Internet Mass Surveillance

(* The following articles will be with some limitations in the translations).

“Internet Surveillance: Is Censorship Illusion or Reality? - Part 1

Many are already concerned about the future of the internet: a fully AI-based state control (also known as Internet Mass Surveillance through technological applications) capable of guiding citizens to a source of information. In reality, one must first identify oneself, and access to a source is granted based on approval. This means that the required data is in their possession, and you can find your way automatically. Because your initial identification has been verified (and thus established for authorization and authenticity), you are granted access based on this. Note what this means: as a (resident) citizen, you are known to an internet provider, and your Internet Service Provider (ISP) also knows, behind the scenes, what you are "doing." Services that then try to sell their products to you are also (specifically) subject to this access control, because otherwise you cannot proceed. If one wishes to avoid this, one is given this opportunity to disagree with something that is still makes it more difficult to participate in businesses, social media platforms, and even requires this in some special cases within a government system: otherwise, your identification will not be successful, for example, for your applications and other actions necessary for "living or staying there long-term." Official registration or some form of record may also be required to carry out your activities. Yet, the aforementioned seems familiar to most people, as a visit to City Hall or the district office seems quite normal (you already noticed this with your first "finger scan" at the counter when submitting your materials). Legally, the system is already designed to process your information according to established guidelines. But questions can sometimes arise among citizens: who handles the most important matters, and how does an employee leave their office? (Is it really true that with a button, you can see everything on the screen via the data provided, using a single characteristic or Citizen Service Number (security number)?) The system naturally has its security features, and generally, you have to contact customer service to handle your own affairs (your voice may be recorded for analytical purposes with your consent). You often hear that your permission is asked to update something: this process still runs smoothly as you are used to (because you have given your digital stamp (finger scan), signed a certain document, or are asked for your passport or ID card (note: with you as an actual citizen facing the counter employee), it can be almost impossible for the other person to determine that you are not the person who says you really are. - - - A story from a newspaper article in which a man visited a department within the municipality. He allegedly disguised himself as his mother, but was approached by the employee or security guard. He was exposed because of his appearance. It was seen that the person gave the impression of a woman in disguise. This was particularly noticeable by the broad neck and shoulders. Also, by hearing the voice and the way he behaved unusually, people questioned the person's communication. The situation was related to a case in which there had been an attempt to commit fraud within the family circle for some time. The man could only say that he was robbed on-site. His appearance as his mother proved ineffective in practice. Some believe that through a test competition, ethical hackers were invited to discover and report any weaknesses in the government system, and were rewarded for their efforts. Had a "weak spot" been exploited in the system, could it have been determined in the meantime that the participating testers had added something to the system? This impression was already present much earlier: after registering, people noticed "strange characters" in the environment and received mail from unknown sources. These also included "urgent requests" from unknown and known senders, including suppliers (names withheld for privacy reasons). When a request was also submitted in writing (often on professional-looking letterhead), further problems were encountered: contacting a helpdesk or personal assistant often required sharing important information. This was done by phone, as you would expect from a legitimate (recognized) company. Furthermore, it was discovered that a rented apartment had been rented through private landlords began to develop some very peculiar traits. The pressure felt on tenants apparently hadn't been reported immediately. Moreover, strangers were appearing at the front door. Locks were changed by an intermediary if necessary in the event of rent arrears. In India, there was the idea of ​​using a government app as a mandatory monitoring tool for mobile manufacturers. Removal was not supposed to be possible once it was included as a product. Amidst widespread criticism from human rights groups, the decision was made to withdraw the app. It's more or less debatable whether this was a surefire test by the government. Possibly to demonstrate how far they could actually go and thus gauge people's fear. One mobile manufacturer (the iPhone maker) refused to comply with this extremely strict measure in the country, arguing that the risk to privacy for the company was too great.

“Internet surveillance: censuur illussie of realiteit? - Part 1

Velen maken zich nu al zorgen over het toekomstig beeld op het internet: een volledig op AI-gebaseerde staatscontrole (ook wel Internet Mass Surveillance langs technologische toepassingen) die in staat is burgers zo hun ‘weg’ te laten leiden naar een bron van informatie: in werkelijkheid moet men zich eerst identificeren en op basis van een goedkeuring toegang tot een bron wordt verleend. Dat houdt in dat men uw vereiste gegevens in handen heeft en kunt u vanzelf uw weg vinden. Omdat uw eerste indentificatie is gecheckt (en dus is vastgesteld op authorisatie en echtheid), wordt aan hand hiervan u de toegang geboden. Let wel wat dit betekent: u bent als (inwonende) burger bekend bij een internet-aanbieder en dat ook uw Internet Service Provider (ISP) op de achtergrond vanzelf weet wat u ‘komt doen’. Diensten die hun producten vervolgens aan u proberen te verkopen bevinden zich ook (concreet gesteld) onder deze toegangscontrole, want anders kunt u niet verder gaan. Wanneer men dit wenst te vermijden, krijgt men deze kans om ergens niet mee akkoord te gaan wat het nog moeilijker maakt om deel te nemen binnen onder andere het bedrijfsleven, sociale media platforms en reeds in enkele bijzondere gevallen dit zelfs vereist is binnen een overheidssysteem: anders lukt uw identificatie niet voor bijv. uw aanvragen en overige handelingen die noodzakelijk zijn om ‘er te wonen of langdurig te verblijven’. Een officiele inschrijving of een of andere vorm van registratie kan bovendien nodig zijn om uw activiteiten te mogen uitvoeren. Toch lijkt het zojuist genoemde niet onbekend bij de meesten, aangezien een bezoek aan het Stadhuis of stadsdeelkantoor al erg normaal lijkt (u merkte dit al op bij uw eerste ‘vingerscan’ aan het loket bij het aanleveren van uw materiaal). Wettelijk zou het systeem al zo zijn afgestemd dat men uw informatie heeft weten te verwerken volgens vaste richtlijnen. - - - Maar onder burgers kan er weleens vraagtekens worden gezet: wie handelt het belangrijkste af en hoe verlaat een medewerker zijn kantoor? (Is het echt zo dat men door middel van een knop via de opgegeven data werkelijk alles te zien krijgt op het scherm via één enkel kenmerk of Burger Service Nummer (security number)? Het systeem kent natuurlijk zijn beveiliging en over het algemeen moet men met klantenservice in kontakt komen om zelf zijn zaken te regelen (uw stem kan met toestemming worden opgenomen voor analytische doeleinden). Vaak hoort u ook dat aan u toestemming wordt gevraagd om iets te kunnen bijwerken: dit proces verloopt zoals u gewend bent nog steeds goed (doordat u uw digitale stempel hebt gegeven (vingerscan, ondertekening van een bepaald document, naar uw paspoort of ID-kaart wordt gevraagd (let wel: met u als daadwerkelijke burger die tegenover de loketmedewerker staat), kan het voor de ander haast onmogelijk zijn om vast te stellen dat u niet degene bent die zegt die u werkelijk bent. - - - Een verhaal uit een krantartikel waarin een man zijn bezoek bracht aan een afdeling binnen de gemeente. Hij zou zich hebben vermomd als zijn moeder, maar door de medewerker of beveiliger werd aangesproken. Hij viel door de mand vanwege zijn uiterlijke verschijning. Men zag dat de persoon het beeld gaf van een verklede vrouw. Dit was met name te zien aan de brede hals en schouders. Ook door het horen van de stem en de wijze hoe deze zich apart gedroeg, trok men de communicatie van de betrokkene in twijfel. De situatie had te maken met een zaak waarin men sinds langere tijd trachtte fraude te plegen in familiekring. De man kon niets anders meedelen dat hij ter plaatse werd overvallen. Zijn uiterlijke verschijning als zijn moeder bleek in de praktijk niet te werken. - - - Sommigen denken dat via een ooit gehouden test-wedstrijd etische hackers werden uitgenodigd om enige zwakheden in het overheidssysteem te ontdekken, te melden en voor hun inzet zouden zijn beloond. Was er een ‘zwakke plek’ in het systeem getroffen, kon men dan tussentijds hebben geconstateerd dat de deelnemende testers iets aan het systeem hebben toegevoegd? Veel langer geleden kreeg men deze indruk al: na een inschrijving zag men ‘vreemde personages’ in de omgeving en kwam er post binnen afkomstig van onbekenden. Onder deze lagen ook ‘dringende verzoeken’ van onbekende en bekende afzenders waaronder leveranciers (namen zijn om privacyredenen niet genoemd). Wanneer ook nog een verzoek zou zijn gedaan middels een schriftelijke reaktie (met vaak professioneel-ogend briefpapier), stuitte men nog verder op problemen: door kontakt op te nemen met een helpdesk of persoonlijk assistent, moest er vaak belangrijke gegevens worden meegedeeld. Dit verliep dan per telefoon op een wijze zoals u die mag verwachten bij een echt (erkend) bedrijf. Daarnaast ontdekte men dat een gehuurd appartement langs particuliere verhuurders wel hele eigenaardige trekjes begon te krijgen. De druk die men op de huurders ervoer schenen niet direkt te zijn gemeld. Bovendien verschenen er onbekenden aan de voordeur. Sloten werden door een tussenpersoon desnoods vervangen bij huurachterstanden. - - - In India had men het idee om een overheids-app als verplicht controle-middel in te zetten voor mobiele fabrikanten. Het verwijderen mocht niet mogelijk zijn nadat deze eenmaal als product werd meegeleverd. Tot grote kritiek van mensenrechten-bewegingen, kwam men tot het besluit de applicatie alsnog in te trekken. Of dit een zekere test was van de overheid, zou min of meer sprake van zijn geweest. Mogelijk om te laten zien hoe ver men eigenlijk kon gaan en zo de schrik bij mensen te kunnen meten. Een van de mobiele fabrikanten (iPhone-maker) weigerde mee te gaan met deze uiterst stricte maatregel in het land. Zo zou er een te grote risico-dreiging zijn geweest voor het bedrijf op het gebied van privacy.

Internetüberwachung: Zensur – Illusion oder Realität? – Teil 1

Viele machen sich bereits Sorgen um die Zukunft des Internets: eine vollständig KI-basierte staatliche Kontrolle (auch bekannt als Internet-Massenüberwachung durch technologische Anwendungen), die Bürger zu Informationsquellen lenken kann. In der Realität muss man sich zunächst identifizieren, und der Zugriff auf eine Quelle wird erst nach Genehmigung gewährt. Das bedeutet, dass die benötigten Daten vorhanden sind und man sich automatisch zurechtfindet. Da die anfängliche Identifizierung verifiziert (und somit Autorisierung und Authentizität bestätigt) wurde, wird der Zugriff gewährt. Das bedeutet: Als (ansässiger) Bürger ist man einem Internetanbieter bekannt, und dieser weiß im Hintergrund, was man tut. Dienste, die einem dann ihre Produkte verkaufen wollen, unterliegen ebenfalls dieser Zugriffskontrolle, da man sonst nicht fortfahren kann. Wer dies vermeiden möchte, hat die Möglichkeit, Widerspruch einzulegen. Allerdings erschwert dies nach wie vor die Teilnahme an Geschäftsaktivitäten und sozialen Medien und ist in einigen Fällen sogar innerhalb staatlicher Systeme erforderlich: Andernfalls ist die Identifizierung beispielsweise für Anträge und andere notwendige Schritte zum dauerhaften Aufenthalt nicht möglich. Auch eine offizielle Registrierung oder ein Eintrag im Register kann für bestimmte Aktivitäten erforderlich sein. All dies erscheint den meisten jedoch vertraut, da ein Besuch im Rathaus oder Bezirksamt als ganz normal gilt (Sie haben dies sicher schon beim ersten Fingerabdruckscan am Schalter bei der Einreichung Ihrer Unterlagen bemerkt). Rechtlich ist das System bereits so ausgelegt, dass Ihre Daten gemäß den geltenden Richtlinien verarbeitet werden. Dennoch können bei Bürgern Fragen aufkommen: Wer kümmert sich um die wichtigsten Angelegenheiten, und wie verlässt ein Mitarbeiter sein Büro? (Stimmt es wirklich, dass man mit einem Knopfdruck anhand der angegebenen Daten und einer einzigen Kennnummer oder Bürgerservicenummer (Sicherheitsnummer) alles auf dem Bildschirm einsehen kann?). Das System verfügt selbstverständlich über Sicherheitsfunktionen, und in der Regel müssen Sie sich an den Kundendienst wenden, um Ihre Angelegenheiten selbst zu regeln (Ihre Stimme kann mit Ihrer Zustimmung zu Analysezwecken aufgezeichnet werden). Man hört oft, dass man um Erlaubnis gebeten wird, etwas zu aktualisieren: Dieser Vorgang verläuft weiterhin reibungslos, da man seinen digitalen Stempel (Fingerabdruckscan) abgegeben, ein bestimmtes Dokument unterschrieben oder nach seinem Reisepass oder Personalausweis gefragt wurde (Anmerkung: Man steht als Bürger persönlich vor dem Schalterbeamten). Es ist für die andere Person fast unmöglich festzustellen, dass man nicht die Person ist, die man vorgibt zu sein. – Eine Geschichte aus einem Zeitungsartikel erzählt von einem Mann, der eine städtische Behörde aufsuchte. Er hatte sich angeblich als seine Mutter verkleidet, wurde aber von einem Angestellten oder Sicherheitsbeamten angesprochen. Sein Aussehen entlarvte ihn. Er wirkte wie eine verkleidete Frau, was besonders an seinem breiten Hals und seinen Schultern auffiel. Auch seine Stimme und sein ungewöhnliches Verhalten ließen Zweifel an seiner Glaubwürdigkeit aufkommen. Der Fall stand im Zusammenhang mit einem Betrugsversuch innerhalb der Familie. Der Mann konnte nur behaupten, vor Ort ausgeraubt worden zu sein. Sein Versuch, sich als seine Mutter auszugeben, erwies sich in der Praxis als wirkungslos. Manche glauben, dass durch eine Im Rahmen eines Wettbewerbs wurden ethische Hacker eingeladen, Schwachstellen im Regierungssystem aufzudecken und zu melden. Ihre Bemühungen wurden belohnt. Wäre eine Schwachstelle im System ausgenutzt worden, hätte man zwischenzeitlich feststellen können, dass die teilnehmenden Tester etwas hinzugefügt hatten? Dieser Eindruck entstand bereits viel früher: Nach der Registrierung bemerkten Nutzer verdächtige Personen in ihrer Umgebung und erhielten E-Mails von unbekannten Absendern. Darunter befanden sich auch dringende Anfragen von unbekannten und bekannten Absendern, darunter Lieferanten (deren Namen aus Datenschutzgründen nicht genannt werden). Wenn eine Anfrage zusätzlich schriftlich eingereicht wurde (oft auf professionell wirkendem Briefpapier), traten weitere Probleme auf: Die Kontaktaufnahme mit dem Helpdesk oder einem persönlichen Assistenten erforderte häufig die Weitergabe wichtiger Informationen. Dies erfolgte telefonisch, wie man es von einem seriösen Unternehmen erwarten würde. Darüber hinaus wurde festgestellt, dass eine Mietwohnung, die über private Vermieter vermietet wurde, einige sehr merkwürdige Merkmale entwickelte. Der Druck auf die Mieter wurde offenbar nicht sofort gemeldet. Außerdem tauchten Fremde vor der Haustür auf. Schlösser wurden bei Bedarf im Falle einer Vermietung von einem Vermittler ausgetauscht. Zahlungsrückstände. In Indien gab es die Idee, eine Regierungs-App als verpflichtendes Überwachungsinstrument für Mobiltelefonhersteller einzusetzen. Eine Entfernung der App war nach der Integration in das Produkt nicht mehr möglich. Angesichts massiver Kritik von Menschenrechtsgruppen wurde die App jedoch zurückgezogen. Ob dies ein Testlauf der Regierung war, ist umstritten. Möglicherweise wollte sie demonstrieren, wie weit sie tatsächlich gehen würde und so die Ängste der Bevölkerung ausloten. Ein Mobiltelefonhersteller (der iPhone-Hersteller) weigerte sich, diese extrem strenge Maßnahme im Land umzusetzen, da er das Risiko für die Privatsphäre des Unternehmens als zu hoch einschätzte.

Vigilância na Internet: A Censura é Ilusão ou Realidade? - Parte 1

Muitos já estão preocupados com o futuro da internet: um controlo estatal totalmente baseado em IA (também conhecido como Vigilância em Massa na Internet através de aplicações tecnológicas) capaz de guiar os cidadãos até uma fonte de informação. Na realidade, primeiro é necessário identificar-se, e o acesso a uma fonte é concedido mediante aprovação. Isto significa que os dados necessários estão na posse do fornecedor, e pode navegar automaticamente. Como a sua identificação inicial foi verificada (e, portanto, estabelecida para autorização e autenticidade), o acesso é concedido com base nisso. Repare no que isto significa: como cidadão (residente), é conhecido pelo fornecedor de internet, e o seu fornecedor de serviços de Internet (ISP) também sabe, nos bastidores, o que está a "fazer". Os serviços que tentam vender-lhe os seus produtos também estão (especificamente) sujeitos a este controlo de acesso, uma vez que, caso contrário, não pode prosseguir. Caso alguém deseje evitar isso, é-lhe dada a oportunidade de discordar de algo que ainda dificulta a participação em empresas, plataformas de redes sociais e que, em alguns casos específicos, é até mesmo obrigatório dentro do sistema governamental: caso contrário, a sua identificação não será bem-sucedida, por exemplo, para os seus pedidos e outras ações necessárias para "morar ou permanecer lá a longo prazo". O registo oficial ou alguma forma de comprovativo pode também ser exigido para o exercício das suas atividades. Contudo, o acima mencionado parece familiar à maioria das pessoas, já que uma visita à Câmara Municipal ou ao gabinete distrital parece bastante normal (já reparou nisso com a sua primeira "leitura de impressões digitais" no balcão ao entregar os seus documentos). Legalmente, o sistema já está concebido para processar a sua informação de acordo com as diretrizes estabelecidas. Mas, por vezes, surgem dúvidas entre os cidadãos: quem trata dos assuntos mais importantes e como é que um funcionário sai do seu gabinete? (Será mesmo verdade que, com um simples clique, é possível ver tudo no ecrã através dos dados fornecidos, utilizando uma única característica ou o Número de Serviço ao Cidadão (número de segurança social)?). O sistema dispõe, naturalmente, de funcionalidades de segurança e, geralmente, é necessário contactar o serviço de apoio ao cliente para resolver as suas questões (a sua voz poderá ser gravada para fins analíticos, com o seu consentimento). É comum ouvirmos que a nossa permissão é solicitada para atualizar algo: este processo ainda decorre sem problemas, como é habitual (uma vez que fornecemos o nosso selo digital (impressão digital), assinamos um documento ou apresentamos o nosso passaporte ou BI (note-se: estando você, enquanto cidadão, perante o assistente)), tornando quase impossível à outra pessoa determinar que não é quem diz ser. --- Uma notícia de um artigo de jornal relata o caso de um homem que visitou um departamento da câmara municipal. Ter-se-á disfarçado de mãe, mas foi abordado por um funcionário ou segurança. A sua aparência o desmascarou. A pessoa dava a impressão de ser uma mulher disfarçada, principalmente pelo pescoço e ombros largos. Além disso, a voz e o comportamento invulgar levantaram suspeitas sobre a sua capacidade de comunicar. A situação estava relacionada com um caso de tentativa de fraude familiar. O homem apenas alegou ter sido assaltado no local. A sua farsa como mãe revelou-se ineficaz. Alguns acreditam que, através de uma competição, foram convidados hackers éticos a participar. para descobrir e reportar eventuais fragilidades no sistema governamental, sendo recompensados ​​pelos seus esforços. Caso tivesse sido explorada uma "vulnerabilidade" no sistema, seria possível determinar, entretanto, que os testadores participantes tinham acrescentado algo ao sistema? Esta impressão já estava presente muito antes: após o registo, as pessoas reparavam em "caracteres estranhos" no ambiente e recebiam e-mails de fontes desconhecidas. Estes incluíam também "pedidos urgentes" de expedidores conhecidos e desconhecidos, incluindo fornecedores (nomes omitidos por motivos de privacidade). Quando um pedido era enviado por escrito (frequentemente em papel timbrado com aspeto profissional), outros problemas surgiam: contactar um serviço de apoio ou um assistente pessoal exigia frequentemente a partilha de informações importantes. Este era feito por telefone, como seria de esperar de uma empresa legítima (reconhecida). Além disso, descobriu-se que um apartamento alugado tinha sido alugado através de proprietários privados. O sistema começou a apresentar algumas características muito peculiares. A pressão sentida pelos inquilinos aparentemente não tinha sido reportada de imediato. Ademais, estranhos apareciam à porta da frente. As fechaduras eram trocadas por um intermediário, se necessário, em caso de atraso no pagamento da renda. Na Índia, surgiu a ideia de utilizar uma aplicação governamental como ferramenta de monitorização obrigatória para os fabricantes de telemóveis. A remoção não seria possível uma vez incluído no produto. No meio de críticas generalizadas de grupos de defesa dos direitos humanos, decidiu-se retirar a aplicação. É discutível se este foi um teste decisivo por parte do governo, possivelmente para demonstrar até onde poderiam ir e, assim, avaliar o medo da população. Um fabricante de telemóveis (o fabricante do iPhone) recusou-se a cumprir esta medida extremamente rigorosa no país, argumentando que o risco para a privacidade da empresa era demasiado grande.

Vigilancia en Internet: ¿Es la censura una ilusión o una realidad? - Parte 1

Muchos ya están preocupados por el futuro de internet: un control estatal basado íntegramente en IA (también conocido como Vigilancia Masiva en Internet mediante aplicaciones tecnológicas) capaz de guiar a los ciudadanos hacia una fuente de información. En realidad, primero hay que identificarse, y el acceso a la fuente se concede con previa aprobación. Esto significa que los datos necesarios están en su poder y que se puede acceder automáticamente. Dado que su identificación inicial ha sido verificada (y, por lo tanto, establecida para su autorización y autenticidad), se le concede acceso en base a esto. Tenga en cuenta lo que esto significa: como ciudadano (residente), usted es conocido por un proveedor de internet, y su Proveedor de Servicios de Internet (ISP) también sabe, entre bastidores, lo que está "haciendo". Los servicios que intenten venderle sus productos también están sujetos (específicamente) a este control de acceso, porque de lo contrario no podrá continuar. Si se desea evitar esto, se ofrece la oportunidad de discrepar con algo que aún dificulta la participación en negocios, plataformas de redes sociales e incluso lo exige en algunos casos especiales dentro de un sistema gubernamental: de lo contrario, su identificación no será exitosa, por ejemplo, para sus solicitudes y otras acciones necesarias para "vivir o permanecer allí a largo plazo". También puede requerirse un registro oficial o algún tipo de registro para realizar sus actividades. Sin embargo, lo mencionado anteriormente resulta familiar para la mayoría de las personas, ya que una visita al Ayuntamiento o a la oficina del distrito parece bastante normal (ya lo notó con su primer "escaneo de huellas dactilares" en el mostrador al entregar sus documentos). Legalmente, el sistema ya está diseñado para procesar su información según las directrices establecidas. Pero a veces surgen preguntas entre los ciudadanos: ¿quién gestiona los asuntos más importantes y cómo sale un empleado de su oficina? (¿Es realmente cierto que con un botón se puede ver todo en la pantalla a través de los datos proporcionados, utilizando una sola característica o Número de Servicio Ciudadano (número de seguridad)?). El sistema naturalmente tiene sus características de seguridad y, por lo general, usted debe contactar con el servicio de atención al cliente para manejar sus propios asuntos (su voz puede ser grabada para fines analíticos con su consentimiento). A menudo escuchas que te piden permiso para actualizar algo: este proceso sigue funcionando sin problemas como estás acostumbrado (porque has dado tu sello digital (escaneo dactilar), has firmado un documento determinado o te piden tu pasaporte o documento de identidad (nota: con usted como un ciudadano real frente al empleado del mostrador), puede ser casi imposible para la otra persona determinar que usted no es la persona que dice ser realmente. - - - Una historia de un artículo de periódico en el que un hombre visitó un departamento dentro del municipio. Supuestamente se disfrazó de su madre, pero fue abordado por el empleado o guardia de seguridad. Fue expuesto debido a su apariencia. Se vio que la persona daba la impresión de una mujer disfrazada. Esto era particularmente notable por el cuello y los hombros anchos. Además, al escuchar la voz y la forma en que se comportó inusualmente, las personas cuestionaron la comunicación de la persona. La situación estaba relacionada con un caso en el que había habido un intento de cometer fraude dentro del círculo familiar durante algún tiempo. El hombre solo pudo decir que fue robado en el lugar. Su apariencia como su madre resultó ineficaz en la práctica. Algunos creen que a través de una prueba Durante la competencia, se invitó a hackers éticos a descubrir e informar sobre cualquier debilidad en el sistema gubernamental, y se les recompensó por sus esfuerzos. Si se hubiera explotado un punto débil en el sistema, ¿se podría haber determinado mientras tanto que los evaluadores participantes habían añadido algo al sistema? Esta impresión ya existía mucho antes: tras registrarse, los usuarios notaron "caracteres extraños" en el entorno y recibieron correo de fuentes desconocidas. Esto también incluía "solicitudes urgentes" de remitentes desconocidos y conocidos, incluyendo proveedores (nombres reservados por motivos de privacidad). Cuando una solicitud se presentaba por escrito (a menudo en papel con membrete de aspecto profesional), surgían problemas adicionales: contactar con un servicio de asistencia o un asistente personal a menudo requería compartir información importante. Esto se hacía por teléfono, como cabría esperar de una empresa legítima (reconocida). Además, se descubrió que un apartamento alquilado se había alquilado a través de propietarios privados. comenzó a desarrollar rasgos muy peculiares. Al parecer, la presión ejercida sobre los inquilinos no se había denunciado de inmediato. Además, aparecían desconocidos en la puerta principal. Un intermediario cambiaba las cerraduras si era necesario en caso de... Atrasos en el pago de alquileres. En India, se planteó la idea de usar una aplicación gubernamental como herramienta de monitoreo obligatoria para los fabricantes de móviles. Se suponía que su eliminación no sería posible una vez que se incluyera como producto. Ante las críticas generalizadas de grupos de derechos humanos, se tomó la decisión de retirar la aplicación. Es bastante discutible si se trataba de una prueba infalible del gobierno. Posiblemente para demostrar hasta dónde podían llegar y así medir el miedo de la gente. Un fabricante de móviles (el fabricante del iPhone) se negó a cumplir con esta medida extremadamente estricta en el país, argumentando que el riesgo para la privacidad de la empresa era demasiado grande.

