läge, genomsnittlig hyresklass och typ av hyresbostad. Det är därför han specifikt nämnde erbjudandet vid namn som "Rum", "Portikhus", "Etagehus", "Butiksbyggnad" och så vidare. Han ville inte träffa en kund som inte kunde uppfylla hans kriterier. På sin profil hade han skapat och uppdaterat sin logotyp. Titeln på dess "Byggnader i staden" kunde locka nya användare när de hittade sitt bostadsutbud. Tidigare gjordes försök att "släppa" minimihyrespriset för information. Kontorsassistenten som nyligen svarade på ett telefonsamtal sa att det inte var någon mening med att bjuda under det erbjudna beloppet. En boyta med två rum kan hyras för ett månatligt belopp på minst 1 200 €. Ett enkelrum kunde lätt kosta mer än 750 euro och den tid då hyran var 550 euro per månad var ett minne blott. För affärer kunde en normal hyresgäst - som inte hade något boende - omöjligt hyra ett utrymme som butik eller kontorsbyggnad för att bara sova, duscha och äta. Det togs ut enorma summor för sådana typer av föremål. På en gata där en 'ledig' byggnad kan ses och har en "Till hyra"-affisch kunde den ha varit stängd länge. Till exempel såg förbipasserande ibland en ny cafeteria eller telefonbutik på samma plats. - - - Annonsören som uppdaterade en av sina annonser väckte uppmärksamhet igen. Medlaren visste inte vad han kunde göra åt det eller om han ens hade något passande. En annonstext som "... lugn person söker akut efter ett rum i <stad>-regionen. Kylan ute är outhärdlig och regn/hagel är en verklig möjlighet inom en snar framtid. Föredrar en lugn miljö med kollektivtrafik, färre fordon längs gatan, cykelparkering på stålrör är inget problem, veranda ska vara rymlig med eventuell grind med lås, pris förhandlingsbart och deposition oviktigt med hänsyn till risk-inga pengar avkastning och hyresvärd efter smak inte relevant...”. Även texter som "Toalettfälgar ska vara vita utan fläckar" och "...målade trappräcken är tillåtna, men inte ett måste." "Basleverans innebär sänkning av hyran ..." och "Flexibilitet efterfrågas och erbjuds med hänsyn till ...". Även en text som denna "Annan i ömsesidig kontakt med chans till kontrakt per utskrift önskas ...". Ägaren till hans WhatsApp-profil höjde inte på ögonbrynen. Däremot fick han liknande och ibland typiska bilder från sådana annonser. Han var inte direkt intresserad av att vilja informera den andra personen om sitt erbjudande. Inte heller om erbjudandet faktiskt fanns. Han tyckte idén med sådana placeringar var ganska märklig, men tvivlade på om annonsören någonsin uppnådde verkliga resultat med dem. Många skulle snabbt vända en sida i tidningen med dessa inlägg. Användaren fanns aldrig – någons mobilnummer lagt till – i sina kontakter.

«Formidler leser annonseinnhold med noen ganger merkelige betydninger»

En mellommann i utleieboliger som plutselig så en ukjent brukers annonser, visste ikke hvordan han skulle opptre på grunn av innholdet. Selv om han lyste opp WhatsApp med navn og tittel og var involvert i å formidle hjem, etasjer og rom, klarte han også å ignorere noen innlegg fra brukerne sine. Dette betydde ikke nødvendigvis at han faktisk ville hatt passende innkvartering for sine klienter. Han prioriterte vanligvis beliggenhet, gjennomsnittlig leieklasse og type utleiebolig. Det er grunnen til at han spesifikt nevnte tilbudet ved navn som "Room", "Portico House", "Maisonette House", "Butikkbygning" og så videre. Han ønsket ikke å møte en klient som ikke kunne oppfylle kriteriene hans. På profilen sin hadde han laget og oppdatert logoen sin. Tittelen på "Bygninger i byen" var i stand til å tiltrekke seg nye brukere når de fant boligtilbudet. Tidligere ble det forsøkt å "frigi" minsteleieprisen på informasjon. Kontorassistenten som nylig svarte på en telefon, sa at det var liten vits i å by under tilbudet. Et toroms boareal kan leies for et månedlig beløp på minst € 1200. Et enkeltrom kunne lett koste mer enn €750, og tiden da husleien var €550 per måned var en saga blott. For næringslivet kunne en vanlig leietaker – som ikke hadde bolig – umulig leie en plass som butikk eller kontorbygg for kun å sove, dusje og spise. Det ble belastet enorme summer for slike typer gjenstander. I en gate hvor en «ledig» bygning kan sees og har en «Til leie»-plakat, kunne den vært stengt i lang tid. Noen ganger så forbipasserende for eksempel en ny kafeteria eller telefonbutikk på samme sted. - - - Annonsøren som oppdaterte en av sine annonser vakte oppmerksomhet igjen. Mekleren visste ikke hva han kunne gjøre med det eller om han i det hele tatt hadde noe passende. En annonsetekst som "... rolig person er på utkikk etter et rom i <by>-regionen. Kulden ute er uutholdelig og regn/hagl er en reell mulighet i nær fremtid. Foretrekker rolige omgivelser med kollektivtrafikk, færre kjøretøy langs gaten, sykkelparkering på stålrør er ikke et tema, veranda skal være romslig med evt. port med lås, pris omsettelig og depositum uviktig med tanke på risiko-ingen penger retur og utleier etter smak ikke relevant... ”. Også tekster som "Toalettfelger skal være hvite uten flekker" og "...malte trapperekkverk er tillatt, men ikke et must." "Grunnlevering betyr reduksjon i husleie ..." og "Fleksibilitet etterspurt og tilbudt med hensyn til ...". Også en tekst som denne "Annet i gjensidig kontakt med mulighet for kontrakt per utskrift ønskes ...". Eieren av WhatsApp-profilen hans hevet ikke øyenbrynene. Imidlertid mottok han lignende og noen ganger typiske bilder fra slike annonser. Han var ikke direkte opptatt av å ville informere den andre om tilbudet sitt. Heller ikke om tilbudet faktisk eksisterte. Han syntes ideen om slike plasseringer var ganske merkelig, men tvilte på om annonsøren noen gang oppnådde reelle resultater med dem. Mange ville raskt snudd en side i avisen med disse oppslagene. Brukeren var aldri – noens mobilnummer lagt til – i kontaktene sine.