Surveillance d'Internet : Censure, illusion ou réalité ? - Partie 1

Nombreux sont ceux qui s'inquiètent déjà de l'avenir d'Internet : un contrôle étatique entièrement basé sur l'IA (également appelé surveillance de masse d'Internet par le biais d'applications technologiques) capable de guider les citoyens vers une source d'information. En réalité, il faut d'abord s'identifier, et l'accès à une source est accordé après validation. Cela signifie que les données requises sont en leur possession, et que vous pouvez vous y rendre automatiquement. Votre identification initiale ayant été vérifiée (et donc validée pour l'autorisation et l'authenticité), l'accès vous est accordé sur cette base. Il est important de noter ce que cela implique : en tant que citoyen (résident), vous êtes connu d'un fournisseur d'accès à Internet, et ce dernier sait également, en coulisses, ce que vous faites. Les services qui tentent ensuite de vous vendre leurs produits sont également soumis à ce contrôle d'accès, car sans cela, vous ne pouvez pas y accéder. Si l'on souhaite éviter cela, on a la possibilité de s'opposer à un système qui complique encore l'accès aux entreprises, aux plateformes de médias sociaux, et qui l'exige même dans certains cas particuliers au sein de l'administration : sans cela, votre identification sera impossible, par exemple, pour vos demandes et autres démarches nécessaires pour « résider ou séjourner durablement ». Un enregistrement officiel ou une autre forme d'inscription peut également être requise pour mener à bien vos activités. Pourtant, ce système semble familier à la plupart des gens, car une visite à la mairie ou au bureau d'arrondissement paraît tout à fait normale (vous l'avez déjà constaté lors de votre premier « scan d'empreintes digitales » au guichet en déposant vos documents). Juridiquement, le système est déjà conçu pour traiter vos informations conformément aux directives établies. Mais des questions peuvent parfois se poser parmi les citoyens : qui gère les dossiers les plus importants, et comment un employé quitte-t-il son bureau ? (Est-il vraiment possible, d'un simple clic, de tout voir à l'écran grâce aux données fournies, à l'aide d'une seule caractéristique ou du numéro d'identification national ?). Le système comporte naturellement ses propres dispositifs de sécurité et, en règle générale, vous devez contacter le service client pour gérer vos affaires (votre voix peut être enregistrée à des fins d'analyse avec votre consentement). On vous demande souvent votre autorisation pour mettre à jour un document : ce processus se déroule généralement sans problème (puisque vous avez apposé votre cachet numérique (empreinte digitale), signé un document ou présenté votre passeport ou votre carte d’identité – en votre présence, en tant que citoyen, face à l’employé au guichet), il est presque impossible pour l’autre personne de vérifier votre identité. – – – Un article de journal relate l’histoire d’un homme se rendant dans un service municipal. Il se serait déguisé en sa mère, mais a été interpellé par un employé ou un agent de sécurité. Son apparence l’a démasqué. Il donnait l’impression d’être une femme déguisée, notamment grâce à son cou et ses épaules larges. De plus, sa voix et son comportement inhabituels ont éveillé les soupçons. Cette situation était liée à une tentative d’escroquerie au sein de sa famille. L’homme a seulement déclaré avoir été victime d’un vol sur place. Son déguisement s’est avéré inefficace. Certains pensent que… Dans le cadre d'un concours de tests, des hackers éthiques étaient invités à découvrir et à signaler les failles du système gouvernemental, et étaient récompensés pour leurs efforts. Si une faille avait été exploitée, aurait-il été possible de déterminer entre-temps que les testeurs participants y avaient ajouté quelque chose ? Cette impression existait déjà bien plus tôt : après leur inscription, les utilisateurs ont remarqué des comportements étranges et ont reçu des courriels d'expéditeurs inconnus. Parmi ceux-ci figuraient des demandes urgentes, provenant d'expéditeurs connus ou inconnus, y compris des fournisseurs (dont les noms sont tus pour des raisons de confidentialité). Lorsqu'une demande était également soumise par écrit (souvent sur du papier à en-tête professionnel), d'autres problèmes survenaient : contacter un service d'assistance ou un assistant personnel nécessitait souvent de partager des informations importantes. Ces communications se faisaient par téléphone, comme on pourrait s'y attendre de la part d'une entreprise légitime (reconnue). De plus, il a été découvert qu'un appartement loué l'avait été par l'intermédiaire de propriétaires privés. Le système a commencé à présenter des caractéristiques très particulières. La pression exercée sur les locataires n'avait apparemment pas été signalée immédiatement. Par ailleurs, des inconnus se présentaient à la porte. Les serrures étaient changées par un intermédiaire si nécessaire. L'affaire des loyers impayés. En Inde, l'idée d'utiliser une application gouvernementale comme outil de surveillance obligatoire pour les fabricants de téléphones mobiles a été évoquée. Une fois intégrée au produit, il était prévu qu'elle ne puisse plus être retirée. Face aux vives critiques des organisations de défense des droits humains, il a été décidé de la retirer. On peut se demander s'il s'agissait d'un test concluant de la part du gouvernement, peut-être pour démontrer jusqu'où il pouvait aller et ainsi jauger les craintes de la population. Un fabricant de téléphones mobiles (celui de l'iPhone) a refusé de se conformer à cette mesure extrêmement stricte dans le pays, arguant que le risque pour la vie privée de l'entreprise était trop important.

Sorveglianza di Internet: la censura è illusione o realtà? - Parte 1

Molti sono già preoccupati per il futuro di Internet: un controllo statale completamente basato sull'intelligenza artificiale (noto anche come sorveglianza di massa di Internet attraverso applicazioni tecnologiche) in grado di guidare i cittadini verso una fonte di informazioni. In realtà, è necessario prima identificarsi e l'accesso a una fonte viene concesso in base all'approvazione. Ciò significa che i dati richiesti sono in loro possesso e che è possibile orientarsi automaticamente. Poiché la tua identificazione iniziale è stata verificata (e quindi stabilita per autorizzazione e autenticità), ti viene concesso l'accesso in base a ciò. Nota cosa significa: come cittadino (residente), sei noto a un provider Internet e il tuo provider di servizi Internet (ISP) sa anche, dietro le quinte, cosa stai "facendo". Anche i servizi che cercano di venderti i loro prodotti sono (specificatamente) soggetti a questo controllo di accesso, perché altrimenti non puoi procedere. Se si desidera evitare questo, si ha la possibilità di esprimere il proprio disaccordo su qualcosa che rende ancora più difficile la partecipazione ad attività commerciali, piattaforme di social media e, in alcuni casi particolari, lo richiede persino all'interno di un sistema governativo: in caso contrario, l'identificazione non avrà esito positivo, ad esempio per le domande e altre azioni necessarie per "vivere o soggiornare a lungo termine". Potrebbe anche essere richiesta una registrazione ufficiale o una qualche forma di registrazione per svolgere le proprie attività. Eppure, quanto sopra sembra familiare alla maggior parte delle persone, poiché una visita al Municipio o all'ufficio distrettuale sembra abbastanza normale (lo si è già notato con la prima "scansione del dito" allo sportello quando si consegnano i documenti). Legalmente, il sistema è già progettato per elaborare le informazioni secondo linee guida stabilite. Ma a volte possono sorgere domande tra i cittadini: chi gestisce le questioni più importanti e come fa un dipendente a lasciare il proprio ufficio? (È davvero vero che con un pulsante si può vedere tutto sullo schermo tramite i dati forniti, utilizzando una singola caratteristica o il Numero di Servizio Cittadino (numero di sicurezza)?) . Il sistema ha naturalmente le sue funzioni di sicurezza e, in genere, per gestire le tue questioni devi contattare il servizio clienti (la tua voce potrebbe essere registrata a fini analitici con il tuo consenso). Spesso si sente dire che viene chiesto il permesso per aggiornare qualcosa: questo processo funziona ancora senza intoppi come al solito (perché hai apposto il tuo timbro digitale (scansione dell'impronta digitale), firmato un certo documento o ti viene chiesto il passaporto o la carta d'identità (nota: con te come cittadino effettivo di fronte all'impiegato allo sportello), può essere quasi impossibile per l'altra persona determinare che non sei la persona che dice di essere veramente. - - - Un articolo di giornale in cui un uomo si è recato in un ufficio del comune. Si dice che si sia travestito da sua madre, ma è stato avvicinato dall'impiegato o dalla guardia di sicurezza. È stato smascherato a causa del suo aspetto. Si è visto che la persona dava l'impressione di una donna travestita. Ciò era particolarmente evidente dal collo e dalle spalle larghe. Inoltre, sentendo la voce e il modo in cui si comportava in modo insolito, le persone hanno messo in dubbio la comunicazione della persona. La situazione era correlata a un caso in cui c'era stato un tentativo di frode all'interno della cerchia familiare per un certo periodo. L'uomo ha potuto solo dire di essere stato rapinato sul posto. Il suo aspetto da madre si è rivelato inefficace in pratica. Alcuni ritengono che, attraverso una gara di test, gli hacker etici siano stati invitati a scoprire e segnalare eventuali debolezze nel sistema governativo e siano stati ricompensati per i loro sforzi. Se fosse stato sfruttato un "punto debole" nel sistema, si sarebbe potuto determinare nel frattempo che i tester partecipanti avevano aggiunto qualcosa al sistema? Questa impressione era già presente molto prima: dopo la registrazione, le persone notavano "strani personaggi" nell'ambiente e ricevevano posta da fonti sconosciute. Tra queste c'erano anche "richieste urgenti" da mittenti sconosciuti e noti, inclusi i fornitori (i cui nomi sono stati omessi per motivi di privacy). Quando una richiesta veniva presentata anche per iscritto (spesso su carta intestata dall'aspetto professionale), si riscontravano ulteriori problemi: contattare un helpdesk o un assistente personale spesso richiedeva la condivisione di informazioni importanti. Ciò avveniva telefonicamente, come ci si aspetterebbe da un'azienda legittima (riconosciuta). Inoltre, si scoprì che un appartamento in affitto era stato affittato tramite proprietari privati. iniziò a sviluppare tratti molto peculiari. La pressione esercitata sugli inquilini apparentemente non era stata segnalata immediatamente. Inoltre, sconosciuti si presentavano alla porta d'ingresso. Le serrature venivano cambiate da un intermediario, se necessario, in caso di arretrati nel pagamento dell'affitto. In India, si è pensato di utilizzare un'app governativa come strumento di monitoraggio obbligatorio per i produttori di dispositivi mobili. La rimozione non avrebbe dovuto essere possibile una volta inclusa come prodotto. Tra le diffuse critiche delle organizzazioni per i diritti umani, si è deciso di ritirare l'app. È più o meno discutibile se questo sia stato un test infallibile da parte del governo. Forse per dimostrare fino a che punto si potesse effettivamente spingersi e quindi sondare la paura della gente. Un produttore di dispositivi mobili (il produttore di iPhone) si è rifiutato di conformarsi a questa misura estremamente rigorosa nel Paese, sostenendo che il rischio per la privacy dell'azienda fosse troppo elevato.

Επιτήρηση Διαδικτύου: Είναι η Λογοκρισία Ψευδαίσθηση ή Πραγματικότητα; - Μέρος 1

Πολλοί ανησυχούν ήδη για το μέλλον του διαδικτύου: έναν πλήρως βασισμένο στην Τεχνητή Νοημοσύνη κρατικό έλεγχο (γνωστό και ως Μαζική Επιτήρηση Διαδικτύου μέσω τεχνολογικών εφαρμογών) ικανό να καθοδηγήσει τους πολίτες σε μια πηγή πληροφοριών. Στην πραγματικότητα, κάποιος πρέπει πρώτα να ταυτοποιηθεί και η πρόσβαση σε μια πηγή παρέχεται με βάση την έγκριση. Αυτό σημαίνει ότι τα απαιτούμενα δεδομένα βρίσκονται στην κατοχή τους και μπορείτε να βρείτε τον δρόμο σας αυτόματα. Επειδή η αρχική σας ταυτοποίηση έχει επαληθευτεί (και επομένως έχει καθοριστεί για εξουσιοδότηση και αυθεντικότητα), σας παρέχεται πρόσβαση με βάση αυτό. Σημειώστε τι σημαίνει αυτό: ως (κάτοικος) πολίτης, είστε γνωστός σε έναν πάροχο διαδικτύου και ο Πάροχος Υπηρεσιών Διαδικτύου (ISP) σας γνωρίζει επίσης, παρασκηνιακά, τι "κάνετε". Οι υπηρεσίες που στη συνέχεια προσπαθούν να σας πουλήσουν τα προϊόντα τους υπόκεινται επίσης (συγκεκριμένα) σε αυτόν τον έλεγχο πρόσβασης, επειδή διαφορετικά δεν μπορείτε να προχωρήσετε. Αν κάποιος επιθυμεί να το αποφύγει αυτό, του δίνεται η ευκαιρία να διαφωνήσει με κάτι που εξακολουθεί να δυσχεραίνει τη συμμετοχή σε επιχειρήσεις, πλατφόρμες κοινωνικής δικτύωσης και μάλιστα το απαιτεί σε ορισμένες ειδικές περιπτώσεις εντός ενός κυβερνητικού συστήματος: διαφορετικά, η ταυτοποίησή σας δεν θα είναι επιτυχής, για παράδειγμα, για τις αιτήσεις σας και άλλες ενέργειες που είναι απαραίτητες για τη «μόνιμη διαμονή ή διαμονή εκεί». Μπορεί επίσης να απαιτείται επίσημη εγγραφή ή κάποια μορφή αρχείου για την εκτέλεση των δραστηριοτήτων σας. Ωστόσο, τα προαναφερθέντα φαίνονται οικεία στους περισσότερους ανθρώπους, καθώς μια επίσκεψη στο Δημαρχείο ή στο γραφείο της περιφέρειας φαίνεται αρκετά φυσιολογική (το έχετε ήδη παρατηρήσει με την πρώτη σας «σάρωση δακτυλικών αποτυπωμάτων» στο γκισέ κατά την υποβολή των υλικών σας). Νομικά, το σύστημα έχει ήδη σχεδιαστεί για να επεξεργάζεται τις πληροφορίες σας σύμφωνα με τις καθιερωμένες οδηγίες. Ωστόσο, μερικές φορές μπορεί να προκύψουν ερωτήματα μεταξύ των πολιτών: ποιος χειρίζεται τα πιο σημαντικά θέματα και πώς φεύγει ένας υπάλληλος από το γραφείο του; (Είναι αλήθεια ότι με ένα κουμπί, μπορείτε να δείτε τα πάντα στην οθόνη μέσω των παρεχόμενων δεδομένων, χρησιμοποιώντας ένα μόνο χαρακτηριστικό ή Αριθμό Εξυπηρέτησης Πολιτών (αριθμό ασφαλείας);) Το σύστημα φυσικά διαθέτει χαρακτηριστικά ασφαλείας και, γενικά, πρέπει να επικοινωνήσετε με την εξυπηρέτηση πελατών για να χειριστείτε τις δικές σας υποθέσεις (η φωνή σας μπορεί να καταγραφεί για αναλυτικούς σκοπούς με τη συγκατάθεσή σας). Συχνά ακούτε ότι ζητείται η άδειά σας για να ενημερώσετε κάτι: αυτή η διαδικασία εξακολουθεί να λειτουργεί ομαλά όπως έχετε συνηθίσει (επειδή έχετε δώσει την ψηφιακή σας σφραγίδα (σάρωση δακτύλου), έχετε υπογράψει ένα συγκεκριμένο έγγραφο ή σας ζητείται το διαβατήριο ή η ταυτότητά σας (σημείωση: με εσάς ως πραγματικό πολίτη απέναντι στον υπάλληλο του γκισέ), μπορεί να είναι σχεδόν αδύνατο για το άλλο άτομο να διαπιστώσει ότι δεν είστε το άτομο που ισχυρίζεται ότι είστε πραγματικά. - - - Μια ιστορία από άρθρο εφημερίδας στην οποία ένας άνδρας επισκέφθηκε ένα τμήμα του δήμου. Υποτίθεται ότι μεταμφιέστηκε σε μητέρα του, αλλά τον πλησίασε ο υπάλληλος ή ο φύλακας ασφαλείας. Αποκαλύφθηκε λόγω της εμφάνισής του. Φάνηκε ότι το άτομο έδινε την εντύπωση μιας γυναίκας μεταμφιεσμένης. Αυτό ήταν ιδιαίτερα αισθητό από τον φαρδύ λαιμό και τους ώμους. Επίσης, ακούγοντας τη φωνή και τον ασυνήθιστο τρόπο που συμπεριφερόταν, οι άνθρωποι αμφισβήτησαν την επικοινωνία του ατόμου. Η κατάσταση σχετιζόταν με μια υπόθεση στην οποία είχε γίνει απόπειρα απάτης εντός του οικογενειακού κύκλου για κάποιο χρονικό διάστημα. Ο άνδρας μπορούσε μόνο να πει ότι τον λήστεψαν επί τόπου. Η εμφάνισή του ως μητέρα του αποδείχθηκε αναποτελεσματική στην πράξη. Κάποιοι πιστεύουν ότι μέσω ενός δοκιμαστικού διαγωνισμού, οι ηθικοί χάκερ κλήθηκαν να ανακαλύψουν και να αναφέρουν τυχόν αδυναμίες στο κυβερνητικό σύστημα και ανταμείφθηκαν για τις προσπάθειές τους. Αν είχε εκμεταλλευτεί ένα «αδύναμο σημείο» στο σύστημα, θα μπορούσε να διαπιστωθεί εν τω μεταξύ ότι οι συμμετέχοντες δοκιμαστές είχαν προσθέσει κάτι στο σύστημα; Αυτή η εντύπωση ήταν ήδη παρούσα πολύ νωρίτερα: μετά την εγγραφή, οι άνθρωποι παρατήρησαν «περίεργους χαρακτήρες» στο περιβάλλον και έλαβαν αλληλογραφία από άγνωστες πηγές. Αυτά περιελάμβαναν επίσης «επείγοντα αιτήματα» από άγνωστους και γνωστούς αποστολείς, συμπεριλαμβανομένων προμηθευτών (τα ονόματα δεν δημοσιεύονται για λόγους απορρήτου). Όταν ένα αίτημα υποβλήθηκε επίσης γραπτώς (συχνά σε επιστολόχαρτο επαγγελματικής εμφάνισης), αντιμετωπίστηκαν περαιτέρω προβλήματα: η επικοινωνία με ένα γραφείο υποστήριξης ή προσωπικό βοηθό συχνά απαιτούσε την κοινοποίηση σημαντικών πληροφοριών. Αυτό γινόταν τηλεφωνικά, όπως θα περίμενε κανείς από μια νόμιμη (αναγνωρισμένη) εταιρεία. Επιπλέον, ανακαλύφθηκε ότι ένα ενοικιαζόμενο διαμέρισμα είχε ενοικιαστεί μέσω ιδιωτών ιδιοκτητών. άρχισε να αναπτύσσει κάποια πολύ ιδιόμορφα χαρακτηριστικά. Η πίεση που ασκούνταν στους ενοικιαστές προφανώς δεν είχε αναφερθεί αμέσως. Επιπλέον, ξένοι εμφανίζονταν στην μπροστινή πόρτα. Οι κλειδαριές άλλαζαν από έναν μεσάζοντα εάν ήταν απαραίτητο σε περίπτωση καθυστερούμενων ενοικίων. Στην Ινδία, υπήρχε η ιδέα της χρήσης μιας κυβερνητικής εφαρμογής ως υποχρεωτικού εργαλείου παρακολούθησης για τους κατασκευαστές κινητών τηλεφώνων. Η αφαίρεση δεν υποτίθεται ότι ήταν δυνατή. μόλις συμπεριλήφθηκε ως προϊόν. Εν μέσω εκτεταμένων επικρίσεων από ομάδες ανθρωπίνων δικαιωμάτων, ελήφθη η απόφαση να αποσυρθεί η εφαρμογή. Είναι λίγο πολύ αμφισβητήσιμο εάν επρόκειτο για μια σίγουρη δοκιμή από την κυβέρνηση. Ενδεχομένως για να δείξουν πόσο μακριά μπορούσαν πραγματικά να φτάσουν και έτσι να μετρήσουν τον φόβο των ανθρώπων. Ένας κατασκευαστής κινητών τηλεφώνων (ο κατασκευαστής iPhone) αρνήθηκε να συμμορφωθεί με αυτό το εξαιρετικά αυστηρό μέτρο στη χώρα, υποστηρίζοντας ότι ο κίνδυνος για την ιδιωτικότητα της εταιρείας ήταν πολύ μεγάλος.

Nadzór w Internecie: Czy cenzura to iluzja, czy rzeczywistość? - Część 1

Wielu ludzi martwi się już o przyszłość internetu: o całkowicie opartej na sztucznej inteligencji kontroli państwa (znanej również jako masowy nadzór w Internecie, za pośrednictwem aplikacji technologicznych), która będzie w stanie kierować obywateli do źródła informacji. W rzeczywistości najpierw trzeba się zidentyfikować, a dostęp do źródła jest przyznawany na podstawie zgody. Oznacza to, że wymagane dane są w posiadaniu tych osób i można automatycznie znaleźć drogę. Ponieważ Twoja początkowa identyfikacja została zweryfikowana (a tym samym potwierdzona pod kątem autoryzacji i autentyczności), na tej podstawie uzyskujesz dostęp. Zwróć uwagę, co to oznacza: jako (rezydent) obywatel jesteś znany dostawcy internetu, a Twój dostawca usług internetowych (ISP) również wie, za kulisami, co „robisz”. Usługi, które następnie próbują Ci sprzedać swoje produkty, również podlegają (konkretnie) tej kontroli dostępu, ponieważ w przeciwnym razie nie możesz kontynuować. Jeśli ktoś chce tego uniknąć, ma możliwość wyrażenia sprzeciwu wobec czegoś, co nadal utrudnia uczestnictwo w biznesie, na platformach mediów społecznościowych, a nawet wymaga tego w niektórych szczególnych przypadkach w ramach systemu rządowego: w przeciwnym razie Twoja identyfikacja nie powiedzie się, na przykład w przypadku wniosków i innych działań niezbędnych do „zamieszkania lub długotrwałego pobytu”. Do wykonywania Twoich obowiązków może być również wymagana oficjalna rejestracja lub jakaś forma ewidencji. Jednak powyższe wydaje się znajome dla większości ludzi, ponieważ wizyta w Urzędzie Miasta lub urzędzie dzielnicy wydaje się całkiem normalna (zauważyłeś to już przy pierwszym „skanowaniu palca” przy ladzie podczas składania dokumentów). Zgodnie z prawem system jest już zaprojektowany do przetwarzania Twoich danych zgodnie z ustalonymi wytycznymi. Obywatele mogą jednak czasami zadać sobie pytania: kto zajmuje się najważniejszymi sprawami i jak pracownik opuszcza swoje biuro? (Czy to naprawdę prawda, że ​​za pomocą jednego przycisku można zobaczyć wszystko na ekranie za pomocą podanych danych, korzystając z jednej cechy lub numeru BSN (numeru bezpieczeństwa)?). System oczywiście ma swoje zabezpieczenia i zazwyczaj musisz skontaktować się z obsługą klienta, aby załatwić swoje sprawy (Twój głos może być nagrywany w celach analitycznych za Twoją zgodą). Często słyszysz, że proszą cię o zgodę na aktualizację czegoś: proces ten nadal przebiega sprawnie, tak jak jesteś przyzwyczajony (ponieważ dałeś swój cyfrowy stempel (skan palca), podpisałeś jakiś dokument lub jesteś proszony o paszport lub dowód osobisty (uwaga: gdy jesteś prawdziwym obywatelem stojącym przed pracownikiem stanowiska), dla drugiej osoby może być prawie niemożliwe ustalenie, że nie jesteś osobą, za którą się podajesz. - - - Historia z artykułu prasowego, w którym mężczyzna odwiedził wydział w gminie. Rzekomo przebrał się za swoją matkę, ale podszedł do niego pracownik lub ochroniarz. Został zdemaskowany z powodu swojego wyglądu. Zauważono, że osoba ta sprawiała wrażenie kobiety w przebraniu. Było to szczególnie zauważalne przez szeroką szyję i ramiona. Ponadto, słysząc głos i niezwykłe zachowanie, ludzie kwestionowali komunikację tej osoby. Sytuacja była związana ze sprawą, w której od pewnego czasu próbowano popełnić oszustwo w kręgu rodzinnym. Mężczyzna mógł tylko powiedzieć, że został okradziony na miejscu. Jego pojawienie się jako matki okazało się w praktyce nieskuteczne. Niektórzy uważają, że poprzez W ramach konkursu testowego zaproszono etycznych hakerów do odkrywania i zgłaszania wszelkich słabości systemu rządowego, a następnie nagradzano ich za ich wysiłki. Czy gdyby w systemie wykorzystano „słaby punkt”, można by w międzyczasie stwierdzić, że uczestniczący testerzy coś do niego dodali? To wrażenie pojawiło się już znacznie wcześniej: po rejestracji użytkownicy zauważyli „dziwne znaki” w otoczeniu i otrzymywali pocztę z nieznanych źródeł. Wśród nich znalazły się również „pilne prośby” od nieznanych i znanych nadawców, w tym dostawców (nazwiska zastrzeżone ze względu na prywatność). Gdy prośba została złożona również w formie pisemnej (często na profesjonalnie wyglądającym papierze firmowym), napotykano dodatkowe problemy: kontakt z działem pomocy technicznej lub asystentem osobistym często wymagał podania ważnych informacji. Odbywało się to telefonicznie, jak można by oczekiwać od legalnej (uznanej) firmy. Ponadto odkryto, że wynajęte mieszkanie zostało wynajęte od prywatnych właścicieli. System zaczął wykazywać pewne bardzo osobliwe cechy. Presja wywierana na najemców najwyraźniej nie została od razu zgłoszona. Co więcej, do drzwi wejściowych pojawiali się obcy ludzie. Zamki były wymieniane przez pośrednika w razie potrzeby. Zaległości w czynszach. W Indiach pojawił się pomysł wykorzystania rządowej aplikacji jako obowiązkowego narzędzia do monitorowania producentów telefonów komórkowych. Po włączeniu jej do oferty jako produktu, usunięcie aplikacji nie było możliwe. W obliczu powszechnej krytyki ze strony organizacji broniących praw człowieka, podjęto decyzję o wycofaniu aplikacji. Można dyskutować, czy był to niezawodna próba rządu. Być może po to, by pokazać, jak daleko mogą się posunąć i w ten sposób ocenić poziom strachu. Jeden z producentów telefonów komórkowych (producent iPhone'a) odmówił podporządkowania się temu niezwykle rygorystycznemu środkowi w kraju, argumentując, że ryzyko naruszenia prywatności firmy jest zbyt duże.

Интернет наблюдение: Илюзия или реалност ли е цензурата? - Част 1

Мнозина вече са загрижени за бъдещето на интернет: изцяло базиран на изкуствен интелект държавен контрол (известен също като масово интернет наблюдение чрез технологични приложения), способен да насочва гражданите към източник на информация. В действителност, човек първо трябва да се идентифицира, а достъпът до източник се предоставя въз основа на одобрение. Това означава, че необходимите данни са в негово притежание и можете да се ориентирате автоматично. Тъй като първоначалната ви идентификация е била проверена (и по този начин установена за оторизация и автентичност), ви е предоставен достъп въз основа на това. Обърнете внимание какво означава това: като (резидентен) гражданин, вие сте познати на интернет доставчик и вашият доставчик на интернет услуги (ISP) също знае, зад кулисите, какво „правите“. Услугите, които след това се опитват да ви продадат продуктите си, също са (специално) обект на този контрол на достъпа, защото в противен случай не можете да продължите. Ако някой желае да избегне това, му се предоставя възможност да не се съгласи с нещо, което все още затруднява участието в бизнеса, платформите на социалните медии и дори изисква това в някои специални случаи в рамките на правителствена система: в противен случай вашата идентификация няма да бъде успешна, например за вашите заявления и други действия, необходими за „живеене или престой там за дългосрочен период“. Официална регистрация или някаква форма на запис също може да се изисква, за да извършвате дейностите си. И все пак, гореспоменатото изглежда познато на повечето хора, тъй като посещението в кметството или районната служба изглежда съвсем нормално (вече забелязахте това с първото си „сканиране на пръстов отпечатък“ на гишето, когато подавате материалите си). Законно системата вече е проектирана да обработва вашата информация съгласно установените насоки. Но понякога сред гражданите могат да възникнат въпроси: кой се занимава с най-важните въпроси и как служител напуска офиса си? (Наистина ли е вярно, че с бутон можете да видите всичко на екрана чрез предоставените данни, използвайки една единствена характеристика или граждански сервизен номер (номер за сигурност)?) . Системата естествено има своите функции за сигурност и като цяло трябва да се свържете с отдела за обслужване на клиенти, за да се справите сами със своите дела (гласът ви може да бъде записан за аналитични цели с ваше съгласие). Често чувате, че се иска вашето разрешение за актуализиране на нещо: този процес все още протича гладко, както сте свикнали (тъй като сте дали своя дигитален печат (сканиране на пръстови отпечатъци), подписали сте определен документ или ви е поискан паспорт или лична карта (забележка: когато сте действителен гражданин, обърнат към служителя на гишето), може да е почти невъзможно за другия човек да определи, че не сте човекът, за когото се представяте в действителност. - - - История от вестникарска статия, в която мъж посетил отдел в общината. Твърди се, че се е преоблякъл като майка си, но е бил заговорен от служителя или охранителя. Той бил разобличен заради външния си вид. Виждало се е, че лицето създава впечатление за жена, преоблечена. Това се забелязвало особено по широкия врат и рамене. Също така, чувайки гласа и начина, по който се държал необичайно, хората поставили под въпрос комуникацията на лицето. Ситуацията била свързана със случай, в който от известно време е имало опит за извършване на измама в семейния кръг. Мъжът можел само да каже, че е бил ограбен на място. Външният му вид като майка му се оказал неефективен на практика. Някои смятат, че чрез тестов конкурс етични хакери били поканени да открият и докладват всякакви... слабости в правителствената система и бяха възнаградени за усилията си. Ако беше използвано „слабо място“ в системата, можеше ли междувременно да се установи, че участващите тестери са добавили нещо към системата? Това впечатление вече беше налице много по-рано: след регистрация хората забелязваха „странни символи“ в средата и получаваха имейли от неизвестни източници. Те включваха и „спешни заявки“ от неизвестни и известни податели, включително доставчици (имена, скрити от съображения за поверителност). Когато заявката беше подадена и писмено (често на професионално изглеждаща бланка), се срещнаха допълнителни проблеми: свързването с бюро за помощ или личен асистент често изискваше споделяне на важна информация. Това се правеше по телефона, както бихте очаквали от легитимна (призната) компания. Освен това беше открито, че нает апартамент е бил нает чрез частни наемодатели. започна да развива някои много особени черти. Натискът, който се усещаше върху наемателите, очевидно не беше докладван веднага. Освен това, непознати се появяваха на входната врата. Ключалките се сменяха от посредник, ако е необходимо, в случай на просрочени наеми. В Индия имаше идеята да се използва правителствено приложение като задължителен инструмент за мониторинг за производителите на мобилни устройства. Премахването не трябваше да е възможно след... Беше включено като продукт. На фона на широко разпространените критики от страна на правозащитни организации беше взето решение за изтегляне на приложението. Донякъде спорно е дали това е бил сигурен тест от страна на правителството. Вероятно, за да се демонстрира докъде всъщност могат да стигнат и по този начин да се прецени страхът на хората. Един производител на мобилни устройства (производителят на iPhone) отказа да се съобрази с тази изключително строга мярка в страната, твърдейки, че рискът за поверителността на компанията е твърде голям.

Nadzor interneta: Je li cenzura iluzija ili stvarnost? - 1. dio

Mnogi su već zabrinuti zbog budućnosti interneta: državne kontrole u potpunosti temeljene na umjetnoj inteligenciji (također poznate kao masovni nadzor interneta putem tehnoloških aplikacija) sposobne voditi građane do izvora informacija. U stvarnosti, prvo se morate identificirati, a pristup izvoru odobrava se na temelju odobrenja. To znači da su potrebni podaci u njihovom posjedu i da se možete automatski snaći. Budući da je vaša početna identifikacija provjerena (i time utvrđena autorizacija i autentičnost), na temelju toga vam se odobrava pristup. Imajte na umu što to znači: kao (rezidentni) građanin, poznati ste davatelju internetskih usluga, a vaš davatelj internetskih usluga (ISP) također zna, iza kulisa, što "radite". Usluge koje vam zatim pokušavaju prodati svoje proizvode također su (posebno) podložne ovoj kontroli pristupa, jer inače ne možete nastaviti. Ako netko želi izbjeći ovo, dobiva priliku da se ne složi s nečim što i dalje otežava sudjelovanje u poslovanju, na platformama društvenih medija, pa čak i zahtijeva to u nekim posebnim slučajevima unutar vladinog sustava: inače vaša identifikacija neće biti uspješna, na primjer za vaše prijave i druge radnje potrebne za "dugoročni boravak ili boravak tamo". Službena registracija ili neki oblik evidencije također mogu biti potrebni za obavljanje vaših aktivnosti. Ipak, spomenuto se većini ljudi čini poznatim, jer posjet gradskoj vijećnici ili uredu okruga čini se sasvim normalnim (to ste već primijetili pri prvom "skeniranju prsta" na šalteru prilikom predaje materijala). Pravno gledano, sustav je već dizajniran za obradu vaših podataka prema utvrđenim smjernicama. Ali ponekad se među građanima mogu pojaviti pitanja: tko se bavi najvažnijim stvarima i kako zaposlenik napušta svoj ured? (Je li doista istina da pomoću gumba možete vidjeti sve na zaslonu putem unesenih podataka, koristeći jednu karakteristiku ili broj građanske službe (sigurnosni broj)?).

Sustav naravno ima svoje sigurnosne značajke i općenito morate kontaktirati korisničku službu kako biste sami riješili svoje probleme (vaš glas može se snimati u analitičke svrhe uz vaš pristanak). Često čujete da se traži vaše dopuštenje za ažuriranje nečega: ovaj proces i dalje teče glatko kao što ste navikli (budući da ste dali svoj digitalni pečat (skeniranje prsta), potpisali određeni dokument ili vas se traži putovnica ili osobna iskaznica (napomena: dok ste vi kao stvarni građanin okrenuti prema službeniku na šalteru), drugoj osobi može biti gotovo nemoguće utvrditi da niste osoba koja se predstavlja. - - - Priča iz novinskog članka u kojem je muškarac posjetio odjel unutar općine. Navodno se prerušio u svoju majku, ali mu je prišao službenik ili zaštitar. Bio je razotkriven zbog svog izgleda. Vidjelo se da osoba ostavlja dojam prerušene žene. To je bilo posebno uočljivo po širokom vratu i ramenima. Također, čuvši glas i način na koji se neobično ponašao, ljudi su doveli u pitanje komunikaciju osobe. Situacija se odnosila na slučaj u kojem se već neko vrijeme pokušavala počiniti prijevara unutar obiteljskog kruga. Muškarac je mogao samo reći da je opljačkan na licu mjesta. Njegov izgled kao majke pokazao se neučinkovitim u praksi. Neki vjeruju da su putem testnog natjecanja etički hakeri pozvani da otkriju i prijave bilo kakve... slabosti u vladinom sustavu i bili su nagrađeni za svoj trud. Da je u sustavu iskorištena "slaba točka", je li se u međuvremenu moglo utvrditi da su sudionici testiranja nešto dodali sustavu? Taj je dojam bio prisutan već mnogo ranije: nakon registracije, ljudi su primjećivali "čudne likove" u okruženju i primali poštu iz nepoznatih izvora. To je uključivalo i "hitne zahtjeve" od nepoznatih i poznatih pošiljatelja, uključujući dobavljače (imena zadržana iz razloga privatnosti). Kada je zahtjev podnesen i u pisanom obliku (često na profesionalnom zaglavlju), nailazili su na daljnje probleme: kontaktiranje službe za korisnike ili osobnog asistenta često je zahtijevalo dijeljenje važnih informacija. To se radilo telefonom, kao što biste očekivali od legitimne (priznate) tvrtke. Nadalje, otkriveno je da je unajmljeni stan iznajmljen preko privatnih stanodavaca. počeo je razvijati neke vrlo neobične osobine. Pritisak koji se osjećao na stanare očito nije odmah prijavljen. Štoviše, stranci su se pojavljivali na ulaznim vratima. Brave je po potrebi mijenjao posrednik u slučaju dugovanja po najamnini. U Indiji je postojala ideja o korištenju vladine aplikacije kao obveznog alata za praćenje proizvođača mobilnih uređaja. Uklanjanje nije trebalo biti moguće nakon Bio je uključen kao proizvod. Usred raširenih kritika skupina za ljudska prava, donesena je odluka o povlačenju aplikacije. Više-manje je diskutabilno je li ovo bio siguran test od strane vlade. Moguće kako bi pokazali koliko daleko zapravo mogu ići i tako procijenili strah ljudi. Jedan proizvođač mobitela (proizvođač iPhonea) odbio je pridržavati se ove izuzetno stroge mjere u zemlji, tvrdeći da je rizik za privatnost tvrtke prevelik.

Nadzor interneta: Da li je cenzura iluzija ili stvarnost? - 1. dio

Mnogi su već zabrinuti zbog budućnosti interneta: državne kontrole u potpunosti zasnovane na vještačkoj inteligenciji (poznate i kao masovni nadzor interneta putem tehnoloških aplikacija) sposobne da vodi građane do izvora informacija. U stvarnosti, prvo se morate identifikovati, a pristup izvoru se odobrava na osnovu odobrenja. To znači da su potrebni podaci u njihovom posjedu i da se možete automatski snaći. Budući da je vaša početna identifikacija provjerena (i time utvrđena autorizacija i autentičnost), na osnovu toga vam se odobrava pristup. Imajte na umu šta ovo znači: kao (rezidentni) građanin, poznati ste internet provajderu, a vaš internet provajder (ISP) također zna, iza kulisa, šta "radite". Usluge koje vam zatim pokušavaju prodati svoje proizvode također su (posebno) podložne ovoj kontroli pristupa, jer u suprotnom ne možete nastaviti. Ako neko želi izbjeći ovo, pruža mu se prilika da se ne složi s nečim što i dalje otežava učešće u poslovanju, na platformama društvenih medija, pa čak i zahtijeva to u nekim posebnim slučajevima unutar vladinog sistema: u suprotnom, vaša identifikacija neće biti uspješna, na primjer, za vaše prijave i druge radnje neophodne za "život ili boravak tamo dugoročno". Službena registracija ili neki oblik evidencije također mogu biti potrebni za obavljanje vaših aktivnosti. Ipak, gore navedeno se čini poznatim većini ljudi, jer posjeta Gradskoj vijećnici ili okružnoj kancelariji izgleda sasvim normalno (ovo ste već primijetili pri prvom "skeniranju prsta" na šalteru prilikom predaje materijala). Pravno, sistem je već dizajniran da obrađuje vaše podatke prema utvrđenim smjernicama. Ali ponekad se među građanima mogu pojaviti pitanja: ko se bavi najvažnijim stvarima i kako zaposlenik napušta svoju kancelariju? (Da li je zaista istina da pomoću dugmeta možete vidjeti sve na ekranu putem datih podataka, koristeći jednu karakteristiku ili broj građanske službe (sigurnosni broj)?).

Sistem prirodno ima svoje sigurnosne funkcije i uglavnom morate kontaktirati korisničku službu da biste sami riješili svoje probleme (vaš glas može biti snimljen u analitičke svrhe uz vaš pristanak). Često čujete da se traži vaša dozvola za ažuriranje nečega: ovaj proces i dalje teče glatko kao što ste navikli (jer ste dali svoj digitalni pečat (skeniranje prsta), potpisali određeni dokument ili vam se traži pasoš ili lična karta (napomena: kada ste vi kao stvarni građanin okrenuti prema službeniku na šalteru), drugoj osobi može biti gotovo nemoguće da utvrdi da niste osoba koja se predstavlja. - - - Priča iz novinskog članka u kojem je muškarac posjetio odjeljenje unutar općine. Navodno se prerušio u svoju majku, ali mu je prišao službenik ili zaštitar. Bio je otkriven zbog svog izgleda. Vidjelo se da osoba ostavlja utisak žene u maski. To je bilo posebno uočljivo po širokom vratu i ramenima. Također, čuvši glas i način na koji se neobično ponašao, ljudi su doveli u pitanje komunikaciju osobe. Situacija se odnosila na slučaj u kojem je neko vrijeme pokušavana prevara unutar porodičnog kruga. Muškarac je mogao samo reći da je opljačkan na licu mjesta. Njegov izgled kao majke pokazao se neefikasnim u praksi. Neki vjeruju da su putem testnog takmičenja etički hakeri pozvani da otkriju i prijave bilo kakve... slabosti u vladinom sistemu i bili su nagrađeni za svoj trud. Da je u sistemu iskorištena "slaba tačka", da li se u međuvremenu moglo utvrditi da su učesnici testera nešto dodali sistemu? Ovaj utisak je već bio prisutan mnogo ranije: nakon registracije, ljudi su primjećivali "čudne likove" u okruženju i primali poštu iz nepoznatih izvora. To je uključivalo i "hitne zahtjeve" od nepoznatih i poznatih pošiljatelja, uključujući dobavljače (imena nisu navedena iz razloga privatnosti). Kada je zahtjev podnesen i u pisanom obliku (često na profesionalnom zaglavlju), nailazili su na daljnje probleme: kontaktiranje službe za korisnike ili ličnog asistenta često je zahtijevalo dijeljenje važnih informacija. To se radilo telefonom, kao što biste očekivali od legitimne (priznate) kompanije. Nadalje, otkriveno je da je iznajmljeni stan iznajmljen preko privatnih stanodavaca. počeo je razvijati neke vrlo neobične osobine. Pritisak koji se osjećao na stanare očigledno nije odmah prijavljen. Štaviše, stranci su se pojavljivali na ulaznim vratima. Brave je mijenjao posrednik ako je potrebno u slučaju dugovanja po osnovu stanarine. U Indiji je postojala ideja o korištenju vladine aplikacije kao obaveznog alata za praćenje proizvođača mobilnih telefona. Uklanjanje nije trebalo biti moguće nakon... Bio je uključen kao proizvod. Usred široko rasprostranjenih kritika grupa za ljudska prava, donesena je odluka o povlačenju aplikacije. Manje-više je diskutabilno da li je ovo bio siguran test od strane vlade. Moguće da bi pokazali koliko daleko zapravo mogu ići i tako procijenili strah ljudi. Jedan proizvođač mobilnih telefona (proizvođač iPhonea) odbio je da se pridržava ove izuzetno stroge mjere u zemlji, tvrdeći da je rizik za privatnost kompanije prevelik.

Интернет-слежка: иллюзия цензуры или реальность? - Часть 1

Многие уже обеспокоены будущим интернета: полностью основанный на искусственном интеллекте государственный контроль (также известный как массовая интернет-слежка через технологические приложения), способный направлять граждан к источнику информации. В реальности сначала необходимо идентифицировать себя, а доступ к источнику предоставляется на основе одобрения. Это означает, что необходимые данные находятся у пользователя, и вы можете найти дорогу автоматически. Поскольку ваша первоначальная идентификация была проверена (и, таким образом, установлена ​​авторизация и подлинность), вам предоставляется доступ на основании этого. Обратите внимание на то, что это означает: как гражданин (резидент), вы известны интернет-провайдеру, и ваш интернет-провайдер также знает, что вы «делаете». Сервисы, которые затем пытаются продать вам свои продукты, также (в частности) подлежат этому контролю доступа, поскольку в противном случае вы не сможете продолжить работу. Если вы хотите избежать этого, вам предоставляется возможность не согласиться с чем-то, что по-прежнему затрудняет участие в бизнесе, социальных сетях и даже требует этого в некоторых особых случаях в рамках государственной системы: в противном случае ваша идентификация не будет успешной, например, для ваших заявлений и других действий, необходимых для «проживания или пребывания в течение длительного времени». Для осуществления вашей деятельности также может потребоваться официальная регистрация или иная форма регистрации. Тем не менее, вышеупомянутое кажется большинству людей знакомым, поскольку посещение мэрии или районного управления кажется вполне нормальным (вы уже заметили это, впервые «сканируя палец» на стойке при подаче документов). Юридически система уже разработана для обработки вашей информации в соответствии с установленными правилами. Но у граждан иногда могут возникать вопросы: кто занимается наиболее важными вопросами и как сотрудник покидает свой кабинет? (Правда ли, что с помощью кнопки можно увидеть все данные на экране, используя одну характеристику или номер обслуживания граждан (код безопасности)?). Система, естественно, имеет свои функции безопасности, и, как правило, вам придется обращаться в службу поддержки клиентов, чтобы решить свои проблемы самостоятельно (ваш голос может быть записан в аналитических целях с вашего согласия). Вы часто слышите, что у вас спрашивают разрешение на обновление чего-либо: этот процесс по-прежнему проходит гладко, как вы привыкли (потому что вы поставили свою цифровую печать (сканирование отпечатков пальцев), подписали определенный документ или вас просят предъявить паспорт или удостоверение личности (примечание: когда вы как реальный гражданин стоите перед сотрудником стойки), другому человеку практически невозможно определить, что вы не тот человек, за которого себя выдаете. - - - История из газетной статьи, в которой мужчина посетил отдел в муниципалитете. Он предположительно замаскировался под свою мать, но к нему подошел сотрудник или охранник. Его разоблачили из-за его внешности. Было видно, что человек производил впечатление женщины в маскировке. Это было особенно заметно по широкой шее и плечам. Кроме того, услышав голос и то, как он себя необычно вел, люди усомнились в общении человека. Ситуация была связана со случаем, когда в семейном кругу в течение некоторого времени пытались совершить мошенничество. Мужчина мог только сказать, что его ограбили на месте. Его выдача за свою мать оказалась неэффективной на практике. Некоторые Полагают, что в ходе тестового конкурса этичным хакерам предлагалось обнаружить и сообщить о любых уязвимостях в правительственной системе, за что они получали вознаграждение. Если бы в системе была обнаружена «слабая точка», можно было бы за это время определить, что участники тестирования что-то добавили в систему? Это впечатление сложилось гораздо раньше: после регистрации люди замечали «странные символы» в окружающей среде и получали почту из неизвестных источников. Среди них были и «срочные запросы» от неизвестных и известных отправителей, включая поставщиков (имена которых не разглашаются в целях конфиденциальности). Когда запрос также подавался в письменной форме (часто на профессионально оформленном фирменном бланке), возникали дополнительные проблемы: обращение в службу поддержки или к личному помощнику часто требовало предоставления важной информации. Это делалось по телефону, как и следовало ожидать от легитимной (признанной) компании. Кроме того, выяснилось, что съёмная квартира сдавалась через частных арендодателей. У них начали проявляться весьма странные черты. О давлении, которое испытывали арендаторы, по-видимому, не сообщалось сразу. Более того, у входной двери появлялись незнакомцы. Замки менялись… Посредничество в случае задолженности по арендной плате. В Индии возникла идея использовать государственное приложение в качестве обязательного инструмента мониторинга для производителей мобильных устройств. Предполагалось, что удаление приложения станет невозможным после его включения в состав продукта. На фоне широкой критики со стороны правозащитных организаций было принято решение об отзыве приложения. Вопрос о том, было ли это верным решением правительства, довольно спорный. Возможно, чтобы продемонстрировать, насколько далеко оно может зайти, и таким образом оценить уровень страха людей. Один из производителей мобильных устройств (производитель iPhone) отказался соблюдать эту чрезвычайно строгую меру в стране, утверждая, что риск для конфиденциальности компании слишком велик.

Interneto stebėjimas: cenzūra – iliuzija ar realybė? – 1 dalis

Daugelis jau nerimauja dėl interneto ateities: visiškai dirbtiniu intelektu pagrįstos valstybės kontrolės (dar vadinamos masiniu interneto stebėjimu naudojant technologines programas), galinčios nukreipti piliečius į informacijos šaltinį. Iš tikrųjų pirmiausia reikia identifikuoti save, o prieiga prie šaltinio suteikiama gavus patvirtinimą. Tai reiškia, kad reikiami duomenys yra jų žinioje, ir jūs galite automatiškai rasti kelią. Kadangi jūsų pradinė tapatybė buvo patikrinta (taigi nustatyta autorizacijos ir autentiškumo), jums suteikiama prieiga remiantis tuo. Atkreipkite dėmesį, ką tai reiškia: kaip (gyvenantis) pilietis, jus pažįsta interneto tiekėjas, o jūsų interneto paslaugų teikėjas (IPT) taip pat užkulisiuose žino, ką jūs „darote“. Paslaugos, kurios tada bando jums parduoti savo produktus, taip pat (konkrečiai) yra šios prieigos kontrolės objektas, nes kitaip negalite tęsti veiklos. Jei norima to išvengti, suteikiama galimybė nesutikti su tuo, kas vis dar apsunkina dalyvavimą versle, socialinės žiniasklaidos platformose ir netgi reikalauja to kai kuriais ypatingais atvejais vyriausybės sistemoje: kitaip jūsų identifikavimas nebus sėkmingas, pavyzdžiui, teikiant paraiškas ir atliekant kitus veiksmus, būtinus „ilgalaikiam gyvenimui ar buvimui ten“. Veiklai vykdyti taip pat gali reikėti oficialios registracijos ar tam tikros formos įrašo. Vis dėlto daugumai žmonių tai atrodo pažįstama, nes apsilankymas rotušėje ar rajono biure atrodo gana įprastas (tai jau pastebėjote pirmą kartą „nuskaitę pirštą“ prie kasos, pateikdami savo dokumentus). Teisiškai sistema jau yra sukurta apdoroti jūsų informaciją pagal nustatytas gaires. Tačiau piliečiams kartais gali kilti klausimų: kas tvarko svarbiausius reikalus ir kaip darbuotojas išeina iš savo kabineto? (Ar tikrai mygtuku galite matyti viską ekrane pagal pateiktus duomenis, naudodami vieną charakteristiką arba piliečio aptarnavimo numerį (saugos numerį)?). Sistema natūraliai turi savo saugumo funkcijas, ir paprastai jūs turite susisiekti su klientų aptarnavimo tarnyba, kad galėtumėte tvarkyti savo reikalus (jūsų balsas gali būti įrašomas analizės tikslais, gavus jūsų sutikimą). Dažnai girdite, kad jūsų prašoma leidimo ką nors atnaujinti: šis procesas vis dar vyksta sklandžiai, kaip ir esate įpratę (nes uždėjote savo skaitmeninį antspaudą (piršto atspaudą), pasirašėte tam tikrą dokumentą arba jūsų prašoma pateikti pasą ar asmens tapatybės kortelę (pastaba: kai esate tikras pilietis ir susiduriate su kasos darbuotoju), kitam asmeniui gali būti beveik neįmanoma nustatyti, kad nesate tas asmuo, kuris teigia esąs iš tikrųjų. - - - Istorija iš laikraščio straipsnio, kuriame vyras apsilankė savivaldybės skyriuje. Jis tariamai apsimetė savo motina, tačiau prie jo priėjo darbuotojas arba apsaugos darbuotojas. Jis buvo demaskuotas dėl savo išvaizdos. Buvo matyti, kad asmuo sudarė persirengusios moters įspūdį. Tai ypač pastebima iš plataus kaklo ir pečių. Be to, išgirdę balsą ir neįprastą jo elgesį, žmonės suabejojo ​​asmens bendravimu. Situacija buvo susijusi su atveju, kai kurį laiką buvo bandoma sukčiauti šeimoje. Vyras galėjo pasakyti tik tiek, kad buvo apiplėštas vietoje. Jo pasirodymas kaip motinos praktiškai pasirodė neveiksmingas. Kai kurie mano, kad per bandomąjį konkursą etiniai įsilaužėliai buvo pakviesti atrasti ir pranešti apie... jokių vyriausybinės sistemos silpnybių ir buvo apdovanoti už pastangas. Jei sistemoje būtų buvę išnaudota „silpna vieta“, ar tuo tarpu būtų buvę galima nustatyti, kad dalyvaujantys testuotojai kažką papildė? Toks įspūdis susidarė jau daug anksčiau: užsiregistravę žmonės aplinkoje pastebėjo „keistus simbolius“ ir gaudavo laiškus iš nežinomų šaltinių. Tai taip pat apėmė „skubius prašymus“ iš nežinomų ir žinomų siuntėjų, įskaitant tiekėjus (vardai ir pavardės neskelbiamos dėl privatumo priežasčių). Kai prašymas buvo pateiktas ir raštu (dažnai ant profesionaliai atrodančio firminio blanko), iškilo papildomų problemų: susisiekiant su pagalbos tarnyba ar asmeniniu asistentu dažnai reikėdavo pasidalyti svarbia informacija. Tai buvo daroma telefonu, kaip ir tikėtumėtės iš teisėtos (pripažintos) įmonės. Be to, buvo išsiaiškinta, kad nuomojamas butas buvo išnuomotas per privačius nuomotojus. ėmė ryškėti labai savotiški bruožai. Akivaizdu, kad apie nuomininkams daromą spaudimą nebuvo nedelsiant pranešta. Be to, prie durų pasirodydavo nepažįstami žmonės. Esant nuomos įsiskolinimams, prireikus spynas keisdavo tarpininkas. Indijoje kilo idėja naudoti vyriausybinę programėlę kaip privalomą stebėjimo įrankį mobiliųjų telefonų gamintojams. Pašalinimas buvo neturėjo būti įmanoma, kai tik ji tapo produktu. Sulaukus plačios žmogaus teisių grupių kritikos, buvo nuspręsta programėlę pašalinti. Daugiau ar mažiau diskutuotina, ar tai buvo patikimas vyriausybės išbandymas. Galbūt siekiant parodyti, kiek toli jie iš tikrųjų gali nueiti, ir taip įvertinti žmonių baimę. Vienas mobiliųjų telefonų gamintojas („iPhone“) atsisakė laikytis šios itin griežtos šalies priemonės, teigdamas, kad bendrovės privatumo rizika yra per didelė.