"Mediator læser reklameindhold med nogle gange mærkelige betydninger"

En mellemmand i udlejningsejendomme, der pludselig så en ukendt brugers annoncer, vidste ikke, hvordan han skulle agere på grund af indholdet. Selvom han lyste sin WhatsApp op med navn og titel og var involveret i at formidle hjem, etager og værelser, var han også i stand til at ignorere nogle opslag fra sine brugere. Dette betød ikke nødvendigvis, at han faktisk ville have haft passende bolig til sine klienter. Han prioriterede sædvanligvis beliggenheden, den gennemsnitlige lejeklasse og typen af ​​lejebolig. Derfor nævnte han specifikt tilbuddet ved navn som "Værelse", "Portico House", "Maisonette House", "Butiksbygning" og så videre. Han ønskede ikke at møde en klient, der ikke kunne opfylde hans kriterier. På sin profil havde han oprettet og opdateret sit logo. Titlen på dens "Bygninger i byen" var i stand til at tiltrække nye brugere, når de fandt sit boligtilbud. Tidligere har man forsøgt at 'frigive' minimumslejeprisen for information. Kontorassistenten, der for nylig besvarede et telefonopkald, sagde, at der ikke var nogen mening i at byde under det tilbudte beløb. Et toværelses boligareal kunne lejes for et månedligt beløb på mindst € 1.200. Et enkeltværelse kunne nemt koste mere end €750, og det tidspunkt, hvor huslejen var €550 pr. måned, hørte fortiden til. Til erhverv kunne en normal lejer - som ikke havde nogen bolig - umuligt leje en plads som butik eller kontorbygning til kun at sove, bade og spise. Der blev opkrævet enorme beløb for sådanne typer genstande. I en gade, hvor en 'ledig' bygning kan ses og har en "Til leje"-plakat, kunne den have været lukket i lang tid. For eksempel så forbipasserende nogle gange et nyt cafeteria eller telefonbutik på samme sted. - - - Annoncøren, der opdaterede en af ​​sine annoncer, tiltrak sig igen opmærksomhed. Mægleren vidste ikke, hvad han kunne gøre ved det, eller om han overhovedet havde noget passende. En annoncetekst som "... rolig person søger akut efter et værelse i <by>-regionen. Kulden udenfor er uudholdelig, og regn/hagl er en reel mulighed i den nærmeste fremtid. Foretrækker rolige omgivelser med offentlig transport, færre køretøjer langs gaden, cykelparkering på stålrør er ikke et problem, veranda skal være rummelig med evt. låge med lås, pris forhandles og depositum uvæsentligt mht. risiko-ingen penge retur og udlejer efter smag ikke relevant...”. Også tekster som "Toiletfælge skal være hvide uden pletter" og "...malet trappegelænder er tilladt, men ikke et must." "Grundlevering betyder en nedsættelse af lejen ..." og "Fleksibilitet efterspurgt og tilbudt med hensyn til ...". Også en tekst som denne "Anden i gensidig kontakt med mulighed for kontrakt pr. udskrift ønskes ...". Ejeren af ​​hans WhatsApp-profil løftede ikke øjenbrynene. Han modtog dog lignende og nogle gange typiske billeder fra sådanne reklamer. Han var ikke direkte optaget af at ville informere den anden person om sit tilbud. Heller ikke om tilbuddet rent faktisk eksisterede. Han syntes tanken om sådanne placeringer var ret mærkelig, men tvivlede på, om annoncøren nogensinde opnåede rigtige resultater med dem. Mange mennesker ville hurtigt vende en side i avisen med disse opslag. Brugeren var aldrig - nogens mobilnummer tilføjet - i hans kontakter.