Interneta uzraudzība: vai cenzūra ir ilūzija vai realitāte? - 1. daļa

Daudzi jau ir noraizējušies par interneta nākotni: pilnībā uz mākslīgo intelektu balstītu valsts kontroli (pazīstama arī kā interneta masveida uzraudzība, izmantojot tehnoloģiskas lietojumprogrammas), kas spēj vadīt pilsoņus pie informācijas avota. Patiesībā vispirms ir jāidentificē sevi, un piekļuve avotam tiek piešķirta, pamatojoties uz apstiprinājumu. Tas nozīmē, ka nepieciešamie dati ir viņu rīcībā, un jūs varat automātiski atrast ceļu. Tā kā jūsu sākotnējā identifikācija ir pārbaudīta (un tādējādi noteikta autorizācija un autentiskums), jums tiek piešķirta piekļuve, pamatojoties uz to. Ievērojiet, ko tas nozīmē: kā (rezidents) pilsonis jūs pazīst interneta pakalpojumu sniedzējs, un jūsu interneta pakalpojumu sniedzējs (ISP) arī aizkulisēs zina, ko jūs "darāt". Pakalpojumi, kas pēc tam mēģina jums pārdot savus produktus, arī ir (īpaši) pakļauti šai piekļuves kontrolei, jo pretējā gadījumā jūs nevarat turpināt. Ja kāds vēlas no tā izvairīties, viņam tiek dota šī iespēja nepiekrist kaut kam tādam, kas joprojām apgrūtina dalību uzņēmējdarbībā, sociālo mediju platformās un pat pieprasa to dažos īpašos gadījumos valdības sistēmā: pretējā gadījumā jūsu identifikācija nebūs veiksmīga, piemēram, jūsu pieteikumiem un citām darbībām, kas nepieciešamas "dzīvošanai vai ilgtermiņa uzturēšanās atļaujā". Lai veiktu savas darbības, var būt nepieciešama arī oficiāla reģistrācija vai kāda veida ieraksts. Tomēr iepriekšminētais lielākajai daļai cilvēku šķiet pazīstams, jo apmeklējums domē vai rajona birojā šķiet diezgan ierasts (jūs to jau pamanījāt ar savu pirmo "pirksta nospiedumu skenēšanu" pie letes, iesniedzot savus materiālus). Juridiski sistēma jau ir izstrādāta, lai apstrādātu jūsu informāciju saskaņā ar noteiktajām vadlīnijām. Taču iedzīvotājiem dažkārt var rasties jautājumi: kurš risina vissvarīgākās lietas un kā darbinieks pamet savu biroju? (Vai tiešām ar pogu var redzēt visu ekrānā, izmantojot sniegtos datus, izmantojot vienu raksturlielumu vai pilsoņa apkalpošanas numuru (drošības numuru)?). Система, природно, має свої функції безпеки, і, як правило, вам потрібно звернутися до служби підтримки клієнтів, щоб вирішити свої власні справи (ваш голос може бути записаний для аналітичних цілей з вашої згоди). Ви часто чуєте, що вашого дозволу запитують на оновлення чогось: цей процес все ще проходить гладко, як ви звикли (оскільки ви поставили свій цифровий штамп (сканування пальця), підписали певний документ або вас просять пред'явити паспорт чи посвідчення особи (примітка: коли ви як справжній громадянин стоїте обличчям до працівника каси), іншій особі може бути майже неможливо визначити, що ви не та людина, за яку себе видаєте. - - - Історія з газетної статті, в якій чоловік відвідав відділ муніципалітету. Він нібито переодягнувся у свою матір, але до нього підійшов працівник або охоронець. Його викрили через його зовнішній вигляд. Було видно, що людина справляла враження жінки в маскуванні. Це було особливо помітно за широкою шиєю та плечима. Також, почувши голос і те, як він поводився незвично, люди поставили під сумнів комунікацію цієї особи. Ситуація була пов'язана зі справою, коли протягом деякого часу мала місце спроба вчинити шахрайство в сімейному колі. Чоловік міг лише сказати, що його пограбували на місці. Його зовнішність у вигляді матері виявилася неефективною на практиці. Дехто вважає, що через тестовий конкурс етичних хакерів запросили виявити та повідомити про будь-які... слабкі місця в урядовій системі та були винагороджені за свої зусилля. Якби в системі було використано «слабке місце», чи можна було б тим часом визначити, що учасники тестування щось додали до системи? Це враження вже було присутнє набагато раніше: після реєстрації люди помічали «дивних персонажів» у середовищі та отримували пошту з невідомих джерел. Сюди також входили «термінові запити» від невідомих та відомих відправників, включаючи постачальників (імена не розголошуються з міркувань конфіденційності). Коли запит також подавався у письмовій формі (часто на професійно виглядаючому бланку), виникали додаткові проблеми: звернення до служби підтримки або особистого помічника часто вимагало обміну важливою інформацією. Це робилося телефоном, як і слід було очікувати від легітимної (визнаної) компанії. Крім того, було виявлено, що орендована квартира була орендована через приватних орендодавців. почав розвивати деякі дуже своєрідні риси. Тиск, який відчували на орендарів, очевидно, не повідомлявся одразу. Більше того, біля вхідних дверей з'являлися незнайомці. Замки змінювалися посередником, якщо це було необхідно, у разі заборгованості за оренду. В Індії існувала ідея використовувати урядовий додаток як обов'язковий інструмент моніторингу для виробників мобільних телефонів. Видалення не мало бути можливим після того, як його було включено як продукт. На тлі широкої критики з боку правозахисних груп було прийнято рішення про видалення застосунку. Досить дискусійно, чи був це безпрограшний тест з боку уряду. Можливо, щоб продемонструвати, наскільки далеко вони насправді можуть зайти, і таким чином оцінити страх людей. Один виробник мобільних телефонів (виробник iPhone) відмовився дотримуватися цього надзвичайно суворого заходу в країні, стверджуючи, що ризик для конфіденційності компанії був занадто великим.

Інтернет-спостереження: ілюзія чи реальність цензури? - Частина 1

Багато хто вже стурбований майбутнім інтернету: повністю заснованим на штучному інтелекті державним контролем (також відомим як масове інтернет-спостереження за допомогою технологічних додатків), здатним направляти громадян до джерела інформації. Насправді, спочатку потрібно ідентифікувати себе, а доступ до джерела надається на основі схвалення. Це означає, що необхідні дані знаходяться у їхньому розпорядженні, і ви можете автоматично знайти дорогу. Оскільки ваша початкова ідентифікація була перевірена (і таким чином встановлена ​​для авторизації та автентичності), вам надається доступ на основі цього. Зверніть увагу, що це означає: як (резидентний) громадянин, ви відомі інтернет-провайдеру, і ваш інтернет-провайдер (ISP) також знає, за лаштунками, що ви «робите». Сервіси, які потім намагаються продати вам свої продукти, також (особливо) підлягають цьому контролю доступу, оскільки інакше ви не можете продовжити. Якщо хтось бажає цього уникнути, йому надається можливість не погодитися з чимось, що все ще ускладнює участь у бізнесі, на платформах соціальних мереж і навіть вимагає цього в деяких особливих випадках у рамках державної системи: інакше ваша ідентифікація не буде успішною, наприклад, для ваших заяв та інших дій, необхідних для «проживання або тривалого перебування там». Для здійснення вашої діяльності також може знадобитися офіційна реєстрація або якась форма запису. Однак вищезазначене здається знайомим більшості людей, оскільки візит до міської ради чи районного управління здається цілком нормальним (ви вже помітили це під час першого «сканування пальця» біля стійки під час подання матеріалів). Юридично система вже розроблена для обробки вашої інформації відповідно до встановлених правил. Але іноді у громадян можуть виникати питання: хто займається найважливішими справами, і як працівник залишає свій офіс? (Чи справді правда, що за допомогою кнопки ви можете побачити все на екрані за наданими даними, використовуючи одну характеристику або номер громадянської служби (номер безпеки)?). Система, природно, має свої функції безпеки, і, як правило, вам потрібно звернутися до служби підтримки клієнтів, щоб вирішити свої власні справи (ваш голос може бути записаний для аналітичних цілей з вашої згоди). Ви часто чуєте, що вашого дозволу запитують на оновлення чогось: цей процес все ще проходить гладко, як ви звикли (оскільки ви поставили свій цифровий штамп (сканування пальця), підписали певний документ або вас просять пред'явити паспорт чи посвідчення особи (примітка: коли ви як справжній громадянин стоїте обличчям до працівника каси), іншій особі може бути майже неможливо визначити, що ви не та людина, за яку себе видаєте. - - - Історія з газетної статті, в якій чоловік відвідав відділ муніципалітету. Він нібито переодягнувся у свою матір, але до нього підійшов працівник або охоронець. Його викрили через його зовнішній вигляд. Було видно, що людина справляла враження жінки в маскуванні. Це було особливо помітно за широкою шиєю та плечима. Також, почувши голос і те, як він поводився незвично, люди поставили під сумнів комунікацію цієї особи. Ситуація була пов'язана зі справою, коли протягом деякого часу мала місце спроба вчинити шахрайство в сімейному колі. Чоловік міг лише сказати, що його пограбували на місці. Його зовнішність у вигляді матері виявилася неефективною на практиці. Дехто вважає, що через тестовий конкурс етичних хакерів запросили виявити та повідомити про будь-які... слабкі місця в урядовій системі та були винагороджені за свої зусилля. Якби в системі було використано «слабке місце», чи можна було б тим часом визначити, що учасники тестування щось додали до системи? Це враження вже було присутнє набагато раніше: після реєстрації люди помічали «дивних персонажів» у середовищі та отримували пошту з невідомих джерел. Сюди також входили «термінові запити» від невідомих та відомих відправників, включаючи постачальників (імена не розголошуються з міркувань конфіденційності). Коли запит також подавався у письмовій формі (часто на професійно виглядаючому бланку), виникали додаткові проблеми: звернення до служби підтримки або особистого помічника часто вимагало обміну важливою інформацією. Це робилося телефоном, як і слід було очікувати від легітимної (визнаної) компанії. Крім того, було виявлено, що орендована квартира була орендована через приватних орендодавців. почав розвивати деякі дуже своєрідні риси. Тиск, який відчували на орендарів, очевидно, не повідомлявся одразу. Більше того, біля вхідних дверей з'являлися незнайомці. Замки змінювалися посередником, якщо це було необхідно, у разі заборгованості за оренду. В Індії існувала ідея використовувати урядовий додаток як обов'язковий інструмент моніторингу для виробників мобільних телефонів. Видалення не мало бути можливим після того, як його було включено як продукт. На тлі широкої критики з боку правозахисних груп було прийнято рішення про видалення застосунку. Досить дискусійно, чи був це безпрограшний тест з боку уряду. Можливо, щоб продемонструвати, наскільки далеко вони насправді можуть зайти, і таким чином оцінити страх людей. Один виробник мобільних телефонів (виробник iPhone) відмовився дотримуватися цього надзвичайно суворого заходу в країні, стверджуючи, що ризик для конфіденційності компанії був занадто великим.

Интернет надзор: Да ли је цензура илузија или стварност? - 1. део

Многи су већ забринути због будућности интернета: потпуно вештачке интелигенције засноване државне контроле (познате и као масовни интернет надзор путем технолошких апликација) способне да води грађане до извора информација. У стварности, прво се мора идентификовати, а приступ извору се одобрава на основу одобрења. То значи да су потребни подаци у њиховом поседу и да се можете аутоматски снаћи. Пошто је ваша почетна идентификација верификована (и тиме утврђена ауторизација и аутентичност), приступ вам је одобрен на основу овога. Обратите пажњу шта ово значи: као (резидентни) грађанин, познати сте интернет провајдеру, а ваш интернет провајдер (ISP) такође зна, иза кулиса, шта „радите“. Услуге које затим покушавају да вам продају своје производе такође су (посебно) подложне овој контроли приступа, јер у супротном не можете наставити. Ако неко жели да избегне ово, добија прилику да се не сложи са нечим што и даље отежава учешће у пословању, платформама друштвених медија, па чак и захтева то у неким посебним случајевима унутар владиног система: у супротном, ваша идентификација неће бити успешна, на пример, за ваше пријаве и друге радње неопходне за „живот или боравак тамо дугорочно“. Званична регистрација или неки облик евиденције такође могу бити потребни за обављање ваших активности. Па ипак, горе наведено делује познато већини људи, јер посета градској кући или окружној канцеларији делује сасвим нормално (већ сте приметили ово при првом „скенирању отиска прста“ на шалтеру приликом предаје материјала). Законски, систем је већ дизајниран да обрађује ваше податке према утврђеним смерницама. Али понекад се међу грађанима могу појавити питања: ко се бави најважнијим стварима и како запослени напушта своју канцеларију? (Да ли је заиста тачно да помоћу дугмета можете видети све на екрану путем достављених података, користећи једну карактеристику или број грађанске службе (безбедносни број)?) . Систем природно има своје безбедносне функције и генерално морате да контактирате корисничку службу да бисте се сами побринули за своје послове (ваш глас може бити снимљен у аналитичке сврхе уз ваш пристанак). Често чујете да се тражи ваша дозвола за ажурирање нечега: овај процес и даље тече глатко као што сте навикли (јер сте дали свој дигитални печат (скенирање отиска прста), потписали одређени документ или вам се тражи пасош или лична карта (напомена: када сте ви као стварни грађанин окренути ка шалтерском службенику), може бити готово немогуће да друга особа утврди да нисте особа која се заиста представља. - - - Прича из новинског чланка у којем је мушкарац посетио одељење у општини. Наводно се прерушио у своју мајку, али му је пришао службеник или обезбеђење. Био је откривен због свог изгледа. Видело се да особа оставља утисак жене у прерушењу. То је било посебно приметно по широком врату и раменима. Такође, чувши глас и начин на који се необично понашао, људи су доводили у питање комуникацију особе. Ситуација је била повезана са случајем у којем је већ неко време покушавано да се изврши превара у породичном кругу. Човек је могао само да каже да је опљачкан на лицу места. Његов изглед као мајке показао се неефикасним у пракси. Неки верују да су путем тест такмичења етички хакери позвани да открију и пријаве било какве... слабости у владином систему и били су награђени за свој труд. Да је „слаба тачка“ у систему искоришћена, да ли је у међувремену могло бити утврђено да су учесници тестирања нешто додали систему? Овај утисак је већ био присутан много раније: након регистрације, људи су примећивали „чудне ликове“ у окружењу и примали пошту од непознатих извора. То је такође укључивало „хитне захтеве“ од непознатих и познатих пошиљалаца, укључујући добављаче (имена нису наведена из разлога приватности). Када је захтев поднет и у писаној форми (често на професионално изгледајућем заглављу), наилазили су на даље проблеме: контактирање службе за помоћ или личног асистента често је захтевало дељење важних информација. То се радило телефоном, као што бисте очекивали од легитимне (признате) компаније. Штавише, откривено је да је изнајмљени стан изнајмљен преко приватних станодаваца. почео је да развија неке веома необичне особине. Притисак који су осећали станари очигледно није одмах пријављен. Штавише, странци су се појављивали на улазним вратима. Браве је мењао посредник ако је потребно у случају заостатка у плаћању закупнине. У Индији је постојала идеја о коришћењу владине апликације као обавезног алата за праћење произвођача мобилних телефона. Уклањање није требало да буде могуће једном... Била је укључена као производ. Усред широко распрострањених критика група за људска права, донета је одлука да се апликација повуче. Мање-више је дискутабилно да ли је ово био сигуран тест од стране владе. Вероватно да би показали колико далеко заправо могу да иду и тиме проценили страх људи. Један произвођач мобилних телефона (произвођач iPhone-а) одбио је да се придржава ове изузетно строге мере у земљи, тврдећи да је ризик по приватност компаније превелик.

Internetes megfigyelés: Illúzió vagy valóság a cenzúra? - 1. rész

Sokan aggódnak már az internet jövője miatt: egy teljesen mesterséges intelligencia alapú állami ellenőrzés (más néven tömeges internetes megfigyelés technológiai alkalmazásokon keresztül), amely képes a polgárokat információforráshoz vezetni. A valóságban először azonosítani kell magát, és a forráshoz való hozzáférés jóváhagyás alapján történik. Ez azt jelenti, hogy a szükséges adatok birtokában vannak, és automatikusan el lehet tájékozódni. Mivel a kezdeti azonosításodat ellenőrizték (és így megállapították a jogosultságodat és a hitelességedet), ennek alapján kapsz hozzáférést. Figyeld meg, mit jelent ez: (lakó) állampolgárként ismer téged egy internetszolgáltató, és az internetszolgáltatód (ISP) is tudja a színfalak mögött, hogy mit "csinálsz". ​​Azok a szolgáltatások, amelyek ezután megpróbálják eladni neked a termékeiket, szintén (kifejezetten) ennek a hozzáférés-vezérlésnek vannak kitéve, mert különben nem tudsz továbblépni. Ha valaki ezt el akarja kerülni, lehetősége van arra, hogy ne értsen egyet valamivel, ami továbbra is megnehezíti az üzleti életben, a közösségi média platformokon való részvételt, sőt, bizonyos speciális esetekben egy kormányzati rendszeren belül meg is követeli ezt: ellenkező esetben az azonosítása nem lesz sikeres például a kérelmek és az „otthoni tartózkodáshoz vagy ott-tartózkodáshoz” szükséges egyéb tevékenységek esetében. Hivatalos regisztrációra vagy valamilyen nyilvántartásra is szükség lehet a tevékenységek elvégzéséhez. A fent említettek azonban a legtöbb ember számára ismerősnek tűnnek, mivel a Városházára vagy a járási hivatalba tett látogatás egészen normálisnak tűnik (ezt már az első „ujjlenyomat-leolvasásnál” is észrevette a pultnál, amikor leadta az anyagait). Jogilag a rendszer már úgy van kialakítva, hogy a megállapított irányelvek szerint dolgozza fel az adatait. De néha kérdések merülhetnek fel az állampolgárokban: ki intézi a legfontosabb ügyeket, és hogyan hagyja el egy alkalmazott az irodáját? (Valóban igaz, hogy egy gombbal mindent láthat a képernyőn a megadott adatok alapján, egyetlen jellemző vagy polgári szolgáltatási szám (biztonsági szám) segítségével?). A rendszer természetesen rendelkezik biztonsági funkciókkal, és általában az ügyfélszolgálattal kell kapcsolatba lépned, ha a saját ügyeidet szeretnéd intézni (a hangodat az Ön beleegyezésével analitikai célokra rögzíthetjük). Gyakran hallani, hogy engedélyt kérnek valami frissítéséhez: ez a folyamat továbbra is zökkenőmentesen zajlik, ahogyan megszoktad (mivel leadtad a digitális pecsétet (ujjlenyomat-leolvasás), aláírtál egy bizonyos dokumentumot, vagy kérik az útleveledet vagy személyi igazolványodat (megjegyzés: mivel te, mint valódi állampolgár állsz szemben a pultnál dolgozóval), szinte lehetetlen a másik személy számára megállapítani, hogy nem az a személy vagy, aki valójában azt állítja magadról. - - - Egy újságcikkből származó történet, amelyben egy férfi meglátogatott egy önkormányzati osztályt. Állítólag az anyjának álcázta magát, de az alkalmazott vagy a biztonsági őr odament hozzá. A külseje miatt lelepleződtek. Látszott, hogy a személy álruhás nő benyomását keltette. Ez különösen a széles nyakán és vállán volt észrevehető. A hangját és a szokatlan viselkedését hallva az emberek megkérdőjelezték a személy kommunikációját. A helyzet egy olyan esethez kapcsolódott, amelyben egy ideje családi körben történt csalási kísérlet. A férfi csak annyit tudott mondani, hogy a helyszínen kirabolták. Az anyjaként való megjelenése a gyakorlatban hatástalannak bizonyult. Egyesek úgy vélik, hogy egy tesztversenyen keresztül hívták meg az etikus hackereket, hogy fedezzék fel és jelentsék a csalást. bármilyen gyengeséget a kormányzati rendszerben, és jutalmat kaptak erőfeszítéseikért. Ha kihasználtak volna egy „gyenge pontot” a rendszerben, megállapítható lett volna időközben, hogy a részt vevő tesztelők hozzáadtak valamit a rendszerhez? Ez a benyomás már jóval korábban is fennállt: a regisztráció után az emberek „furcsa karaktereket” észleltek a környezetben, és ismeretlen forrásokból kaptak leveleket. Ezek között voltak ismeretlen és ismert feladóktól, köztük beszállítóktól érkező „sürgős kérések” is (a neveket adatvédelmi okokból nem közöljük). Amikor a kérést írásban is benyújtották (gyakran professzionális megjelenésű levélpapíron), további problémák merültek fel: az ügyfélszolgálattal vagy a személyi asszisztenssel való kapcsolatfelvétel gyakran fontos információk megosztását igényelte. Ez telefonon történt, ahogy az egy legitim (elismert) cégtől elvárható. Továbbá kiderült, hogy egy bérelt lakást magánbérbeadókon keresztül adtak bérbe. Nagyon furcsa vonások kezdtek kialakulni. A bérlőkre nehezedő nyomást nyilvánvalóan nem jelentették azonnal. Ráadásul idegenek jelentek meg a bejárati ajtón. A zárakat szükség esetén közvetítő cserélte ki bérleti díjhátralék esetén. Indiában felmerült az az ötlet, hogy egy kormányzati alkalmazást kötelező felügyeleti eszközként használjanak a mobilgyártók számára. Az eltávolítás... miután termékként bekerült, elvileg lehetetlen lett volna. Az emberi jogi csoportok széles körű kritikája közepette úgy döntöttek, hogy visszavonják az alkalmazást. Többé-kevésbé vitatható, hogy ez egy biztos teszt volt-e a kormány részéről. Valószínűleg azért, hogy bemutassák, meddig mehetnek el valójában, és így felmérjék az emberek félelmét. Az egyik mobilgyártó (az iPhone-gyártó) nem volt hajlandó betartani ezt a rendkívül szigorú intézkedést az országban, azzal érvelve, hogy a vállalat adatvédelmét veszélyezteti.

Supravegherea internetului: Este cenzura iluzie sau realitate? - Partea 1

Mulți sunt deja îngrijorați de viitorul internetului: un control statal bazat complet pe inteligență artificială (cunoscut și sub numele de Supraveghere în masă a internetului prin aplicații tehnologice) capabil să ghideze cetățenii către o sursă de informații. În realitate, trebuie mai întâi să te identifici, iar accesul la o sursă este acordat pe baza aprobării. Aceasta înseamnă că datele necesare sunt în posesia lor și că poți găsi drumul automat. Deoarece identificarea ta inițială a fost verificată (și astfel stabilită pentru autorizare și autenticitate), ți se acordă accesul pe baza acestui fapt. Reține ce înseamnă acest lucru: în calitate de cetățean (rezident), ești cunoscut de un furnizor de internet, iar furnizorul tău de servicii internet (ISP) știe, de asemenea, în culise, ce „faci”. Serviciile care încearcă apoi să-ți vândă produsele lor sunt, de asemenea, (în mod specific) supuse acestui control al accesului, deoarece altfel nu poți continua. Dacă cineva dorește să evite acest lucru, i se oferă posibilitatea de a nu fi de acord cu ceva ce îngreunează în continuare participarea la afaceri, platforme de socializare și chiar impune acest lucru în anumite cazuri speciale în cadrul unui sistem guvernamental: altfel, identificarea dumneavoastră nu va avea succes, de exemplu, pentru aplicațiile dumneavoastră și alte acțiuni necesare pentru „a locui sau a rămâne acolo pe termen lung”. Înregistrarea oficială sau o formă de înregistrare poate fi, de asemenea, necesară pentru desfășurarea activităților dumneavoastră. Totuși, cele menționate anterior par familiare majorității oamenilor, deoarece o vizită la Primărie sau la biroul districtual pare destul de normală (ați observat deja acest lucru cu prima „scanare a amprentei” la ghișeu, când ați depus materialele). Din punct de vedere legal, sistemul este deja conceput să proceseze informațiile dumneavoastră conform unor linii directoare stabilite. Dar uneori pot apărea întrebări în rândul cetățenilor: cine se ocupă de cele mai importante probleme și cum părăsește un angajat biroul său? (Este chiar adevărat că, printr-un buton, puteți vedea totul pe ecran prin intermediul datelor furnizate, folosind o singură caracteristică sau Numărul de Servicii Cetățenești (număr de securitate)?). Sistemul are, în mod firesc, funcțiile sale de securitate și, în general, trebuie să contactați serviciul clienți pentru a vă gestiona propriile probleme (vocea dumneavoastră poate fi înregistrată în scopuri analitice, cu consimțământul dumneavoastră). Auzi adesea că ți se cere permisiunea pentru a actualiza ceva: acest proces decurge în continuare fără probleme, așa cum ești obișnuit (deoarece ți-ai pus ștampila digitală (scanare amprentală), ai semnat un anumit document sau ți se cere pașaportul sau cartea de identitate (notă: având în vedere că ești un cetățean real în fața angajatului de la ghișeu), poate fi aproape imposibil pentru cealaltă persoană să stabilească că nu ești persoana care pretinde că ești cu adevărat. - - - O știre dintr-un articol de ziar în care un bărbat a vizitat un departament din cadrul primăriei. Se presupune că s-a deghizat în mama sa, dar a fost abordat de angajat sau de agentul de securitate. A fost demascat din cauza aspectului său. S-a observat că persoana dădea impresia unei femei deghizate. Acest lucru a fost remarcabil în special datorită gâtului și umerilor lați. De asemenea, auzind vocea și modul în care s-a comportat neobișnuit, oamenii au pus la îndoială comunicarea persoanei. Situația era legată de un caz în care exista o tentativă de fraudă în cercul familial de ceva vreme. Bărbatul a putut spune doar că a fost jefuit la fața locului. Apariția sa ca mama sa s-a dovedit ineficientă în practică. Unii cred că, printr-un concurs de teste, hackerii etici au fost invitați să descopere și să raporteze... orice slăbiciune a sistemului guvernamental și au fost recompensați pentru eforturile lor. Dacă ar fi fost exploatat un „punct slab” în sistem, s-ar fi putut stabili între timp că testerii participanți au adăugat ceva la sistem? Această impresie era deja prezentă mult mai devreme: după înregistrare, oamenii observau „personaje ciudate” în mediu și primeau e-mailuri din surse necunoscute. Acestea includeau și „cereri urgente” de la expeditori necunoscuți și cunoscuți, inclusiv furnizori (nume reținute din motive de confidențialitate). Atunci când o cerere era trimisă și în scris (adesea pe antet cu aspect profesional), au apărut probleme suplimentare: contactarea unui serviciu de asistență sau a unui asistent personal necesita adesea partajarea de informații importante. Acest lucru se făcea telefonic, așa cum te-ai aștepta de la o companie legitimă (recunoscută). În plus, s-a descoperit că un apartament închiriat fusese închiriat prin intermediul unor proprietari privați. au început să se dezvolte niște trăsături foarte ciudate. Presiunea resimțită asupra chiriașilor nu fusese aparent raportată imediat. Mai mult, străinii apăreau la ușa din față. Încuietorile erau schimbate de un intermediar, dacă era necesar, în cazul restanțelor la chirie. În India, exista ideea de a utiliza o aplicație guvernamentală ca instrument obligatoriu de monitorizare pentru producătorii de telefoane mobile. Eliminare nu trebuia să fie posibil odată ce a fost inclusă ca produs. În mijlocul criticilor pe scară largă din partea grupurilor pentru drepturile omului, s-a luat decizia de a retrage aplicația. Este mai mult sau mai puțin discutabil dacă acesta a fost un test sigur din partea guvernului. Posibil pentru a demonstra cât de departe puteau merge de fapt și, astfel, pentru a evalua frica oamenilor. Un producător de telefoane mobile (producătorul de iPhone) a refuzat să respecte această măsură extrem de strictă în țară, argumentând că riscul pentru confidențialitatea companiei era prea mare.

Internetový dohled: Je cenzura iluzí, nebo realitou? - 1. část

Mnozí se již nyní obávají o budoucnost internetu: státní kontroly plně založené na umělé inteligenci (známé také jako hromadný internetový dohled prostřednictvím technologických aplikací), která je schopna dovést občany ke zdroji informací. Ve skutečnosti se člověk musí nejprve identifikovat a přístup ke zdroji je udělen na základě schválení. To znamená, že má k dispozici potřebné údaje a cestu si může automaticky najít. Protože vaše počáteční identifikace byla ověřena (a tedy prokázána autorizace a autenticita), je vám na základě toho udělen přístup. Všimněte si, co to znamená: jako (rezidentní) občan jste znám poskytovateli internetu a váš poskytovatel internetových služeb (ISP) také ví v zákulisí, co „děláte“. Služby, které se vám pak snaží prodat své produkty, také (konkrétně) podléhají této kontrole přístupu, protože jinak nemůžete pokračovat. Pokud se tomu někdo chce vyhnout, má možnost nesouhlasit s něčím, co stále ztěžuje účast v podnicích, na platformách sociálních médií a v některých zvláštních případech v rámci vládního systému to dokonce vyžaduje: jinak nebude vaše identifikace úspěšná, například u vašich žádostí a dalších úkonů nezbytných pro „dlouhodobý pobyt nebo pobyt“. K výkonu vašich činností může být také vyžadována oficiální registrace nebo nějaká forma záznamu. Výše ​​uvedené se však většině lidí zdá povědomé, protože návštěva radnice nebo okresního úřadu se zdá být zcela běžná (toho jste si již všimli při prvním „skenování otisku prstu“ u přepážky při odevzdávání materiálů). Z právního hlediska je systém již navržen tak, aby zpracovával vaše informace podle stanovených pokynů. Občané však někdy mohou mít otázky: kdo vyřizuje nejdůležitější záležitosti a jak zaměstnanec opouští svou kancelář? (Je opravdu pravda, že stisknutím tlačítka můžete vidět vše na obrazovce prostřednictvím poskytnutých údajů pomocí jediné charakteristiky neboli čísla občanské služby (bezpečnostního čísla)?) . Systém má samozřejmě své bezpečnostní funkce a obecně musíte kontaktovat zákaznický servis, abyste si mohli vyřídit své záležitosti sami (váš hlas může být s vaším souhlasem nahráván pro analytické účely). Často slýcháte, že je požadován váš souhlas s aktualizací něčeho: tento proces stále probíhá hladce, jak jste zvyklí (protože jste dali své digitální razítko (sken otisku prstu), podepsali určitý dokument nebo jste byli požádáni o cestovní pas či občanský průkaz (poznámka: když jste jako skutečný občan čelem k přepážce), může být pro druhou osobu téměř nemožné zjistit, že nejste osobou, za kterou se skutečně vydáváte. - - - Příběh z novinového článku, ve kterém muž navštívil oddělení v rámci obce. Údajně se přestrojil za svou matku, ale oslovil ho zaměstnanec nebo ostraha. Byl odhalen svým vzhledem. Bylo vidět, že osoba působila dojmem ženy v přestrojení. To bylo patrné zejména na širokém krku a ramenou. Také tím, že lidé slyšeli hlas a neobvyklé chování, zpochybňovali komunikaci dané osoby. Situace se týkala případu, kdy se již nějakou dobu v rodinném kruhu pokoušel spáchat podvod. Muž mohl pouze říct, že byl na místě okraden. Jeho vystoupení jako jeho matky se v praxi ukázalo jako neúčinné. Někteří se domnívají, že prostřednictvím testovací soutěže byli etičtí hackeři vyzváni, aby odhalili a nahlásili jakékoli slabiny ve vládním systému a byli za své úsilí odměněni. Pokud by bylo v systému zneužito „slabé místo“, mohlo by se mezitím zjistit, že zúčastnění testeři do systému něco přidali? Tento dojem byl přítomen již mnohem dříve: po registraci si lidé všimli „podivných postav“ v prostředí a dostávali poštu z neznámých zdrojů. Patřily mezi ně i „naléhavé žádosti“ od neznámých i známých odesílatelů, včetně dodavatelů (jména z důvodu ochrany soukromí zadržena). Pokud byla žádost podána i písemně (často na profesionálně vypadajícím hlavičkovém papíře), vyskytly se další problémy: kontaktování asistenční linky nebo osobního asistenta často vyžadovalo sdílení důležitých informací. To se dělo telefonicky, jak byste očekávali od legitimní (uznané) společnosti. Dále se zjistilo, že pronajatý byt byl pronajat prostřednictvím soukromých pronajímatelů. začaly se vyvíjet některé velmi zvláštní rysy. Tlak, který byl na nájemníky kladen, zřejmě nebyl okamžitě nahlášen. Navíc se u vchodových dveří objevovali cizí lidé. Zámky v případě potřeby měnil zprostředkovatel v případě dlužných částí nájemného. V Indii existovala myšlenka používat vládní aplikaci jako povinný monitorovací nástroj pro výrobce mobilních telefonů. Odstranění nemělo být možné, jakmile Byla zahrnuta jako produkt. Uprostřed rozsáhlé kritiky ze strany skupin pro lidská práva bylo rozhodnuto o stažení aplikace. Je víceméně diskutabilní, zda se jednalo o spolehlivý test ze strany vlády. Možná proto, aby demonstrovali, jak daleko mohou ve skutečnosti zajít, a tak posoudili strach lidí. Jeden výrobce mobilních telefonů (výrobce iPhonu) odmítl toto extrémně přísné opatření v zemi dodržovat s argumentem, že riziko pro soukromí společnosti je příliš velké.

Internetový dohľad: Je cenzúra ilúziou alebo realitou? - 1. časť

Mnohí sa už teraz obávajú o budúcnosť internetu: štátnu kontrolu plne založenú na umelej inteligencii (známu aj ako hromadný internetový dohľad prostredníctvom technologických aplikácií), ktorá dokáže naviesť občanov k zdroju informácií. V skutočnosti sa musí človek najprv identifikovať a prístup k zdroju sa udeľuje na základe schválenia. To znamená, že má k dispozícii požadované údaje a dokáže sa automaticky orientovať. Keďže vaša počiatočná identifikácia bola overená (a teda potvrdená z hľadiska autorizácie a autenticity), na základe toho vám je udelený prístup. Všimnite si, čo to znamená: ako (rezidentný) občan ste známy poskytovateľovi internetu a váš poskytovateľ internetových služieb (ISP) tiež vie v zákulisí, čo „robíte“. Služby, ktoré sa vám potom snažia predať svoje produkty, tiež (konkrétne) podliehajú tejto kontrole prístupu, pretože inak nemôžete pokračovať. Ak sa tomu niekto chce vyhnúť, má možnosť vyjadriť nesúhlas s niečím, čo stále sťažuje účasť v podnikaní, na platformách sociálnych médií a v niektorých špeciálnych prípadoch to dokonca vyžaduje v rámci vládneho systému: inak vaša identifikácia nebude úspešná, napríklad pri vašich žiadostiach a iných úkonoch potrebných na „dlhodobý pobyt alebo pobyt tam“. Na vykonávanie vašich aktivít môže byť potrebná aj úradná registrácia alebo nejaká forma záznamu. Vyššie uvedené sa však väčšine ľudí zdá známe, pretože návšteva radnice alebo okresného úradu sa zdá byť celkom bežná (všimli ste si to už pri prvom „skenovaní odtlačku prsta“ pri prepážke pri odovzdávaní materiálov). Z právneho hľadiska je systém už navrhnutý tak, aby spracovával vaše informácie podľa stanovených pokynov. Občania však niekedy môžu mať otázky: kto rieši najdôležitejšie záležitosti a ako zamestnanec opustí svoju kanceláriu? (Je naozaj pravda, že pomocou tlačidla môžete vidieť všetko na obrazovke prostredníctvom poskytnutých údajov pomocou jednej charakteristiky alebo čísla občianskej služby (bezpečnostného čísla)?). Systém má prirodzene svoje bezpečnostné funkcie a vo všeobecnosti musíte kontaktovať zákaznícky servis, aby ste si mohli vybaviť svoje záležitosti sami (váš hlas môže byť s vaším súhlasom nahrávaný na analytické účely). Často počujete, že sa od vás žiada o povolenie na aktualizáciu niečoho: tento proces stále prebieha hladko, ako ste zvyknutí (pretože ste dali svoju digitálnu pečiatku (sken odtlačku prsta), podpísali určitý dokument alebo ste požiadaní o cestovný pas alebo občiansky preukaz (poznámka: keď ste ako skutočný občan otočení k zamestnancovi pri prepážke), môže byť pre druhú osobu takmer nemožné zistiť, že nie ste osobou, ktorá sa za seba vydáva. - - - Príbeh z novinového článku, v ktorom muž navštívil oddelenie v rámci obce. Údajne sa prezliekol za svoju matku, ale oslovil ho zamestnanec alebo strážnik. Bol odhalený kvôli svojmu vzhľadu. Bolo vidieť, že osoba pôsobila dojmom ženy v prestrojení. Toto bolo obzvlášť viditeľné na širokom krku a ramenách. Tiež tým, že ľudia počuli hlas a spôsob, akým sa správal nezvyčajne, spochybnili komunikáciu osoby. Situácia sa týkala prípadu, v ktorom sa už nejaký čas v rodinnom kruhu pokúšal o spáchanie podvodu. Muž mohol len povedať, že bol na mieste okradnutý. Jeho vystupovanie ako jeho matky sa v praxi ukázalo ako neúčinné. Niektorí sa domnievajú, že prostredníctvom testovacej súťaže boli etickí hackeri vyzvaní, aby odhalili a nahlásili akékoľvek... slabé stránky vládneho systému a boli za svoje úsilie odmenení. Ak by sa v systéme využilo „slabé miesto“, dalo sa medzitým zistiť, že zúčastnení testeri do systému niečo pridali? Tento dojem bol prítomný už oveľa skôr: po registrácii si ľudia všimli „zvláštne znaky“ v prostredí a dostávali poštu z neznámych zdrojov. Patrili sem aj „naliehavé žiadosti“ od neznámych a známych odosielateľov vrátane dodávateľov (mená sa neuvádzajú z dôvodu ochrany súkromia). Keď bola žiadosť podaná aj písomne ​​(často na profesionálne vyzerajúcom hlavičkovom papieri), vyskytli sa ďalšie problémy: kontaktovanie helpdesku alebo osobného asistenta si často vyžadovalo zdieľanie dôležitých informácií. Toto sa dialo telefonicky, ako by ste očakávali od legitímnej (uznanej) spoločnosti. Okrem toho sa zistilo, že prenajatý byt bol prenajatý prostredníctvom súkromných prenajímateľov. začali si vyvíjať niektoré veľmi zvláštne črty. Tlak, ktorý sa cítil na nájomníkov, zrejme nebol okamžite nahlásený. Navyše sa pri vchodových dverách objavovali cudzinci. Zámky v prípade potreby menil sprostredkovateľ v prípade nedoplatkov na nájomnom. V Indii existovala myšlienka používať vládnu aplikáciu ako povinný monitorovací nástroj pre výrobcov mobilných telefónov. Odstránenie nemalo byť možné, akonáhle... Bola zahrnutá ako produkt. Uprostred rozsiahlej kritiky zo strany skupín pre ľudské práva bolo prijaté rozhodnutie o stiahnutí aplikácie. Je viac-menej diskutabilné, či to bol zo strany vlády spoľahlivý test. Možno preto, aby demonštrovali, ako ďaleko môžu v skutočnosti zájsť, a tak zistili strach ľudí. Jeden výrobca mobilných telefónov (výrobca iPhonu) odmietol dodržať toto mimoriadne prísne opatrenie v krajine s argumentom, že riziko pre súkromie spoločnosti je príliš veľké.

Internetni nadzor: Je cenzura iluzija ali resničnost? - 1. del

Mnogi so že zaskrbljeni glede prihodnosti interneta: državnega nadzora, ki v celoti temelji na umetni inteligenci (znanega tudi kot internetni množični nadzor prek tehnoloških aplikacij), in je sposoben državljane voditi do vira informacij. V resnici se je treba najprej identificirati, dostop do vira pa se odobri na podlagi odobritve. To pomeni, da imajo zahtevane podatke v lasti in se lahko samodejno znajdete. Ker je bila vaša začetna identifikacija preverjena (in s tem ugotovljena avtorizacija in pristnost), vam je na podlagi tega odobren dostop. Upoštevajte, kaj to pomeni: kot (rezidenčni) državljan ste znani ponudniku interneta, vaš ponudnik internetnih storitev (ISP) pa v zakulisju tudi ve, kaj "počnete". Storitve, ki vam nato poskušajo prodati svoje izdelke, so prav tako (posebej) predmet tega nadzora dostopa, ker sicer ne morete nadaljevati. Če se temu želimo izogniti, imamo možnost, da se ne strinjamo z nečim, kar še vedno otežuje sodelovanje v podjetjih, na platformah družbenih medijev in to v nekaterih posebnih primerih celo zahteva znotraj vladnega sistema: sicer vaša identifikacija ne bo uspešna, na primer pri vaših vlogah in drugih dejanjih, potrebnih za "dolgoročno bivanje ali bivanje tam". Za opravljanje vaših dejavnosti je lahko potrebna tudi uradna registracija ali nekakšna oblika evidence. Vendar se zdi zgoraj omenjeno večini ljudi znano, saj se obisk mestne hiše ali okrožnega urada zdi povsem običajen (to ste že opazili pri prvem "odtisu prsta" na okencu, ko ste oddali svoje gradivo). Pravno gledano je sistem že zasnovan tako, da obdeluje vaše podatke v skladu z ustaljenimi smernicami. Vendar se med državljani včasih lahko pojavijo vprašanja: kdo obravnava najpomembnejše zadeve in kako zaposleni zapusti svojo pisarno? (Ali res drži, da lahko z gumbom vidite vse na zaslonu prek posredovanih podatkov z uporabo ene same značilnosti ali številke državljanske storitve (varnostne številke)?). Sistem ima seveda svoje varnostne funkcije in na splošno se morate za urejanje svojih zadev obrniti na službo za stranke (vaš glas se lahko z vašim soglasjem posname za analitične namene). Pogosto slišite, da se za posodobitev nečesa zahteva vaše dovoljenje: ta postopek še vedno poteka gladko, kot ste vajeni (ker ste oddali svoj digitalni žig (odtis prstnih odtisov), podpisali določen dokument ali pa vas vprašajo po potnem listu ali osebni izkaznici (opomba: ko ste kot dejanski državljan obrnjeni proti uslužbencu na okencu), je za drugo osebo skoraj nemogoče ugotoviti, da niste oseba, ki se v resnici izdaja. - - - Zgodba iz časopisnega članka, v katerem je moški obiskal oddelek v občini. Domnevno se je preoblekel v svojo mater, a se mu je približal uslužbenec ali varnostnik. Zaradi svojega videza je bil razkrit. Videlo se je, da oseba daje vtis preoblečene ženske. To je bilo še posebej opazno zaradi širokega vratu in ramen. Prav tako so ljudje zaradi glasu in nenavadnega vedenja podvomili v komunikacijo osebe. Situacija je bila povezana s primerom, v katerem je že nekaj časa potekal poskus goljufije v družinskem krogu. Moški je lahko le povedal, da so ga na kraju samem oropali. Njegov videz kot matere se je v praksi izkazal za neučinkovitega. Nekateri menijo, da so bili s testnim tekmovanjem povabljeni etični hekerji, da odkrijejo in prijavijo morebitne slabosti v vladnem sistemu in so bili za svoj trud nagrajeni. Če bi bila v sistemu izkoriščena "šibka točka", bi se lahko medtem ugotovilo, da so sodelujoči preizkuševalci v sistem kaj dodali? Ta vtis je bil prisoten že veliko prej: po registraciji so ljudje v okolju opazili "čudne znake" in prejemali pošto iz neznanih virov. Sem so spadale tudi "nujne zahteve" neznanih in znanih pošiljateljev, vključno z dobavitelji (imena so zaradi zasebnosti zadržana). Ko je bila zahteva oddana tudi pisno (pogosto na profesionalnem pisemskem papirju), so se pojavile nadaljnje težave: stik s službo za pomoč uporabnikom ali osebnim asistentom je pogosto zahteval posredovanje pomembnih informacij. To je bilo storjeno po telefonu, kot bi pričakovali od legitimnega (priznanega) podjetja. Poleg tega je bilo ugotovljeno, da je bilo najeto stanovanje oddano prek zasebnih najemodajalcev. začel razvijati nekatere zelo nenavadne lastnosti. Pritisk, ki so ga čutili najemniki, očitno ni bil takoj prijavljen. Poleg tega so se na vhodnih vratih pojavljali neznanci. Ključavnice je po potrebi zamenjal posrednik v primeru zaostankov pri plačilu najemnine. V Indiji se je pojavila ideja o uporabi vladne aplikacije kot obveznega orodja za spremljanje proizvajalcev mobilnih telefonov. Odstranitev naj ne bi bila mogoča, ko ... Vključena je bila kot izdelek. Sredi obsežnih kritik skupin za človekove pravice je bila sprejeta odločitev o umiku aplikacije. Bolj ali manj je vprašljivo, ali je bil to zanesljiv preizkus vlade. Morda zato, da bi pokazali, kako daleč lahko dejansko gredo, in tako ocenili strah ljudi. En proizvajalec mobilnih telefonov (proizvajalec iPhona) ni hotel upoštevati tega izjemno strogega ukrepa v državi, češ da je tveganje za zasebnost podjetja preveliko.

Ինտերնետային հսկողություն. գրաքննությունը պատրանք է, թե՞ իրականություն - Մաս 1

Շատերն արդեն մտահոգված են ինտերնետի ապագայով. լիովին արհեստական ​​բանականության վրա հիմնված պետական ​​վերահսկողություն (հայտնի է նաև որպես ինտերնետային զանգվածային հսկողություն՝ տեխնոլոգիական կիրառությունների միջոցով), որը կարող է քաղաքացիներին ուղղորդել տեղեկատվության աղբյուրին: Իրականում նախ պետք է ինքնությունը հաստատել, և աղբյուրին մուտքը տրամադրվում է հաստատման հիման վրա: Սա նշանակում է, որ անհրաժեշտ տվյալները նրանց տիրապետության տակ են, և դուք կարող եք ավտոմատ կերպով գտնել ձեր ուղին: Քանի որ ձեր սկզբնական ինքնությունը ստուգվել է (և այդպիսով հաստատվել է լիազորման և իսկության համար), ձեզ մուտքի իրավունք է տրվում դրա հիման վրա: Ուշադրություն դարձրեք, թե ինչ է սա նշանակում. որպես (բնակիչ) քաղաքացի, դուք հայտնի եք ինտերնետ մատակարարին, և ձեր ինտերնետային ծառայությունների մատակարարը (ISP) նույնպես գիտի, թե ինչ եք «անում»: Ծառայությունները, որոնք այնուհետև փորձում են ձեզ վաճառել իրենց արտադրանքը, նույնպես (հատկապես) ենթարկվում են այս մուտքի վերահսկողությանը, քանի որ հակառակ դեպքում դուք չեք կարող շարունակել: Եթե ​​ցանկանում եք խուսափել դրանից, ապա ձեզ հնարավորություն է տրվում չհամաձայնվել այն բանի հետ, որը դեռևս դժվարացնում է բիզնեսին, սոցիալական ցանցերին մասնակցելը և նույնիսկ պահանջում է դա կառավարական համակարգի որոշ հատուկ դեպքերում. հակառակ դեպքում ձեր նույնականացումը հաջող չի լինի, օրինակ՝ ձեր դիմումների և այլ գործողությունների համար, որոնք անհրաժեշտ են «երկարաժամկետ ապրելու կամ այնտեղ մնալու» համար: Ձեր գործունեությունը իրականացնելու համար կարող է պահանջվել նաև պաշտոնական գրանցում կամ որևէ տեսակի գրանցամատյան: Այնուամենայնիվ, վերը նշվածը շատերի համար ծանոթ է թվում, քանի որ քաղաքապետարան կամ շրջանային գրասենյակ այցելելը բավականին նորմալ է թվում (դուք արդեն նկատել եք դա ձեր առաջին «մատի սկանավորմամբ»՝ նյութերը ներկայացնելիս): Իրավական առումով համակարգը արդեն իսկ նախատեսված է ձեր տեղեկատվությունը մշակելու համար՝ համաձայն սահմանված ուղեցույցների: Սակայն քաղաքացիների շրջանում երբեմն կարող են հարցեր առաջանալ. ո՞վ է զբաղվում ամենակարևոր հարցերով, և ինչպե՞ս է աշխատակիցը լքում իր գրասենյակը: (Իսկապե՞ս ճիշտ է, որ կոճակի միջոցով կարող եք տեսնել էկրանին ամեն ինչ՝ տրամադրված տվյալների միջոցով՝ օգտագործելով մեկ բնութագիր կամ քաղաքացիական ծառայության համար (անվտանգության համար): Համակարգը, բնականաբար, ունի իր անվտանգության առանձնահատկությունները, և, որպես կանոն, դուք պետք է կապվեք հաճախորդների սպասարկման հետ՝ ձեր սեփական գործերը կարգավորելու համար (ձեր ձայնը կարող է ձայնագրվել վերլուծական նպատակներով՝ ձեր համաձայնությամբ): Հաճախ լսում եք, որ ձեր թույլտվությունն են խնդրում ինչ-որ բան թարմացնելու համար. այս գործընթացը դեռևս ընթանում է սահուն, ինչպես դուք սովոր եք (քանի որ դուք տվել եք ձեր թվային դրոշմը (մատի սկանավորում), ստորագրել եք որոշակի փաստաթուղթ կամ խնդրում եք ձեր անձնագիրը կամ անձը հաստատող քարտը (նշում. երբ դուք որպես իրական քաղաքացի կանգնած եք դրամարկղի աշխատակցի առջև), մյուս անձի համար գրեթե անհնար է լինում որոշել, որ դուք այն մարդը չեք, ով իրականում պնդում է, որ դուք այդպիսին եք։ - - - Պատմություն թերթի հոդվածից, որտեղ մի տղամարդ այցելել է քաղաքապետարանի բաժին։ Նա, իբր, քողարկվել է որպես իր մորը, բայց նրան մոտեցել է աշխատակիցը կամ անվտանգության աշխատակիցը։ Նա բացահայտվել է իր արտաքին տեսքի պատճառով։ Տեսնվել է, որ անձը քողարկված կնոջ տպավորություն է թողել։ Սա հատկապես նկատելի էր լայն պարանոցից և ուսերից։ Բացի այդ, լսելով ձայնը և նրա անսովոր վարքագիծը, մարդիկ կասկածի տակ են դրել անձի հաղորդակցությունը։ Իրավիճակը կապված էր մի դեպքի հետ, որի ընթացքում որոշ ժամանակ ընտանեկան շրջանակներում խարդախություն կատարելու փորձ էր արվել։ Տղամարդը կարող էր միայն ասել, որ իրեն տեղում կողոպտել են։ Նրա մոր կերպարանքը գործնականում անարդյունավետ էր։ Ոմանք կարծում են, որ թեստային մրցույթի միջոցով էթիկական հաքերներին հրավիրել են հայտնաբերել և հաղորդել ցանկացած... կառավարական համակարգի թույլ կողմերը և պարգևատրվեցին իրենց ջանքերի համար։ Եթե համակարգի «թույլ կետը» շահագործվեր, հնարավո՞ր էր այդ ընթացքում որոշել, որ մասնակից փորձարկողները ինչ-որ բան էին ավելացրել համակարգին։ Այս տպավորությունն արդեն իսկ առկա էր շատ ավելի վաղ. գրանցվելուց հետո մարդիկ նկատում էին «տարօրինակ կերպարներ» միջավայրում և նամակներ էին ստանում անհայտ աղբյուրներից։ Դրանց թվում էին նաև «անհետաձգելի հարցումներ» անհայտ և հայտնի ուղարկողներից, այդ թվում՝ մատակարարներից (անունները չեն հրապարակվում գաղտնիության նկատառումներից ելնելով)։ Երբ հարցումը ներկայացվում էր նաև գրավոր (հաճախ՝ պրոֆեսիոնալ տեսք ունեցող բլանկի վրա), առաջանում էին հետագա խնդիրներ. օգնության ծառայությանը կամ անձնական օգնականին կապվելը հաճախ պահանջում էր կարևոր տեղեկատվության փոխանակում։ Սա արվում էր հեռախոսով, ինչպես կարելի էր ակնկալել օրինական (ճանաչված) ընկերությունից։ Ավելին, պարզվեց, որ վարձակալված բնակարանը վարձակալվել էր մասնավոր տանտերերի միջոցով։ Սկսեցին զարգացնել որոշ շատ յուրահատուկ գծեր։ Վարձակալների վրա զգացվող ճնշումը, ըստ երևույթին, անմիջապես չէր հաղորդվել։ Ավելին, անծանոթները հայտնվում էին մուտքի դռան մոտ։ Անհրաժեշտության դեպքում կողպեքները փոխվում էին միջնորդի կողմից՝ վարձավճարի պարտքերի դեպքում։ Հնդկաստանում գաղափար կար օգտագործել կառավարական հավելվածը որպես բջջային հեռախոսների արտադրողների համար պարտադիր մոնիթորինգի գործիք։ Հեռացումը ենթադրաբար հնարավոր չէր։ երբ այն ներառվեց որպես ապրանք։ Մարդու իրավունքների պաշտպանության խմբերի լայնածավալ քննադատության ֆոնին որոշում կայացվեց հետ վերցնել հավելվածը։ Ավելի կամ պակաս վիճելի է, թե արդյոք սա կառավարության կողմից անվիճելի փորձարկում էր։ Հնարավոր է՝ ցույց տալու համար, թե որքան հեռու կարող են նրանք իրականում գնալ և այդպիսով չափել մարդկանց վախը։ Մեկ բջջային հեռախոս արտադրող (iPhone արտադրողը) հրաժարվեց պահպանել երկրում այս չափազանց խիստ միջոցը՝ պնդելով, որ ընկերության գաղտնիության համար ռիսկը չափազանց մեծ է։

Neteftirlit: Er ritskoðun blekking eða veruleiki? - 1. hluti

Margir hafa þegar áhyggjur af framtíð internetsins: ríkiseftirlit sem byggir að fullu á gervigreind (einnig þekkt sem fjöldaeftirlit á internetinu með tæknilegum forritum) sem getur leiðbeint borgurum að upplýsingaveitu. Í raun og veru verður maður fyrst að bera kennsl á sig og aðgangur að heimild er veittur á grundvelli samþykkis. Þetta þýðir að nauðsynleg gögn eru í þeirra vörslu og þú getur fundið leið þína sjálfkrafa. Þar sem upphafleg auðkenning þín hefur verið staðfest (og þar með staðfest fyrir heimild og áreiðanleika) er þér veittur aðgangur á grundvelli þessa. Athugaðu hvað þetta þýðir: sem (íbúi) ríkisborgari ertu þekktur af internetþjónustuaðila og internetþjónustuaðilinn þinn (ISP) veit einnig, á bak við tjöldin, hvað þú ert að "gera". Þjónustur sem síðan reyna að selja þér vörur sínar eru einnig (sérstaklega) háðar þessari aðgangsstýringu, því annars geturðu ekki haldið áfram. Ef maður vill forðast þetta gefst manni tækifæri til að vera ósammála einhverju sem gerir það enn erfiðara að taka þátt í fyrirtækjum, samfélagsmiðlum og jafnvel krefst þess í sérstökum tilvikum innan stjórnkerfis: annars mun auðkenning þín ekki virka, til dæmis fyrir umsóknir þínar og aðrar aðgerðir sem nauðsynlegar eru til að „búa eða dvelja þar til langs tíma“. Opinber skráning eða einhvers konar skráning gæti einnig verið krafist til að framkvæma starfsemi þína. Hins vegar virðist þetta kunnuglegt flestum, þar sem heimsókn í Ráðhúsið eða á skrifstofu hverfisins virðist nokkuð eðlileg (þú tókst nú þegar eftir þessu með fyrstu „fingraskönnuninni“ við afgreiðsluborðið þegar þú sendir inn gögnin þín). Löglega séð er kerfið þegar hannað til að vinna úr upplýsingum þínum samkvæmt settum leiðbeiningum. En spurningar geta stundum vaknað hjá borgara: hver sér um mikilvægustu málin og hvernig fer starfsmaður úr skrifstofu sinni? (Er það virkilega satt að með hnappi getirðu séð allt á skjánum í gegnum gögnin sem gefin eru upp, með því að nota eitt einkenni eða þjónustunúmer borgara (öryggisnúmer)?). Kerfið hefur að sjálfsögðu sína öryggiseiginleika og almennt þarftu að hafa samband við þjónustuver viðskiptavina til að sjá um þín eigin mál (rödd þín gæti verið tekin upp í greiningartilgangi með þínu samþykki). Maður heyrir oft að beðið sé um leyfi til að uppfæra eitthvað: þetta ferli gengur samt vel eins og maður er vanur (þar sem maður hefur gefið stafrænan stimpil (fingraskönnun), skrifað undir ákveðið skjal eða er beðinn um vegabréf eða skilríki (athugið: þar sem þú ert raunverulegur borgari gagnvart starfsmanni við afgreiðsluborðið) getur verið næstum ómögulegt fyrir hinn aðilann að ákvarða að þú sért ekki sá sem segist vera í raun og veru. - - - Frétt úr dagblaði þar sem maður heimsótti deild innan sveitarfélagsins. Hann dulbjó sig meint sem móðir sína, en starfsmaður eða öryggisvörður nálgaðist hann. Hann var afhjúpaður vegna útlits síns. Það sást að viðkomandi gaf til kynna að vera kona í dulargervi. Þetta var sérstaklega áberandi á breiðum hálsi og öxlum. Einnig, með því að heyra röddina og hvernig hann hagaði sér óvenjulega, efuðust menn um samskipti viðkomandi. Aðstæðurnar tengdust máli þar sem reynt hafði verið að fremja svik innan fjölskyldunnar um tíma. Maðurinn gat aðeins sagt að hann hefði verið rændur á staðnum. Framkoma hans sem móðir hans reyndist árangurslaus í reynd. Sumir telja að í gegnum prufukeppni hafi siðferðisþrjótar verið boðið að uppgötva og tilkynna allar... veikleika í stjórnkerfinu og voru verðlaunaðir fyrir viðleitni sína. Hefði verið nýttur „veikur blettur“ í kerfinu, hefði verið hægt að ákvarða á meðan að þátttakendur í prófuninni hefðu bætt einhverju við kerfið? Þessi hugmynd var þegar til staðar miklu fyrr: eftir skráningu tóku menn eftir „undarlegum persónum“ í umhverfinu og fengu póst frá óþekktum aðilum. Þar á meðal voru „brýnar beiðnir“ frá óþekktum og þekktum sendendum, þar á meðal birgjum (nöfn leynd vegna persónuverndarástæðna). Þegar beiðni var einnig lögð fram skriflega (oft á fagmannlegu bréfsefni) komu upp frekari vandamál: að hafa samband við þjónustuver eða persónulegan aðstoðarmann krafðist oft þess að deila mikilvægum upplýsingum. Þetta var gert í síma, eins og búast mátti við frá lögmætu (viðurkenndu) fyrirtæki. Ennfremur kom í ljós að leigð íbúð hafði verið leigð í gegnum einkaaðila. fóru að þróa með sér mjög sérkennileg einkenni. Þrýstingurinn sem leigjendur fundu fyrir hafði greinilega ekki verið tilkynntur strax. Ennfremur birtust ókunnugir við útidyrnar. Lásar voru skipt út af millilið ef nauðsyn krefði ef leiguskuldir voru. Á Indlandi var hugmyndin um að nota stjórnvaldsapp sem skyldubundið eftirlitstæki fyrir farsímaframleiðendur. Fjarlæging átti ekki að vera mögulegt þegar það var tekið með sem vara. Þrátt fyrir mikla gagnrýni frá mannréttindasamtökum var tekin sú ákvörðun að draga appið til baka. Það er meira og minna umdeilt hvort þetta hafi verið örugg prófraun af hálfu stjórnvalda. Hugsanlega til að sýna fram á hversu langt þau gætu í raun gengið og þannig meta ótta fólks. Einn farsímaframleiðandi (iPhone framleiðandinn) neitaði að fara að þessari afar ströngu ráðstöfun í landinu og hélt því fram að áhættan fyrir friðhelgi einkalífsins fyrir fyrirtækið væri of mikil.