"Sovittelija lukee mainossisältöä, jolla on joskus outoja merkityksiä"

Yhtäkkiä tuntemattoman käyttäjän ilmoitukset nähnyt vuokrakiinteistöjen välittäjä ei tiennyt sisällön vuoksi miten toimia. Vaikka hän piristi WhatsAppiaan nimellä ja otsikolla ja oli mukana välittämässä koteja, kerroksia ja huoneita, hän pystyi myös jättämään huomioimatta joitakin käyttäjiensä viestejä. Tämä ei välttämättä merkinnyt sitä, että hänellä olisi todellakin ollut asiakkailleen sopiva majoitus. Yleensä hän asetti etusijalle sijainnin, keskimääräisen vuokraluokan ja vuokra-asunnon tyypin. Siksi hän mainitsi tarjouksen nimenomaisesti nimellä, kuten "Huone", "Portico House", "Maisonette House", "Kaupparakennus" ja niin edelleen. Hän ei halunnut tavata asiakasta, joka ei täyttänyt hänen kriteereitään. Profiilissaan hän oli luonut ja päivittänyt logonsa. Sen otsikko Rakennukset kaupungissa pystyi houkuttelemaan uusia käyttäjiä asuntotarjouksensa löytämisessä. Aikaisemmin tiedon vähimmäisvuokrahintaa yritettiin "vapauttaa". Äskettäin puheluun vastannut toimistoassistentti sanoi, että tarjottua summaa pienemmällä tarjouksella ei ollut mitään järkeä. Kahden huoneen asunnon voi vuokrata vähintään 1 200 euron kuukausimaksulla. Yhden hengen huone saattoi helposti maksaa yli 750 euroa ja aika, jolloin vuokra oli 550 euroa kuukaudessa, oli mennyttä. Yritystoimintaa varten normaali vuokralainen - jolla ei ollut asuntoa - ei millään voinut vuokrata tilaa liike- tai toimistorakennukseksi vain nukkumiseen, suihkuun ja syömiseen. Tällaisista esineistä veloitettiin valtavia summia. Kadulla, jossa "tyhjä" rakennus näkyy ja jossa on "Vuokrattavana" -juliste, se olisi voinut olla suljettuna pitkään. Joskus ohikulkijat näkivät esimerkiksi uuden kahvilan tai puhelinliikkeen samassa paikassa. - - - Mainostaja, joka päivitti yhden mainoksestaan, herätti jälleen huomion. Sovittelija ei tiennyt, mitä hän voisi tehdä asialle tai oliko hänellä edes mitään sopivaa. Mainosteksti, kuten "… rauhallinen ihminen etsii kiireellisesti huonetta <town> alueelta. Kylmä ulkona on sietämätön ja sade/raekuuro on todellinen mahdollisuus lähitulevaisuudessa. Mieluummin rauhallinen ympäristö julkisilla kulkuvälineillä, vähemmän ajoneuvoja kadun varrella, polkupyörien pysäköinti teräsputkilla ei ole ongelma, kuisti tulee olla tilava ja mahdollinen lukkoportti, hinta neuvoteltavissa ja talletus riskittömän - ei rahanpalautuksen ja vuokranantajan kannalta maun mukaan ei ole merkitystä... ". Myös tekstit, kuten "WC:n vanteiden tulee olla valkoisia ilman tahroja" ja "...maalatut porraskaiteet ovat sallittuja, mutta eivät pakollisia." ”Perustoimitus tarkoittaa vuokran alentamista…” ja ”Vaadittu ja tarjottu joustavuus …”. Myös tämän kaltainen teksti "Toinen keskinäisessä yhteydessä sopimusmahdollisuuden kanssa tulostekohtaisesti toivotaan...". Hänen WhatsApp-profiilinsa omistaja ei kohottanut kulmakarvojaan. Hän sai kuitenkin samanlaisia ​​ja joskus tyypillisiä kuvia tällaisista mainoksista. Hän ei suoraan halunnut ilmoittaa tarjouksestaan ​​toiselle henkilölle. Eikä se, oliko tarjous todella olemassa. Hänen mielestään ajatus tällaisista sijoitteluista oli varsin outo, mutta epäili, onko mainostaja koskaan saavuttanut niillä todellisia tuloksia. Monet ihmiset kääntäisivät nopeasti sivua sanomalehdessä näillä kirjoituksilla. Käyttäjä ei koskaan ollut - jonkun matkapuhelinnumero lisätty - yhteystiedoissaan.