Internetövervakning: Är censur illusion eller verklighet? - Del 1

Många är redan oroliga för internets framtid: en helt AI-baserad statlig kontroll (även känd som internetmassövervakning genom tekniska tillämpningar) som kan vägleda medborgare till en informationskälla. I verkligheten måste man först identifiera sig, och åtkomst till en källa beviljas baserat på godkännande. Detta innebär att de nödvändiga uppgifterna finns i deras besittning, och du kan hitta din väg automatiskt. Eftersom din initiala identifiering har verifierats (och därmed fastställts för auktorisering och äkthet) beviljas du åtkomst baserat på detta. Observera vad detta betyder: som (bosatt) medborgare är du känd för en internetleverantör, och din internetleverantör (ISP) vet också, bakom kulisserna, vad du "gör". Tjänster som sedan försöker sälja sina produkter till dig är också (specifikt) föremål för denna åtkomstkontroll, eftersom du annars inte kan fortsätta. Om man vill undvika detta ges man möjlighet att invända mot något som fortfarande gör det svårare att delta i företag, sociala medieplattformar och till och med kräver detta i vissa speciella fall inom ett myndighetssystem: annars kommer din identifiering inte att lyckas, till exempel för dina ansökningar och andra åtgärder som är nödvändiga för att "bo eller vistas där långsiktigt". Officiell registrering eller någon form av register kan också krävas för att utföra dina aktiviteter. Ändå verkar det ovannämnda bekant för de flesta, eftersom ett besök på stadshuset eller distriktskontoret verkar ganska normalt (du märkte redan detta med din första "fingeravläsning" vid disken när du lämnade in ditt material). Juridiskt sett är systemet redan utformat för att behandla din information enligt etablerade riktlinjer. Men frågor kan ibland uppstå bland medborgarna: vem hanterar de viktigaste ärendena, och hur lämnar en anställd sitt kontor? (Är det verkligen sant att du med en knapp kan se allt på skärmen via de uppgifter som lämnas, med hjälp av en enda egenskap eller medborgarservicenummer (säkerhetsnummer)?). Systemet har naturligtvis sina säkerhetsfunktioner, och generellt sett måste du kontakta kundtjänst för att hantera dina egna ärenden (din röst kan komma att spelas in för analysändamål med ditt samtycke). Man hör ofta att man frågar om sitt tillstånd för att uppdatera något: den här processen går fortfarande smidigt som man är van vid (eftersom man har lämnat sin digitala stämpel (fingeravläsning), skrivit under ett visst dokument eller blir ombedd att visa sitt pass eller ID-kort (obs: med dig som en faktisk medborgare inför diskpersonalen) kan det vara nästan omöjligt för den andra personen att avgöra att man inte är den person som säger sig vara det. - - - En berättelse från en tidningsartikel där en man besökte en avdelning inom kommunen. Han påstås ha förklätt sig till sin mor, men blev kontaktad av den anställde eller säkerhetsvakten. Han avslöjades på grund av sitt utseende. Det syntes att personen gav intryck av en förklädd kvinna. Detta märktes särskilt på den breda halsen och axlarna. Genom att höra rösten och hur han betedde sig ovanligt ifrågasatte man också personens kommunikation. Situationen var relaterad till ett fall där det hade förekommit ett bedrägeriförsök inom familjekretsen under en tid. Mannen kunde bara säga att han blev rånad på plats. Hans framträdande som sin mor visade sig vara ineffektivt i praktiken. Vissa tror att etiska hackare genom en testtävling inbjöds att upptäcka och rapportera eventuella... svagheter i det statliga systemet och belönades för sina ansträngningar. Om en "svag punkt" hade utnyttjats i systemet, kunde man under tiden ha fastställt att de deltagande testarna hade lagt till något i systemet? Detta intryck fanns redan mycket tidigare: efter registreringen lade folk märke till "konstiga karaktärer" i miljön och fick post från okända källor. Dessa inkluderade även "brådskande förfrågningar" från okända och kända avsändare, inklusive leverantörer (namn undanhållna av integritetsskäl). När en förfrågan också lämnades in skriftligen (ofta på professionellt utseende brevpapper) uppstod ytterligare problem: att kontakta en helpdesk eller personlig assistent krävde ofta att viktig information delades. Detta gjordes per telefon, som man kan förvänta sig av ett legitimt (erkänt) företag. Dessutom upptäcktes att en hyrd lägenhet hade hyrts ut via privata hyresvärdar. började utveckla några mycket säregna drag. Pressen som kändes på hyresgästerna hade tydligen inte rapporterats omedelbart. Dessutom dök främlingar upp vid ytterdörren. Lås byttes av en mellanhand vid behov vid hyresskulder. I Indien fanns idén att använda en statlig app som ett obligatoriskt övervakningsverktyg för mobiltillverkare. Borttagning var inte tänkt att vara möjligt när den väl inkluderades som en produkt. Mitt i omfattande kritik från människorättsgrupper fattades beslutet att dra tillbaka appen. Det är mer eller mindre diskutabelt om detta var ett säkert test från regeringens sida. Möjligen för att visa hur långt de faktiskt kunde gå och därmed mäta människors rädsla. En mobiltillverkare (iPhone-tillverkaren) vägrade att följa denna extremt strikta åtgärd i landet och hävdade att risken för företagets integritet var för stor.

Internettovervåking: Er sensur illusjon eller realitet? - Del 1

Mange er allerede bekymret for internettets fremtid: en fullstendig AI-basert statskontroll (også kjent som masseovervåking på internett gjennom teknologiske applikasjoner) som er i stand til å lede borgere til en informasjonskilde. I virkeligheten må man først identifisere seg, og tilgang til en kilde gis basert på godkjenning. Dette betyr at de nødvendige dataene er i deres besittelse, og du kan finne veien automatisk. Fordi din første identifikasjon er bekreftet (og dermed etablert for autorisasjon og autentisitet), får du tilgang basert på dette. Merk hva dette betyr: som (bosatt) borger er du kjent for en internettleverandør, og internettleverandøren din (ISP) vet også, bak kulissene, hva du "gjør". Tjenester som deretter prøver å selge produktene sine til deg er også (spesifikt) underlagt denne tilgangskontrollen, fordi ellers kan du ikke fortsette. Hvis man ønsker å unngå dette, får man muligheten til å være uenig i noe som fortsatt gjør det vanskeligere å delta i bedrifter, sosiale medieplattformer, og til og med krever dette i noen spesielle tilfeller innenfor et offentlig system: ellers vil ikke identifikasjonen din lykkes, for eksempel for søknader og andre handlinger som er nødvendige for å "bo eller oppholde seg der på lang sikt". Offisiell registrering eller en eller annen form for registrering kan også være nødvendig for å utføre aktivitetene dine. Likevel virker det ovennevnte kjent for folk flest, ettersom et besøk på rådhuset eller distriktskontoret virker ganske normalt (du la allerede merke til dette med din første "fingerskanning" i skranken da du sendte inn materialet ditt). Juridisk sett er systemet allerede designet for å behandle informasjonen din i henhold til etablerte retningslinjer. Men spørsmål kan noen ganger oppstå blant innbyggerne: hvem håndterer de viktigste sakene, og hvordan forlater en ansatt kontoret sitt? (Er det virkelig sant at du med en knapp kan se alt på skjermen via dataene som oppgis, ved hjelp av en enkelt egenskap eller Citizen Service Number (sikkerhetsnummer)?). Systemet har naturligvis sine sikkerhetsfunksjoner, og generelt må du kontakte kundeservice for å håndtere dine egne saker (stemmen din kan bli tatt opp for analytiske formål med ditt samtykke). Du hører ofte at du blir bedt om tillatelse til å oppdatere noe: denne prosessen går fortsatt knirkefritt slik du er vant til (fordi du har gitt ditt digitale stempel (fingeravtrykk), signert et bestemt dokument, eller blir bedt om pass eller ID-kort (merk: med deg som en faktisk borger overfor skrankemedarbeideren), kan det være nesten umulig for den andre personen å avgjøre at du ikke er den personen som sier du egentlig er. - - - En historie fra en avisartikkel der en mann besøkte en avdeling i kommunen. Han skal ha forkledd seg som moren sin, men ble kontaktet av den ansatte eller sikkerhetsvakten. Han ble avslørt på grunn av utseendet sitt. Det ble sett at personen ga inntrykk av en kvinne i forkledning. Dette var spesielt merkbart ved den brede nakken og skuldrene. Ved å høre stemmen og måten han oppførte seg uvanlig på, stilte folk også spørsmål ved personens kommunikasjon. Situasjonen var relatert til en sak der det hadde vært et forsøk på å begå svindel i familiekretsen en stund. Mannen kunne bare si at han ble ranet på stedet. Hans opptreden som moren viste seg ineffektiv i praksis. Noen mener at etiske hackere gjennom en testkonkurranse ble invitert til å oppdage og rapportere eventuelle svakheter i det offentlige systemet, og ble belønnet for innsatsen. Hadde et «svak punkt» blitt utnyttet i systemet, kunne det i mellomtiden ha blitt fastslått at de deltakende testerne hadde lagt til noe i systemet? Dette inntrykket var allerede til stede mye tidligere: etter registrering la folk merke til «merkelige karakterer» i miljøet og mottok post fra ukjente kilder. Disse inkluderte også «hasteforespørsler» fra ukjente og kjente avsendere, inkludert leverandører (navn holdt tilbake av personvernhensyn). Når en forespørsel også ble sendt inn skriftlig (ofte på profesjonelt utseende brevpapir), oppsto ytterligere problemer: å kontakte en brukerstøtte eller personlig assistent krevde ofte deling av viktig informasjon. Dette ble gjort per telefon, som man forventer av et legitimt (anerkjent) selskap. Videre ble det oppdaget at en leid leilighet hadde blitt leid ut gjennom private utleiere. begynte å utvikle noen svært særegne trekk. Presset som føltes på leietakere hadde tilsynelatende ikke blitt rapportert umiddelbart. Dessuten dukket fremmede opp ved inngangsdøren. Låser ble byttet av en mellommann om nødvendig i tilfelle husleieforsinkelser. I India var det ideen om å bruke en offentlig app som et obligatorisk overvåkingsverktøy for mobilprodusenter. Fjerning skulle ikke være mulig når den først ble inkludert som et produkt. Midt i utbredt kritikk fra menneskerettighetsgrupper ble det besluttet å trekke tilbake appen. Det er mer eller mindre diskutabelt om dette var en sikker test fra myndighetenes side. Muligens for å demonstrere hvor langt de faktisk kunne gå og dermed måle folks frykt. En mobilprodusent (iPhone-produsenten) nektet å overholde dette ekstremt strenge tiltaket i landet, og argumenterte for at risikoen for personvernet for selskapet var for stor.

Internetovervågning: Er censur illusion eller realitet? - Del 1

Mange er allerede bekymrede over internettets fremtid: en fuldt AI-baseret statskontrol (også kendt som internetmasseovervågning gennem teknologiske applikationer), der er i stand til at guide borgere til en informationskilde. I virkeligheden skal man først identificere sig selv, og adgang til en kilde gives baseret på godkendelse. Det betyder, at de nødvendige data er i deres besiddelse, og du kan finde vej automatisk. Fordi din oprindelige identifikation er blevet verificeret (og dermed etableret for autorisation og autenticitet), får du adgang baseret på dette. Bemærk, hvad dette betyder: som (resident) borger er du kendt af en internetudbyder, og din internetudbyder (ISP) ved også bag kulisserne, hvad du "laver". Tjenester, der derefter forsøger at sælge deres produkter til dig, er også (specifikt) underlagt denne adgangskontrol, fordi du ellers ikke kan fortsætte. Hvis man ønsker at undgå dette, får man denne mulighed for at være uenig i noget, der stadig gør det vanskeligere at deltage i virksomheder, sociale medieplatforme og endda kræver dette i nogle særlige tilfælde inden for et regeringssystem: ellers vil din identifikation ikke være vellykket, for eksempel for dine ansøgninger og andre handlinger, der er nødvendige for at "bo eller opholde sig der på lang sigt". Officiel registrering eller en form for registrering kan også være påkrævet for at udføre dine aktiviteter. Alligevel virker ovenstående velkendt for de fleste, da et besøg på rådhuset eller distriktskontoret virker ret normalt (du bemærkede dette allerede med din første "fingerscanning" ved skranken, da du indsendte dine materialer). Juridisk set er systemet allerede designet til at behandle dine oplysninger i henhold til etablerede retningslinjer. Men der kan nogle gange opstå spørgsmål blandt borgerne: hvem håndterer de vigtigste sager, og hvordan forlader en medarbejder sit kontor? (Er det virkelig sandt, at du med en knap kan se alt på skærmen via de angivne data ved hjælp af en enkelt karakteristik eller et borgerservicenummer (sikkerhedsnummer)?). Systemet har naturligvis sine egne sikkerhedsfunktioner, og generelt skal du kontakte kundeservice for at håndtere dine egne anliggender (din stemme kan blive optaget til analytiske formål med dit samtykke). Man hører ofte, at man bliver bedt om sin tilladelse til at opdatere noget: denne proces kører stadig problemfrit, som man er vant til (fordi man har givet sit digitale stempel (fingerscanning), underskrevet et bestemt dokument eller bliver bedt om sit pas eller ID-kort (bemærk: med dig som en faktisk borger over for skrankemedarbejderen), kan det være næsten umuligt for den anden person at afgøre, at man ikke er den person, der siger, man virkelig er. - - - En historie fra en avisartikel, hvor en mand besøgte en afdeling i kommunen. Han forklædte sig angiveligt som sin mor, men blev kontaktet af medarbejderen eller sikkerhedsvagten. Han blev afsløret på grund af sit udseende. Det blev set, at personen gav indtryk af en kvinde i forklædning. Dette var især mærkbart ved den brede hals og skuldre. Ved at høre stemmen og den måde, han opførte sig usædvanligt på, satte man også spørgsmålstegn ved personens kommunikation. Situationen var relateret til en sag, hvor der havde været et forsøg på at begå bedrageri inden for familiekredsen i et stykke tid. Manden kunne kun sige, at han blev bestjålet på stedet. Hans optræden som sin mor viste sig ineffektiv i praksis. Nogle mener, at etiske hackere gennem en testkonkurrence blev inviteret til at opdage og rapportere enhver... svagheder i det offentlige system og blev belønnet for deres indsats. Hvis et "svagt punkt" var blevet udnyttet i systemet, kunne det så i mellemtiden have været fastslået, at de deltagende testere havde tilføjet noget til systemet? Dette indtryk var allerede til stede meget tidligere: efter registrering bemærkede folk "mærkelige karakterer" i miljøet og modtog post fra ukendte kilder. Disse omfattede også "hasteranmodninger" fra ukendte og kendte afsendere, herunder leverandører (navne tilbageholdt af privatlivsmæssige årsager). Når en anmodning også blev indsendt skriftligt (ofte på professionelt udseende brevpapir), opstod der yderligere problemer: kontakt til en helpdesk eller personlig assistent krævede ofte deling af vigtige oplysninger. Dette blev gjort telefonisk, som man ville forvente af en legitim (anerkendt) virksomhed. Desuden blev det opdaget, at en lejet lejlighed var blevet udlejet gennem private udlejere. begyndte at udvikle nogle meget ejendommelige træk. Presset, der føltes på lejere, var tilsyneladende ikke blevet rapporteret med det samme. Desuden dukkede fremmede op ved hoveddøren. Låse blev skiftet af en mellemmand, hvis det var nødvendigt i tilfælde af huslejerestancer. I Indien var der ideen om at bruge en offentlig app som et obligatorisk overvågningsværktøj for mobilproducenter. Fjernelse skulle ikke være muligt, når det først var inkluderet som et produkt. Midt i udbredt kritik fra menneskerettighedsgrupper blev det besluttet at trække appen tilbage. Det er mere eller mindre diskutabelt, om dette var en sikker test fra regeringens side. Muligvis for at demonstrere, hvor langt de rent faktisk kunne gå, og dermed måle folks frygt. En mobilproducent (iPhone-producenten) nægtede at overholde denne ekstremt strenge foranstaltning i landet med den begrundelse, at risikoen for virksomhedens privatliv var for stor.

Internet-valvonta: Onko sensuuri illuusiota vai totta? - Osa 1

Monet ovat jo huolissaan internetin tulevaisuudesta: täysin tekoälyyn perustuvasta valtion valvonnasta (tunnetaan myös nimellä internetin massavalvonta teknologisten sovellusten avulla), joka pystyy ohjaamaan kansalaisia ​​tiedonlähteeseen. Todellisuudessa henkilön on ensin tunnistettava itsensä, ja pääsy lähteeseen myönnetään hyväksynnän perusteella. Tämä tarkoittaa, että tarvittavat tiedot ovat heidän hallussaan, ja he voivat löytää tiesi automaattisesti. Koska alkuperäinen henkilöllisyytesi on vahvistettu (ja siten vahvistettu valtuutuksen ja aitouden osalta), sinulle myönnetään pääsy tämän perusteella. Huomaa, mitä tämä tarkoittaa: (asukkaana) kansalaisena internet-palveluntarjoaja tuntee sinut, ja internet-palveluntarjoajasi (ISP) tietää myös kulissien takana, mitä "teet". Palvelut, jotka sitten yrittävät myydä tuotteitaan sinulle, ovat myös (erityisesti) tämän pääsynvalvonnan alaisia, koska muuten et voi jatkaa. Jos tätä halutaan välttää, annetaan mahdollisuus olla eri mieltä jostakin, mikä edelleen vaikeuttaa osallistumista yrityksiin, sosiaalisen median alustoille ja jopa vaatii sitä joissakin erityistapauksissa hallintojärjestelmän sisällä: muuten tunnistautuminen ei onnistu esimerkiksi hakemuksia ja muita "pitkäaikaista asumista tai oleskelua" varten tarvittavia toimia varten. Virallinen rekisteröinti tai jonkinlainen rekisteri voi myös olla tarpeen toiminnan suorittamiseksi. Edellä mainittu tuntuu kuitenkin tutulta useimmille ihmisille, sillä käynti kaupungintalolla tai piirikunnan toimistossa tuntuu varsin normaalilta (huomasit tämän jo ensimmäisellä "sormenjälkitunnistuksella" tiskillä materiaaleja lähettäessäsi). Lain mukaan järjestelmä on jo suunniteltu käsittelemään tietojasi vakiintuneiden ohjeiden mukaisesti. Mutta kansalaisten keskuudessa voi joskus herätä kysymyksiä: kuka hoitaa tärkeimmät asiat ja miten työntekijä poistuu toimistostaan? (Onko todella totta, että painikkeella voi nähdä kaiken näytöllä annettujen tietojen perusteella käyttämällä yhtä ominaisuutta tai kansalaispalvelunumeroa (turvakoodia)?).

Järjestelmässä on luonnollisesti omat turvaominaisuutensa, ja yleensä sinun on otettava yhteyttä asiakaspalveluun hoitaaksesi omat asiansa (äänesi voidaan tallentaa analyyttisiin tarkoituksiin suostumuksellasi). Usein kuulee, että sinulta pyydetään lupaa jonkin asian päivittämiseen: tämä prosessi sujuu edelleen sujuvasti, kuten olet tottunut (koska olet antanut digitaalisen leimasi (sormenjälkilukema), allekirjoittanut tietyn asiakirjan tai sinulta pyydetään passia tai henkilökorttia (huom: kun olet oikeana kansalaisena vastapäätä tiskillä työskentelevää henkilöä), toisen henkilön voi olla lähes mahdotonta päätellä, ettet ole se henkilö, joka väittää olevasi oikeasti. - - - Lehtiartikkelista poimittu tarina, jossa mies vieraili kunnan osastolla. Hän väitti naamioituneensa äidikseen, mutta työntekijä tai vartija lähestyi häntä. Hän paljastui ulkonäkönsä vuoksi. Henkilö antoi vaikutelman naamioituneesta naisesta. Tämä oli erityisen havaittavissa leveästä kaulasta ja hartioista. Myös äänen ja epätavallisen käytöksen perusteella ihmiset kyseenalaistivat henkilön kommunikoinnin. Tilanne liittyi tapaukseen, jossa perhepiirissä oli yritetty petosta jonkin aikaa. Mies osasi vain sanoa, että hänet oli ryöstetty paikan päällä. Hänen esiintymisensä äitinä osoittautui käytännössä tehottomaksi. Jotkut uskovat, että eettisiä hakkereita kutsuttiin testikilpailun kautta selvittämään ja raportoimaan petoksia. havaitsivat valtion järjestelmän heikkouksia ja palkittiin heidän ponnisteluistaan. Jos järjestelmässä olisi hyödynnetty "heikkoa kohtaa", olisiko sillä välin voitu havaita, että osallistuvat testaajat olivat lisänneet järjestelmään jotain? Tämä vaikutelma oli olemassa jo paljon aikaisemmin: rekisteröitymisen jälkeen ihmiset huomasivat ympäristössä "outoja hahmoja" ja saivat postia tuntemattomista lähteistä. Näihin kuuluivat myös "kiireelliset pyynnöt" tuntemattomilta ja tunnetuilta lähettäjiltä, ​​mukaan lukien toimittajat (nimet salattu yksityisyyssyistä). Kun pyyntö tehtiin myös kirjallisesti (usein ammattimaisen näköisellä kirjepaperilla), ilmeni lisäongelmia: yhteyden ottaminen tukipalveluun tai henkilökohtaiseen avustajaan edellytti usein tärkeiden tietojen jakamista. Tämä tehtiin puhelimitse, kuten lailliselta (tunnetulta) yritykseltä voi odottaa. Lisäksi havaittiin, että vuokra-asunto oli vuokrattu yksityisten vuokranantajien kautta. alkoi kehittyä joitakin hyvin omituisia piirteitä. Vuokralaisiin kohdistuvasta paineesta ei ilmeisesti ollut ilmoitettu välittömästi. Lisäksi vieraita ihmisiä ilmestyi etuovelle. Lukot vaihdettiin tarvittaessa välittäjän toimesta vuokrarästien sattuessa. Intiassa oli ajatus käyttää valtion sovellusta pakollisena valvontatyökaluna mobiilivalmistajille. Poistaminen oli ei pitänyt olla mahdollista, kun se oli lisätty tuotteeksi. Ihmisoikeusryhmien laajan kritiikin keskellä sovellus päätettiin vetää pois markkinoilta. On enemmän tai vähemmän kyseenalaista, oliko tämä hallituksen varma testi. Mahdollisesti tarkoituksena oli osoittaa, kuinka pitkälle he todellisuudessa pystyvät menemään, ja siten mitata ihmisten pelkoja. Yksi matkapuhelinvalmistaja (iPhone-valmistaja) kieltäytyi noudattamasta tätä erittäin tiukkaa toimenpidettä maassa väittäen, että yksityisyyden suojaan kohdistuva riski oli yrityksen kannalta liian suuri.

互联网监控：审查制度是幻象还是现实？——第一部分

许多人已经开始担忧互联网的未来：一种完全基于人工智能的国家控制（也称为通过技术应用进行互联网大规模监控），能够引导公民获取信息。实际上，用户必须先进行身份验证，然后才能获得访问权限。这意味着所需数据已掌握在他们手中，用户可以通过自动化方式找到所需信息。由于用户的初始身份已得到验证（从而确认了其授权和真实性），因此用户能够基于此获得访问权限。请注意这意味着什么：作为（居民）公民，互联网服务提供商 (ISP) 知道您的身份，并且他们也知道用户在后台的“活动”。试图向您推销产品的服务也（特指）受到这种访问控制的约束，否则用户将无法继续使用。如果想要避免这种情况，您可以对某些做法提出异议，这些做法仍然会使参与商业活动、社交媒体平台变得更加困难，甚至在某些政府系统的特殊情况下也需要这样做：否则，例如，您的身份识别将无法成功，这会影响您申请“长期居住或停留”所需的其他事项。您开展活动可能还需要进行官方登记或某种形式的记录。然而，上述情况对大多数人来说似乎并不陌生，因为去市政厅或区办事处办理业务似乎很正常（您在提交材料时第一次在柜台进行“指纹扫描”时就已经注意到了这一点）。从法律角度来看，该系统已经按照既定准则设计，用于处理您的信息。但公民有时会提出疑问：谁负责处理最重要的事务？员工如何离开办公室？（真的可以通过一个按钮，使用单一特征或公民服务号码（安全号码）通过提供的数据在屏幕上查看所有信息吗？）该系统自然具有安全功能，通常情况下，您需要联系客户服务来处理您的事务（经您同意，您的声音可能会被录音用于分析目的）。你经常会听到有人请求你授权更新某些信息：这个过程仍然像你习惯的那样顺利（因为你已经提供了电子印章（指纹扫描）、签署了某些文件，或者被要求出示护照或身份证（注意：这是你作为公民与柜台工作人员面对面时发生的），所以对方几乎不可能确定你不是你声称的那个人。——一篇报纸文章讲述了这样一个故事：一名男子前往市政部门。据称他伪装成自己的母亲，但被工作人员或保安识破。他的伪装因为他的外表而被识破。人们发现他看起来像个女扮男装的人，尤其体现在他宽阔的脖子和肩膀上。此外，人们听到他的声音和举止异常，也对他的沟通能力产生了怀疑。这件事与一起家庭内部持续一段时间的诈骗未遂案有关。这名男子只能声称自己在现场被抢劫了。事实证明，他伪装成母亲的伎俩并没有奏效。有些人认为通过一项测试竞赛，道德黑客受邀发现并报告政府系统中的任何漏洞，并因其努力而获得奖励。如果系统中的“漏洞”已被利用，是否有可能在此期间发现参与测试的人员已对系统进行了修改？这种印象早在之前就已出现：注册后，人们注意到环境中出现了“奇怪的字符”，并收到了来自未知来源的邮件。这些邮件中还包括来自未知和已知发件人的“紧急请求”，其中包括供应商（出于隐私原因，此处隐去姓名）。当以书面形式（通常使用看起来很专业的信笺抬头）提交请求时，会遇到更多问题：联系服务台或个人助理通常需要提供重要信息。而这都是通过电话完成的，正如人们对一家合法（知名）公司所预期的那样。此外，人们发现一套通过私人房东租来的公寓开始出现一些非常奇怪的特征。租户感受到的压力显然没有立即被报告。而且，陌生人会出现在前门。锁是由中间人更换的。如有必要，例如在拖欠租金的情况下。在印度，曾有人提出使用政府应用程序作为手机制造商的强制性监控工具。一旦该应用程序被集成到产品中，就无法移除。在人权组织的广泛批评下，政府最终决定撤回该应用程序。这是否是政府的一次“万无一失”的测试，尚存争议。或许是为了展示他们究竟能做到什么程度，从而试探民众的恐惧程度。一家手机制造商（iPhone制造商）拒绝遵守该国这项极其严格的措施，理由是这会给公司带来过大的隐私风险。

インターネット監視：検閲は幻想か現実か？ - パート1

多くの人がインターネットの未来を懸念しています。それは、市民を情報源へと誘導する、AIを基盤とした完全な国家統制（テクノロジーを応用したインターネット大規模監視とも呼ばれる）です。現実には、まず身元確認を行い、承認に基づいて情報源へのアクセスが許可されます。つまり、必要なデータは提供者が所有しており、ユーザーは自動的にアクセス先を見つけることができます。最初の身元確認が済んでいる（つまり、認証と真正性が確立されている）ため、それに基づいてアクセスが許可されます。これはつまり、（居住者である）市民であるあなたはインターネットプロバイダーに知られており、インターネットサービスプロバイダー（ISP）も、あなたが「何を」しているかを水面下で把握しているということです。そして、あなたに製品を販売しようとするサービスも、（具体的には）このアクセス制御の対象となります。そうでなければ、ユーザーは先に進めないからです。これを避けたい人は、ビジネスやソーシャルメディアプラットフォームへの参加を困難にし、政府システム内の一部の特別なケースでは身元確認を義務付けるようなものに異議を唱える機会が与えられます。そうでなければ、例えば「居住または長期滞在」に必要な申請やその他の手続きにおいて、本人確認がうまくいきません。活動を行うには、公式登録や何らかの記録が必要となる場合もあります。しかし、市役所や区役所への訪問はごく普通のことなので、前述のことはほとんどの人にとって馴染み深いことのように思えます（書類を提出する際に窓口で初めて「指紋スキャン」をされた時に、既に気づいているでしょう）。法的には、システムは既に確立されたガイドラインに従ってあなたの情報を処理するように設計されています。しかし、市民の間では疑問が生じることがあります。誰が最も重要な事項を扱っているのか、職員はどのようにオフィスを離れるのか？（ボタン一つで、提供されたデータから画面上のすべて、単一の特性や市民サービス番号（セキュリティ番号）を見ることができるというのは本当に本当なのでしょうか？）システムには当然セキュリティ機能が備わっており、通常、ご自身の問題に対処するにはカスタマー サービスに連絡する必要があります (お客様の同意を得た上で、分析目的で音声が録音される場合があります)。何かを更新する際に許可を求められることはよく耳にしますが、このプロセスは慣れ親しんだ通りスムーズに進み（デジタルスタンプ（指紋スキャン）を付与したり、特定の書類に署名したり、パスポートや身分証明書の提示を求められたとしても（注：窓口職員と対面する市民として）、相手があなたが本当に本人ではないと判断することはほぼ不可能です。 - - - ある新聞記事によると、ある男性が市役所内の部署を訪れた際、母親に変装していたとされていますが、職員か警備員に声をかけられました。容姿から身元が判明しました。この人物は変装した女性のような印象を与えたと見られ、特に首や肩が太いことからそれが顕著でした。また、声や普段と違う様子から、人々はその人物のコミュニケーション能力に疑問を抱きました。この状況は、以前から家族内で詐欺未遂事件が起きていたことと関係があります。男性は現場で強盗に遭ったとしか言えませんでした。母親に変装しても、何の効果もありませんでした。実際には。テストコンテストを通じて、倫理的なハッカーたちが政府システムの脆弱性を発見・報告するよう招待され、その努力に対して報酬が与えられたと考える人もいます。システムの「弱点」が悪用された場合、参加したテスターがシステムに何かを追加したことが、その間に判明した可能性はあるのでしょうか？ この印象は、はるか以前から存在していました。登録後、人々は環境内に「奇妙な文字」が表示されていることに気づき、正体不明の送信元からメールを受け取りました。これらのメールには、サプライヤーを含む、正体不明の送信者と既知の送信者からの「緊急リクエスト」も含まれていました（プライバシー保護のため、名前は伏せられています）。リクエストが書面（多くの場合、プロフェッショナルなレターヘッドを使用）で提出された場合、さらなる問題が発生しました。ヘルプデスクやパーソナルアシスタントに連絡するには、重要な情報を共有する必要が生じることがよくありました。これは、正規の（認知された）企業であれば当然のことながら、電話で行われました。さらに、賃貸アパートが民間の家主を通じて借りられていたことが判明しました。非常に奇妙な特徴が現れ始めました。入居者が感じているプレッシャーは、明らかにすぐには報告されていなかったようです。さらに、見知らぬ人が玄関に現れていました。ドア。家賃滞納があった場合、必要に応じて仲介業者が鍵を交換した。インドでは、政府アプリを携帯電話メーカーの監視ツールとして義務付ける案があった。製品に組み込まれた後は削除できないようにする計画だった。人権団体からの批判が広がる中、アプリの撤回が決定された。これが政府による確実なテストだったかどうかは、議論の余地がある。おそらく、政府が実際にどこまでできるかを示し、人々の恐怖を測るためだったのだろう。ある携帯電話メーカー（iPhoneメーカー）は、自社のプライバシーに対するリスクが大きすぎるとして、インドにおけるこの極めて厳格な措置への従を拒否した。

인터넷 감시: 검열은 환상인가, 현실인가? - 1부

많은 사람들이 이미 인터넷의 미래에 대해 우려하고 있습니다. 완전한 AI 기반 국가 통제(기술 응용을 통한 인터넷 대량 감시라고도 함)가 시민들을 정보 출처로 안내할 수 있게 될 것입니다. 하지만 현실에서는 먼저 신원을 확인해야 하며, 정보 출처에 대한 접근은 승인을 통해 허용됩니다. 즉, 필요한 데이터는 해당 기관에 있으며, 사용자는 자동으로 길을 찾을 수 있습니다. 초기 신원 확인(승인 및 진위 확인)을 통해 접근 권한이 부여됩니다. 이것이 의미하는 바는 다음과 같습니다. (거주) 시민인 당신은 인터넷 제공업체에 알려져 있으며, 인터넷 서비스 제공업체(ISP) 또한 당신이 "무엇"을 하고 있는지 이면적으로 알고 있습니다. 이후 당신에게 상품을 판매하려는 서비스 또한 (구체적으로) 이러한 접근 통제의 대상이 됩니다. 그렇지 않으면 사용자는 더 이상 진행할 수 없기 때문입니다. 이러한 상황을 피하고 싶다면, 기업, 소셜 미디어 플랫폼 참여를 여전히 어렵게 만들고, 심지어 정부 시스템 내에서 일부 특수한 경우에는 이를 요구하는 어떤 것에 반대할 기회가 주어집니다. 그렇지 않으면 "장기 거주"를 위해 필요한 신청 및 기타 활동에서 신원 확인이 불가능해집니다. 또한, 활동을 위해서는 공식 등록이나 어떤 형태의 기록이 필요할 수도 있습니다. 하지만 앞서 언급한 내용은 대부분의 사람들에게 익숙하게 들립니다. 시청이나 구청 방문이 매우 일상적인 일이기 때문입니다(이미 서류 제출 시 카운터에서 첫 번째 "지문 스캔"을 통해 이를 확인하셨을 것입니다). 법적으로 이 시스템은 이미 정해진 지침에 따라 정보를 처리하도록 설계되어 있습니다. 하지만 시민들 사이에서는 때때로 다음과 같은 의문이 제기될 수 있습니다. 가장 중요한 문제는 누가 처리하며, 직원은 어떻게 퇴근하는가? (버튼 하나로 제공된 데이터를 통해 화면에 표시되는 모든 것을 단일 특성이나 시민 서비스 번호(보안 번호)로 볼 수 있다는 것이 정말 사실일까요?) 이 시스템에는 당연히 보안 기능이 있으며, 일반적으로 직접 업무를 처리하려면 고객 서비스에 문의해야 합니다(귀하의 동의 하에 분석 목적으로 음성이 녹음될 수 있습니다). 무언가를 업데이트하기 위해 허가를 요청받는다는 말을 자주 듣게 됩니다. 이 과정은 익숙한 방식대로 순조롭게 진행됩니다. (디지털 스탬프(지문 스캔)를 찍거나, 특정 문서에 서명하거나, 여권이나 신분증을 제시해야 하기 때문입니다. (참고: 실제 시민으로서 카운터 직원을 마주 보고 있기 때문에) 상대방이 당신이 진짜 신분을 주장하는 사람이 아니라는 것을 알아차리는 것은 거의 불가능합니다.) - - - 한 남성이 시청 내 한 부서를 방문한 신문 기사의 한 장면입니다. 그는 어머니로 변장했지만 직원이나 경비원이 다가왔습니다. 그의 외모 때문에 발각되었습니다. 그는 변장한 여성으로 보였습니다. 특히 넓은 목과 어깨가 눈에 띄었습니다. 또한, 그의 목소리와 평소와 다른 행동으로 사람들은 그의 의사소통 방식에 의문을 제기했습니다. 이 상황은 한동안 가족 내에서 사기를 치려는 시도가 있었던 사건과 관련이 있습니다. 그는 현장에서 강도를 당했다고만 말할 수 있었습니다. 어머니로 변장한 그의 모습은 실제로 효과가 없었습니다. 테스트 대회를 통해 윤리적 해커들이 정부 시스템의 취약점을 발견하고 보고하도록 초대되었고, 그 노력에 대한 보상을 받았다고 생각합니다. 시스템의 "취약점"이 악용되었다면, 참여 테스터들이 시스템에 무언가를 추가했다는 것을 그 사이에 알아낼 수 있었을까요? 이러한 인상은 훨씬 전부터 존재했습니다. 등록 후, 사람들은 환경에서 "이상한 문자"를 발견하고 알 수 없는 발신자로부터 메일을 받았습니다. 여기에는 공급업체를 포함하여 알 수 없거나 알려진 발신자로부터 온 "긴급 요청"도 포함되었습니다(개인정보 보호를 위해 이름은 공개하지 않음). 서면(종종 전문적인 레터헤드로 작성)으로 요청을 제출했을 때, 더 큰 문제가 발생했습니다. 헬프데스크나 개인 비서에게 연락하려면 중요한 정보를 제공해야 하는 경우가 많았습니다. 이는 합법적인(공인된) 회사라면 당연히 전화로 이루어졌습니다. 게다가, 임대 아파트가 개인 임대인을 통해 임대되었다는 사실이 밝혀졌습니다. 매우 특이한 특징들이 나타나기 시작했습니다. 세입자들에게 가해지는 압력이 즉시 보고되지 않았던 것 같습니다. 게다가, 낯선 사람들이 현관에 나타났습니다. 만약 중개인이 자물쇠를 교체해야 한다면 임대료 체납 시 필요한 조치입니다. 인도에서는 모바일 제조업체를 위한 의무적인 모니터링 도구로 정부 앱을 사용하는 아이디어가 있었습니다. 이 앱은 일단 제품에 포함되면 삭제가 불가능하도록 되어 있었습니다. 인권 단체의 광범위한 비판 속에 앱 철수가 결정되었습니다. 이것이 정부의 확실한 시험이었는지는 다소 논란의 여지가 있습니다. 아마도 정부가 실제로 어디까지 할 수 있는지 보여주고 사람들의 두려움을 가늠하기 위한 것일 수도 있습니다. 한 모바일 제조업체(아이폰 제조업체)는 회사의 개인정보 보호 위험이 너무 크다는 이유로 인도에서 이처럼 매우 엄격한 조치를 따르기를 거부했습니다.

Pagmamatyag sa Internet: Ilusyon ba o Realidad ang Sensor? - Bahagi 1

Marami na ang nag-aalala tungkol sa kinabukasan ng internet: isang ganap na kontrol sa estado na nakabatay sa AI (kilala rin bilang Internet Mass Surveillance sa pamamagitan ng mga teknolohikal na aplikasyon) na may kakayahang gabayan ang mga mamamayan sa isang mapagkukunan ng impormasyon. Sa katotohanan, kailangan munang kilalanin ng isang tao ang sarili, at ang access sa isang mapagkukunan ay ibinibigay batay sa pag-apruba. Nangangahulugan ito na ang kinakailangang data ay nasa kanilang pag-aari, at awtomatiko mong mahahanap ang iyong daan. Dahil ang iyong unang pagkakakilanlan ay na-verify (at sa gayon ay itinatag para sa awtorisasyon at pagiging tunay), binibigyan ka ng access batay dito. Pansinin ang ibig sabihin nito: bilang isang (residenteng) mamamayan, kilala ka ng isang internet provider, at alam din ng iyong Internet Service Provider (ISP), sa likod ng mga eksena, kung ano ang iyong "ginagawa." Ang mga serbisyong pagkatapos ay sumusubok na ibenta ang kanilang mga produkto sa iyo ay (partikular) na napapailalim din sa kontrol sa access na ito, dahil kung hindi ay hindi ka maaaring magpatuloy. Kung nais iwasan ito ng isang tao, binibigyan siya ng pagkakataong hindi sumang-ayon sa isang bagay na nagpapahirap pa rin sa pakikilahok sa mga negosyo, mga platform ng social media, at hinihiling pa nga ito sa ilang mga espesyal na kaso sa loob ng sistema ng gobyerno: kung hindi, ang iyong pagkakakilanlan ay hindi magiging matagumpay, halimbawa, para sa iyong mga aplikasyon at iba pang mga aksyon na kinakailangan para sa "pananatili o pananatili doon nang pangmatagalan." Ang opisyal na pagpaparehistro o ilang uri ng rekord ay maaari ring kailanganin upang maisagawa ang iyong mga aktibidad. Gayunpaman, ang nabanggit ay tila pamilyar sa karamihan ng mga tao, dahil ang pagbisita sa City Hall o sa tanggapan ng distrito ay tila normal (napansin mo na ito sa iyong unang "finger scan" sa counter kapag isinumite ang iyong mga materyales). Sa legal na paraan, ang sistema ay idinisenyo na upang iproseso ang iyong impormasyon ayon sa itinatag na mga alituntunin. Ngunit ang mga tanong ay maaaring lumitaw kung minsan sa mga mamamayan: sino ang humahawak sa mga pinakamahalagang bagay, at paano umaalis ang isang empleyado sa kanilang opisina? (Totoo ba talaga na sa pamamagitan ng isang buton, makikita mo ang lahat sa screen sa pamamagitan ng ibinigay na datos, gamit ang isang katangian o Citizen Service Number (security number)?). Natural lamang na may mga tampok sa seguridad ang sistema, at sa pangkalahatan, kailangan mong makipag-ugnayan sa customer service upang hawakan ang iyong sariling mga gawain (maaaring i-record ang iyong boses para sa mga layuning pang-analitikal nang may pahintulot mo). Madalas mong marinig na hinihingan ka ng pahintulot para i-update ang isang bagay: ang prosesong ito ay maayos pa rin gaya ng nakasanayan mo (dahil binigyan mo na ang iyong digital stamp (finger scan), pumirma sa isang partikular na dokumento, o hinihingan ng iyong pasaporte o ID card (tandaan: habang ikaw ay isang tunay na mamamayan na nakaharap sa empleyado ng counter), maaaring halos imposible para sa ibang tao na matukoy na hindi ikaw ang taong nagsasabing ikaw talaga. - - - Isang kuwento mula sa isang artikulo sa pahayagan kung saan ang isang lalaki ay bumisita sa isang departamento sa loob ng munisipyo. Diumano'y nagbalatkayo siya bilang kanyang ina, ngunit nilapitan siya ng empleyado o security guard. Nabunyag siya dahil sa kanyang hitsura. Nakita na ang tao ay nagbigay ng impresyon ng isang babaeng nakabalatkayo. Ito ay partikular na kapansin-pansin sa malapad na leeg at balikat. Gayundin, sa pamamagitan ng pakikinig sa boses at sa kanyang hindi pangkaraniwang pag-uugali, kinuwestiyon ng mga tao ang komunikasyon ng tao. Ang sitwasyon ay nauugnay sa isang kaso kung saan nagkaroon ng pagtatangkang gumawa ng pandaraya sa loob ng bilog ng pamilya sa loob ng ilang panahon. Ang masasabi lamang ng lalaki ay ninakawan siya sa lugar. Ang kanyang hitsura bilang kanyang ina ay napatunayang hindi epektibo sa pagsasagawa. Naniniwala ang ilan na sa pamamagitan ng isang kompetisyon sa pagsubok, ang mga ethical hacker ay inimbitahan upang tuklasin at iulat ang anumang mga kahinaan sa sistema ng gobyerno, at ginantimpalaan para sa kanilang mga pagsisikap. Kung ang isang "mahina" na bahagi ay sinamantala sa sistema, maaari bang matukoy samantala na ang mga kalahok na tagasubok ay nagdagdag ng isang bagay sa sistema? Ang impresyong ito ay naroroon na nang mas maaga: pagkatapos magparehistro, napansin ng mga tao ang "mga kakaibang karakter" sa kapaligiran at nakatanggap ng mail mula sa mga hindi kilalang mapagkukunan. Kasama rin dito ang "mga agarang kahilingan" mula sa mga hindi kilala at kilalang nagpadala, kabilang ang mga supplier (mga pangalan na itinago para sa mga kadahilanang pang-pribado). Kapag ang isang kahilingan ay isinumite din sa pamamagitan ng pagsulat (madalas sa propesyonal na mukhang letterhead), ang mga karagdagang problema ay nakatagpo: ang pakikipag-ugnayan sa isang helpdesk o personal assistant ay madalas na nangangailangan ng pagbabahagi ng mahahalagang impormasyon. Ginagawa ito sa pamamagitan ng telepono, tulad ng inaasahan mo mula sa isang lehitimong (kinikilalang) kumpanya. Bukod dito, natuklasan na ang isang inuupahang apartment ay inuupahan sa pamamagitan ng mga pribadong may-ari ng lupa. nagsimulang magkaroon ng ilang kakaibang katangian. Ang pressure na naramdaman sa mga nangungupahan ay tila hindi agad naiulat. Bukod dito, ang mga estranghero ay lumilitaw sa pintuan. Ang mga kandado ay pinapalitan ng isang tagapamagitan kung kinakailangan kung sakaling may atraso sa upa. Sa India, mayroong ideya na gumamit ng isang app ng gobyerno bilang isang mandatory monitoring tool para sa mga tagagawa ng mobile. Ang pag-alis ay hindi dapat na maging posible kapag naisama na ito bilang isang produkto. Sa gitna ng malawakang kritisismo mula sa mga grupo ng karapatang pantao, napagdesisyunan na bawiin ang app. Medyo mapagtatalunan kung ito ba ay isang siguradong pagsubok ng gobyerno. Posibleng upang ipakita kung hanggang saan talaga sila makakarating at sa gayon ay masukat ang takot ng mga tao. Isang tagagawa ng mobile (ang gumagawa ng iPhone) ang tumangging sumunod sa napakahigpit na hakbang na ito sa bansa, na nangangatwiran na ang panganib sa privacy para sa kumpanya ay napakalaki.

การเฝ้าระวังอินเทอร์เน็ต: การเซ็นเซอร์คือภาพลวงตาหรือความจริง? - ตอนที่ 1

หลายคนกังวลเกี่ยวกับอนาคตของอินเทอร์เน็ตอยู่แล้ว: การควบคุมของรัฐที่ใช้ AI อย่างเต็มรูปแบบ (หรือที่รู้จักกันในชื่อ การเฝ้าระวังอินเทอร์เน็ตมวลชนผ่านแอปพลิเคชันทางเทคโนโลยี) ซึ่งสามารถนำทางประชาชนไปยังแหล่งข้อมูลได้ ในความเป็นจริง บุคคลต้องระบุตัวตนก่อน และการเข้าถึงแหล่งข้อมูลจะได้รับการอนุมัติ ซึ่งหมายความว่าข้อมูลที่ต้องการอยู่ในความครอบครองของพวกเขา และคุณสามารถค้นหาเส้นทางได้โดยอัตโนมัติ เนื่องจากการระบุตัวตนเบื้องต้นของคุณได้รับการยืนยันแล้ว (และได้รับการพิสูจน์เพื่อความถูกต้องและความถูกต้อง) คุณจึงได้รับสิทธิ์การเข้าถึงตามนี้ โปรดทราบว่าสิ่งนี้หมายความว่าอย่างไร: ในฐานะพลเมือง (ที่พำนักอาศัย) คุณเป็นที่รู้จักของผู้ให้บริการอินเทอร์เน็ต และผู้ให้บริการอินเทอร์เน็ต (ISP) ของคุณก็รู้เบื้องหลังว่าคุณกำลัง "ทำอะไร" บริการที่พยายามขายผลิตภัณฑ์ให้กับคุณก็อยู่ภายใต้การควบคุมการเข้าถึงนี้ (โดยเฉพาะ) เช่นกัน เพราะมิฉะนั้นคุณจะไม่สามารถดำเนินการต่อไปได้ หากต้องการหลีกเลี่ยงปัญหานี้ คุณจะได้รับโอกาสในการไม่เห็นด้วยกับสิ่งที่ยังคงทำให้การมีส่วนร่วมในธุรกิจ แพลตฟอร์มโซเชียลมีเดีย และในบางกรณีพิเศษภายในระบบรัฐบาลเป็นเรื่องยากขึ้น มิฉะนั้น การระบุตัวตนของคุณจะไม่สำเร็จ เช่น การสมัครและการดำเนินการอื่นๆ ที่จำเป็นสำหรับ "การอยู่อาศัยหรือพำนักอยู่ที่นั่นในระยะยาว" การลงทะเบียนอย่างเป็นทางการหรือเอกสารบันทึกใดๆ ก็อาจจำเป็นสำหรับการดำเนินกิจกรรมของคุณ อย่างไรก็ตาม สิ่งที่กล่าวข้างต้นดูเหมือนจะคุ้นเคยสำหรับคนส่วนใหญ่ เพราะการไปเยี่ยมศาลากลางหรือสำนักงานเขตเป็นเรื่องปกติ (คุณสังเกตเห็นสิ่งนี้แล้วจากการ "สแกนลายนิ้วมือ" ครั้งแรกที่เคาน์เตอร์เมื่อส่งเอกสาร) ตามกฎหมาย ระบบได้รับการออกแบบมาให้ประมวลผลข้อมูลของคุณตามแนวทางที่กำหนดไว้แล้ว แต่บางครั้งประชาชนก็อาจเกิดคำถามว่า ใครคือผู้รับผิดชอบเรื่องที่สำคัญที่สุด และพนักงานออกจากสำนักงานอย่างไร (จริงหรือที่ปุ่มเพียงปุ่มเดียว คุณสามารถดูทุกอย่างบนหน้าจอผ่านข้อมูลที่ให้ โดยใช้คุณลักษณะหรือหมายเลขบริการพลเมือง (หมายเลขรักษาความปลอดภัย)) ระบบนี้มีคุณลักษณะด้านความปลอดภัยโดยธรรมชาติ และโดยทั่วไปคุณจะต้องติดต่อฝ่ายบริการลูกค้าเพื่อจัดการเรื่องของคุณเอง (เสียงของคุณอาจถูกบันทึกเพื่อวัตถุประสงค์ในการวิเคราะห์โดยได้รับความยินยอมจากคุณ) คุณมักจะได้ยินว่ามีการขออนุญาตจากคุณในการอัปเดตข้อมูลบางอย่าง กระบวนการนี้ยังคงดำเนินไปอย่างราบรื่นตามที่คุณคุ้นเคย (เพราะคุณได้ประทับตราดิจิทัล (สแกนลายนิ้วมือ) ลงนามในเอกสารบางอย่าง หรือถูกขอให้แสดงหนังสือเดินทางหรือบัตรประจำตัวประชาชน (หมายเหตุ: ในฐานะพลเมืองตัวจริงที่เผชิญหน้ากับพนักงานที่เคาน์เตอร์) แทบจะเป็นไปไม่ได้เลยที่อีกฝ่ายจะตัดสินว่าคุณไม่ใช่บุคคลที่อ้างว่าเป็นคุณ - - - เรื่องราวจากบทความในหนังสือพิมพ์ที่ชายคนหนึ่งเดินทางไปยังหน่วยงานภายในเทศบาล เขาถูกกล่าวหาว่าปลอมตัวเป็นแม่ แต่ถูกพนักงานหรือเจ้าหน้าที่รักษาความปลอดภัยเข้ามาหา เขาถูกเปิดเผยตัวตนเพราะรูปลักษณ์ภายนอก พบว่าชายคนนั้นให้ความรู้สึกเหมือนผู้หญิงปลอมตัว ซึ่งเห็นได้ชัดจากคอและไหล่ที่กว้าง นอกจากนี้ เมื่อได้ยินเสียงและพฤติกรรมที่ผิดปกติของเขา ผู้คนจึงตั้งคำถามเกี่ยวกับการสื่อสารของบุคคลนี้ สถานการณ์นี้เกี่ยวข้องกับคดีที่มีการพยายามฉ้อโกงภายในครอบครัวมาระยะหนึ่ง ชายคนนี้บอกได้เพียงว่าเขาถูกปล้นในสถานที่เกิดเหตุ ภาพลักษณ์ของเขาในฐานะแม่กลับไร้ประสิทธิภาพ ในทางปฏิบัติ บางคนเชื่อว่าผ่านการแข่งขันทดสอบ แฮกเกอร์ที่มีจริยธรรมได้รับเชิญให้ค้นพบและรายงานจุดอ่อนใดๆ ในระบบของรัฐบาล และได้รับรางวัลตอบแทนความพยายามของพวกเขา หากมีการใช้ประโยชน์จาก "จุดอ่อน" ในระบบ เป็นไปได้หรือไม่ที่ในระหว่างนั้น ผู้เข้าร่วมการทดสอบอาจได้เพิ่มบางสิ่งเข้าไปในระบบ ความรู้สึกนี้ปรากฏให้เห็นตั้งแต่เนิ่นๆ แล้ว: หลังจากลงทะเบียน ผู้คนสังเกตเห็น "ลักษณะแปลกๆ" ในสภาพแวดล้อม และได้รับอีเมลจากแหล่งที่ไม่รู้จัก ซึ่งรวมถึง "คำขอเร่งด่วน" จากผู้ส่งที่ไม่รู้จักและรู้จัก รวมถึงซัพพลายเออร์ (ขอสงวนชื่อด้วยเหตุผลด้านความเป็นส่วนตัว) เมื่อมีการส่งคำขอเป็นลายลักษณ์อักษร (มักจะใช้กระดาษหัวจดหมายที่ดูเป็นมืออาชีพ) ปัญหาเพิ่มเติมก็เกิดขึ้น: การติดต่อฝ่ายช่วยเหลือหรือผู้ช่วยส่วนตัวมักต้องเปิดเผยข้อมูลสำคัญ ซึ่งดำเนินการทางโทรศัพท์ เช่นเดียวกับที่คาดหวังจากบริษัทที่ถูกต้องตามกฎหมาย (ที่ได้รับการยอมรับ) นอกจากนี้ ยังพบว่าอพาร์ตเมนต์เช่าแห่งหนึ่งถูกเช่าผ่านเจ้าของบ้านเช่าส่วนบุคคล เริ่มมีลักษณะที่แปลกประหลาดบางอย่าง แรงกดดันที่ผู้เช่ารู้สึกไม่ได้รับการรายงานในทันที ยิ่งไปกว่านั้น ยังมีคนแปลกหน้าปรากฏตัวที่ ประตูหน้าบ้าน มีคนกลางเปลี่ยนกุญแจให้หากจำเป็นในกรณีที่ค้างค่าเช่า ในอินเดียมีแนวคิดที่จะใช้แอปพลิเคชันของรัฐบาลเป็นเครื่องมือตรวจสอบบังคับสำหรับผู้ผลิตโทรศัพท์มือถือ การลบแอปพลิเคชันนี้ออกไม่น่าจะทำได้เมื่อรวมอยู่ในผลิตภัณฑ์แล้ว ท่ามกลางเสียงวิพากษ์วิจารณ์อย่างกว้างขวางจากกลุ่มสิทธิมนุษยชน จึงมีการตัดสินใจถอดแอปพลิเคชันออก เป็นที่ถกเถียงกันว่านี่เป็นการทดสอบที่แน่ชัดของรัฐบาลหรือไม่ อาจเป็นไปได้ว่าเพื่อแสดงให้เห็นว่าพวกเขาสามารถไปได้ไกลแค่ไหน และเพื่อวัดความกลัวของประชาชน ผู้ผลิตโทรศัพท์มือถือรายหนึ่ง (ผู้ผลิต iPhone) ปฏิเสธที่จะปฏิบัติตามมาตรการที่เข้มงวดอย่างยิ่งนี้ในประเทศ โดยให้เหตุผลว่าความเสี่ยงต่อความเป็นส่วนตัวของบริษัทนั้นสูงเกินไป

इंटरनेट सर्विलांस: सेंसरशिप भ्रम है या हकीकत? - पार्ट 1

कई लोग पहले से ही इंटरनेट के भविष्य को लेकर परेशान हैं: एक पूरी तरह से AI-बेस्ड स्टेट कंट्रोल (जिसे टेक्नोलॉजिकल एप्लीकेशन के ज़रिए इंटरनेट मास सर्विलांस भी कहा जाता है) जो नागरिकों को जानकारी के सोर्स तक गाइड कर सके। असल में, पहले खुद को पहचानना होता है, और मंज़ूरी के आधार पर सोर्स तक एक्सेस दिया जाता है। इसका मतलब है कि ज़रूरी डेटा उनके पास है, और आप अपने आप अपना रास्ता ढूंढ सकते हैं। क्योंकि आपकी शुरुआती पहचान वेरिफाई हो चुकी है (और इस तरह ऑथराइज़ेशन और ऑथेंटिसिटी के लिए तय हो गई है), आपको इसी आधार पर एक्सेस दिया जाता है। ध्यान दें कि इसका क्या मतलब है: एक (निवासी) नागरिक के तौर पर, आप एक इंटरनेट प्रोवाइडर को जानते हैं, और आपका इंटरनेट सर्विस प्रोवाइडर (ISP) भी पर्दे के पीछे जानता है कि आप "क्या कर रहे हैं।" जो सर्विसेज़ फिर आपको अपने प्रोडक्ट बेचने की कोशिश करती हैं, वे भी (खास तौर पर) इस एक्सेस कंट्रोल के तहत आती हैं, क्योंकि नहीं तो आप आगे नहीं बढ़ सकते। अगर कोई इससे बचना चाहता है, तो उसे किसी ऐसी बात से सहमत न होने का मौका दिया जाता है जिससे बिज़नेस, सोशल मीडिया प्लेटफॉर्म में हिस्सा लेना और भी मुश्किल हो जाता है, और सरकारी सिस्टम में कुछ खास मामलों में तो इसकी ज़रूरत भी होती है: नहीं तो, आपकी पहचान सफल नहीं होगी, उदाहरण के लिए, आपके एप्लीकेशन और "वहाँ लंबे समय तक रहने या रहने" के लिए ज़रूरी दूसरे कामों के लिए। आपकी एक्टिविटीज़ को करने के लिए ऑफिशियल रजिस्ट्रेशन या किसी तरह के रिकॉर्ड की भी ज़रूरत हो सकती है। फिर भी, ऊपर बताई गई बातें ज़्यादातर लोगों को जानी-पहचानी लगती हैं, क्योंकि सिटी हॉल या डिस्ट्रिक्ट ऑफिस जाना काफी नॉर्मल लगता है (आपने अपना मटीरियल जमा करते समय काउंटर पर अपने पहले "फिंगर स्कैन" से ही यह नोटिस कर लिया होगा)। कानूनी तौर पर, सिस्टम पहले से ही तय गाइडलाइंस के हिसाब से आपकी जानकारी को प्रोसेस करने के लिए डिज़ाइन किया गया है। लेकिन कभी-कभी लोगों के बीच सवाल उठ सकते हैं: सबसे ज़रूरी मामले कौन संभालता है, और कोई कर्मचारी अपना ऑफिस कैसे छोड़ता है? (क्या यह सच में सच है कि एक बटन से, आप दिए गए डेटा के ज़रिए स्क्रीन पर सब कुछ देख सकते हैं, एक ही खासियत या सिटीजन सर्विस नंबर (सिक्योरिटी नंबर) का इस्तेमाल करके?) सिस्टम में ज़ाहिर है अपने सिक्योरिटी फ़ीचर्स होते हैं, और आम तौर पर, आपको अपने काम खुद संभालने के लिए कस्टमर सर्विस से कॉन्टैक्ट करना पड़ता है (आपकी सहमति से एनालिटिकल मकसद के लिए आपकी आवाज़ रिकॉर्ड की जा सकती है)। आप अकसर सुनते हैं कि आपकी अनुमति कुछ अपडेट करने के लिए मांगी जाती है: यह प्रक्रिया अभी भी सुचारू रूप से चलती है जैसा कि आप अभ्यस्त हैं (क्योंकि आपने अपना डिजिटल स्टैम्प (फिंगर स्कैन) दिया है, एक निश्चित दस्तावेज़ पर हस्ताक्षर किए हैं, या आपसे आपका पासपोर्ट या आईडी कार्ड मांगा गया है (ध्यान दें: जब आप एक वास्तविक नागरिक के रूप में काउंटर कर्मचारी के सामने होते हैं), तो दूसरे व्यक्ति के लिए यह निर्धारित करना लगभग असंभव हो सकता है कि आप वह व्यक्ति नहीं हैं जो कहता है कि आप वास्तव में हैं। - - - एक समाचार पत्र के लेख की एक कहानी जिसमें एक आदमी नगर पालिका के भीतर एक विभाग में गया। उसने कथित तौर पर खुद को अपनी मां के रूप में प्रच्छन्न किया, लेकिन कर्मचारी या सुरक्षा गार्ड ने उससे संपर्क किया। उसकी उपस्थिति के कारण उसका पर्दाफाश हो गया। यह देखा गया कि व्यक्ति ने भेस में एक महिला की छाप दी। यह विशेष रूप से चौड़ी गर्दन और कंधों से ध्यान देने योग्य था। साथ ही, आवाज सुनकर और जिस तरह से उसने असामान्य रूप से व्यवहार किया, लोगों ने व्यक्ति के संचार पर सवाल उठाया। सरकारी सिस्टम में किसी भी कमज़ोरी का पता लगाने और उसकी रिपोर्ट करने के लिए बुलाया गया था, और उनकी कोशिशों के लिए उन्हें इनाम दिया गया था। अगर सिस्टम में किसी "कमज़ोरी" का फ़ायदा उठाया गया होता, तो क्या इस बीच यह पता लगाया जा सकता था कि हिस्सा लेने वाले टेस्टर्स ने सिस्टम में कुछ जोड़ा है? यह बात बहुत पहले से ही थी: रजिस्टर करने के बाद, लोगों ने माहौल में "अजीब लोग" देखे और उन्हें अनजान सोर्स से मेल मिले। इनमें अनजान और जाने-पहचाने भेजने वालों से "अर्जेंट रिक्वेस्ट" भी शामिल थीं, जिसमें सप्लायर भी शामिल थे (प्राइवेसी की वजह से नाम नहीं बताए गए)। जब लिखकर भी रिक्वेस्ट भेजी जाती थी (अक्सर प्रोफ़ेशनल दिखने वाले लेटरहेड पर), तो और भी दिक्कतें आती थीं: हेल्पडेस्क या पर्सनल असिस्टेंट से संपर्क करने के लिए अक्सर ज़रूरी जानकारी शेयर करनी पड़ती थी। यह फ़ोन पर किया जाता था, जैसा कि आप एक असली (मान्यता प्राप्त) कंपनी से उम्मीद करेंगे। इसके अलावा, यह पता चला कि एक किराए का अपार्टमेंट प्राइवेट मकान मालिकों के ज़रिए किराए पर लिया गया था। कुछ बहुत ही अजीब आदतें डेवलप होने लगीं। किराएदारों पर महसूस होने वाले दबाव की तुरंत रिपोर्ट नहीं की गई थी। इसके अलावा, अजनबी सामने के दरवाज़े पर आ रहे थे। किराए का बकाया होने पर ज़रूरत पड़ने पर किसी बिचौलिए से ताले बदलवाए जाते थे। भारत में, मोबाइल बनाने वालों के लिए एक ज़रूरी मॉनिटरिंग टूल के तौर पर सरकारी ऐप इस्तेमाल करने का आइडिया था। एक बार प्रोडक्ट के तौर पर शामिल होने के बाद इसे हटाना मुमकिन नहीं था। ह्यूमन राइट्स ग्रुप्स की बड़ी आलोचना के बीच, ऐप को वापस लेने का फैसला किया गया। यह कमोबेश बहस का मुद्दा है कि क्या यह सरकार का पक्का टेस्ट था। शायद यह दिखाने के लिए कि वे असल में कितनी दूर जा सकते हैं और इस तरह लोगों के डर का अंदाज़ा लगा सकें। एक मोबाइल बनाने वाली कंपनी (iPhone बनाने वाली कंपनी) ने देश में इस बहुत सख्त कदम को मानने से मना कर दिया, यह कहते हुए कि कंपनी की प्राइवेसी को बहुत ज़्यादा खतरा था।

مراقبة الإنترنت: هل الرقابة وهم أم حقيقة؟ - الجزء الأول

يشعر الكثيرون بالقلق حيال مستقبل الإنترنت: سيطرة حكومية قائمة بالكامل على الذكاء الاصطناعي (تُعرف أيضًا باسم مراقبة الإنترنت الجماعية من خلال التطبيقات التكنولوجية) قادرة على توجيه المواطنين إلى مصدر معلومات. في الواقع، يجب على المرء أولاً تحديد هويته، ويُمنح حق الوصول إلى المصدر بناءً على الموافقة. هذا يعني أن البيانات المطلوبة بحوزتهم، ويمكنك إيجاد طريقك تلقائيًا. بما أن هويتك الأولية قد تم التحقق منها (وبالتالي تم التأكد من صحتها)، فسيتم منحك حق الوصول بناءً على ذلك. لاحظ ما يعنيه هذا: بصفتك مواطنًا (مقيمًا)، فأنت معروف لدى مزود خدمة الإنترنت، كما أن مزود خدمة الإنترنت الخاص بك يعرف، من وراء الكواليس، ما "تفعله". الخدمات التي تحاول بيع منتجاتها لك تخضع أيضًا (على وجه التحديد) لهذا التحكم في الوصول، وإلا فلن تتمكن من المتابعة. إذا رغب المرء في تجنب ذلك، تُتاح له هذه الفرصة للاعتراض على أمرٍ ما زال يُصعّب المشاركة في الأعمال التجارية ومنصات التواصل الاجتماعي، بل ويتطلب ذلك في بعض الحالات الخاصة ضمن النظام الحكومي: وإلا، فلن تُقبل هويتك، على سبيل المثال، في طلباتك وغيرها من الإجراءات اللازمة "للعيش أو الإقامة الدائمة". قد يُطلب منك أيضًا التسجيل الرسمي أو أي شكل من أشكال السجلات لممارسة أنشطتك. ومع ذلك، يبدو ما سبق مألوفًا لمعظم الناس، حيث تبدو زيارة مبنى البلدية أو مكتب المقاطعة أمرًا طبيعيًا (لاحظت ذلك بالفعل عند أول "مسح ضوئي" لإصبعك" عند المنضدة عند تقديم موادك). من الناحية القانونية، صُمم النظام بالفعل لمعالجة معلوماتك وفقًا للمبادئ التوجيهية المعمول بها. ولكن قد تُطرح أسئلة أحيانًا بين المواطنين: من يتولى أهم الأمور، وكيف يغادر الموظف مكتبه؟ (هل صحيح أنه بضغطة زر، يمكنك رؤية كل شيء على الشاشة من خلال البيانات المُقدمة، باستخدام خاصية واحدة أو رقم خدمة المواطن (رقم الأمان)؟) يتمتع النظام بطبيعة الحال بميزات أمنية، وعادةً ما يتعين عليك الاتصال بخدمة العملاء للتعامل مع شؤونك الخاصة (قد يتم تسجيل صوتك لأغراض تحليلية بموافقتك). غالبًا ما تسمع أنه يُطلب منك الإذن لتحديث شيء ما: لا تزال هذه العملية تسير بسلاسة كما اعتدت (لأنك قدمت ختمك الرقمي (مسح الإصبع) أو وقعت على مستند معين أو طُلب منك جواز سفرك أو بطاقة هويتك (ملاحظة: معك كمواطن فعلي يواجه موظف الكاونتر) ، فقد يكون من المستحيل تقريبًا على الشخص الآخر تحديد أنك لست الشخص الذي يقول أنك أنت حقًا. - - - قصة من مقال صحفي زار فيه رجل قسمًا داخل البلدية. زُعم أنه تنكر في هيئة والدته ، لكن الموظف أو حارس الأمن اقترب منه. تم الكشف عنه بسبب مظهره. وُجد أن الشخص أعطى انطباعًا بأنه امرأة متخفية. كان هذا ملحوظًا بشكل خاص من خلال الرقبة والكتفين العريضين. أيضًا ، من خلال سماع الصوت والطريقة التي تصرف بها بشكل غير عادي ، شكك الناس في تواصل الشخص. كان الموقف مرتبطًا بحالة كانت هناك محاولة لارتكاب احتيال داخل دائرة الأسرة لبعض الوقت. لم يستطع الرجل سوى القول إنه تعرض للسرقة في الموقع. ثبت أن ظهوره على أنه والدته غير فعال في الممارسة العملية. بعض يُعتقد أنه من خلال مسابقة اختبار، دُعي قراصنة أخلاقيون لاكتشاف أي ثغرات في النظام الحكومي والإبلاغ عنها، وكُوفئوا على جهودهم. لو استُغلت "نقطة ضعف" في النظام، فهل كان من الممكن تحديد ما إذا كان المختبرون المشاركون قد أضافوا شيئًا إليه في هذه الأثناء؟ كان هذا الانطباع موجودًا بالفعل قبل ذلك بكثير: بعد التسجيل، لاحظ الناس "رموزًا غريبة" في البيئة وتلقوا رسائل بريدية من مصادر مجهولة. وشملت هذه أيضًا "طلبات عاجلة" من مُرسِلين مجهولين ومعروفين، بمن فيهم موردون (حُجبت أسماؤهم لأسباب تتعلق بالخصوصية). عند تقديم طلب كتابي (غالبًا على ورقة رسمية ذات مظهر احترافي)، واجهت مشاكل أخرى: غالبًا ما كان الاتصال بمكتب المساعدة أو المساعد الشخصي يتطلب مشاركة معلومات مهمة. كان يتم ذلك عبر الهاتف، كما هو متوقع من شركة قانونية (معترف بها). علاوة على ذلك، تم اكتشاف أن شقة مستأجرة تم تأجيرها من خلال مُلاك عقارات خاصة. بدأت تظهر بعض السمات الغريبة جدًا. يبدو أنه لم يتم الإبلاغ عن الضغط الذي شعر به المستأجرون على الفور. علاوة على ذلك، كان الغرباء يظهرون عند الباب الأمامي. تم تغيير الأقفال. بواسطة وسيط عند الضرورة في حالة تأخر الإيجار. في الهند، طُرحت فكرة استخدام تطبيق حكومي كأداة مراقبة إلزامية لمصنّعي الهواتف المحمولة. لم يكن من المفترض أن يكون من الممكن إزالته بعد إدراجه كمنتج. وسط انتقادات واسعة من جماعات حقوق الإنسان، اتُخذ قرار سحب التطبيق. لا يزال الجدل قائمًا حول ما إذا كان هذا اختبارًا أكيدًا من قِبل الحكومة، ربما لإظهار مدى قدرتها على الوصول إلى أبعد مدى، وبالتالي قياس خوف الناس. رفضت إحدى شركات تصنيع الهواتف المحمولة (مصنّعة هواتف آيفون) الامتثال لهذا الإجراء الصارم للغاية في البلاد، بحجة أن خطر انتهاك الخصوصية عليها كبير جدًا.

אינטערנעט אויפזיכט: איז צענזור אילוזיע אדער רעאליטעט? - טייל 1

פילע זענען שוין באזארגט וועגן דער צוקונפט פון אינטערנעט: א פולשטענדיג קינסטלעכע אינטעליגענץ-באזירטע שטאַט קאנטראל (אויך באקאנט אלס אינטערנעט מאסע אויפזיכט דורך טעכנאלאגישע אפליקאציעס) וואס איז פעאיג צו פירן בירגער צו א מקור פון אינפארמאציע. אין דער רעאליטעט, מוז מען ערשט זיך אידענטיפיצירן, און צוטריט צו א מקור ווערט געגעבן באזירט אויף הסכמה. דאס מיינט אז די פארלאנגטע דאטן זענען אין זייער באזיץ, און איר קענט אויטאמאטיש געפינען אייער וועג. ווייל אייער ערשטע אידענטיפיקאציע איז וועריפיצירט געווארן (און אזוי אויפגעשטעלט פאר אויטאריזאציע און אויטענטישקייט), ווערט איר געגעבן צוטריט באזירט אויף דעם. באמערקט וואס דאס מיינט: אלס א (רעזידענט) בירגער, זענט איר באקאנט צו אן אינטערנעט פראוויידער, און אייער אינטערנעט סערוויס פראוויידער (ISP) ווייסט אויך, הינטער די קוליסן, וואס איר "טוט". סערוויסעס וואס פרובירן דאן צו פארקויפן זייערע פראדוקטן צו אייך זענען אויך (ספעציפיש) אונטערגעווארפן צו דעם צוטריט קאנטראל, ווייל אנדערש קענט איר נישט ווייטער גיין. אויב מען וויל דאָס אויסמיידן, באַקומט מען די געלעגנהייט זיך נישט צו פֿאַראייניקן מיט עפּעס וואָס מאַכט עס נאָך שווערער צו באַטייליקן זיך אין געשעפֿטן, סאָציאַלע מעדיע פּלאַטפאָרמעס, און פֿאָדערט דאָס אַפֿילו אין געוויסע ספּעציעלע פֿאַלן אין אַ רעגירונג־סיסטעם: אַנדערש וועט אייער אידענטיפֿיקאַציע נישט זיין געראָטן, למשל, פֿאַר אייערע אַפּליקאַציעס און אַנדערע אַקציעס וואָס זענען נייטיק פֿאַר "לעבן אָדער בלייבן דאָרט לאַנג־טערמין". אָפֿיציעלע רעגיסטראַציע אָדער אַ געוויסע פֿאָרעם פֿון רעקאָרד קען אויך זיין פֿאַרלאַנגט צו דורכפֿירן אייערע אַקטיוויטעטן. אָבער, דאָס אויבן דערמאָנטע שיינט באַקאַנט פֿאַר רובֿ מענטשן, ווייל אַ באַזוך אין שטאָטראַט אָדער אין דיסטריקט־אָפֿיס שיינט גאַנץ נאָרמאַל (איר האָט דאָס שוין באַמערקט מיט אייער ערשטן "פֿינגער־סקען" ביים טאָמבאַנק ווען איר האָט אַרײַנגעגעבן אייערע מאַטעריאַלן). לעגאַל איז די סיסטעם שוין דיזיינד צו פֿאַראַרבעטן אייער אינפֿאָרמאַציע לויט באַשטימטע ריכטליניעס. אָבער פֿראַגעס קענען מאַנטשמאָל אויפֿקומען צווישן בירגער: ווער פֿאַרוואַלטעט די וויכטיקסטע ענינים, און ווי פֿאַרלאָזט אַן אַרבעטער זײַן אָפֿיס? (איז עס טאַקע אמת אַז מיט אַ קנעפּל קענט איר זען אַלץ אויפֿן עקראַן דורך די דאַטן וואָס ווערן צוגעשטעלט, ניצנדיק אַן איינציקע כאַראַקטעריסטיק אָדער בירגער־סערוויס נומער (זיכערהייט־נומער)?) די סיסטעם האט נאטירלעך אירע זיכערהייט פֿעיִטשערס, און בכלל, מוזט איר קאָנטאַקטירן קונה סערוויס צו האַנדלען מיט אייערע אייגענע ענינים (אייער קול קען ווערן רעקאָרדירט ​​פֿאַר אַנאַליטישע צוועקן מיט אייער צושטימונג). מען הערט אָפט אַז מען בעט אייער דערלויבעניש צו דערהייַנטיקן עפּעס: דער פּראָצעס גייט נאָך גלאַט ווי איר זענט געוווינט (ווייל איר האָט געגעבן אייער דיגיטאַלן שטעמפּל (פינגער סקען), אונטערגעשריבן אַ געוויסן דאָקומענט, אָדער מען בעט אייער פּאַספּאָרט אָדער אידענטיטעט קאַרטל (באַמערקונג: מיט אייך ווי אַן עכטער בירגער קעגן דעם טאָמבאַנק אַרבעטער), קען עס זיין כּמעט אוממעגלעך פֿאַר דעם אַנדערן מענטש צו באַשטימען אַז איר זענט נישט דער מענטש וואָס זאָגט אַז איר זענט טאַקע. - - - אַ געשיכטע פֿון אַ צייטונג אַרטיקל אין וועלכן אַ מאַן האָט באַזוכט אַ אָפּטיילונג אין דער מוניציפּאַליטעט. ער האָט זיך אַלעדזשדלי פֿאַרשטעלט ווי זיין מוטער, אָבער איז געוואָרן אָנגערופן דורך דעם אַרבעטער אָדער זיכערהייט גאַרד. ער איז געווען אַנטפּלעקט צוליב זיין אויסזען. מען האָט געזען אַז דער מענטש האָט געגעבן דעם איינדרוק פֿון אַ פֿרוי אין פֿאַרשטעלונג. דאָס איז געווען באַזונדערס באַמערקבאַר דורך דעם ברייטן האַלדז און פּלייצעס. אויך, דורך הערן די שטימע און ווי ער האָט זיך אויפֿגעפֿירט ומגעוויינטלעך, האָבן מענטשן פֿראַגעס געטאָן וועגן דעם מענטשנס קאָמוניקאַציע. די סיטואַציע איז געווען פֿאַרבונדן מיט אַ פֿאַל אין וועלכן עס איז געווען אַ פּרוּוו צו באַגיין שווינדל אין דער משפּחה קרייז פֿאַר אַ צייט. דער מאַן האָט נאָר געקענט זאָגן אַז ער איז געווען באַרויבט אויף אָרט. זיין אויסזען ווי זיין מוטער האָט זיך אַרויסגעוויזן ווי נישט עפֿעקטיוו אין פּראַקטיק. עטלעכע גלויבן אַז דורך אַ טעסט קאָנקורס, זענען עטישע כאַקערס געלאַדן געוואָרן צו אַנטדעקן און מעלדן יעדע... שוואַכקייטן אין דער רעגירונג סיסטעם, און זענען באַלוינט געוואָרן פֿאַר זייערע מי. צי איז אַ "שוואַכער פּונקט" אויסגענוצט געוואָרן אין דער סיסטעם, צי קען מען אין דער צווישן-צייט באַשטימען אַז די באַטייליקטע טעסטערס האָבן עפּעס צוגעגעבן צום סיסטעם? דער איינדרוק איז שוין געווען פאַראַן פיל פריער: נאָך רעגיסטרירן, האָבן מענטשן באַמערקט "טשודנע כאַראַקטערן" אין דער סביבה און באַקומען פּאָסט פֿון אומבאַקאַנטע קוועלער. דאָס האָט אויך אַרייַנגענומען "דרינגלעכע בקשות" פֿון אומבאַקאַנטע און באַקאַנטע שיקער, אַרייַנגערעכנט סאַפּלייערז (נעמען צוריקגעהאַלטן פֿאַר פּריוואַטקייט סיבות). ווען אַ בקשה איז אויך דערלאַנגט געוואָרן שריפטלעך (אָפט אויף פּראָפעסיאָנעל-אויסזעענדיקן בריוו-קאָפּ), זענען ווייטערדיקע פּראָבלעמען באַגעגנט געוואָרן: קאָנטאַקטירן אַ העלפֿדעסק אָדער פּערזענלעכער אַסיסטאַנט האָט אָפט געפֿאָדערט צו טיילן וויכטיקע אינפֿאָרמאַציע. דאָס איז געטאָן געוואָרן דורך טעלעפֿאָן, ווי מען וואָלט ערוואַרטן פֿון אַ לעגיטימער (באַקאַנטער) פֿירמע. ווייטער, איז עס אַנטדעקט געוואָרן אַז אַ געדינגענע וווינונג איז געדינגט געוואָרן דורך פּריוואַטע בעל-הביתים. האָבן אָנגעהויבן צו אַנטוויקלען עטלעכע זייער מאָדנע שטריכן. דער דרוק וואָס מען האָט געפֿילט אויף די דינגער איז לכאורה נישט באַלד געמאָלדן געוואָרן. דערצו, זענען פֿרעמדע דערשינען בײַ דער פֿאָדערטיר. שלעסער זענען געטוישט געוואָרן דורך אַ פֿאַרמיטלער אויב נייטיק אין פֿאַל פֿון רענט-אונטערשטאַנדן. אין אינדיע איז געווען די געדאַנק צו נוצן אַ רעגירונג אַפּ ווי אַ פֿאַרפֿליכטנדיק מאָניטאָרינג געצייַג פֿאַר מאָביל פאַבריקאַנטן. אַראָפּנעמען איז נישט געמיינט צו זײַן מעגלעך אזוי שנעל ווי עס איז אריינגענומען געווארן אלס א פראדוקט. צווישן ברייטע קריטיק פון מענטשן רעכט גרופעס, איז געמאכט געווארן די באשלוס צו צוריקציען די אפליקאציע. עס איז מער אדער ווייניגער דעבאטירבאר צי דאס איז געווען א זיכערע טעסט דורך די רעגירונג. מעגליך צו ווייזן ווי ווייט זיי קענען טאקע גיין און אזוי מעסטן מענטשנס מורא. איין מאביל פאבריקאנט (דער אייפאן פאבריקאנט) האט זיך אפגעזאגט צו פאלגן דעם גאר שטרענגן מאסנאם אין לאנד, טענה'נדיג אז דער ריזיקע פאר פריוואטקייט פאר די פירמע איז צו גרויס.